ВСТУП......
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПЦІЇ ЗАРУБІЖНИХ ТА РАДЯНСЬКИХ ВЧЕНИХ ЩОДО СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ
1.1. Поняття „особистість” та „індивід”.............
1.2. Біологічні та соціальні концепції структури особистості та їх взаємозв’язок
РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА БІОЛОГІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
2.1. Методики діагностики біологічних та соціальних особливостей особистості...
2.2. Аналіз методик діагностики біологічних та соціальних особливостей особистості..........
ВИСНОВКИ..
ДОДАТКИ..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1.1. Поняття „особистість” та „індивід”
Незважаючи на достатньо тривалий історичний розвиток філософії, психології, соціології, юридичних та інших наук, де використовуються поняття „людина”, „особистість”, „індивід” (дані поняття є близькими, але не тотожними), дотепер усе ще немає єдиного, універсального розуміння даних термінів, існують різні їх доктринальні інтерпретації, що „вносить певні труднощі при їх використанні та застосуванні як у науці, так і на практиці” [20, с. 22].
Розвязання поставлених у нашому дослідженні завдань доцільно розпочати із деференціації понять „людина”, „особистість” та „індивід”. Хоча ця деференціація здається вже достатньо досліджена у філософській літературі,однак, на наш погляд, вимагає провести наступні уточнення і доповнення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Анцыферова Л. И. Психология формирования и развития личности // Психология личности в трудах отечественных психологов / Л. И. Анцыферова. – СПб. : Питер, 2002. – С. 207–212.
2. Асмолов А. Г. О предмете психологи личности / А. Г. Асмолов // Вопросы психологии. – 1983. – № 6. – С.119–125.
3. Базова Н. В. Педагогика и практическая психология / Н. В. Базова. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2000. – 416 с.
4. Бех В. П. Функціональна модель особистості: пошуки політикокультурних детермінант поведінки : Монографія / В. П. Бех, Є. О. Шалімова. – К. : Видавництво НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. – 255 с.
5. Божович Л. И. Личность и ее развитие в детском возрасте / Л. И. Божович. – М. : Просвещение, 1968. – 464 с.
6. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Психология развития. – СПб.: Питер, 2001. – С. 227–271.
7. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Мещеряков, В. Зинченко – М. : прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. – С. 263–266.
8. Гончаренко С. Український педагогічний словник / С. Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с., С. 243.
9. Леонтьев А. Н. Индивид и личность / А. Н. Леонтьев // Психология личности. Тексты / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, А. А. Пузырея. – М. : МГУ, 1982. – С. 20–27.
10. Максименко С. Д. Психологія особистості : Підручник / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, М. В. Папуча. – К. : ТОВ „КММ”, 2007. – 296 с.
.......
25. Чайка І. Ю. Людина як цілісна біосоціальна система : інформаційний аспект/ І. Ю. Чайка // Гілея : науковий вісник. – К., 2011. – Випуск 50 (№ 8). – С. 354–359.
26. Шульга А. М. Поняття „людина”, „особистість”, „індивід”, „громадянин” як елементи професійної правосвідомості юриста/ А. М. Шульга // Вісник ХНУВС. – 2012. – № 1 (56). – С. 65–70.
27. Штомпка П. Социология социальных изменений / Пер. с англ. под ред. В. А. Ядова. – М. : Аспект Пресс, 1996. – 416 с.
У сучасній психології помітне місце займають теорії, які виділяють в особистості людини дві основні підструктури, сформовані під впливом двох чинників, – біологічного і соціального. Була висунута думка про те, що особа людини розпадається на „эндопсихическую” і „экзопсихическую організації”. „Ендопсихика” як підструктура особи виражає внутрішню взаємозалежність психічних елементів і функцій, як би внутрішній механізм людської особи, що ототожнюється з нервово-психічною організацією людини. „Екзопсихика” визначається відношенням особи до зовнішнього середовища, тобто до всієї сфери того, що протистоїть особі і до чого особа може так чи інакше відноситися.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел.
Обсяг роботи становить 36 сторінок.
Список використаних джерел складається з 27 джерел.
ВИСНОВКИ
1. Аналіз філософських, психолого-педагогічних та інших наукових джерел засвідчив, що особистість – людина, якій властиві певні якості. В. Мясищев цими якостями називає відношення, К. Платонов – свідомість, І. Блажава та А. Прангівішвілі – установку, Л. Божович – позиції та мотиви. Відтак, особистість – стійка система соціально значущих рис людини, сформована на основі зумовлених соціальних відносин, соціальної діяльності та спілкування.