ЗМІСТ
1. Вступ………………………………………………………………………………………………………………….3
2. Призначення та ведення рахунків типу лоро та ностро………………………………....6
3. Відкриття та функціюнування рахунків "Лоро" в іноземній валюті банків-кореспондентів …………………………………………………………………………………………………….9
4. Відкриття та функціюнування рахунків "Ностро" в іноземній валюті ……………12
5. Ведення кореспондентських рахунків "Ностро" в іноземній валюті …………….14
6. Висновок…………………………………………………………………………………………………………..16
7. Список використаної літератури…………………..………………………………………………….17

Кореспондентський рахунок - це рахунок, який відкривається комерційному банку (філії) для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору.
Комерційні банки встановлюють кореспондентські відносини з іншими комерційними банками шляхом відкриття кореспондентських рахунків "Лоро", "Ностро" тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку. Кореспондентський рахунок "Лоро" - це кореспондентський рахунок, який відкривається банком-кореспондентом комерційному банку та за яким банк-кореспондент здійснює операції з перерахування та зарахування коштів згідно з укладеним договором (Схема 1.3). Цей рахунок є кореспондентським рахунком "Ностро" у комерційному банку. Кореспондентський рахунок "Лоро" відкривається на підставі договору про встановлення кореспондентських відносин, укладеному банками-кореспондентами, умови якого повинні відповідати чинному законодавству та нормативним актам Національного банку.
Комерційні банки (філії) здійснюють активні операції за кореспондентськими рахунками в межах наявних коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених договорами.
Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків (філій) здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.
Списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків комерційних банків (філій) здійснюється тільки за розпорядженням їхніх власників, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.
Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.
При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком "Лоро" комерційний банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункових документів. При списанні коштів з кореспондентського рахунку "Лоро" за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.
Якщо комерційний банк з будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, комерційний банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку. Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.
Для відкриття кореспондентського рахунку "Лоро" комерційний банк подає банку-кореспонденту такі документи:
а) заяву на відкриття кореспондентського рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером комерційного банку;
б) копію статуту комерційного банку, посвідчену нотаріально;
в) копію ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій, посвідчену нотаріально;
г) картку із зразками підписів та відбитком печатки, посвідчену нотаріально.
Для відкриття кореспондентського рахунку "Лоро" філія комерційного банку подає банку-кореспонденту такі документи:
а) заяву на відкриття кореспондентського рахунку, підписану керівником та головним бухгалтером філії;
б) копію належним чином оформленого Положення про філію, посвідчену нотаріально чи банком, що створив філію;
в) копію дозволу комерційного банку на здійснення банківських операцій, засвідчену нотаріально;
г) картку із зразками підписів та відбитком печатки, посвідчену нотаріально.
При здійсненні розрахунків між банками-кореспондентами обов'язковим є кодування інформації з метою забезпечення її конфіденційності.

1. Арчакова О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. - 2007. - N 2. - C.67-73
2. Банковское дело [Текст]: учебник / Финансовая академия при правительстве РФ; ред. О.И. Лаврушин. - Изд.4-е, стер. - М.: КНОРУС, 2006. - 768 с.
3. Бездітко Ю.М. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 272 с.
4. Бурений А.Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки. - М.: Тривола, 1995. - 240 с.
5. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. - Херсон: Олді-плюс, 2004. - 272 с.
6. Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст]: навчальний посібник / Л.А. Віднійчук-Вірван. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 214 с.
7. Єпіфанов А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навчальний посібник / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І.В. Сало. - Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. - 523 с.
8. Ковни Ш., Такки К. Стратегии хеджирования. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 208 с.
9. Колб Робертп У. Финансовые деривативы: Учебник. - Изд.2-е: Пер. с англ. - М.: Информ. - изд. дом "Филинь", 1997. - 360 с.
10. Международная торговля: Финансовые операции, страхование и другие услуги: Пер. с англ. - К.: Торг. - изд. бюро BHV, 1994. - 480 с.
11. Михайлів З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст]: навчальний посібник / З.В. Михайлів, З.П. Гаталяк, Н.І. Горбаль; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". - Львів: Львівська політехніка, 2004. - 244 с.
12. Пебло М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: Пер. с фр. / Под ред. Н.С. Бабинцевой. - М.: Прогресе, 1994.496 с.
13. Примостка Л.О. Банківський менеджмент: Хеджування фінансових ризиків: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1998. - 106с.
14. Про систему валютного регулювання і валютного контролю [Текст]: декрет / Україна. Кабінет Міністрів. - [Б. м.: б. и.], 1993. - Б. ц.
15. Редхзд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 288 с.
16. Резнікова О.О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання [Текст] / О.О. Резнікова // Фінанси України. - 2001. - N 7. - C.16-22
17. Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції [Текст]: підручник / Л.В. Руденко. - Вид.2-ге, перероб. і доп. - К.: ЦУЛ, 2007. - 632 с.
18. Сурен Л. Валютные операции: Основы теории и практики: Пер. с нем. - М.: Дело, 1998. - 176 с.
19. Хомутенко В.П. Фінанси зовнішньоекономічної діяльності [Text]: навчальний посібник / В.П. Хомутенко, В.В. Немченко, І.С. Луценко. - К.: ЦУЛ, 2009. - 474 с.
20. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Управління валютними ризиками:
21. Навч. посібник. - К.: Знання, КОО, 1998. - 444 с.

