ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування формальних організацій та неформальних група 5
1.1. Сутність та особливості формування формальних і неформальних груп в організації 5
1.2. Функції формальних та неформальних груп 11 7
1.3. Управління формальними та неформальними утвореннями 13
РОЗДІЛ 2. Аналіз механізму утворення та функціонування формальних організацій та неформальних груп на ПАТ «Оболонь» 19
2.1. Загальна характеристика діяльності підприємства 19
2.2. Аналіз функцій управління організацією 27
2.3. Дослідження механізму утворення формальних та неформальних груп на ПАТ «Оболонь» 34
РОЗДІЛ 3. Шляхи покращення взаємовідносин між формальними та неформальними групами на ПАТ «Оболонь» 37
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 45
ДОДАТКИ 47

Традиційно виділяють два класи груп:
2. Формальні групи – це такі групи, що створюються за наказом керівництва для виконання конкретних виробничих або управлінських функцій. В основу формування таких груп покладено розподіл праці по вертикалі (рівні менеджменту) та по горизонталі (підрозділи, відділи, служби на одному управлінському рівні). Прикладом формальної групи є виробнича бригада, будь-який відділ апарату управління, обслуговуючі та допоміжні служби підприємства [13, с.88].
3. Неформальні групи – це такі групи, створення та функціонування яких не передбачалося. Вони виникають спонтанно. Неформальна група – це спонтанно утворене об’єднання людей, які вступають у взаємодію для досягнення певних цілей [13, с.89].

1. Андрушків Б. М. Основи менеджменту / Б. М. Андрушків, О. Є. Кузьмін. – Львів: Світ, 1995. – 296 с.
2. Балабанова Л. В. Управління персоналом. / Л.В. Балабанова. - Т.: Освіта, 2007. – 409 с.
3. Бєсєдін М. О. Основи менеджменту / М. О. Бєсєдін. – К.: ЦУЛ, 2005. – 528 c.
4. Веснин В. Р. Практический менеджмент персонала : пособие по кадровой работе / В.Р. Веснин. – М. : Юристъ, 1998. – 496 с.
5. Виноградський М. Д. Менеджмент в організації: навч. посіб. [для студ. екон. спец. вузів] / М. Д. Виноградський, А. М. Виноградська, О. М. Шканова. – К.: “КОНДОР”, 2004. – 598 с.
6. Дикань Н.В. Менеджмент: навч. посібн. / Н.В. Дикань. - К.: Ельга-Н, КНТ, 2007. - 780 с.
7. Дороніна М. С. Психологія управління : навч. посібн. Ч. 2. / М.С. Дороніна, А.М. Григоренко. – Х. : Вид. ХДЕУ, 2002. – 96 с. 5.
8. Єрмошенко М.Н. Менеджмент: Навчальний посібник/ М.Н. Єрмошенко, С.А. Єрохін, О.Н. Стороженко,; Національна академія управління. - К.: Національна академія управління, 2006. - 655 с.
9. Іванова І. В. Менеджер – професійний працівник : навч. посібн. / І. В.Іванова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 107 с.
10. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: підручник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – 2-е вид., випр., допов. – К.: Академвидав, 2007. – 464 с.
11. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посіб. / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. – 3-е вид., допов. і перероб. – Л.: Нац. ун-т «Львів, політехніка» (Інфор.-видав. центр «ІНТЕЛЕКТ+» Ін-ту післядипломної освіти) ; «Інтелект-захід», 2007. –384 с.
12. Лукянихін В. О. Менеджмент персоналу : навч. посібн. / В.О. Лукянихін. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2004. – 592 с.
13. Моргулець О.Б. Менеджмент у сфері послуг: Навч. посібн. / О.Б. Моргунець.– К.: Центр учбової літератури, 2009. – С. 264.
14. Осовська Г. В. Основи менеджменту: навч. посіб. [для студ. вищих навч. закладів] / Г. В. Осовська. – К.: “Кондор”, 2003. – 556 с.
15. Пилипенко С.М., Пилипенко А.Л., Отенко B.І. Менеджмент: Навч. посіб. / С.М. Пилипенко, А.Л. Пилипенко, В.І. Отенко. — X.: ХДЕУ, 2002. — 208 с.
16. Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навч. закладів/ Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький; Мін-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 415 с.
17. Скрипко Т.О., Ланда О.О. Менеджмент: Навчальний посібник/ Т.О. Скрипко, О.О. Ланда. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 176 с.
18. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика/ Н.П. Тернавська, Р.М. Пушкар. - Т.: Освіта, 2007. – 409 с.
19. Тоюнда А. О. Управління формальними та неформальними групами в колективі. / А. О. Тоюнда // Економіка та управління. – Миколаїв, 2012. - №1. – С.78 - 91
20. Формування груп. Чинники, які впливають на ефективність роботи груп. - Режим доступу: [Електронний ресурс].

