ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОВНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ
6
1.1. Лексичні особливості мови українських пісень. 6
1.2. Своєрідність художньої палітри пісень народного походження. 7
Висновок до 1 розділу. 10
РОЗДІЛ ІІ. МОВНІ ЗАСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ОБРАЗУ ХЛОПЦЯ В УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСНЯХ 12
2.1. Лексико-семантичне поле «хлопець» у народнопісенній творчості. 12
2.2. Зовнішність хлопця в українських народних піснях. 13
2.3. Риси характеру хлопця в українських народних піснях. 14
Висновок до 2 розділу. 15
ВИСНОВКИ 16
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

У глибоку давнину мова виникла в процесі спільної діяльності людей, допомагаючи їм розуміти одне одного, обмінюватися накопиченими досвідом і знаннями, працювати, передавати їх від покоління до покоління.
Загалом у мові художньої літератури емоційно-експресивна лексика вживається специфічно: в умовах художнього контексту вона набуває додаткових відтінків, відсутніх у цих словах за межами художнього цілого. У текстах народних пісень, на нашу думку, експресивність вкладається великою мірою у вокативні конструкції - поєднання звертання з епітетами.
Найголовніші ознаки аналізованого об’єкта виражені лексемами молодий, красний, багатий, ватажок, які реалізують загальне значення ‛придатний для створення родини’. Семантичний обсяг слів багатий, заможний містить сему ‛можливість стати бажаним зятем’ і позитивний оцінний компонент, який відповідає можливості матеріального забезпечення сім’ї. Значення ‛необхідна для одруження риса парубка’ реалізують також слова працьовитий, сильний, скромний, відважний. Оскільки, відповідно до народної категоризації світу, мовного вираження набувають лише важливі явища дійсності, то можна стверджувати, що наявність цих слів у мовному образі парубка свідчить про головні стереотипні ознаки аналізованого поняття.
.............................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Барабаш О. Мовний образ парубка в українській народній культурі // Вісник Львівського університету. – Львів, 2003. – Вип. 30. – С. 172-176.
2. Вороновська Л. Вербалізація етнічних архетипів у релігійному житті українців // Християнство й українська мова. — Львів, 2000. — С. 165-172.
3. Довженко О.П. Народна пісня// Українські письменники про літературу та мову. — К., 1961. — С.360-361.
4. Карпенко Н.А. Вербалізація зовнішнього портрета жінки в художньому дискурсі П.Загребельного // Лінгвістичні дослідження. – 2013. - № 35. – С. 161-167.
5. Козловські Л.С. Мовотворчість М. Стельмаха в контексті української народнопісенності / Автореферат дисертації Соляник В.І. Концепт «людина» як основа антропоцентризму ( на матеріалі творів Ф.С.Фіцжеральда) // Лінгвістичні дослідження. – 2014. - № 37. – С. 169-171.
6. Малахова О.А., Перлова В.В. Людина в мовній моделі поетичного світу Володимира Самійленка // Лінгвістичні дослідження. – 2011. - № 31. – С. 58-66.
7. Зачарована етноеротика: Метаморфози українського лібідо /М.М. Махній – Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2012. – 320 с.
8. Піддубна Н.В. мовний образ священнослужителя в «Співомовках» С. Руданського // Лінгвістичні дослідження. – 2014. - № 38. – С. 160-168.
9. Тернова Н.В. Репрезентація гендерних стереотипів у «Фразеологічному словнику східнослобожанських і степових говірок Донбасу» // Лінгвістичні дослідження. – 2014. - № 38. – С. 59- 63.
10. Писаренко К.В. Вербалізація мовленнєвої діяльності чоловіків (на матеріалі твору Р.Іваничука «Хресна проща») // Лінгвістичні дослідження. – 2015. - № 39. – С. 172-176.
11. Соляник В.І. Відображення концепту «людина» в мовній картині світу Ф.С.Фіцжеральда // Лінгвістичні дослідження. – 2015. - № 39. – С. 136-140.
12. Фольклор українського народу. Під ред. Вудвуд І.М. — Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 1998.
13. О.Гончар, «Твоя Зоря» - [Електронний ресурс] http://royallib.com/book/gonchar_oles/tvoya_zorya.html

ВСТУП


Актуальність. Актуальність теми визначається тим, що в українському мовознавстві немає поки що робіт, у яких би системно досліджувався стереотип хлопця у мовно-культурному аспекті. При аналізі українських народних пісень науковцями завжди зверталася увага на красу і велич чоловічих та жіночих образів.
Досить часто лексема «хлопець» вживається в народних текстах, містить незчисленно сенсів – батько, парубок та ін., творить опозиції. Гіперонімом до неї є слово «чоловік». Поняття «хлопець» здійснюється через різні лексеми залежно від жанру твору: у соціально-побутових — наймит, чумак, у козацьких піснях — це козак, у щедрівках та колядках, у весільних піснях — король, князь, в казках — молодець, у ліричних піснях – парубок, милий.
На базі паралелей, котрі функціонують у народних текстах, цей синонімічний ряд поповнюємо такими словами-символами: місяць, явір, орел, дуб.
Як сама лексема «хлопець», так і атрибутиви, що її описують (ґречний, молодий, багатий, красний, ватажок, вождь), уміщають позитивну оцінку, у народних обрядах вона сакралізується.
...................................................................................................................

ВИСНОВКИ

Сучасний розвиток вітчизняного літературознавства характеризується зростаючим інтересом народних пісень, а також літературного походження, творчу спадщину яких донедавна в Україні частково було вилучено з національного художньо-культурного життя, і тому не вивчено належним чином.
Мова народної пісні – своєрідна образно-естетична система, різновид художнього стилю, що має наддіалектний характер, акумулює властивості різнорівневих одиниць в єдності формально-структурних та семантико-стилістичних параметрів.
У результаті проведеного дослідження можемо стверджувати, що в українських народних піснях основним образом є хлопець. Приваблива зовнішність, щирість, душевність та працьовитість, гідність молодого хлопця, вірність та відданість у коханні – основні риси ідеального хлопця.
Знакова природа народнопісенного слова виявляється, по-перше, в поєднанні звукової форми і змісту, по-друге, в належності до традиційного фонду етнокультурних знаків-концептів, значення яких для сучасного мовця потребує розкодування.
.............................................................................................................