ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. Судові доручення
1.1 Поняття і значення судового доручення 5
1.2 Предмет регулювання та цілі доручення 9
1.3 Оформлення та порядок виконання судового доручення 12

РОЗДІЛ II. Доказування у цивільному процесі 14
2.1 Загальні правила доведення 14
2.2 Процес доказування 18
2.3 Засоби доказування 23

ВИСНОВОК 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 38

1.3. Оформлення та порядок виконання судового доручення

Судове доручення оформлюється ухвалою суду, який здійснює розгляд адміністративної справи (частина друга коментованої статті). В ухвалі має коротко зазначатися зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення викладається окремим документом із урахуванням загальних вимог до ухвал суду, встановлених статтею 165 КАСУ.
Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, - це може бути як окружний адміністративний суд, так і місцевий загальний суд як адміністративний. Зазначену ухвалу не може бути оскаржено окремо від постанови суду у справі.
Порядок виконання судового доручення
Ухвала про судове доручення є обов'язковою для адміністративного суду, який буде виконувати судове доручення. Він не може її повернути, посилаючись, наприклад, на завантаженість, непідсудність справи тощо.
Судове доручення виконується в судовому засіданні. Призначаючи судове засідання, адміністративний суд, який виконує доручення, повинен завчасно, не пізніше ніж за сім днів, повідомити осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце судового засідання (стаття 35 КАСУ). Неприбуття цих осіб, які належним чином повідомлені про судове засідання, не перешкоджає виконанню судового доручення (частина четверта коментованої статті).
...................................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція (Основний Закон) України - Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996р
2. Гнєздов О. Судові доручення в міжнародному цивільному процесі // Право України. - 2001. - № 6. - С.208.
3. Бондаренко-Зелінська, Н. Л. Підготовка цивільних справ до судового розгляду [Текст] / Н. Л. Бондаренко-Зелінська. - Х. : Харків юрид., 2009.
4. Білоусова Ю.В. Цивільний процес: Навч. посібник / За ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Наукова думка, Прецедент, 2004. – 262 с.
5. Кейлін А.Д. Судоустрій і цивільний процес капіталістичних держав. М., 1958, ч.2, с.237-238.
6. Комаров, В. В. Право на справедливий судовий розгляд у цивільному судочинстві [Текст] : навч. посіб. / В. В. Комаров, Н. Ю. Сакара. - Х. : Нац. юрид. акад. України, 2007.
7. Сунцов В.В., Тітов М.І. Цивільне судочинство в Україні: Законодавство та практика застосування. – Х.: Консум, 2001. – 384 с.
8. Тертишніков В.І. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар. – Вид. 6-те, доп. та перероб. – Харків: Консум, 2002. – 408 с.
9. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс [Текст] : підручник / М. Й. Штефан. - К. : Ін Юре, 2005. - 624 с.
10. Цивільний процес України. Академічний курс [Текст] : підручник / за ред. С. Я. Фурси. - К. : КНТ, 2009. - (Процесуальні науки).
11. Фурса, С. Я. Докази і доказування у цивільному процесі [Текст] /C. Я. Фурса, Т. В. Цюра. - К. : Вид. Фурса С. Я. : КНТ, 2005.
12. Ясинок, М. М. Принципи усності, безпосередності та безперервності у цивільному судочинстві [Текст] / М. М. Ясинок, В. А. Кройтор. - Х. : Еспада, 2007.

ВСТУП

На відміну від інших соціальних ідей політичних орієнтацій демократичне правової держави при верховенстві правового закону і пріоритеті прав людини і громадянина практично сприйнято суспільством як майбутнє державного устрою України.
Вирішення цього завдання пов'язано не тільки зі створенням сучасного законодавства, забезпеченням законності діяльності держави та її органів, муніципальної системи і суспільних формувань, надійної, швидкої і справедливої юстиції, незалежного правосуддя, але з подоланням яке сягнуло небезпечних меж правового нігілізму, перебуває нині за межею свавілля в всіх сферах державного і суспільного життя, і, головне, формування високого рівня правової культури суспільства і кожної людини.
Необхідною умовою розвитку цих процесів є їхній правовий супровід і забезпечення державою - єдиною на території країни політичної організації, що здійснює суверенітет, джерело якого - народ України. Але держава і право мають не тільки інструментальне значення і «самостійну цінність». Одночасно це право жити цивілізованим життям і засіб забезпечити людині відповідні волі. До цього суспільство прийде тільки через підвищення відповідальності, покладеною «на інститути державної влади», рішучі дії з економічному, політичному та соціальному реформування, створення якісної «правова база для таких дій».
Це зажадає високопрофесійного складу юристів і достатньої правової грамотності державних службовців та інших осіб, зайнятих юридичною діяльністю.
Громадська корисність і престижність цієї діяльності значно зростає в період революційних перетворень, соціальної конструкції суспільства, його нових економічних і політичних орієнтацій.
.......................................................................................................................

ВИСНОВОК

Звичайно, в обсязі 1-ї курсової роботи важко повністю висвітлити таку глибоку і широку тему як СУДОВІ ДОРУЧЕННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, проте фундаментальні поняття і базові положення у зазначеній роботі наведено.
Незважаючи на те, що правотворчий підхід до питань цивільного процесу по-російському і по-українському законодавству дещо відрізняються один від одного, але ці відмінності не настільки істотні і до того ж по ряду об'єктивних і суб'єктивних причин російська правотворча думка трохи випереджає українську, що дає нашим законодавцям використовувати позитивний досвід накопичений російськими юристами після прийняття тих чи інших нормативних актів, і уникати помилок, обов'язково зустрічаються на такому тернистому шляху як правотворчість.
Що ж стосується законодавства в області, то тут в даний час не приділяється багато часу на на прийняття кардинальних дій, так як будь-яке зволікання загрожує конфліктами між нормативними актами різних галузей права так чи інакше пов'язаних з цивільними правовідносинами, а все це у свою чергу перешкоджає нормальному розвитку держави.
.......................................................................................................................