ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗПОДІЛУ ВЛАД 5
1.1. Загальна характеристика теорії розподілу влад. 5
2.1. Межі здійснення державної влади у механізми держави. 8
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В УКРАЇНІ 12
2.1. Законодавча, виконавча та судова влада в Україні. 12
2.2. Правовий статус державних органів, котрі можна віднести до „контрольної влади” в Україні 14
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В УКРАЇНІ 20
3.1. Значення принципу розподілу влади для формування в Україні правової держави. 20
3.2. Розподіл влади та демократія: проблеми співвідношення. 25
ВИСНОВКИ 27
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА 29

РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ РОЗПОДІЛУ ВЛАД
1.1. Загальна характеристика теорії розподілу влад.


Принцип поділу влади спирається на ідеї, що походять ще від старогрецького мислителя Аристотеля. Основну розробку вони одержали в 18 сторіччі у французького філософа Ш. Монтеск'є. Його правові і політичні погляди викладені у таких працях, як "Персидські листи" (1721), "Роздуми про причини величі та падіння римлян" (1734), "Про дух законів" (1748). Політико-правова теорія Монтеск'є — це перший систематичний виклад величезного історичного матеріалу, набутого в XVIII ст. Можна сказати, що він систематизував всі роздроблено існуючі політико-правові погляди та думки, розглянувши їх, як єдине ціле, складові частини якого знаходяться в об’єктивному взаємозв'язку та взаємодії.
Розглядаючи державу, Монтеск’є був одним з перших, хто відокремив поняття суспільства і держави. З урахуванням цього, він пов'язував появу держави з певним етапом історичного розвитку суспільства. Об’єктивні чинники появи держави обумовили й відповідно її мету, а саме покласти край суперечностям, які існували між людьми у суспільстві, й направити їх у відповідно правове поле вирішення спорів між особами. При цьому держава залишає за собою право використовувати примус та силу у випадку, якщо певні особи не усвідомлять необхідності підкорятися новоствореному порядку.
Монтеск'є пояснював установлення правової державності необхідністю свободи в цивільному товаристві. “Свобода є право робити усе, що дозволено законами. Якби громадянин міг робити те, що забороняється законами, то в нього не було би свободи, тому що теж саме могли б робити й інші громадяни” [22, c. 289]. Можливо зробити висновок про те, що політична свобода в Монтеск'є означає встановлення законності і безпеки. Ця законність і безпека потрібна людству, оскільки саме в такому стані воно може йти шляхом розвитку та самовдосконалення. Людина, яка постійно знаходиться у ворожнечі з іншими, яка звикла до війни та керується, як правило, руйнівними мотивами загарбницького збагачення ніколи не зможе стати просвітницьким діячем.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Конституція України від 28 червня 1996р. / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30.
2. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 49, ст.272.
3. Закон України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року N 1789-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 53, ст.793.
4. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року N 3759-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 10, ст. 43.
5. Закон України «Про Національну Раду України з питань телебачення і радіомовлення» від 23 вересня 1997 року N 538/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 48, ст.296
6. Баранов В.М., Толстик В.А. Теория права и государства в схемах и определениях: Учебное пособие. М., 2003. – 458 с.
7. Васькович Й. Проблеми й перспективи становлення і розвитку правової держави в Україні // Право України. – 2000. – № 1 – С. 32-35.
