ВСТУП

Розділ 1. Загальна характеристика звукових слідів та судової акустики (фоноскопії)
1.1. Поняття і властивості звукових слідів
1.2. Поняття судової акустики (фоноскопії), її предмет і завдання
Розділ 2. Фоноскопічна експертиза
2.1. Ідентифікація особи по голосу: сутність, коло питань, що вирішуються, особливості підготовки матеріалів для призначення експертизи
2.2. Експертиза засобів і матеріалів звуко-відеозапису

ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Звукові сліди людини традиційно вивчаються в криміналістиціі в розділі криміналістичної фоноскопії. Однак вони істотно відрізняються від інших матеріальних слідів своїми інформаційними властивостями, що утрудняють їх виявлення, фіксацію, вилучення і аналіз з метою встановлення обставин, що мають значення доказів [7, c. 36-37].
Розвиток наукової криміналістики весь час був пов'язаний з впровадженням у слідчу практику і постійним удосконаленням науковотехнічних засобів і методів, однак дуже тривалий період цей процес не стосувався допиту і тих елементів слідчих дій, де об'єктом фіксації була жива мова. Незважаючи на те, що перші апарати для запису і відтворення звуку з'явились ще у 1877 р. (фонограф Т. Едісона), звукозапис не застосовувався у слідчій практиці майже століття через недосконалість цього виду техніки. Лише у другій половині XX ст. було визнано, що рівень фонотехніки в основному задовольняє вимоги слідства, і Указом Президії Верховної Ради УРСР від 18 січня 1966 р. (вперше в СРСР) було дозволено використовувати звукозапис і кінозйомки, а Указом від ЗО серпня 1971 р. використання цих технічних засобів отримало детальну процесуальну регламентацію [13, c. 225].
Судова акустика (фоноскопія) розглядається як розділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності збирання та дослідження звукових слідів і розробляє на цій основі засоби і тактичні прийоми їх використання в кримінальному і цивільному судочинстві [6, c. 9].

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями від 04.02.2011), № 254к/96-ВР.
2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 № 4651-VI. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
4. Закон України “Про судову експертизу” від 25.02.1994 р. № 4038-12.
5. Бєгов Д.Д. Судово-акустична експертиза та її місце у системі судових експертиз // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2000. – № 6. – С. 13–18.
6. Бєгов Д.Д. Сучасні технології в судовій акустиці (проблеми автоматизації експертних досліджень): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Д.Д. Бєгов ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2002. — 18 с.
7. Галяшина Е.И. Современные проблемы экспертного исследования звуковых следов. [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://cyberleninka.ru/article/n/sovremennye-problemy-ekspertnogo-issledovaniya-zvukovyh-sledov
8. Кофанов А. В., Кобилянський О. Л., Кузьмічов Я. В. та ін. Криміналістика: питання і відповіді. Навч. посіб.– К.: Центр учбової літератури, 2011. – 280 с.
9. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2001. – 718 с.
10. Криминалистика: учебник для вузов / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: НОРМА, 2001. – 990 С.
11. Криміналістика // Навчально-методичні матеріали [Навчально-методичні матеріали для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» напрямів підготовки «Правознавство» (6.030401) та «Правоохоронна діяльність» (6.030402); освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» спеціальність «Правознавство» (7.03040101) галузі знань «Право» (0304)]./В.К. Весельський, В.В. Пясковський – Національна академія внутрішніх справ, Київ, 2013. – 24 с.
12. Криміналістика : навч. посіб. // Мін. освіти і науки, молоді та спорту України, рекоменд. Мін. освіти і науки, молоді та спорту України. – Київ : Атіка, 2012. – 495 с.
13. Криміналістика. Академічний курс : підручник / Т.В.Варфоломеєва, В.Г.Гончаренко, В.І.Бояров [та ін.]. — К. : Юрінком Інтер, 2011. — 504 с.
14. Криміналістична фоноскопія. [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/literatura/kriminalistika/ 067.php
15. Рибальський О.В. Застосування вейвлет-аналізу для виявлення слідів цифрової обробки аналогових і цифрових фонограм у судово-акустичній експертизі: Монографія/ МВС України. НАВСУ.- К., 2004.- 167 с.
16. Рыбальский О.В. и Жариков Ю. Ф. Современные методы проверки аутентичности магнитных фонограмм в судебно-акустической экспертизе: Монография/ МВД Украины. НАВДУ.- К., 2003.- 301 с.
17. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі) : Підручник // МВС України. НАВСУ. МОН України. – Київ : Кондор, 2008. – 586 с.
18. Скригонюк М.І. Криміналістика : Підручник // МОН України. – К. : Атіка, 2009. – 496 с.
19. Шеремет А. П., Криміналістика: навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / А. П. Шеремет – [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

