Вступ
1. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб в системі кримінального законодавства України.
2. Підстави застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
3. Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру та види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб
Висновок
Список використаної літератури
P.S. В последний момент, преподаватель осведомил меня о своем намерении дать мне отдельную тему для курсовой работы, посему, данная курсовая не была сдана ни разу.

Слід також звернути увагу на невизначеність статусу такого суб’єкта злочину, як «інша особа, яка має право діяти від імені юридичної особи». Якщо у Кримінальній конвенції проти корупції повноваження цієї особи чітко зазначені: представницькі
повноваження або повноваження приймати рішення від імені юридичної особи або контрольні повноваження, то в запропонованому законопроекті таке формулювання є «розпливчастим».
Варто зауважити, що введення таких заходів не означатиме автоматичної появи відповідальності бізнесу перед суспільством, адже вже зараз можна передбачити появу підприємств, спеціально створюваних для уникнення відповідальності реальними власниками того чи іншого бізнесу. Такі підприємства, що не матимуть жодного майна, стануть реальною проблемою
для правоохоронних органів.
У законопроекті не враховано особливості статусу деяких юридичних осіб, у тому числі і юридичних осіб публічного права. Якби автором законопроекту перелік юридичних осіб, до яких можливим є застосування відповідних санкцій, обмежувався лише юридичними особами приватного права - ситуація була б простішою. За таких умов юридичні особи публічного права (у тому числі і Національний банк України), якими відповідно до ст. 81 Цивільного кодексу є юридичні особи, що створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, не підлягали б вказаним вище заходам кримінально-правового характеру.
Ускладнює ситуацію така ознака суб’єкта злочину, як «крім юридичних осіб публічного права, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а також міжнародних організацій», адже не всі юридичні особи публічного права утримуються повністю за рахунок державного чи місцевих бюджетів.
Так, наприклад, ст. 3 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. визначено, що Національний банк України (далі - НБУ) має статутний капітал, який є державною власністю. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а за необхідності - Державний бюджет України.
Тобто фінансування НБУ здійснюється переважно не за рахунок державного чи місцевих бюджетів, а за рахунок доходів його кошторису.
Враховуючи таку особливість Національного банку України, слід зазначити наступне: незважаючи на наявність в НБУ статусу юридичної особи публічного права та навіть статусу, закріпленого у статтях 99, 100 Конституції України, до нього можуть бути застосовані передбачені законопроектом заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Якщо вказаний вище законопроект буде прийнятий без відповідних коригувань, то у випадку з НБУ ситуація може дійти до абсурду - у разі вчинення злочину керівником чи уповноваженою особою НБУ майно, що входить до статутного фонду НБУ і перебуває у державній власності, буде обертатись на користь держави як предмет штрафу або конфіскації майна.Така ситуація може створити перепони для нормального функціонування банківської системи України.

1. Конституція України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
2. Кримінальний кодекс України. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page3
3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/314-18
4. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб. Режим доступу: http://www.bnwes.info/buhgalteriya/novosti-sayta-2013/zahodi-kriminalno-pravovogo-harakteru-schodo-yuridichnih-osib-10915.html
5. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/755-15
6. Нерсесян Армен Сабірович, Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи: аналіз нового законопроекту// Режим доступу: http://www.vru.gov.ua/content/article/visnik14_16.pdf
7. Харитонов С. О. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб в системі кримінального законодавства України./ C.О. Харитонов//Режим доступу: http://dspace.nulau.edu.ua/bitstream/123456789/6307/1/Haritonov_145_147.pdf
8. Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1207-18/page
9. Конвенція ООН проти корупції // Верховна Рада України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_c16
10. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією // Верховна Рада України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_101
11. Про Національний банк України : Закон України // Верховна Рада України [Електронний ресурс] - Режим доступу http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14
12. Про систему гарантування вкладів фізичних осіб : Закон України // Верховна Рада України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4452-17
13. Про національну поліцію : Закон України // Верховна Рада України [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/580-19

Вступ
23 травня 2013 року Верховна рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (виконання Плану дій щодо лібералізації Європейськім Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» № 2990, котрий вступає в силу з 01 вересня 2014 року (надалі по тексту - «Закон»). Цим Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально - процесуального кодексу України, Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Прийнявши цей Закон Верховна рада України виконала план дій з візової лібералізації з Європейського Союзу в частині реформування антикорупційного законодавства.
Запровадження кримінальної відповідальності для юридичних осіб - ідея не нова. Ще в 1993-1997 рр. було запропоновано передбачити в одному з двох проектів Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність юридичних осіб. Алє за результатами довготривалого розгляду такої пропозиції вона була відхилена, адже ця ідея не знайшла належної підтримки ні у науковців у сфері кримінального права, ні у практикуючих юристів, ні у народних депутатів України.
На початку 2013 році на розгляд Верховної Ради України був поданий аналогічний законопроект, який у квітні було відхилено, а вже 14 травня 2013 р. народні депутати різних фракцій внесли до парламенту компромісний документ, який, в результаті, і України ратифікувала Верховна рада України.
Прийнятий Закон передбачає визначити в Кримінальному кодексі України конкретний перелік злочинів, за вчинення яких до юридичної особи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, підстави звільнення юридичної особи від їх застосування, види заходів кримінально-правового характеру та загальні правила їх застосування.
У даній роботі я б хотів проаналізувати зазначені положення. Дана тема є актуальною, оскільки є нововведенням та має багато різних дискусій серед науковців.

Отже, можна зробити висновки, що з прийняттям цих нововведень наша держава розпочала складний процес, який потребує переосмислення існуючих принципів кримінального права та кримінальної відповідальності.
Хоча на даному етапі, коли чинне законодавство повноцінно не приведено у відповідність до запропонованих змін, співіснування кримінальної відповідальності юридичних осіб з традиціями вітчизняного кримінального права, які передбачають принципи винної та особистої відповідальності особи, є несумісними. Адже відповідальність юридичної особи є спірним питанням з точки зору теорії права, оскільки юридична особа самостійно від свого імені і в своїх інтересах не може вчиняти вольові діяння.
Але оскільки за оцінками спеціалістів в Україні злочини, вчинені за допомогою юридичних осіб або в їх інтересах, досить поширені, а досвід зарубіжних країн демонструє не лише можливість, а й ефективність кримінальної відповідальності юридичних осіб, то можна допустити, що прийняття цього Закону - це крок України до приведення положень українського законодавства у відповідність із міжнародними стандартами в даній царині.
Проте варто пам’ ятати, що лише одних редакційних змін буде замало. Потрібно зробити набагато більше, так як з прийняттям Закону постала нагальна необхідність комплексного та системного редагування положень різних галузей вітчизняного законодавства. Відповідні зміни повинні бути внесені і в положення Конституції України, і в нормативно-правові акти адміністративного, господарського, цивільного та інших галузей права. Зрештою слід пам’ятати і про необхідність запровадження гарантій захисту юридичних осіб від свавілля окремих чиновників, незаконних спроб захоплення бізнесу та проявів недобросовісної конкуренції.