Зміст

Вступ 3
Розділ І. Сутність спортивної преси як публіцистичного типу 5
1.1 Поняття та функції спортивної журналістики 5
1.2 Становлення спортивної преси в Україні 10
1.3 Спортивна преса у період становлення суверенної держави України 14
ІІ. Сучасна спортивна преса в Україні 18
2.1 Сучасні друковані видання спортивної тематики 18
2.2 Сучасні Інтернет-видання як новий вид спортивної преси 20
Висновок 25
Список літератури 27

Спорт і фізична культура, а також події соціального життя навколо цих предметів. Кожне спеціалізоване напрям має своїм предметом розгляду, опису й аналізу. Економічна журналістика розглядає переважно економічні питання і проблеми, політична - політичні і так далі. У назвах цих спеціалізацій спочатку закладено уявлення про предмет діяльності.
Не можна сьогодні не погодитися з твердженнями А. Мураковского: «У журналістиці недвозначно заявляє про себе необхідність спеціалізації ... Нині навіть журналісти, які пишуть про фізику, поділяються, подібно самим ученим, на знавців у галузі ядерної енергетики або теорії макросвіту ... Все більше затребуваною стає журналістська компетентність»[10]. Сьогодні сучасну журналістику можна представити як сукупність спеціалізованих напрямків, усередині яких є ще більш вузькі спеціалізації. Але незважаючи на це, журналіст, наприклад, що пише про академічного веслування повинен знати історію свого виду спорту, політику міжнародної федерації веслувального спорту та Міжнародного олімпійського комітету щодо дисциплін академічного веслування, економічні передумови та потенціал виступи тієї чи іншої команди на найбільших регатах, культуру і тактику цього виду спорту, а також вміти працювати з офіційними сайтами за своєю тематикою.
Тим не менш, спеціалізована журналістика крім унікального, властивого тільки їй предмету розгляду, опису й аналізу, має свою історію, реалізує різні функції і має властивими тільки їй особливостями.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Воронков П. Спортивная журналистика как тип./ http://zhumal.lib.ru/
2. Гаймакова Б.Д., Макарова С.К., Новикова В.И., Оссовская М.П. Мастерство журналиста. М.,2004
3. Гальперин ЮМ. В эфире - слово. М.: Искусство, 1977.
4. Гусельникова М. В. Лингвистические особенности информационных жанров РВ.- М., 1987.
5. Каменская О. Текст и коммуникация. М., 1990.
6. Костомаров Г. Языковой вкус эпохи. - М., 1994.
7. Летунов Ю.А. Время. Люди. Микрофон. М.: Искусство, 1974.
8. Михайлов С. А., Мостов А. Г. Спортивная журналистика: Учеб. пособие для вузов. - М., 2005.
9. Москаленко А.З., Губерський Л.В. Масова комунікація. К., 1997. 217с.
10. Мураковский А. Спортивные журналисты: кто они?/Абажур. 9-12, 2006/http://baj.ru/
11. Никитин М. Оптимизация текста в журналистике. - М.,1986.
12. Прохоров Е.П. Искусство публицистики. М.: Советский писатель, 1984
13. Прохоров Е.П. Публицистика и общество. М.: Изд-во МГУ, 1969.
14. Прохоров Е.П. Современная советская публицистика. М.: Изд-во Московского ун-та, 1965. – С.12
15. Смыслов В. Восприятие речевого сообщения. - М., 1991.
16. Фихтеус Эрик Десять заповедей журналистики. Стокгольм , 1999. 155 с.
17. Цвик ВЛ. Введение в журналистику. М.: Изд-во МНЭПУ. 1997.