Актуальність теми. Нині все більше кількість злочинів розслідується за участю осіб, спеціальні знання яких дозволяють встановлювати істотні для кримінального провадження факти і обставини. При цьому особливого значення набуває судова експертиза. З розвитком інновацій постійно вдосконалюються технічні знання, використання технологій у різних сферах, зокрема це стосується і криміналістичних досліджень.
Сьогодні, як показує аналіз судово-слідчої практики, сформувався, зокрема, ряд напрямів дослідження матеріалів звукозапису, які пов`язані із застосуванням нових методів та інструментальних засобів. До об`єктів судово-експертного дослідження звукозапису належать засоби фіксації звука (цифрова та аналогова техніка), а також матеріальні носії (фонограми, сигналограми) з відображеним на них усним мовленням людини, яке віддзеркалює індивідуальні властивості та навички того, хто розмовляє.
З аналізу літератури видно, що проблема криміналістичного дослідження звукових слідів потребує цілеспрямованого вирішення і удосконалення методів та інструментарію.
Ідентифікація людини за її усним мовленням базується на теоретичних засадах, розроблених видатними криміналістами Р.С. Бєлкіним, М.В. Салтєвським, М.Я. Сегаєм, В.О. Селівановим.
Судова акустика розвивається як один з нових підрозділів криміналістичної техніки. А так як все нове, то потребує подальшого вивчення та дослідження.
Проблемами розробки криміналістичних методик експертного дослідження характеристик усного мовлення займалися В.О. Снєтков, Г.Л. Грановський, Г.І. Грамович, А.В. Дулов, П.В. Ци-мбал, Ю.Ф. Жаріков, П.Ю. Тимошенко, Ю.В. Ящуринський, Е.К. Ребгун, О.О. Лєві, Ю.О. Горюнов, О.І. Галяшина та деякі інші дослідники.
Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи полягає в тому, щоб на основі наукових положень, теорій з’ясувати суть та процес криміналістичного дослідження звукових слідів.
Для реалізації поставленої мети вибрано відповідні аспекти дослідження з постановкою наступних завдань:
- визначити поняття звукових слідів та охарактеризувати їх властивості;
- визначити сутність судової акустики (фоноскопії), її предмет і завдання;
- дослідити особливості проведення ідентифікація особи по голосу;
- визначити коло питань, що вирішуються фоноскопічною експертизою;
- дослідити експертизу засобів і матеріалів звуко-відеозапису;
- розглянути проблеми криміналістичних фоноскопічних експертиз і шляхи їх вирішення стосовно судової акустики.
Об`єктом курсової роботи є суспільні відносини, які складаються у сфері криміналістичного дослідження звукових слідів.
Предметом курсової роботи є криміналістичне дослідження звукових слідів (теоретичний, правовий та інформаційний аспекти).
Методи дослідження. У відповідності до мети і завдань дослідження в роботі використано дослідницькі методи теорії пізнання:
– діалектичний метод: дослідження базується на діалектичному комплексному підході до криміналістичної техніки, розвиток якої, обумовлений практичними потребами боротьби зі злочинністю, спричиняє удосконалення криміналістичної тактики і методології;
– системно-структурний метод: сучасні технології дослідження усного мовлення розглядається як компоненти структурованої системи, що дозволяє провести їх порівняльний аналіз;
– логіко-юридичний метод: висновки про місце звукових слідів в системі доказів, формуються на основі всебічного аналізу думок попередників і відповідних положень діючого законодавства з застосуванням законів формальної логіки і врахуванням потреб практики.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що доведено значимість судової акустики при розслідуванні злочинів, визначено проблеми, які існують у сфері криміналістичного дослідження звукових слідів, сформовано пропозиції щодо вирішення цих проблем.
Практичне значення отриманих результатів. Результати курсової роботи можуть бути враховані в практичній діяльності судово-експертних установ правоохоронних органів України, навчальній і науковій роботі юридичних навчальних закладів, при вирішенні питань впровадження технічних засобів дослідження звукових сигналів в діяльність правоохоронних органів.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 2 розділи, які складаються з чотирьох підрозділів, висновки, список використаних джерел із 19 найменувань. Загальний обсяг 30 сторінок.