8. Ведєрніков Ю.А., Папірна А.В. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 333 с.
9. Гринюк Р. Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична ре¬алізація. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 192 с.
10. Джураева Е. А. К вопросу о типологии современного государства / Е. А. Джураева // Митна справа. - 2009. - № 3. - С. 74-77.
11. Дроботова Т. Б. Правові ознаки демократичного державно-правового режиму: актуальні питання систематизації / Т. Б. Дроботова // Юридична Україна. – 2010. – № 1. – С. 34–40.
12. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, О.В, Петришин, Л.В. Авраменко, та ін.; За ред. доктора, юрид. наук, професора, академіка АПрН України М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Харків: Право, 2010. – 583 с.
13. Історія вчень про державу і право: Підручник / за ред. проф. Г.Демиденка, проф. О.В. Петришина. - X.: Право, 2009. - 256 с.
14. Кельман М.С. , Мурашин О.Г. Загальна теорія держави та права: Підручник. – К.: Кондор, 2005. – 609 с.
15. Кириченко В,М. Теорія держави і права: модульний курс: Навч. посіб. — К.: Центр учбо¬вої літератури, 2010. — 264 с.
16. Кириченко С.О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. – К.: Логос, 2000. - 85 с.
17. Кулапов В. Л., Малько А. В. Теория государства и права: Учебник. - М.: Норма, 2008. – 394 с.
18. Ладиченко В. Гуманістична парадигма організації державної влади // Юридична Україна. - 2005. - №9. - С. 3-7.
19. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. М., 2001. – 316 с.
20. Мельниченко В. Напрями і проблеми становлення громадянського суспільства в Україні // Концептуальні засади реформування політичної системи в Україні. Стан і перспективи розвитку політичних наук. — К., 2001. — С. 30-39.
21. Монтескье Ш. О духе законов. М., 1999. – 684 с.
22. Монтескье Ш.Л. Избранные произведения. — М.: Политиздат, 1955. – 799 с.
23. Морозова Л.А. Теория государства и права: Учебник / Л. А. Морозова. - М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 624 с.
24. Нерсесянц В.С. Общая теория государства и права. – М.: НОРМА – ИНФРА, 1999.- 372 с.
25. Основи держави і права України: Підручник / За ред. проф. В. Л. Ортинського, проф. В. К. Грищука, М. А. Мацька. — К.: Знання, 2008. — 583 с.
26. Петришин О.В. Громадянське суспільство – підгрунтя формування правової держави в Україні // Вісн. Акад. прав. наук України: Зб. наук. пр. – Х.: Право, 2003. – №2-3(33-34). – С. 34-41.
27. Проблеми теорії держави і права. Основи: Курс лекцій - К.: К.І.С., 2008. - 470 с.
28. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства. М., 2001. – 421 с.
29. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. - 3-те видання. - К.: Алерта; ЦУП, 2011.-524 с.
30. Тароєва В. В. Інститути контрольної влади в Україні / В. В. Тароєва // «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави», 3-я Всеукр. наук. конф. молодих науковців, аспірантів і студентів (2005 ; Одеса). 3-я Всеукраїнська наукова конференція молодих науковців, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави», 2005 р. : [присвяч. пам’яті видат. вчених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова : матеріали]. – О. : Юрид. літ., 2005. – С. 121-124.
31. Тароєва В. В. Контрольна влада в системі влади сучасної держави / В. В. Тароєва // Юрид. вісник. – 2009. – № 2. – С. 4-9.
32. Теорія держави та права : [підручник) / [за вимогами кредитно-модульної системи навчання] / Є.O. Гіда, Є.В. Білозьоров, A.M. Завальний та ін.: зазаг. ред. Є.O. Гіди. - К. : ФОП О. С. Ліпкан, 2011.-576 с.
33. Шипілов Л. Про деякі питання теорії народовладдя // Вісник Академії правових наук України. – 2001. - № 4. – С. 224-231.

