ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПРИРОДА ФАНТАСТИЧНОГО В НАУКОВІЙ ФАНТАСТИЦІ
1.1. Фантастика як різновид художньої літератури
1.2. Своєрідність наукової фантастики
Висновки до 1-го розділу
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОЇ БЕЛЕТРИСТИКИ В ТВОРАХ ЖУЛЯ ВЕРНА
2.1. Жуль Верн − основоположник жанру наукової фантастики
2.2. Особливості наукової фантастики Жуля Верна
2.3. «Таємничий острів»
Висновки до 2-го розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Наукова фантастика як різновид художньої фантастики виникає в епоху становлення сучасної науки (XVII–XVIII ст.), а як самостійний різновид літератури виділяється в кінці ХІХ – поч. ХХ ст. Термін «науково-фантастичне» у вітчизняному дискурсі з 1914 року, коли його запропонував фізик, математик і астроном Яків Перельман, один із засновників жанру науково-популярної літератури. Термін «наукова фантастика» еквівалентний англійському «science fiction» (наукова белетристика), який запропоновано в 1927 американським інженером, популяризатором науки і письменником-фантастом Х’юго Гернсбеком, видавцем першого спеціалізованого журналу, присвяченого науковій-фантастиці. Уперше вжив він цей термін на сторінках власного журналу «Наука і винахід». Премія «Х’юго», яка щорічно присуджується на Всесвітньому конвенті любителів фантастики, названа саме на честь Х’юго Гернсбека. Втім, існує думка, що термін «science fiction» використано англійським есеїстом В. Вілсоном ще раніше, у 1851 році. Гернсбек вважав, що одне з головних завдань наукової фантастики – задовольняти потребу в знанні, причому потреби саме інженера (його Гернсбек вважав головною дійовою особою майбутніх змін в Америці), спонукати до науковотехнічної творчості. Від авторів Гернсбек вимагав, щоб
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бовсунівська Т. Епістемологічна нестабільність меж фантастики / Бовсунівська Т. // Слов’янська фантастика. – К.: 2012. – С. 9-15
2. Брандис Е. П.Рядом с Жюлем Верном : Докум. очерки : [Для сред. и ст. шк. возраста] / Евгений Брандис; [Послесл. А. Шалимова]. - [3-е изд.]. - Л.: Дет. лит : Ленингр. отд-ние, 1991. - 205 с.
3. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник / В. Будний, М. Ільницький. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська акамедія», 2008. – 430 с.
4. Верн Жюль. «Ченслер» / Жюль Верн. Гектор Сервадак : Романы : Для ст. и сред. шк. возраста : Пер. с фр. / Жюль Верн,; Ил. Б. Косульникова. - Нижний Новгород : Волго-Вят. кн. изд-во, 1991. - 414 с.
5. Верн Жюль. Властелин мира : Научно-фантастические романы / Жюль Верн,; Пер. с фр.: М.П. Богословской, А.Н. Тетеревниковой и др. - К. : Молодь, 1983. - 279 с.
6. Верн Жюль. Двадцать тысяч лье под водой : Роман: Пер. с фр. / Жюль Верн,. - М. : ССП "Внешиберика", 1992. - 349 с.
7. Верн Жюль. Пять недель на воздушном шаре / Жюль Верн. Путешествие трех англичан по Африке ; Путешествие к центру Земли : Романы : Для ст. и сред. шк. возраста : Пер. с фр. / Жюль Верн; Ил. Б. Косульникова. - Горький : Волго-Вят. кн. изд-во, 1989. - 399 с.
8. Верн Жюль. Таинственный остров : роман: для сред. и ст. шк. возраста / Жюль Верн ; пер. с фр.: Наталия Немчинова, Анна Худадова ; предисловие Е. Брандиса ; худ.: П. Луганский. - М. : Правда, 1984. - 622 с.
9. Горелик М. Марш энтузиаста : (Жюль Верн) / Михаил Горелик // Новый мир. - 2008. - № 8. - С. 145-156
10. Дубинянская Я. Капитан Жюль Верн / Яна Дубинянская // Личности. - 2012. - № 6. - С. 4-23
11. Катиш Т.В. Особливості функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 [Електронне джерело] / Т.В. Катиш. – Д., 2004. – 19 с. – Режим доступу: http://librar.org.ua/
12. Кларк А. 2001: Одиссея Один [Электронный источник] / А. Кларк. – Режим доступа: http://lib.ru/
13. Ковтун Е.Н. Фантастика как объект научного исследования: проблемы и перспективы отечественного фантастоведения [Электронный ресурс]. / Е.Н. Ковтун. – Режим доступа: http://www.slavcenteur.ru/
14. Литературная энциклопедия терминов и понятий. / [гл. ред. и сост. А.Н. Николюкин]. – М.:НПК Интелвак, 2001. – 799 с.
15. Литературный энциклопедический словарь / [под общ. ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева]. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 752 с.
16. Лотман Ю.М. Заметки о структуре художественного текста / История и типология русской культуры / Ю.М. Лотман. – СПб.: Искусство – СПБ, 2002. – 768 с.
17. Павлова І.В. Лінгвокогнітивна експлікація фантастичного образу в російському художньому тексті (на матеріалі творів О.Р. Бєляєва): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / І.В. Павлова. – К., 2007. – 19 с.
