Вступ……………………………………………………………………….……3-5
Розділ І Теоретичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів в процесі навчання………………...….…......6-27
1.1. Загальна характеристика навчально-пізнавальної діяльності студентів..............................................................................................................6-14
1.2. Психологічні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності..........................................................................................................15-19
1.3. Методи, засоби і прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів………………………………………………………………………20-27
Розділ ІІ Методичні рекомендації щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, розробка занять та їх проведення....................................................................................................28-43
2.1. Опис дисципліни. Аналіз навчального плану «Психологія спілкування» в Хмельницькому національному університеті………………………...……28-31
2.2. Розробка навчально-методичного пакету до дисципліни «Психологія спілкування». Рекомендації для ефективнішого викладання предмету.…32-35
2.3. Роль лекційних та семінарських занять у вищій школі………….……36-40
2.4. Самоаналіз та аналіз результатів проведеного лекційного заняття з курсу «Психологія спілкування»……………………………………………...……41-43
Висновки………………………………………………………..………….44-45
Список використаних джерел…………………………………..……46-47
Додатки

Розділ І Теоретичні основи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів 3 курсу в процесі навчання
1.1. Загальна характеристика навчально-пізнавальної діяльності студентів
Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності студентів. Саме від її вирішення залежить ефективність навчальної діяльності, яка проявляється в міцному засвоєнні знань, стимулюванні та розвитку інтересу до навчання, формуванні самостійної думки та підготовці до самостійного життя.
У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають як організацію сприйняття навчального матеріалу, коли засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язку між явищами, порівняння нової інформації із вже відомою, а також конкретизації, узагальнення та оцінки навчального матеріалу з різних точок зору [21].
Зазначимо, що в педагогічному словнику активізацію навчального процесу визначено як процес удосконалення змісту, форм і методів навчальної роботи, що сприяє активній і самостійній діяльності студентів у засвоєнні знань, вмінь та навичок на всіх етапах навчально-виховного процесу у всіх ланках освіти [17]. В цьому сенсі акцентується важливість педагогічних методів, прийомів та засобів в процесі активізації.
Використання та удосконалення різних форм та методів навчання спонукає до активізації, в першу чергу, самого навчального процесу, а вже потім до активізації пізнавальної діяльності студентів. Варто зазначити, що в наведених вище означеннях відбувається ототожнення понять “активізація навчання” та “активізація пізнавальної діяльності”. В основі будь-якої навчальної діяльності студентів лежить, в першу чергу, їх активність. Процес їх активізації є процесом перетворення суб’єкта в стан активності.

Список використаних джерел

1. Бабанский Ю.К. Проблемное обучение как средство повышения эффективности учения школьников. - Ростов- на-Дону: 1970. - 31 с.
1. Брушлинський А.В. Психология мышления и проблемного обучения. – М.: Знания, 1983. – 96 с.
2. Голанд Е.Я. О развитии самостоятельности и творческой активности учащихся в процесе обучения // Воспитание познавательной деятельности и самостоятельности учащихся. Ч.1. – Казань: 1969. – С.78 - 89.
3. Данилов М.А. Воститание у школьников самостоятельности и творческой активности. – Казань: Тат.кн.изд-во, 1963.- 96 с.
4. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. - К.: Академвидав, 2004.
5. Дубинчук Е.С. Активизация познавательной деятельности учащихся средних професионально-технических училищ в процесе обучения математике. - К.: Вища школа, 1987. - 101 с.
6. Кабанова– Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. – М.: Просвещение, 1968. – 160 с.
7. Корсакова О.К. Методи навчання, що формують в учнів досвід перетворювальної діяльності. – К.: ФАДА ЛТД, 2000. – 28 с.
8. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М.: Педагогика, 1972. - 208 с.
9. Махмутов М.И. Организация проблемного обучения в школе. – М.: Просвещение, 1977. – 240с.
10. Педагогічний словник / за ред. М.Д. Ярмаченка - К.: Пед. думка, 2001. - 516 с.
11. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. – М.: Педагогика, 1972. – 184 с.
12. Пономарев Я.А. Психология творения: Избр. псих. труды – Воронеж: Модэк, 1999. – 480 с.
13. Психологические основы формирования личности в педагогическом процессе / Под ред. А. Коссановски, Х. Кюка, И. Ломпшер, Г. Розенфелда. Перевод с немецкого. – М.: Педагогика, 1981. – 224 с.
14. Ростовецкая Л.А. Самостоятельность личности в познании и общении. – Ростов-на-Дону: РГПИ, 1975. – 297с.
15. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – М.: Педагогика, 1989. – 320с.
16. Cкаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения. Проблемы и суждения. – М.: Педагогика, 1971. – 206 с.
17. Скрипченко О.В., Лисянська Т.М., Скрипченко Л.О. Довідник з педагогіки та психології. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2002. – 216 с.
18. Cрода Г.В. Воспитание активности и самостоятельности учащихся в обучении. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956. – 56 с.
19. Харламов И.Ф. Педагогика. – Минск: Універсітэцкае, 2000. – 560 с.
20. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. –М.: Педагогика, 1982 – 208 с.
21. Щукина Г.И. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении. – М.: Просвещение, 1984. – 176 с.
22. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М.: Педагогика, 1988. – 203 с.
23. Якиманская И.С. Знания и мышление школьника.– М.: Знание, 1985. – 78с.
24. Студент як суб`єкт навчальної діяльності/http://ua-referat.com/
25. http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/42-.html
26. http://www.fizmet.org.ua/L11.htm
27. http://referatall.tc-h.ru/index.php?n=1&rf=30689&st=100
28. http://otherreferats.allbest.ru
29. http://pidruchniki.ws
30. msn.tup.km.ua

