Зміст

1. Вступ …………………………………………………………………………..3
2. Суть митної справи, особливості регулювання ………………………….…4
3. Здійснення митної справи …………………………………………………....6
4. Проблеми і перспективи митної справи України…………………………....8
5. Висновок ………………………………………………………………………13
6. Список використаної літератури ………………………………………….…15

Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України.
Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:
1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;
2) захист економічних інтересів України;
3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;
4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;
5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;
6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;
7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;
9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;
11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;
12) ведення митної статистики;
13) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.
Органи державної влади, Президент України в межах своїх повноважень, визначених Конституцією України та законами України, здійснюють керівництво митною справою та контроль за діяльністю митних органів України.

Список використаної літератури

1. Митний Кодекс України від від 13.03.2012 № 4495-VI, із змінами і доповненнями (із змінами, внесеними згідно із Законами № 4915-VI від 07.06.2012, № 4999-VI від 21.06.2012, № 5018-VI від 21.06.2012, № 5076-VI від 05.07.2012).
2. Податковий Кодекс України вiд 02.12.2010 № 2755-VI. ( Відомості Верховної Ради України 2011 р., №13-14, № 15-16, № 17, ст.112) .
3. Закон України від 16.04.1991р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність».
4. Закон України від 05.02.1992 № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф».
5. Закон України від 05.04. 2001р. №2371- ІІІ «Про митний тариф України», в останній редакції Закону № 2829-VI від 21.12. 2010 р. ( ВВР, 2011, № 27, ст.229).
6. Закон України від 06.02.1996р «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби».
7. Закон України від 07.05.1996р «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої».
8. Закон України від 24.05.1996р «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них».
9. Закон України від 11.07.1996р «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)».
10. Закон України від 13.09.2001 р. № 2681-ІІІ «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митне оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянам на митну територію України».
11. Закон України від 04.11.1999р. № 1212-ХІІ «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України».
12. Закон України від 17.07.1997р. № 468/97-ВР «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції».
13. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.1997р. №65 «Про ставки митних зборів».
14. Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. № 1375.
15. Порядок заповнення декларації митної вартості, затверджена наказом ДМСХ від 02.12.2003р. № 828.
16. Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений Наказом ДМСТ від 14.10.2002р. № 561.
17. Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації від 09.07.1997р. № 307 (у редакції наказу Держмитслужби України від 18 квітня 2002р.).
18. Лист Державної митної служби від 06.01.2004р. № 11/5-15-4-ЕП «Про оподаткування товарів залежно від обраного митного режиму».

1. Вступ
Зі становленням України як суверенної, незалежної держави особливого значення набуло забезпечення її економічної самостійності, невід’ємним елементом якої є митна справа. Характерно, що формування і здійснення самостійної митної політики стало одним із пріоритетних напрямків українського державотворення. Розробка основ митної політики і механізму її здійснення, у свою чергу, вимагає відповідних наукових пошуків. Однак ці пошуки не можуть обмежуватися лише синхронним ракурсом, оскільки сучасний стан будь-якого явища не можна зрозуміти поза процесом його історичного розвитку, тому що воно являє собою результат даного процесу.

Висновок
Самостійне здійснення митної справи та наявність власної митної системи є однією з засад державності. Виходячи з цього, 25 червня 1991 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про митну справу в Україні». В ньому проголошено, що митна справа є складовою частиною зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України і вона як суверенна держава самостійно створює власну митну систему і здійснює митну справу.
Виконання масштабних завдань, що стоять перед митною службою, в повній мірі залежить від інтелектуального, професійного і культурного рівня працівників Служби. Нині колектив Митної служби майже на 90 відсотків складається з працівників, які мають базову та повну вищу освіту. Майже 20 відсотків з них мають вищу юридичну та економічну освіту. У переважній більшості працівники Служби — це високоосвічені професіонали.
Не можна не відзначити того позитивного досвіду і високої професійної майстерності, яких митники набули з часу проголошення незалежності України. До думки Держмитслужби прислуховуються не лише в Україні, а й у інших країнах. Робота у Політичній та Фінансовій комісіях Всесвітньої митної організації, Раді керівників митних служб держав-учасниць СНД є тому підтвердженням. Своєрідною позитивною оцінкою діяльності Держмитслужби стало проведення в травні 2000 року в Києві — уперше поза штаб-квартирою Всесвітньої митної організації в Брюсселі — Дня відкритих дверей Всесвітньої митної організації. Форум дав можливість українським і закордонним підприємцям ознайомитися з основними напрямками розвитку митної справи в країнах світового співтовариства, у тому числі й в Україні. На зустріч були запрошені підприємці і представники митних служб Білорусі, Польщі, Росії, Словаччини, Угорщини.
Держмитслужба продовжує пошук нових ефективних методів роботи, спрямованих на захист економічних інтересів країни, боротьбу з контрабандою і митними правопорушеннями, й таких, що забезпечать гуманізацію, спрощення митних процедур.
Перед Державною митною службою України широкі перспективи розвитку, і, хоча на цьому шляху є немало труднощів, митники докладуть зусиль, аби подолати їх із честю, зробити все можливе, щоб Українська митниця займала гідне місце серед митних служб найбільш розвинутих країн світу.