Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Миротворчий дискурс та особливості його перекладу українською мовою"

Предмет:

Лінгвістика

Мова:

Українська

Рік здачі:

2014

Сторінки:

250 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ ВІЙСЬКОВОГО ПЕРЕКЛАДУ В УКРАЇНІ 5
1.1. Стан, проблеми, перспективи військового перекладу в Україні 6
1.2. Стратегія перекладу військово-дипломатичних документів 13
1.3. Когнітивні особливості перекладу військового тексту 16
РОЗДІЛ ІІ. МИРОТВОРЧИЙ ДИСКУРС ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ 20
2.1. Типи трансформацій при перекладі документів НАТО 23
2.2. Відтворення стилістичних параметрів та характеристик миротворчих документів НАТО 26
2.3. Морфолого-синтаксичні особливості перекладу англомовних військових документів миротворчих місій ООН та НАТО 35
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46
ДОДАТКИ………………………………………………………………………..55

Представники Збройних Сил України беруть участь майже у всіх миротворчих місіях, тому часто виникає необхідність перекладу документів, які забезпечують організацію та регулювання миротворчої діяльності. Труднощі виникають, зокрема, у визначенні способів перекладу військово-політичної термінології, що залишає це питання актуальним. Метою дослідження є визначення лексичних особливостей військово-політичної терміносистеми в галузі миротворчої діяльності.
Розглядаючи саме складову терміносистеми миротворчих операцій, слід відзначити, що вітчизняні військові спеціалісти та лінгвісти вивчали проблематику лінгвістичної взаємосумісності з країнами НАТО: В.В. Балабін (військовий сленг) [3], Ю.М. Пащук (укладання словника термінів миротворчої тематики) [25]; Білан М.Б. (Лексико-семантичні проблеми військового перекладу) [8] та ін.
Умовно ми розподілили лексику документів в галузі миротворчої діяльності на три групи: загальновживана лексика військово-політичної тематики, яка є лексичною основою будь-якого документу (develop ment – розвиток; measures – заходи; principles – принципи; protection – захист); військово-технічна лексика. У даному контексті – це виключно вузькоспеціальна лексика, що є характерною лише для військової сфери діяльності (explosive device – вибуховий пристрій; nuclear installation – ядерна установка, ядерний об’єкт; chain of command – порядок підпорядкування, субординація); спеціальна лексика, до якої належить аналізована в роботі військово-політична лексика сфери миротворчої діяльності (cease-fire agreement – угода про припинення вогню; buffer zone – зона роз’єднання конфліктуючих сторін; code of conduct – правила поведінки миротворчого персоналу; conflict prevention operation – операції із запобігання виникненню конфліктів). Звернувшись до додатку Г нашої роботи, ми можемо побачити лексичні трансформації, що застосовуються у перекладі офіційних документів НАТО.
Відсотковий склад кожної з груп у документі залежить від його призначення.
Частотність вживання спеціальної термінології змінюється в залежності від тематики документу, організації чи підрозділу-розробника, його профілю та питань, що розглядаються.
Спеціальна лексика використовується у документах для двох цілей:
1. Характеризування офіційно-ділового стилю документу (The purpose of this SOP is to provide … Метою даного стандартного порядку дій є забезпечення…; The Security Council, recalling its resolution 1970 (2011) of 26 February 2011. Рада Безпеки, посилаючись на резолюцію 1970 (2011) від 26 лютого 2011 року. [66]).
2. Для точного та однозначного позначення відповідних денотатів у контексті документу (To guarantee that all information of changes in the area of responsibility will be reported, it is essential that all individuals should be involved in the reporting. This should be pointed out to every convoy and patrol commander and to all personnel that moves in the area… area of responsibility – зона відповідальності, convoy – конвой, patrol commander – начальник патруля [55]).
Застосування спеціальної лексики в неофіційному спілкуванні чи листуванні окреслює поміж мовцями належність до «кола своїх», за рахунок максимально припустимого перетину «когнітивних множин» (термін
О. Б. Йокоями) комунікантів [16, с. 52]. Відсоткове співвідношення спеціальної лексики змінюється також в залежності від жанру документа. Так, у регламентуючому жанрі спеціальна лексика представлена рівномірно у кількісному відношенні, тобто тематика питань, які розглядаються, та профіль організацій не впливають на її вживання. Спеціальна лексика регламентуючого жанру утворює домінуючий колорит стилю. У лексиці документів міжнародних організацій регламентуючого жанру відбувається чітке закріплення значень і відповідностей на інших мовах у зв’язку з неможливістю синонімічних замін, що призводить до термінологізації таких одиниць: The United Nations still struggles to recruit and deploy civilian expertise and to support national actors (national actors - національні суб’єкти); As I emphasized in my report on peacebuilding in the immediate aftermath of conflict (peacebuilding - розбудова миру); national capacity-development (нарощування національного потенціалу в галузі розвитку) [67].
До спеціальної лексики можна віднести також стандартну лексику (штампи, кліше) – словосполучення-блоки, які часто повторюються та закріплюються за конкретними ситуаціями і починають функціонувати як готові словесні штампи. Застосування таких лінгвістичних одиниць несе значне прагматичне навантаження, оскільки забезпечує когнітивну економію та однозначне розуміння певних ситуацій.
Характерною рисою стилю документів миротворчої діяльності найвищих ланок влади є певна консервативність вживання лексичних зворотів. Проте це важливо у сучасних умовах миротворчої діяльності, коли до операцій залучаються представники багатьох націй, а досягнення взаємосумісності (interoperability) є одним з найважливіших чинників ефективності миротворчих підрозділів. Консервативність стилю призводить до збереження в ньому традиційних конструкцій. Наприклад: the undersigned Member-States… – держави-члени…, що підписалися нижче…; calls upon member-states… – закликає держави-члени…; have agreed as follows… – погодились про таке… Типовим є також вживання лексики і фразеології термінологічного характеру, яка позначає офіційні назви установ, посадових осіб, документів, спеціальних понять, що відносяться до сфери урядової діяльності, міжнародних відносин, юриспруденції, адміністративно-юридичної сфери (назви документів, посади, військові звання, підрозділів тощо).
Жанр офіційно-ділового стилю диктує правила, коли синонімія є вкрай небажаною і небезпечною, оскільки обумовлює виникнення надлишкової інформації, що призводить до неоднозначності, а також до помилкового тлумачення документу. Наявність скорочень у документах миротворчої діяльності є виправданим, оскільки вони сприяють «економії текстового матеріалу, спрощують його викладення» [12, с. 23].
Отже, узагальнивши матеріали нашого дослідження, можна констатувати лексичну специфіку документів миротворчої діяльності та особливості її вживання, які залежать від жанру, тематичного змісту документу та його комунікативних завдань. Специфічний характер лексики та фразеології, відсутність суб’єктивної точки зору та експресивності у трактуванні терміну, використання специфічної термінології, мінімальність синонімії та вживання стандартних формул становлять основні лексичні особливості документів галузі миротворчої діяльності.