Узагальнення результатів дослідження дало можливість дійти таких висновків:
1. Звук – це нове нетрадиційне джерело доказової інформації, яке потребує специфічної методики його виявлення, фіксації і подання у ході доказування. За звуковою мовою, яка записана на магнітному носії, не лише ідентифікують людину, а й розв’язують багато прогностичних питань, наприклад, установлюють наявність у розмовляючого емоційної напруженості і подають її у вигляді кількісних характеристик спектрального складу мови.
2. До властивостей звукових слідів відносяться: динамічність (рухомість сліду); розсіюваність (у міру віддалення від джерела енергія звукової хвилі зменшується і на певній відстані хвиля затухає, тобто слід звуку розсіюється і зникає); ділимість (звуковий слід можна «розділити» на частоти, які будуть ідентичні цілому); відображення (звуковий слід можливо перенести з одного місця в інше, при цьому властивості сліду залишаються незмінними).
3. Криміналістична фоноскопія належить до нових галузей криміналістичної техніки, вона вивчає звукову, особливу мовленнєву інформацію у вигляді магнітних та відеомагнітних записів, а також аудіо і відеоапаратуру (магнітофони, відеомагнітофони, диктофони, магнітні стрічки).
4. Судова акустика (фоноскопія) розглядається як розділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності збирання та дослідження звукових слідів і розробляє на цій основі засоби і тактичні прийоми їх використання в кримінальному і цивільному судочинстві.
5. Загальними завданнями судової акустики, зокрема, є :
– розробка правових засад, які визначають місце звукових слідів в системі доказів, а також засобів і методів їх застосування в практиці кримінального та цивільного судочинства;
– розвиток часткових теорій збирання і дослідження звукових слідів, перед усім теорії ототожнення матеріальних об`єктів, які не мають сталої зовнішньої форми;
– дослідження проблем інтеграції фундаментальних і криміналістичних знань в практику дослідження звукових слідів у судовій акустиці [6, c. 9].
6. Окремими завданнями судової акустики є: ідентифікація особи; визначення семантичного змісту фонограм; визначення емоційного стану особи; діагностика оточуючого акустичного середовища; дослідження ознак монтажу і фальсифікації фонограм.
Залежно від способу фіксації звукові сліди можуть відображатися на аналогових і цифрових носіях. Перевага цифрових звукозаписних пристроїв перед аналоговими очевидно – різко знижуються великогабаритні параметри, підвищується мобільність і скритність процесу запису, відсутні шуми, відпадає необхідність у регулярній профілактиці та юстируванні пристроїв. І що важливо, підвищується простота застосування пристроїв і зменшуються професійні вимоги до оператора, але при цьому всьому необхідно розрізняти оригінал цифрового доказу, його дублікат і копію.
7. Судово-акустичне дослідження матеріалів звукозапису і відеофонограм є новим видом експертної діяльності, яку називають судово-акустичним дослідженням та відео-фонографічною експертизою. Сучасний етап цих досліджень дозволяє вирішити такі завдання: встановити джерело звуку (людина, технічний пристрій, агрегат, зброя, музичний інструмент тощо); ототожнювати аудіо- відео- пристрої (магнітофони, відеомагнітофони, диктофони тощо); дешифрувати зміст нерозбірливої або іншої звукової інформації; встановити різні зміни, навмисно внесені або утворені внаслідок експлуатації фонограми – монтажу, перезапису, знищення запису; встановлювати емоційний стан людини за її усною мовою з допомогою кількісних ознак спектральних вимірів; на якій апаратурі отримана фонограма, що досліджується, чи являється вона оригіналом або копією [19, c. 203-204].
8. На нашу думку, методики криміналістичної ідентифікації можуть бути розвиненими при підході до досліджень мовленнєвих сигналів на основі системно-адаптивної моделі сприйняття мовлення (яка передбачає аналіз мовлення з точки зору його акустичної, лінгвістичної та фізіологічної природи), створеної за допомогою спеціалізованого вимірювально-обчислювального комплексу.