Зміст
1. Вступ. ………………………………………………………………………..…3
2 Розвиток підходів до роботи з якості. Особливості європейського
підходу з вирішення проблем якості. ……………………………………….….5
3. Загальні підходи до роботи з якості …………………………………….…..11
4. Методи стимулювання якості …………………………………………….…13
5. Поняття і сутність контролю якості товарів………………………………..15
6. Організація контролю якості ………………………………………….…….16
7. Висновки. ……………………………………………………………………..21
8. Список використаної літератури…………………………………………….23

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість — комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг і ін. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції.
У сучасній літературі і практиці існують різні трактування поняття якість. Міжнародна організація по стандартизації визначає якість (стандарт ІСО-8402) як сукупність властивостей і характеристик продукції чи послуг, що додають їм здатність задовольняти обумовлені чи передбачувані потреби. Цей стандарт увів такі поняття, як «забезпечення якості», «керування якістю», «спіраль якості».
Вимоги до якості на міжнародному рівні визначені стандартами ІСО серії 9000. Перша редакція міжнародних стандартів ІСО серії 9000 вийшла наприкінці 80-х років і ознаменувала вихід міжнародної стандартизації на якісно новий рівень. Ці стандарти вторглись безпосередньо у виробничі процеси, сферу управління й установили чіткі вимоги до систем забезпечення якості. Вони поклали початок сертифікації систем якості.
Стандарти ІСО серії 9000 установили єдиний, визнаний у світі підхід до договірних умов по оцінці систем якості й одночасно регламентували відносини між виробниками і споживачами продукції. Іншими словами, стандарти ІСО — тверда орієнтація на споживача.
В історії розвитку систем якості, мотивації можна виділити п’ять етапів і представити їх у виді п’яти зірок якості.
1. Перша зірка відповідає початковим етапам системного підходу, коли з’явилася перша система — система Тейлора (1905 р. Вона установлювала вимоги до якості виробів (деталей) у виді полів чи допусків певних шаблонів, набудованих на верхню і нижню границі допусків, — прохідні і непрохідні калібри.

Список використаної літератури
1. Брун М., Георгі Д. Управління якістю: витрати і прибуток
2. Василенко О.П. Виробничий менеджмент. — К.: Либра, 2004. — 511 с.
3. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и др. Управление проектами: Справочник для профессионалов. – М.: Высшая школа, 2001. – 875 с.
4. Нємцов Р.Н. Менеджмент організацій. — К.: Діло, 2006.
5. Онищенко В.О., Редкін О.В., Старовірець А.С., Чевганова В.Я. Організація виробництва. Навчальний посібник. — К.: Лібра, 2003. — 336 с.
6. Пинто Дж.К. Управление проектами. – СПб: Питер, 2004. – 464 с.
7. Шаповал Н.В. Менеджмент якості: Підр. — К.: МАУП, 2001. — 152 с.
8. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты. К.: МЗУУП. 1994.
9. Волгин А.П. Управление персоналом в условиях рыночной экономики (опыт ФРГ) М.: Дело – 1992.
10. Герчикова И. Н. Менджмент: учебник. – М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994.
11. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В.Яцура, Д.Олесневич. – Львів: БаК, 2001. – 624с.
12. Дайновський Ю. Ефективні рішення в мікроекономіці. – Львів:Ініціатива,1997.
13. Джефі Сакс, О. Поварський. Економіка перехідного періоду: уроки для України.// Перклад з англійської О. Пивоварський – К.:Основи, 1996.
14. Жигалов В. Т., Шимановська Л. П. Основи менеджменту і управлінської діяльності: підручник :-К,: Вища школа.- 1994.
15. Завадський Й.С. Менеджмент. - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. - 543с.
16. Менеджмент организации. Учеб. пособие/ Румянцева З. П. и др. – М.: ИНФРА-М, 1995.
17. Менеджмент человеческих ресурсов: обзорная информация/сост. В.И. Яровой; под ред. Г.В. Щекина – К.: МАУУП,1995.
18. Мескон М. Х. , Альберт М. , Хедоури Ф. Основы менеджмента: пер. с англ.- М.: Дело, 1992.
19. Хміль Ф. І. Менеджмент: підручник.-К.: Вища школа, 1995.

