ВСТУП......................................................................................................................3-4
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ЦІННОСТЕЙ ТА ЇХ СТРУКТУРА……………………5-13
1.1 Поняття цінностей та їх структура…………………………………….5-9
1.1.1. Загальнолюдські цінності………………………………………9-10
1.1.2. Соціально-групові цінності…………………………………..11-12
1.2 Свобода та відповідальність – як цінність………………………...12-13
РОЗДІЛ 2. ГОЛОВНІ ЦІННОСТІ ДЛЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ………………………………………………………………………14-17
2.1. Рівність, справедливість, людське щастя як основні людські цінності…………………………………………………………………………………14-16
2.2. Напрями ціннісних орієнтацій………………………………………..16-17
РОЗДІЛ 3. ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ ЛЮДСТВА ТА ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ ЦІННОСТЕЙ НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ……………………………………..18-22
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..23-27
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….28-33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Афанасьев М.С. Социальные и ценности и ценностная ориентация личности. Киев, 2000, 222 с.
2. Бугрин М.С., Кузнецов В.И. Эвристические процедуры в научной теории // Интуиция, логика, творчество. – М.: Наука, 1987. С.139-148.
3. Буслинський В.А., Скрипка П.І. Основи філософських знань. Підручник. Львів, Новий Світ – 2000, 2004, 352 с.
4. Гумилев Л.Н. От Руси к России: Очерки этнической истории. http://kulichki.rambler.ru/~gumilev.
5. Жюлма. Д. Філософський словник. Київ, 2002.
6. Конт О. Основные законы социальной динамики, или Общая теория естественного прогресса человечества // Философия истории: Антология: Учеб.пособие для студентов гуманит. вузов / Сост., ред. и вступ. ст. Ю. А. Кимелева. – М.: Аспект Пресс, 1995. – С.116 -130.
7. Лазарев Ф.В., Трифанова М.К. Философия. Учебное пособие.Симферополь, СОНАТ, 1999, 352 с.
8. Надольний І.Ф., Андрущенко В.П. , Бойченко І.В. та ін. Філософія. За ред. І.Ф. Надольного. Київ, Вікар: Знання, 2004, 624 с.
9. Поппер К. Логіка та зріст наукового знання. http://www.philsci.univ.kiev.ua /~popper.
10. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник (Бичко І. В., Табачковський В. Г., Горак Г. І. та ін. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1994.
11. Філософський словник. За ред. В.І. Шинкарука. – К.: Академія наук Української РСР 1973.

Реальні факти, події, властивості не тільки пізнаються нами, але й оцінюються, викликаючи почуття участі, захоплення, любові чи, навпаки, презирства або ненависті. Ці різноманітні задоволення й становлять те, що ми називаємо смаком, - як хороше, приємне, прекрасне, ніжне, благородне, величне, священне тощо.
Ні в кого, мабуть, немає сумніву, що та чи інша річ має для нас певну цінність завдяки не лише своїй об'єктивній властивості, але й нашому ставленню до неї, яке поєднує у собі і сприйняття цих властивостей, і особливості наших смаків. Народна мудрість зафіксувала, наприклад, таку думку: «він милий не тому, що гарний, а гарний, тому що милий». Ось чому поширене твердження, нібито про смаки не сперечаються, є помилковим, адже про них люди сперечаються все життя, відстоюючи своє право на об'єктивність та пріоритет власних смаків.
Отже, наше ставлення до світу завжди має оцінний характер. І ця оцінка може бути об'єктивною чи суб'єктивною, правильною чи неправильною. У нашому світогляді наукове пізнання світу і ціннісне ставлення до нього знаходяться у нерозривній єдності.
Існування цінностей невіддільне від оцінки, завдяки якій людина актуалізує одні цінності, відкидає інші, встановлює їх ієрархію. Оцінка таким чином, є визначенням суб'єктом соціальної значущості речей чи явищ для його життя і діяльності. Вона орієнтує людину у світі явищ, спрямовує її діяльність. Оцінка універсальна: вона має вплив на всі види життєдіяльності людини, реалізується на чуттєвому і раціональному етапах, у формі емоцій та почуттів, уявлень, сприйняття, суджень, потягів, бажань, прагнень, переваг і, звичайно діяльності. Цінності в житті суспільства виступають соціально-значимими орієнтирами діяльності суб'єктів, одним із факторів розгортання політичної історії. Вони є чимось більш високим, ніж звичайна зацікавленість людини. Саме через культурні цінності людина задовольняє свої потреби, і саме існування цінностей відрізняє людину від тварини. Цінності становлять фундамент культури, і предметним полем формування цінностей є культура. Ці категорії невіддільні одна від одної.
Актуальність обраної теми полягає в тому, що поняття цінностей досліджується багатьма науками, воно прийняте у філософії, етиці, соціології і психології. У філософії цінності визначають як норми і критерії життя людини, пізнання нею світу. Психологи цікавляться процесом і умовами формування цінностей. Ціннісні орієнтації в психології розглядаються як сукупність найважливіших якостей внутрішньої структури особистості, які є для неї особливо значущими. Не дивлячись на те що проблема цінностей і ціннісних орієнтацій вивчалася, починаючи з древніх часів, залишається багато неясностей в теоретичному й емпіричному їх вивченні.
Отже, об'єктом дослідження є поняття цінності у міждисциплінарному сенсі. Предметом дослідження – значення суспільних, індивідуальних цінностей у житті людини.
Мета дослідження полягає у з'ясуванні місця суспільних та індивідуальних цінностей у системі ціннісних орієнтацій особистості.
Завдання дослідження – проаналізувати ціннісні орієнтації людства та проблеми вибору цінностей на зламі тисячоліть.
Дослідженням сутності та проблематики цінностей займалися такі науковці як П.О. Сорокін, Е. Дюркгейм, Д. Роттер, З. Фройд, Е. Фромм, А. Адлер, К. Роджерс, А. Маслоу, Г. Олпорт, В. Франкул та інші.