Зміст
1. Вступ...……………………………………………………….……..3
2. Симптоми отруєнь…………………………………………………4
3. Перша допомога при отруєннях…………………………………..5
4. Висновок……………………………………………………………7
5. Список рекомендованої літератури………………………….……8
Симптоми отруєнь дуже різноманітна і залежить від виду отруйних речовин, дози та шляху надходження до організму. Найчастіше спостерігаються такі симптоми:
- різке падіння температури тіла до 32-34С чи навпаки різке її збільшення до 38-40С;
- наявність специфічного неприємного запаху з рота;
- нудота та блювота;
- зміна кольору шкіри та сечі;
- свербіж та сильні болі в різних місцях, в залежності від шляхів потраплянні отрути до організму;
- сильний набряк, сип, наявність виразок на шкірі та слизових оболонках на ділянках потрапляння отрути;
- судоми та головний біль навіть до втрати свідомості;
- порушення дихання та ковтання;
- повна або часткова втрата слуху, дзвін у вухах;
- повна або часткова втрата зору, виникнення «зірочок» перед очима, втрата здатності розрізнювати кольори;
- порушення ходи та координації рухів;
- сонливість чи навпаки сильне збудження, розширення зіниць;
- відсутність пульсу в кінцівках, зупинка дихання.
1. Арустамов Е.А., Воронін В.О., Зенченко А.Д., Смирнов С.А. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - М.: Видавничо-торгова корпорація "Дашков і К", 2005
2. Безпека життєдіяльності: Підручник для студентів / За заг. Ред. С.В. Бєлова. - 3-е изд., Испр. І доп. - М.: Вищ. шк., 2003
3. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності. Серія "Підручники і навчальні посібники". - Ростов н / Д: "Фенікс", 2001
4. Хван Т.А., Хван П.А. Безпека життєдіяльності. Серія "Підручники і навчальні посібники". Ростов н / Д: "Фенікс", 2002.
5. Мікрюков, В.Ю. Забезпечення безпеки життєдіяльності. У 2 кн. Кн.1. Особиста безпека: Учеб. Посіб. - М.: Вищ. шк. ., 2004.
6. "Невідкладна медична допомога", під ред. Дж.Е. Тінтіналлі, Рл. Кроума, Е. Руїза, Переклад з англійської д-ра мед. наук В.І. Кандрор, д. м. н. М.В. Невєрова, д-ра мед. наук А.В. Сучкова, к. м. н. А.В. Низового, Ю.Л. Амченкова; під ред. д. м. н.В.Т. Ивашкина, Д.М. Н.П.Г. Брюсова; Москва "Медицина" 2001
7. Інтенсивна терапія. Реанімація. Перша допомога: Навчальний посібник / За ред. В.Д. Малишева. - М.: Медицина. - 2000. - 464 с.: Іл. - Учеб. літ.д.ля слухачів системи післядипломної освіти.
8. Безпека життєдіяльності. Я. Бедрій. Львів, 1999.
9. Безпека життєдіяльності людини. В. М. Лапін. Львів, 1999.
10. А. А. Лукаш «Побутові отруєння і їх попередження».- М.: «Медицина», 1968.
11. С. М. Мартинов «Профілактика отруєнь грибами». – М.: «Медицина», 1975.
12. Дж. Зеккарді «Енциклопедія екстреної медичної допомоги». – М.: КРОН-прес, 1998.
Отруєння – це порушення роботи різних органів людини внаслідок попадання до організму людини різних отруйних речовин. Отже отрутою може бути будь-яка речовина, яка при потраплянні до організму людини викликає такі порушення. За швидкістю надходження отрути до організму виділяють гострі (одночасне надходження доз, достатніх для порушення нормальної життєдіяльності організму) та хронічні (надходження протягом тривалого часу невеликих доз). Отрута може надходити до організму різними шляхами: через рот, дихальними шляхами, через шкіру, через ін’єкції.
Найбільш частими причинами отруєння є отруєння неякісною їжею (харчові отруєння), отрутохімікатами, чадним газом, медикаментами, алкоголем і сурогатами, грибами, наркотичними засобами, кислотами і лугами.
Отже отруєння - група захворювань, які обумовлені впливом на організм отрути різного походження.
Отрута - це шкідлива речовина, яка згубно діє на функціонування організму, порушує обмін речовин. Дія отрути проявляється у вигляді отруєння, результат якого може бути смертельним.
При підозрі на отруєння необхідно терміново викликати лікаря або вжити заходів до екстреної транспортуванні потерпілого в найближчий медичний заклад. До приходу лікаря слід при будь-якому отруєнні постаратися якнайшвидше видалити отруту з організму або, якщо це неможливо, знешкодити його в організмі (прийняти протиотруту). Дуже ефективним способом видалення отрути, якщо він введений через рот, є промивання шлунка. Для цього хворому дають випити багато рідини, наприклад декілька стаканів води, потім натискають пальцем на корінь язика і викликають блювоту. Подібні заходи припустимі лише в тих випадках, коли є впевненість в отруєнні тим чи іншим речовиною, так як цілий ряд гострих захворювань, наприклад інфаркт міокарда, особливо в осіб похилого віку, може проявлятися подібними ознаками. Якщо ж є сумніви з приводу отруєння, то краще утриматися як промивання шлунка, так і від прийому проносних препаратів, оскільки це може призвести до сумних наслідків.
Необхідно дотримуватись основних принципів надання першої допомоги при будь-якої невідкладної ситуації, пов'язаної з отруєнням.