Важливим елементом грошових розрахунків є міжбанківські розрахунки. Вони є обов'язковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними суб'єктами — клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача. Крім того, між банками як самостійними економічними суб'єктами виникає багато відносин, які зумовлюють їх власні взаємні платежі — міжбанківські кредитні відносини, купівля-продаж валюти, цінних паперів, надання послуг тощо. Тому без добре організованої, надійної, ефективної системи міжбанківських розрахунків не можуть успішно здійснюватися міжгосподарські розрахунки і функціонувати банківська система взагалі. Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи.! їх організація в різних країнах неоднакова, що зумовлено традиціями, рівнем розвитку банківської справи, масштабами запровадження новітніх комп'ютерних технологій у банківську практику тощо. Україна відносно недавно приступила до розбудови своєї банківської системи. Однак, вивчивши кращий світовий досвід та запровадивши найсучасніші комп'ютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну й надійну систему міжбанківських розрахунків — Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам. Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором і організатором її був НБУ. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні, вона спроможна задовольнити потреби в розрахунках усіх банків. Крім Системи електронних платежів, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме: — внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС);— комбінацію систем ВПС і СЕП; — міжнародні системи електронних розрахунків, наприклад 5\УІРТ; — двосторонні прямі кореспондентські відносини. Головним призначенням кожної з названих систем є якнайшвидше транспортування розрахункових документів між ранками та переказування коштів від платника до одержувача. Дія цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспондентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв'язку для передавання інформації. Кореспондентський рахунок — це рахунок одного банку, відкритий в іншому банку. Останній банк за дорученням і за рахунок першого здійснює різні платежі: банку, в якому рахунок відкритий, іншому банку, небанківським структурам. Коррахунки для банків мають таке ж значення, як поточні рахунки для господарських суб'єктів, а відкриття і ведення їх є обов'язковою передумовою здійснення міжбанківських розрахунків. Ведення коррахунків — важлива складова кореспондентських відносин між банками. Кореспондентські відносини — це договірні відносини між банками з метою виконання кожним із них для іншого певних операцій та послуг, пов'язаних з розрахунками між клієнтами та з власними відносинами. Вони оформляються кореспондентськими договорами, в яких визначаються види послуг, що їх надає один банк іншому, форми, порядок і умови надання: відкриття рахунків, підтвердження і виконання акредитивів та інших розрахункових операцій, розмір комісійної винагороди за послуги щодо ведення коррахунку. спосіб передавання та захисту інформації, строк договору, відповідальність і санкції за його порушення. Укладенню кореспондентського договору між комерційними банками передує уважне вивчення ними один одного, а відкриття коррахунків здійснюється на підставі визначеного комплекту стандартних документів, установлених Положенням про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженим Постановою Правління НБУ 8 жовтня 1998 р. В українській практиці використовуються коррахунки кількох видів: — відкриті на взаємній основі, коли два банки (філії банків) відкривають їх один для одного; — відкриті в односторонньому порядку, коли один банк відкриває тільки собі рахунок у другому банку. Такі рахунки відкривають, як правило, українські банки в іноземних або малі банки у великих банках-кореспондентах; — відкриті банками другого рівня в регіональних управліннях НБУ. В практиці міжбанківських розрахунків через СЕП їх називають реальними коррахунками; — технічні коррахунки, відкриті банкам — учасникам СЕП у регіональних розрахункових палатах; — клірингові рахунки, що є різновидом коррахунків і відкриваються в клірингових центрах (розрахункових банках) для проведення заліку взаємних вимог між банками. Коррахунки, відкриті в комерційних банках, підрозділяються на рахунки «Ностро», «Лоро». «Ностро» називається рахунок, відкритий даним банком в іншому комерційному банку. Рахунок «Ностро» відображається у банку-власника в активі, а в обслуговуючого банку-кореспондента — в пасиві балансу. «Лоро» називається рахунок, відкритий у даному банку для іншого комерційного банку — його власника. Тому один і той самий коррахунок для банку-власника буде рахунком «Ностро», а для обслуговуючого банку — рахунком «Лоро». В обслуговуючого банку-кореспондента «Лоро» відображається в пасиві балансу, а в банку-власника — в активі балансу. Кореспондентський рахунок, відкритий даним банком для іноземного банку-кореспондента, в іноземній практиці ще називається рахунком «Ностро».

Прямі кореспондентські відносини - це договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного.
Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні, так і взаємні. Банки, які встановили між собою корвідносини, називаються банками-кореспондентами і відкривають рахунки лоро і ностро.
Рахунок лоро - рахунок, відкритий банком банкові-кореспонденту (ваш рахунок у нашому банку).
Рахунок ностро - рахунок даного банку в банку-кореспонденті (наш рахунок у вас).
Рахунок ностро одного банку є рахунком лоро для банку-кореспондента.
Встановлення між банками прямих корвідносин здійснюється для прискорення розрахунків. Ураховуючи, що на території України введено систему електронних платежів, яка дає можливість здійснювати розрахунки протягом одного робочого дня та її учасниками є всі комерційні банки, прямі корвідносини встановлюються дуже рідко. Цей вид міжбанківських розрахунків використовується при встановленні зв'язків з банками-нерезидентами.
Порядок відкриття та режим функціонування кореспондентського рахунку одного банку в іншому визначається угодою між ними. Операції на кореспондентських рахунках банків можуть виконуватись у межах наявних коштів, а за взаємною домовленістю можливий овердрафт. Вид зв'язку для передачі інформації банки-кореспонденти обирають самі. Обов'язковим при цьому є кодування інформації. Отже, рахунок Ностро і рахунок Лоро взаємопов'язані: рахунок Ностро в одному банку є рахунком Лоро в баку-кореспонденті.