ВСТУП

Как небо далеко от земли, так дух
истинного равенства далек от духа равенства,
доведенного до крайности.
Ш. Монтеск`є

Світова практика конституціоналізму свідчить, що переважно більшість країн, проголошуючи себе демократичними, соціальними, правовими державами, декларують насамперед прихильність загальнолюдському, гуманітарному виміру у здійсненні влади, забезпеченню прав і свобод людини і громадянина. У цьому аспекті Україна не є винятком. У ст. 3 Конституції України закріплено положення, згідно з яким людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищої соціальною цінністю.
Конституція визначає Україну не тільки як суверенну і незалежну, але й демократичну, соціальну і правову державу. Забезпечення відповідності цій характеристиці потребує придбання нашою державою ознак, притаманних саме державі правовій. Серед усієї сукупності таких ознак на перший план випливає необхідність неухильного втілення принципів правової регламентації поведінки суб`єктів у повсякденну практику, зокрема, що стосується відносин між державою та іншими суб’єктами суспільних відносин. Це вимагає подальшої теоретичної розробки проблеми функціонування механізму державної влади. Це потребує урахування положень загальносвітового досвіду, а також ретельного вивчення наукової спадщини.
Метою даної роботи є аналіз теорії розподілу влад в державі. Для досягнення мети були сформульовані та виконані наступні завдання курсової роботи:
— надати загальну характеристику теорії розподілу влад;
— проаналізувати межі здійснення державної влади у механізмі державі;
— охарактеризувати законодавчу, виконавчу та судову владу в Україні;
— проаналізувати статус державних органів, котрі можна віднести до „контрольної влади” в Україні;
— дослідити значення принципу розподілу влади для формування в Україні правової держави;
— проаналізувати проблеми співвідношення розподілу влади та демократії.
Об’єктом курсової роботи є теоретична концепція розподілу влади. Предметом курсової роботи є сутність розподілу влади, а також особливості реалізації вищезазначеної концепції у правових реаліях України.

ВИСНОВКИ

Розподіл влади історично проявив себе як певна ідея, яка зародилася ще в античні часи (Аристотель) і вросла в теорію "розподілу влади" Дж.Локка і Ш.Монтеск'є. Різні підходи цих двох філософів до даної проблеми породили і різні концепції. Дж.Локк поділив публічно-владні повноваження між різними органами. Відповідні типи публічно-владної діяльності ним розташовано в ієрархічному порядку. Він поділив саму державну владу на законодавчу владу, на виконавчу владу і на федеративну владу. На відміну від Дж.Локка, Ш.Монтеск'є не дрібнив державну владу, а структурно її поділив на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Вчення Локка і Монтеск'є про розподіл влади на три гілки, кожна з яких повинна бути, по-перше, відносно самостійною, а по-друге, урівноважувати інші, вплинуло на забезпечення прав і свобод громадян, а також на загальну державно-правову практику. Концепція поділу влади включає такі положення, як: ідея балансу влади, система «стримувань і противаг»; теза про необхідність взаємодії різних галузей влади; субсидіарність влади.
Однак, доводиться констатувати тривіальність положення про існування в механізмі держави таких галузей влади, як законодавча, виконавча та судова. Викликає інтерес думка про існування контрольної гілки державної влади, що формується сьогодні. Можна констатувати, що контрольна влада вже є складовою поділу влади в сучасній державі й це важлива гарантія верховенства права та умова демократичного функціонування державної влади. Контрольна влада стає невід'ємним компонентом механізму поділу влади і системи «стримувань і противаг». Контрольна галузь державної влади є способом виявлення і подолання в державі міжінституційних суперечностей і розбіжностей, вона виступає як найважливіший засіб у захисті громадян від зловживання посадовими повноваженнями з боку державної та корпоративної бюрократії.
На ділі ж проблема полягає не стільки в тому, щоб конституційно закріпити самостійність такого роду поділу влади в механізмі держави, скільки фактично забезпечити самостійність кожної влади, відповідальність кожної влади за прийняті рішення, а також домогтися узгодження діяльності влади в державному механізмі. значення.
Смисл принципу "розподілу влади" полягає в першу чергу не в розмежуванні функцій (компетенцій, повноважень), а в недопущенні зосередження всієї влади в одній із гілок, встановлення її "єдиновладдя", а кажучи інакше, диктатури. Звичайно, принцип "розподілу влади" не діє автоматично; він потребує (як і будь-який правовий принцип) засобів забезпечення у вигляді певних правових гарантій і механізмів, системи "стримувань і противаг". Розподіл влади має на меті й іншу ціль - визначення функцій, компетенцій і повноважень кожної із гілок влади і проведення їх розмежування (не функцій держави, а функцій органів державної влади).
Основний висновок, який доцільно зробити, на мою думку, що концепція поділу влади має не абсолютний характер. Однак, вона має величезний демократичний потенціал, і в цьому є її головне призначення.