18. Притикіна А Сутність понять фантастика та фентезі як сучасних літературних жанрів [Електронне джерело]. / Притикіна А. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/
19. Стужук О. Художня фантастика як теоретична проблема / О. Стужук // Слов’янська фантастика. – К.: 2012. – С. 52-66
20. Тамарченко Е. Уроки фантастики. Заметки критика. [Электронный ресурс]. / Е. Тамарченко. – Режим доступа: http://royallib.ru/
21. Тодоров Ц. Введение в фантастическую литературу [Электронный ресурс]. / Ц. Тодоров ; [пер. с фр. Б. Нарумова]. – М.: Дом интеллектуальной книги, Русское феноменологическое общество, 1997. – 144 с. – Режим доступа: http://lib.rtg.su/
22. Уэллс Г. Сухопутные броненосцы. [Электронный источник] / Г. Уэллс. – Режим доступа: http://lib.ru/
23. Философский энциклопедический словарь [Электронный источник] / [ред.- сост. Е.Ф. Губский и др.]. – М., 2003. – Режим доступа: http://terme.ru/
24. Шухрат А. Научная фантастика – проблемы определения (литературный обзор) [Электронный источник] / А. Шухрат. – Режим доступа: http://sibac.info/
25. Эстетика: словарь [Электронный источник] / [под общ. ред. А.А. Беляева и др.] – М.: Политиздат, 1989. – 447 с. – Режим доступа: http://terme.ru/
Фантастична література – важлива та досі недостатньо досліджена складова літературного процесу. Зокрема, немає загальноприйнятого та усталеного погляду ні на наукову фантастику, ні на особливості фантастичного у ній. Отже, актуальність теми роботи пояснюється незначною мірою дослідження проблеми особливостей фантастичного в науково-фантастичній літературі.
Тема курсової роботи: «Особливості науково-фантастичної белетристики на матеріалі романів Ж.Верна»
Об’єкт роботи – наукова фантастика.
Предмет роботи – особливості наукової фантастики в творах Ж.Верна.
Таким чином, мета роботи – осмислення основних рис категорії фантастичного у науково-фантастичних творах Жуля Верна, а також її природи. Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
- дослідити природу фантастики та фантастичного;
- розглянути наукову фантастику як окремий різновид фантастики та визначити її характерні риси;
- дослідити особливості наукової фантастики Жуля Верна.
Фантастичну літературу серед західних та вітчизняних дослідників вивчали Д. Айдачич, Т. Бовсунівська, Г. Гуревич, Ю. Кагарлицький, І. Кияк, О. Ковтун, Р. Лахманн, С. Лем, М. Назаренко, Р. Нудельман, А. Нямцу, С. Олійник, О. Стужук, Ц. Тодоров, Є. Харитонов, Т. Чернишова та інші.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів. Висновків, списку використаних джерел (25 назв). Загальний обсяг 30 сторінок друкованого тексту.
ВИСНОВКИ
Фантастика – специфічний метод художнього відображення життя, що використовує художню форму-образ (об’єкт, ситуацію, світ), у якому елементи реальності сполучаються невластивим їй, у принципі, способом, − неймовірно, „чудово”, надзвичайно.
Наукова фантастика стає таким собі полігоном, де випробовуються на життєздатність не традиційні, а частенько «божевільні» для свого часу ідеї, гіпотези і концепції науки. Письменники-фантасти отримують рідкісну можливість наочно, в образній художній формі, представити на суд читача наукові розробки майбутнього і, разом з тим, показати можливі соціальні, психологічні, етичні і інші наслідки нових ідей. Фантастичне «пророцтво» дозволяє зрозуміти, як вплине та або інша тенденція розвитку науково-технічної ідеї на життя людей, дозволяє притягнути увагу суспільства до можливих позитивних або негативних наслідків.
Основоположником жанру наукової фантастики вважають видатного письменника світової літератури Жуля Верна. На сторінках своїх творів він в художній формі представив можливості науки та науково-технічного розвитку в майбутньому. В одному з найвідоміших своїх романів «20 000 льє під водою» фантаст з вражаючою точністю передбачив загальні тенденції розвитку сучасних нам підводних кораблів − здатність здійснювати тривалі автономні подорожі, масштабні битви між ними, дослідження за їх допомогою морських глибин і навіть похід під льодами до полюса усе це стало реальністю.
Своїм довгим життям, книги Жуля Верна, зобов'язані перемозі створеного ним нового літературного жанру, нових героїв, що втілили в собі багато рис людини завтрашнього дня. Його герої − відкривачі, завойовники всесвіту, який вони віддають у володіння звільненому людству. Він був чужий національній і расовій обмеженості. Йому мало було Франції і Європи, − йому потрібна була вся земна куля, щоб показати могутність і працю людини будь-якої національності, з будь-яким кольором шкіри. Індієць Немо і негр Наб поставлені навіть вище за європейців − один − як великий борець за свободу, інший − як учасник утопічної комуни.
Жуль Верн перший створив реалістичну фантастику, що зростає з успіхів науки і завоювань техніки його часу, втілюючи наукову і технічну мрію свого віку. Він відкрив читачам поезію науки, красу підводного світу, романтику творчої праці. Романтика звичайного − ось постійний, вічно змінний і завжди прекрасний пейзаж його “незвичайних подорожей”. Жуль Верн був і залишається великим вихователем, і в тому його сила слова і безсмертя.
Діти розкриваючи книги Жуль Верна, входять як крізь широко розкриті двері, в прекрасний світ, повний фарб, руху, життя. У його чистій, прозорій далечіні вони бачать відразу всі країни світу і все людство, що бореться з силами зла і завжди їх перемагає, завойовує підземелля, безкрайні небеса, підводні території, неспинно прагнучі вперед, в прекрасний світ майбутнього.