Актуальність дослідження. У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: «Головна мета української системи освіти - створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...».
Нові завдання освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчального процесу, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо у третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві і освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні студенти потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні.
Формування пізнавального інтересу - необхідна умова навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції, з ферментом, що дає змогу студентам асимілювати основами наук. Важливо збуджувати пізнавальну активність, що виявляється у запитаннях, діях.
Найголовнішим завданням педагога на кожному занятті є активізація пізнавальної діяльності. Тому щоразу, обдумуючи заняття, викладач має спочатку розв'язати принципове завдання, як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу - повідомлення, евристична бесіда, відкриття, роздум, розв'язання проблеми, самостійна робота тощо [4].
Активізація пізнавальної діяльності є багатоаспектним питанням. Ії характерними рисами є підвищення рівня активності та самостійності, незмінно зростаючі працездатність та інтерес до навчання. Це можливе завдяки вдосконаленню змісту запропонованого для вивчення матеріалу, подання його в зрозумілішій для студентів формі, де відображається практичне значення явищ та фактів, що вивчаються. Такі завдання спонукають застосовувати отримані знання в життєво-практичних ситуаціях та виробляють в них необхідні в житті уміння та навички [18] .
У даному контексті виникає питання про формування особистості, здатної знаходити, оцінювати та використовувати отриману інформацію, а також застосовувати набуті знання в різних сферах діяльності.
В існуючих наукових дослідженнях розглядаються питання формування пізнавальної активності, показано її природу та сутність, проведено аналіз рівнів пізнавальної активності (Л.П. Аристова, Т.В. Габай, Т.Г. Шамова, Г.І. Щукіна).
Наведені міркування обумовили вибір теми та актуальність курсового дослідження, яка формулюється наступним чином: "Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів 2 курсу на заняттях «Психологія спілкування».
Об'єктом дослідження є процес навчання «Психології спілкування».
Предмет дослідження – програма для вивчення курсу «Психологія спілкування» як засіб активізації пізнавальної діяльності студентів 2 курсу.
Мета дослідження полягає у створенні, розробці програми, орієнтованої на активізацію пізнавальної діяльності студентів. Гіпотеза дослідження: якщо створити програму для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, то це стане вагомим чинником для:
- формування пізнавального інтересу студентів до вивчення предмету;
- підвищення успішності та якості підготовки студентів;
- формування знань, вмінь та навичок використання теоретичних знань в практичній діяльності;
- розвитку логічного мислення, творчої активності та пізнавальної самостійності студентів.
Поставлена мета та робоча гіпотеза обумовили необхідність вирішення таких завдань дослідження:
1. Обґрунтувати психолого-методичні основи активізації пізнавальної діяльності студентів в процесі вивчення «Психології спілкування».
2. Застосовуючи набуті знання та навичку створити програму, яка сприятиме активізації пізнавальної діяльності студентів.
3. З’ясувати можливості вдосконалення навчального процесу з предмету та підвищення якості його результатів за рахунок використання створеної програми.

Висновки

Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів завжди була й залишається актуальною. Активізація навчально-пізнавальної діяльності полягає у цілеспрямованій діяльності викладача з метою розробки і застосування такого змісту, форм, методів, прийомів і засобів навчання, які сприяють підвищенню пізнавального інтересу, активності, творчості, самостійності в одержанні знань, формуванні вмінь та навичок, використання їх на практиці.
Дана проблема спонукає викладачів так організувати навчальний процес на заняттях, щоб насамперед досягти позитивної мотивації до вивчення даного предмету, підвищити якість знань з предмету, сформувати в студентів уміння самостійно здобувати знання, розвивати й удосконалювати розумові здібності. Цього можна досягти тільки тоді, коли студентам буде зрозумілий та доступний матеріал, коли в них з'явиться постійний інтерес до навчання.
До людини сьогодення висуваються вимоги не лише діяти, але й мислити по-новому. Тому, дедалі частіше, в процесі вивчення психологічних дисциплін, відходять від переважного використання традиційних методів навчання.
Методи активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів ефективно поєднуються з іншими загальними дидактичними методами (пояснювально-ілюстративним, репродуктивним, проблемного викладу, частково-пошуковим, дослідницьким), доповнюють та урізноманітнюють їх, а також органічно вписуються в педагогічний процес і відповідають умовам педагогічного середовища вищих навчальних закладів зі сталими гуманно-демократичними засадами.
Ця прогресивна течія в педагогіці дає змогу гармонізувати співвідношення аудиторного навчання під керівництвом викладача, застосувати інформаційні технології та вдосконалити самостійну роботу студентів, щоб розвинути в них гнучкість мислення, адаптованість до будь-яких ситуацій, ініціативність, самостійність у прийнятті рішень і разом з тим уміння працювати в колективі, творчий підхід до розв'язання проблем практичної діяльності.
Метою нашого дослідження було створення, розробка програми, яка б враховуючи інформаційні технології, різноманітні методи і засоби була орієнтована на активізацію пізнавальної діяльності студентів.