Соціальні процеси, які відбуваються в Україні, передусім поширення міжнародних контактів, висунули до порядку денного низку завдань, що потребують термінового розв'язання. До них належить питання про підвищення якості перекладу у всіх галузях діяльності. Однією з таких галузей є військова. Військовий переклад має багато спільного з аналогічним видом діяльності в інших галузях, але має і специфічні риси, які вичерпно ще не виявлені. Особливо це стосується перекладу документів миротворчого дискурсу НАТО. Приєднається Україна до НАТО чи не приєднається – вирішувати політикам, але в будь-якому разі перекладач повинен швидко і якісно відтворювати зміст документів НАТО засобами рідної мови, орієнтуватися в матеріалах, пов'язаних з діяльністю військових структур цієї організації. Тим часом питання про особливості документів НАТО як специфічного тексту ще не було об'єктом наукового аналізу. Реальною стала проблема дослідження оптимальних способів перекладу та типів трансформацій одиниць названого оригіналу. Сьогодні миротворчий дискурс став знаряддям різних політичних кіл.
Метою нашого дослідження є: визначення особливості й перекладу іменних військово-дипломатичних документів; аналіз граматичних особливостей військової документації миротворчих місій, які зумовлюють труднощі їх перекладу, а також з'ясування моделей перекладу часто вживаних граматичних конструкцій; визначення основних стилістичних труднощів, які доводиться долати під час перекладу військової документації та офіційної кореспонденції міжнародних миротворчих сил; виділення морфолого-синтаксичних особливостей перекладу англомовних військових документів миротворчих місій ООН та НАТО.
Предметом дослідження запропонованої роботи є способи та прийоми відтворення морфолого-синтаксичних особливостей документів оперативно-тактичного рівня, інформаційно-звітних документів та службової кореспонденції; способи та прийоми відтворення стилістичних засобів документів оперативно-тактичного рівня, інформаційно-звітних документів та службової кореспонденції, якими вони відтворюються в цільовій мові.
Матеріалом для нашого дослідження слугували оперативні та інформаційно-звітні документи миротворчих місій ООН та НАТО, а також зразки офіційної кореспонденції національних контингентів.
Актуальність обраного напрямку дослідження зумовлена нагальною потребою докладно описати загальні закономірності співвідношення та відповідності граматичних форм і конструкцій мов оригіналу і перекладу. Докладний опис таких співвідношень, орієнтований на переклад, є необхідним, і покликаний оптимізувати адекватну передачу в перекладі граматичних явищ оригіналу, запропонувавши перекладні відповідники певних граматичного елементів.
Актуальність теми підтверджується її відповідністю сучасним напрямам наукового аналізу в перекладознавстві, значенням для побудови методик наукового аналізу перекладу взагалі, практичною спрямованістю. Про відповідність обраного напряму сучасним науковим парадигмам свідчить той факт, що питання стосовно адекватності перекладу та його способів, типів трансформацій, нормативних аспектів незмінно перебувають у центрі уваги вчених. Їм присвячені роботи В.Н. Комісарова , В.І. Карабана, Я.Й. Рецкера, Л.К. Латишева, І.С. Шевченко і багатьох інших. Дослідження типів трансформацій у перекладі документів НАТО допоможе більш глибоко осмислити трансформації взагалі та механізм їх дії в роботі з військовим текстом зокрема. Практичний аспект актуальності дослідження обраної теми не викликає жодних сумнівів, оскільки збільшення арсеналу практичних рекомендацій та довідників для перекладачів в жодному разі не буде зайвим.
Етапи аналізу та методи, що використовувалися, були спрямовані на виконання конкретних завдань. При цьому використовувався метод узагальнення, класифікації, систематизації матеріалу, порівняння, компонентного аналізу та синтезу.

