Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Особливості правового регулювання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником"

Предмет:

Трудове право

Мова:

Українська

Рік здачі:

2011

Сторінки:

290 грн.

ЗМІСТ
Скорочення………………………………………………………………………………...3
Вступ……………………………………………………………………………………….4
Розділ 1. Засади дослідження матеріальної відповідальності за вітчизняним трудовим правом…………………………………………………………………………..6
1.1. Поняття матеріальної відповідальності…………………………………………….6
1.2. Підстави та умови настання матеріальної відповідальності……………………...8
1.3. Роботодавець як суб’єкт трудових правовідносин……………………………….13
Розділ 2. Основні види матеріальної відповідальності роботодавця перед робітником за трудовим правом……………………………………………………………………...18
2.1. Поняття матеріальної відповідальності роботодавця у трудових відносинах.…18
2.2. Матеріальна відповідальність роботодавця за порушення права працівника на працю……………………………………………………………………………………..22
2.3.Матеріальна відповідальність роботодавця за незабезпечення здорових і безпечних умов праці……………………………………………………………………29
2.4. Матеріальна відповідальність роботодавця за невидачу документів про працю та заробітної плати чи ж зазначення в них неправдивих відомостей……………… …..34
2.5.Матеріальна відповідальність роботодавця за заподіяння шкоди майну робітника……………...………………………………………………………………… 37
Висновки………………………………………………………………………………….38
Список використаної літератури………………………………………………………..39

Розділ 1. Засади дослідження матеріальної відповідальності за вітчизняним трудовим правом
1.1. Поняття матеріальної відповідальності

Під поняттям "матеріальна відповідальність" слід розуміти обов'язок кожної зі сторін трудових правовідносин – як працівника, так і роботодавця – відшкодувати шкоду, котра була заподіяна іншій стороні трудового договору внаслідок невиконання або ж неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку. [25]
Матеріальній відповідальності притаманні усі ознаки юридичної відповідальності. Однією з таких ознак є державний примус. У різних галузях ця ознака виявляється по-різному. Наприклад, у трудовому та цивільному законодавстві передбачена можливість добровільно відшкодовувати заподіяну шкоду. В усіх випадках діяльність щодо здійснення державного примусу можлива за умови додержання певного процедурно-процесуального порядку. [21]
Відповідно до трудового законодавства працівник зобов'язаний дбайливо ставитися до майна роботодавця. У свою чергу на роботодавцеві лежить обов'язок забезпечувати для працівників безпечні умови праці, впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, а також санітарно-гігієнічні заходи, які у більшості випадків допомагають запобігти виробничому травматизму і виникненню професійних захворювань у працівників (ст. 153 КЗпП). [25]
Сукупність правових норм інституту матеріальної відповідальності сприяє: вихованню в працівників дбайливого ставлення до майна, поновленню цілісності майна, а також зміцненню гарантій збереження заробітної плати.

Вступ
Актуальність теми дослідження. З моменту проголошення незалежності України постала гостра потреба в реформуванні трудового законодавства, а також приведення його у відповідність з міжнародними стандартами і нормами. Насамперед це пов’язано з переорієнтацією чинного законодавства на ринкові відносини. Виникла необхідність в переосмисленні вітчизняного трудового законодавства, адже більшість норм трудового права вже є застарілими, а тому не відбивають потреб, що пов’язані з прискоренням економіки чи соціальної сфери. Донині також залишається спірним питання щодо поняття матеріальної відповідальності.
Варто зауважити, що у чинному КЗпП детально врегульована тільки матеріальна відповідальність працівників, а що стосується випадків матеріальної відповідальності роботодавця, то вони не врегульовані в окремий розділ у КЗпП, а розпорошені по всьому кодексі про працю.
Крім того, суб’єкти трудового права знаходяться в нерівному положенні відносно один одного. Робітник знаходиться в більш залежному становищі від роботодавця, ніж роботодавець від нього. Він підкоряється керівництву роботодавця, виконує його вказівки, відповідальний за збереження майна, що належить роботодавцеві (або організації, представником якої є роботодавець). Роботодавець у свою чергу має обов’язок організовувати трудовий процес, а також вживати всі необхідні заходи, щоб не допустити виникнення майнового збитку.
Така нерівність суб'єктів трудового правовідносини обумовлює істотні розходження в правовому регулюванні матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і працівника перед роботодавцем. Вони стосуються визначення розміру збитку, що відшкодовується, порядку і меж відшкодування, характеру правових норм, що регламентують матеріальну відповідальність.
Проблеми матеріальної відповідальності в трудовому праві досліджували свого часу В.С. Венедиктов, І.В. Зуб, Д.О. Карпенко, В.І. Прокопенко, В.Г. Ротань, М.П. Стадник, Л.І. Суровська та ін.
Таким чином, інформація, викладена вище, підтверджує актуальність дослідження курсової роботи.
Об'єкт дослідження: трудове законодавство України.
Предмет дослідження: матеріальна відповідальність роботодавців.
Мета курсової роботи: дослідження матеріальної відповідальності роботодавців.
У відповідності до зазначеної мети дане дослідження присвячено дослідженню наступних запитань:
• визначити сутність, зміст та підстави матеріальної відповідальності в трудовому праві;
• визначити основні засади відповідальності власника, або уповноваженого ним органу за заподіяну працівнику шкоду.

Висновки
Матеріальна відповідальність – це обов’язок працівника, власника, відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків. Підставою виникнення такої відповідальності є винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов'язків, що призвело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні.
Підставою для притягнення працівників до матеріальної відповідальності є наявність прямого дійсного збитку, тобто реальних збитків, що полягають у втраті, погіршенні, зниженні цінності майна.
Роботодавець несе матеріальну відповідальність перед працівником за:
- порушення права працівника на працю;
- не забезпечення здорових і безпечних умов праці;
- не сумлінне виконання обов’язків щодо видачі документів і заробітної плати;
- не забезпечення умов для збереження особистих речей працівника.
Для притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності необхідні всі вказані умови у сукупності. Підстави та умови настання матеріальної відповідальності власника (роботодавця) у КЗпП України не встановлено. Недосконалість правового врегулювання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником, а з багатьох питань відсутність такого врегулювання не сприяє дотриманню роботодавцями норм трудового законодавства, призводить до труднощів вирішення трудових спорів у суді, а часто і до неможливості відшкодування працівникові заподіяної йому роботодавцем шкоди. Успішне здійснення реформи трудового законодавства неможливе без дослідження міжнародного та зарубіжного досвіду щодо правового регулювання матеріальної відповідальності сторін трудового договору, приведення законодавства. Основним шляхом реформування трудового законодавства повинно бути збереження діючих і створення нових норм, що відповідають соціально-економічним умовам.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 290.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Ілона (wiat)

(0)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Особливості правового регулювання матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником"

0 (800) 357-234