ЗМІСТ
1. Вступ…………………………………………………………………………….3
2. Стандарт дослідження судово-бухгалтерською експертизою операцій з товарно-матеріальних цінностей………………………………………………...5
3. Об’єкти судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями…………………………………………………………………………8
4. Джерела інформації для проведення судово-бухгалтерської експертизи операцій з товарно-матеріальними цінностями………………………………..10
5. Методичні прийоми експертного дослідження матеріалів інвентаризацій операцій з товарно-матеріальними цінностями ……………………………….12
6. Висновок……………………………………………………………………….18
7. Список рекомендованої літератури………………………………………….20
Практика здійснення судово-бухгалтерської експертиз операцій з матеріальними цінностями свідчить, що найбільш розповсюдженим зловживанням є крадіжки товарів, паливо-мастильних матеріалів, запасних частин, сировини, напівфабрикатів, будівельних матеріалів, тощо.
Якщо махінації з грошовими коштами вимагають високої кваліфікації та спеціальної освіти, то зловживання з матеріальними цінностями можуть бути практично кожному працівнику.
При проведенні судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями відповідно до завдань експертної установи та постанови правоохоронних органів експерт-бухгалтер визначає перелік об’єктів експертного дослідження. Ними, зокрема, можуть бути:
• оприбуткування товарно-матеріальних цінностей за кілкі сю та якістю та ціною – досліджується обґрунтовується та повнота оприбуткування товарно-матеріальних цінностей за даними бухгалтерського обліку, адекватність їх за якістю супровідним документам, аналізуються ціни придбання матеріальних ресурсів тощо.
• стан збереження матеріальних цінностей - досліджується відповідність стану складського господарство основним вимогам збереження матеріальних ресурсів (наявність вимірювальних приладів, зокрема вагових, з необхідним клеймуванням, обладнання складів стелажами, полицями, контейнерами та іншими засобами розмежування різнотипних матеріальних цінностей, дієвість протипожежного устаткування, наявність сигналізації, надійність замків, дотримання техніки безпеки тощо.);
• закріплення матеріальної відповідальності – перевіряється фактичне закріплення матеріальної відповідальності за даними договорів про матеріальну відповідальність, складеними між адміністрацією підприємства і конкретними працівниками:
• дотримання норм витрат матеріалів на виробництво – в процесі експертного дослідження перевіряється обґрунтованість затверджених норм витрат на матеріальних цінностей на виробництво продукції та аналізується рівень дотримання;
• псування матеріальних цінностей – досліджується об’єктивні та суб’єктивні причини, що зумовили дане негативне явище, встановлюються особи, відповідальні за завдані збитки;
• первинна документація з обліку матеріальних цінностей – досліджується достовірність та повнота відображення господарських, пов’язаних із придбанням, внутрішнім переміщенням та використання товарно-матеріальних цінностей;
• регістри аналітичного і синтетичного обліку матеріальних цінностей – досліджуються питання повноти, об’єктивності відображення та взаємозв’язку здійсненних господарських операцій;
• нестачі матеріальних цінностей та збитки, виявлені ревізією, їх обґрунтування і відповідальність конкретних посадових осіб – експертизою узагальнюється всі об’єкти експертного дослідження, в межах яких ревізією виявленні зловживання, нестачі та збитки, уточнюються розміри цих збитків, їх відповідність даним бухгалтерського обліку, матеріалам правоохоронних органів, обґрунтовується достовірність встановлення достовірність встановлення матеріальної відповідальності конкретних працівників і посадових осіб підприємства, уточнюється розмір відшкодування завданих збитків в розрізі винних осіб.
Список рекомендованої літератури
1. Конституція України // Уряд. кур’єр. — 1996.
2. Цивільний кодекс України. — К.: Влад і влада, 1997.
3. Цивільний процесуальний кодекс України. — К.: Школа, 2002.
4. Господарсько-процесуальний кодекс України. — К.: Школа, 2002.
5. Господарський кодекс України від 16.01.03 № 436-ІV. — К.: Школа, 2003.
6. Кримінальний кодекс України від 05.04.01 № 2341-ІІІ.
7. Кримінально-процесуальний кодекс України. — К.: Школа, 2002.
8. Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 05.02.98 № 83/98-ВР.
9. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-XIV.
10. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-III.
11. Закон України “Про оплату праці” від 19.10.2000 № 2056-ІІІ.
12. Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94 № 185/94-ВР..
13. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.91 № 2939-ХХІ.
14. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 // ВВР України. — 1993. — № 23.
15. Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.94 № 4038-XII.
16. Указ Президента “Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності” від 15.07. 2000 № 906/2000.
17. Указ Президента “Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності” від 02.03.98 № 79/98.
18. Указ Президента “Про облік прав власності на іменні цінні папери і депозитарну діяльність” від 25.05.94 № 247/94; “Про заходи для реформування інвестиційної політики в Україні” від 18.07.96 № 576/96.
19. Указ Президента “Про Концепцію амортизаційної політики” від 07.03.01 № 169/2001.