Проблема ефективності мовної комунікації і мовної дії є багатогранною і надзвичайно актуальною в сучасній науці: лінгвістиці, соціології, психології, риториці і філософії. Багато в чому це пов'язано з інтенсивним і екстенсивним розвитком політичних, економічних і міжкультурних відносин в сучасному світі, а також з прагненням сучасного суспільства до удосконалення і розвитку ефективності людської діяльності у всіх галузях, зокрема і у сфері миротворчого дискурсу.
Ефективне мовне спілкування має особливе значення, коли люди використовують мову для соціально значущої мети, і в першу чергу, в політиці і дипломатії.
Особливу актуальність тема миротворчого дискурсу набуває в світлі інтенсифікації міжнародної політики та крос-культурної комунікації. Відомо, що правила і особливості мовної комунікації, характерні для носіїв мови однієї країни, можуть бути неприйнятними для носіїв мови іншої країни. Це в значній мірі зумовлено активним процесом лінгвістичних новоутворень у військово-політичній сфері. Перетин і розширення меж міжнародного спілкування приводить до того, що миротворця слухають миротворці і громадяни інших держав. У зв'язку з цим важливим є врахування лінгвістичних і психологічних особливостей міжкультурного миротворчого дискурсу.
Перекладач повинен враховувати при перекладі текстів миротворчого дискурсу як лінгвістичний аспект, так і комунікативно-прагматичні аспекти.
Домінантними ознаками при перекладі миротворчого дискурсу є вказівка на мотив/подію, по якому військовий робить заяву, збереження об'єму тексту і превалювання критерії точності.
Військово-політична мова володіє найбільшою варіативністю структурних компонентів, що допускає при перекладі зменшення або збільшення об'ємів тексту.
...........................................................................................

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 250.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Крошка Тетяна (klio17)

(0)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Миротворчий дискурс та особливості його перекладу українською мовою"

0 (800) 357-234