Успіх організації значною мірою визначається якістю товарів та послуг. Інакше кажучи, для досягнення успіху в своїй діяльності організація має забезпечити конкурентноздатну якість та конкурентноздатну ціну на свої товари і послуги.
Під якістю продукції чи послуги найчастіше розуміють сукупність її властивостей, які зумовлюють рівень здатності задовольняти певні потреби споживачів відповідно до їх призначення.
Якість — це відносний термін, що має різний зміст для різних людей. Якість часто трактують як суб’єктивне поняття. Наприклад, Ф. Кросбі визначає його як „відповідність вимогам”. У. Демінг вважає, що управління якістю не означає досягнення досконалості, воно означає отримання „такого рівня якості, на який розраховує ринок”. Дж. М. Джуран визначає якість як „відповідність призначенню”. А. В. Фегенбаум називає якість „сукупністю складних ринкових, технічних, виробничих та експлуатаційних характеристик, завдяки яким виріб (або послуга) відповідає очікуванням споживача”. Дж. X. Харинггон визначає якість як „задоволення або перевищення вимог споживача за прийнятною для нього ціною”.
Якість продукції с важливим чинником конкурентноздатності, тому кожна організація повинна розробляти та впроваджувати ефективні системи управління якістю. У найбільш загальному розумінні управління якістю — це управління тими чинниками та умовами, які найсуттєвіше впливають на рівень якості продукції (послуг). Іншими словами, забезпечення якості продукції — діяльність фірми-виробника щодо забезпечення якості, спрямованої на потреби споживача. Якість включає всі чинники, які впливають на вибір фірми-виробника продукції чи послуг споживачем.
Управління якістю продукції вимагає реалізації комплексного, системного підходу. Система управління якістю функціонує одночасно з усіма іншими видами діяльності, які впливають на якість продукції (послуг), та взаємодіє з ними.

У ринковій економіці проблема якості є найважливішим чинником підвищення рівня життя, економічної, соціальної й екологічної безпеки. Якість — комплексне поняття, що характеризує ефективність усіх сторін діяльності: розробка стратегії, організація виробництва, маркетинг і ін. Найважливішою складовою всієї системи якості є якість продукції.
В історії розвитку систем якості, мотивації можна виділити п’ять етапів підходу до якості. Розвиток якості в Україні, у відмінності від інших країн, розпочався порівняно недавно. Це дозволило врахувати досвід інших держав, що досягли значних успіхів на цьому шляху.
Успіх організації значною мірою визначається якістю товарів та послуг. Інакше кажучи, для досягнення успіху в своїй діяльності організація має забезпечити конкурентноздатну якість та конкурентноздатну ціну на свої товари і послуги.
Система менеджменту якості організації базується на застосуванні процесного підходу. При цьому діяльність організації розглядається як керований процес, у якому вхідні матеріальні й інформаційні потоки перетворяться у вихідні потоки продукції.
Для забезпечення заданої якості нових виробів вивчають і організовують надійну базу постачання їх виробництва необхідною сировиною, матеріалами та комплектувальними виробами. Партнери чи постачальники вихідних матеріалів мають бути надійними, забезпечувати не тільки якісну продукцію, але і своєчасно та відповідно до встановлених сторонами термінів. Основним правилом, а не гаслом, у виробників виробів має бути «якість понад усе».
Контроль якості — складова частина управління якістю, зосереджена на виконанні вимог до якості. Контроль якості – процес моніторингу конкретних результатів проекту для визначення, чи задовольняють вони відповідним стандартам, а також способів запобігання випадків незадовільних показників.
Контроль якості здійснюється впродовж усього життєвого циклу проекту. Стандарти якості охоплюють проектні процеси і цілі проекту. Проектні результати включають кінцеві продукт(и) та результати процесу управління проектом, такі як витрати та виконання графіка (календарного плану) проекту. Контроль якості також може включати дії із запобігання випадків незадовільного виконання проекту.
Організація технічного контролю якості на підприємстві здійснюється відповідно до „Типового положення про відділ технічного контролю (ВТК) промислового підприємства”, яке встановлює головні завдання ВТК: запобігання випуску (поставці) підприємством продукції, яка не відповідає вимогам стандартів та технічним умовам, затвердженим зразкам, проектно-конструкторській та технологічній документації, умовам поставки та договорів, а також зміцненню виробничої дисципліни і підвищення відповідальності всіх ланок виробництва за якість виготовлюваної продукції.
Зміст контролю якості полягає в отриманні первинної інформації про фактичний стан об’єкта контролю та зіставлення її з вимогами, встановленими у документації.
Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції, є: стандартизація і сертифікація виробів; внутрішніх систем якості; державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил і відповідальність за їх порушення; внутрішньовиробничий технічний контроль якості.