Вступ
1. Поняття та ознаки адміністративного примусу
2. Види заходів адміністративного примусу
Висновок
Список використаних джерел
Невід'ємною ознакою публічного адміністрування є метод примусу, що належить до найбільш жорстких засобів впливу, в діяльності публічної адміністрації він застосовується, як правило, у поєднанні з іншими прийомами та засобами.
До видів державного примусу відносять: кримінальний примус, цивільно-правовий примус, дисциплінарний примус, адміністративний примус.
В юридичній літературі систему різновидів державного примусу, виділяючи їх специфіку та співвідношення, схематично окреслюють таким чином:
1) кримінальний примус - кримінальна санкція - покарання - кримінальна відповідальність;
2) цивільно-правовий примус - цивільно-правова санкція - заходи забезпечення виконання зобов'язань - цивільно-правова відповідальність;
3) дисциплінарний примус - дисциплінарна санкція - дисциплінарне покарання - дисциплінарна відповідальність;
4) адміністративний примус - адміністративно-правова санкція (стягнення) - адміністративна відповідальність, інші санкції, що застосовуються за адміністративні правопорушення, які не зумовлюють настання адміністративної відповідальності, - інші примусові заходи, які не забезпечуються санкціями, не тягнуть настання адміністративної відповідальності.
Серед видів державного примусу адміністративний примус виділяється високою мобільністю і здатністю адаптуватися до сучасних умов життєдіяльності суспільства. В нормах адміністративного права закріплено широке коло заходів примусового впливу. Розглядуваний вид примусу охороняє не тільки адміністративно-правові норми, а й норми цивільного, трудового, земельного та інших галузей права, реалізацію яких покликана забезпечити публічна адміністрація.
Питанню правової природи та ознак адміністративного примусу в юридичній літературі приділена досить широка увага. Незважаючи на це, сьогодні в адміністративному праві України на доктринальному рівні немає єдиного визначення поняття "адміністративний примус", немає його і в діючому законодавстві.
Єдність думок з цього приводу у вчених-адміністративістів не створювалась в силу різних поглядів на деякі ознаки адміністративного примусу. Зокрема одні фахівці вважають, що його застосування - це результат реалізації державно-владних функцій, що є винятковою прерогативою органів державного управління, проте зазначають, що у певних випадках такі повноваження застосовуються судами, а іноді й громадськими організаціями та їхніми уповноваженими представниками. Деякі пов'язують застосування заходів адміністративного примусу лише у зв'язку із вчиненням адміністративного проступку, їх опоненти стверджують, що не можна заперечувати існування факту застосування примусових заходів і у випадках відсутності проступку, зокрема для їх попередження тощо. Але на сучасному етапі розвитку адміністративно-правової науки просліджується тенденція до майже одноманітного сприйняття сутності та особливостей адміністративного примусу, про що свідчать сучасні позиції науковців з цього приводу.
Адміністративний примус - це вид державного примусу, що застосовується уповноваженими на те суб'єктами публічної адміністрації до фізичних та юридичних осіб з метою попередження, припинення правопорушень та притягнення винних у їх скоєнні до відповідальності.
Адміністративний примус характеризується такими ознаками:
1) це вид державного примусу, якому притаманні всі ознаки останнього (це правозастосовча діяльність, що покликана забезпечити захист правопорядку, реалізується в рамках правоохоронних відносин та ін.);
Список використаних джерел
1. Адміністративне право : навч. посіб. [О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів, Р. В. Кісіль]. ― К., 2008. ― 533 с.
2. Адміністративне право України : конспект лекцій [В. К. Шкарупа, М. В. Коваль, О. П. Савчук та ін.] ― Ірпінь : Нац. акад. ДПС України, 2009. ― 248 с.
3. Адміністративне право України : навч. посіб. / за заг. ред Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. ― К. : Істина, 2008. ― 216 с.
4. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вищ. навч. закл. і фак. [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. ― Х. : Право, 2011. ― 528 с.
5. Адміністративне право України. Академемічний курс : підруч. : у 2 т. / [В. Б. Авер’янов, О. Ф. Анрійко, Ю. П. Битяк та ін.]; редкол. : В. Б. Авер’янов (голова); Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. ― К. : Юрид. думка, 2009. Т. 2 : Особлива частина. ― 2009. ― 600 с.
6. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2-х т. : Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). ― К. : Вид-во «Юрид. думка», 2009. Т. 1. ― 584 с.
7. Адміністративне право України [] : навч. посіб. для підготовки до іспитів / укл.: І. В. Тетарчук, Т. Є. Дяків. - К. : Центр учбової літератури, 2013. - 212 с.
8. Курс адміністративного права України : підручник / В. К. Колпаков [та ін.] ; ред. В. В. Коваленко ; Нац. акад. внутрішніх справ. - К. : Юрінком Інтер, 2012. - 805 с.
9. Адміністративне право. Загальна частина [] : навч. посібник / Сергій Алфьоров [та ін.]. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 213 с.
Вступ
Адміністративного примусу – це особливий різновид державно-правового примусу, тобто визначені нормами адміністративного права способи офіційного фізичного або психологічного впливу уповноважених державних органів, а у деяких випадках і громадських організацій, на фізичних та юридичних осіб у вигляді особистих, майнових, організаційних обмежень їх прав, свобод та інтересів у випадках вчинення цими особами протиправних діянь (у сфері відносин публічного характеру) або в умовах надзвичайних обставин в межах окремого адміністративного провадження задля превенції, припинення протиправних діянь, забезпечення провадження в справах про правопорушення, притягнення винних осіб до відповідальності, попередження та локалізації наслідків надзвичайних ситуацій.
Тема: «Поняття, особливості і цілі адміністративного примусу».
Висновок
Із сказаного випливає, що адміністративний примус - це застосування уповноваженими суб'єктами до осіб, які не перебувають в їх підпорядкуванні, незалежно від волі і бажання останніх заходів впливу морального, майнового, особистісного та іншого характеру, передбачених адміністративно-правовими нормами, з метою охорони суспільних відносин шляхом попередження і припинення правопорушень, покарання винних у їх вчиненні.
Залежно від конкретної мети застосування заходи адміністративного примусу поділяються на три види:
1) адміністративно-запобіжні заходи (перевірка документів, особистий огляд і огляд речей, обмеження (заборона) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних шляхів та ін.);
2) заходи адміністративного припинення (вимога припинити протиправну поведінку, адміністративне затримання, відсторонення водіїв, які перебувають у стані сп'яніння, від керування транспортними засобами, застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї та ін.);
3) заходи адміністративного стягнення (попередження, штраф, адміністративний арешт та ін.).