20. Порядок подання фінансової звітності: Затв. постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 // Бух. облік і аудит. — 2000. — № 3. — С. 49,
21. Постанова КМ України “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням” від 26.09.01 № 1266.
22. Постанова КМ України “Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці” від 09.08.93 № 611.
Вступ
Судово-бухгалтерська експертиза є одним із найпоширеніших видів судових експертиз. Необхідність у судово-бухгалтерській експертизі виникає під час розслідування і судового розгляду ци¬вільних справ про привласнення, посадові (службові) злочини, а також відносно цивільних справ, коли необхідно проаналізувати дані про фінансово-господарські операції, що відображені у бух¬галтерському обліку.
Для проведення судово-бухгалтерської експертизи слід керу¬ватися загальними нормами про судову експертизу, закріпленими в Законі, і лише після цього застосовувати положення згаданої вище Інструкції
Судово-бухгалтерська експертиза — це дослідження фінансо¬во-господарської діяльності суб'єкта господарювання, яке в ме¬жах чинного законодавства здійснюється особою, котра володіє спеціальними знаннями в галузі бухгалтерського обліку (експер-том-бухгалтером), з метою подання висновку стосовно кола пи¬тань, поставлених органами дізнання, попереднього слідства чи суду. Таким чином, судово-бухгалтерська експертиза — це про¬цесуальна дія.
Судово-бухгалтерська експертиза характеризується:
-процесуально-правовим змістом;
-економічним змістом.
Процесуально-правовий зміст експертизи полягає у визначен¬ні її як процесу, керованого системою правил, закріплених зако¬нодавчо. Із процесуально-правового погляду судово-бухгал¬терська експертиза нічим не
відрізняється від інших судових екс¬пертиз.
Економічний зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає в реалізації системи знань у галузі бухгалтерського обліку, фі¬нансів, аудиту, ревізії, економічного аналізу тощо.
Перелічені особливості, пов'язані із застосуванням спеціальних знань, виок¬ремлюють судово-бухгалтерську експертизу в самостійний вид судових експертиз.
Судово-бухгалтерська експертиза проводиться в межах кри¬мінально-процесуального, цивільно-процесуального і господар¬сько-процесуального законодавства особою, яка володіє спеціа¬льними знаннями в галузі бухгалтерського обліку, з метою становлення фактичних даних, що мають значення для справи.
Висновок
На основі проведеного експертного дослідження матеріалі в з матеріальними цінностями експерт-бухгалтер узагальнює результати його здійснення в журналі судово-бухгалтерської експертизи. При цьому фіксується зміст конкретного питання, винесеного на розгляд судово-бухгалтерської експертизи, наприклад, “Підтвердження достовірності інформації нестачі 20 тонн дизпалива”, вказують перелік нормативно-правової та фактографічної інформації, що стосується безпосередньо досліджуваного питання, формують зміст недоліків і правопорушень, виявлених ревізією, наприклад, відсутність калібрувальних паспортів на цистерни, несвоєчасність проведення інвентаризації, халатність бухгалтера з обліку паливно-мастильних матеріалів, наводять суму збитків і вказують посадову особу, яка відповідає за розкрадання. Далі наводиться зміст інформації, встановлений власне, судово-бухгалтерською-експертизою, зокрема конкретні недоліки і правопорушення, сума збитку, матеріально-відповідальні особи та службові особи, безпосередньо винні або частково винні у скоєні злочину.
На основі записів судово-бухгалтерської експертизи експерт-бухгалтер, використовуючи методичні прийоми аналітичного групування доказі правопорушення при здійсненні операцій з матеріальними цінностями, у спеціальних аналітичних таблицях формує зведений результат експертного дослідження.
На підставі вищенаведених матеріалів експерт-бухгалтер складає узагальнюючий висновок судово-бухгалтер експертизи операцій з товарно матеріальними цінностями, який разом з журналом судово-бухгалтерської експертизи та аналітичними таблицями передається правоохоронному органу, який призначив експертизу. Реалізації результатів експертного дослідження відбувається в суді чи арбітражі на основі висновку експерта-бухгалтера, а також в органах управління на основі щодо профілактики виявлених органів.
При підготовці та проведенні судово-бухгалтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями необхідно знати перелік об’єктів такої експертизи, джерела інформації для проведення, з’ясувати методичні прийоми експертного дослідження. Потрібно також засвоїти особливості застосування документальних і розрахунково-аналітичних методичних прийомів експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями. Слід ознайомитись зі змістом нормативно-правових актів, що регулюють облік товарно-матеріальних цінностей. При проведенні експертизи операцій з матеріальними цінностями необхідні знання з організацій бухгалтерського обліку сировини, матеріалів, запасних частин, товарів, готової продукції, малоцінних та швидкозношуваних предметів, будівельних матеріалів тощо. Особливу увагу слід звернути на первинні документи і регістри обліку запасів. Треба також враховувати особливості використання в експертному дослідженні операцій з товарно-матеріальними цінностями висновки інших експертів.