ВСТУП

Увага до розвитку спорту та фізичного виховання нації складає в даний час одне з пріоритетних напрямів внутрішньої державної політики в нашій країні. Найважливішу роль у функціонуванні спортивного руху, у забезпеченні комунікації між суб'єктами спортивної діяльності відіграють ЗМІ. Вивчаючи формування сучасної системи спортивного друку, дослідники звертаються до досвіду минулого.
Спортивна журналістика в Україні зародилася в XIX столітті у складі Російської імперії відразу за появою організаційно оформленого спорту. Спорту, як соціальному інституту, для постійного розвитку завжди був необхідний постійний взаємообмін досягненнями з практичним досвідом в теорії і назад. Важливою частиною системи, що забезпечувала подібну циркуляцію і підтримувала життєдіяльність сфери спорту, вже в XIX столітті стала спортивна журналістика, яка спочатку розвивалася у виданнях загального характеру у вигляді окремих статей або спеціальних відділів. З розширенням числа галузей спорту, зі збільшенням його ролі і значення в житті суспільства знадобилося поява спеціальних періодичних органів. [17, с. 94]
Спеціалізований спортивний друк XIX - початку ХХ був складовим елементом системи друку того часу, формувався і існував в її руслі відповідно до загальних тенденцій, багато в чому зберігав подібні риси розвитку з іншими спеціалізованими і суспільно-політичними виданнями, часто ці риси виявлялися в ньому не менше яскраво, ніж власні оригінальні особливості. У цьому полягає значимість вивчення спортивної преси для розуміння загальної історії української журналістики.
З усього вищесказаного логічно випливає актуальність, науково-теоретична і практична значимість уважного, всебічного та комплексного дослідження історії української спортивної преси.
Необхідність такого дослідження обумовлюється також очевидною недостатньою розробленістю питань історії спеціальної спортивної журналістики.
Об'єктом дослідження служать спеціальні періодичні видання про спорт у цілому і різних його галузях, що виходили на території Україні з 1823 року по сьогоднішній день.
Метою курсової роботи є дослідження групи спортивних видань в типологічному аспекті, необхідному для вивчення історії виникнення та розвитку спортивної журналістики в Україні.
Для досягнення названої мети дослідження покликані служити наступні завдання, а саме:
1 дослідження процесу формування та функціонування системи спортивного друку;
2 Виділення основних типів спортивних видань, їх якісний і кількісний аналіз і опис;
3) Характеристика сучасної спортивної преси.
Теоретичною базою дослідження стали праці теоретиків журналістики, що розробляють питання типології ЗМІ, в їх числі роботи А.І. Акопова,
Б.І. Єсіна, Я.М. Засурского, Є.А. Корнілова, Б.Я. Місонжнікова, Е.П . Прохорова, М.В. Шкондина та інших.

ВИСНОВОК
Спортом в Україні сьогодні цікавиться величезна кількість людей. Для підтримки і збільшення інтересу до нього необхідно висвітлювати спорт відповідно до запитів читачів, їхніх уподобань. Тому розвиток зв'язків між спортивними редакціями і читацькою аудиторією, вивчення громадської думки шляхом створення соціологічної служби, безсумнівно, є одним з основних напрямів удосконалення висвітлення спорту в періодичній пресі України.
Удосконалення рівня висвітлення спорту в періодичній пресі України неможливе без удосконалення професійної підготовленості спортивних журналістів, їхнього вміння аналізувати, виявляти і враховувати актуальні проблеми, знати історію, термінологію, правила, особливості підготовки і змагальної діяльності з різних видів спорту, дотримуватися професійної етики. Поява фахівців, що володіють такими професійними якостями, дозволить зробити висвітлення спортивних змагань більш об'єктивними й ефективними для пропаганди цінностей спорту, олімпізму, підвищення національного престижу України. Цьому буде сприяти створення кафедр спортивної журналістики при вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту, участь українських представників спортивних мас-медіа в семінарах, проведених Міжнародною олімпійською академією, а також організація Національним олімпійським комітетом України, національними спортивними федераціями з різних видів спорту семінарів-тренінгів для спортивних журналістів.
Будь-яка журналістська діяльність немислима без кінцевої мети, поставленої перед нею. Інформування не є самоціллю ЗМІ. Мета спортивної преси ідеальна й недосяжна. Вона полягає у сприянні встановленню миру на землі і досягається наступною технологією: війни - наслідки протиріч, протиріччя - підсумок недосконалості людської природи, в даному випадку проявляється через негативні емоції. Спортивна преса покликана знімати стресові ситуації і направляти негативну енергію на переживання, пов'язані зі спортом. Для цього підтримується і розвивається інтерес до спорту і навколишнього життя в цілому, попутно втілюється в життя процес виховання гармонійно розвиненої особистості. Щоб досягнути виконання завдання постійної підтримки інтересу до спорту, преса використовує всілякі методики, спроба типологізувати які приводить до наступних результатів. Здійснюючи інформаційну, аналітичну та публіцистичну, виховну функції журналістика використовує багатство лексичних, синтаксичних і концептуальних ("самодостатня система", "розважальний таблоїд") прийомів.
Спортивна "преса являє собою особливий соціальний інститут, отже, відноситься до явищ надстроечного характеру. Дотримуючись діалектичному методу, треба визнати, що преса (в даному випадку журналістика) є живим організмом, що знаходяться в постійному розвитку.