Організація завжди була одним із найважливіших факторів, що суттєво впливали на розвиток суспільства, визначали форми та способи його функціонування. Намагання людей об’єднатись у групи, а надалі в організації зумовлене необхідністю задоволення їх потреб у захищеності, причетності, взаємопідтримці, спілкуванні тощо. В організації люди доповнюють одне одного, поєднують свої можливості, що робить їх сильнішими в боротьбі за виживання.
Тому в кожної формальної організації існує складне переплетіння неформальних груп і організацій, які утворилися без втручання керівництва. Ці неформальні об’єднання часто роблять сильний вплив на якість діяльності та організаційну ефективність.
Незважаючи на те, що неформальні організації створені не з волі керівництва, вони являють собою фактор, з яким має вважатися кожен керівник, тому що такі організації, і інші групи можуть робити сильний вплив на поведінку окремих особистостей і на робочу поведінку співробітників.
Щоб справлятися з різними ситуаціями, які виникають менеджер повинен розуміти, яку роль в конкретній ситуації відіграє та чи інша група, і яке місце в ній займає процес керівництва.
Одним з необхідних умов ефективності управління також є вміння працювати в малих групах, таких як різні комітети або комісії,створені самими керівниками, і вміння будувати взаємовідносини зі своїми безпосередніми підлеглими.
Хоча і роль формальних організацій досить значна, але крім них на підприємстві завжди існують і неформальні групи. Попри те що, що неформальні організації створено не за волі керівництва, вони є чинником, з яким має вважатися кожен керівник, оскільки такі організації, та інші групи можуть надавати сильний вплив як на поведінку окремих осіб, так і робочу поведінку усіх співробітників.
До авторів, праці яких присвячені дослідженню та аналізу проблеми використання делегування повноважень на підприємстві належать: Вєснін В.Р., Дикань Н.В., Балабанова Л.В., Виноградський М.Д., Іванова І.В., Осовська Г.В., Тоюнда А.О. та інші.
Метою даної роботи є вивчення процесу утворення і функціонування формальних та неформальних груп на ПАТ «Оболонь» під час його діяльності, визначення основних проблем, які виникають у роботі між групам, а також розробка шляхів нагляду і контролю за відносинами між групами.
Завданнями даної курсової роботи є:
- розкрити суть та значення формальних і неформальних груп;
- дослідити процес управління формальними і неформальними групами;
- проаналізувати особливості розподілу формальних та неформальних повноважень;
- оцінити взаємовідносини між групами на підприємстві;
- запропонувати напрямки покращення взаємовідносин на підприємстві.
Об’єктом дослідження є формальні організації та неформальні групи на ПАТ «Оболонь».
Предметом дослідження є механізм взаємозв’язків та взаємовідносин, що формуються у процесі виробничої та невиробничої діяльності між формальними та неформальними групами на підприємстві.
Під час написання курсової роботи використовувалися такі методи: історичний, аналіз та синтез, індукція та дедукція, порівняння тощо.
Інформаційна база курсової роботи включає:
- річну фінансову звітність (Форма № 1 – Баланс, Форма № 2 – Звіт про фінансові результати, Форма № 3 – Звіт про рух грошових коштів);
- інші джерела (література та наукові статті із обраної проблематики).

Таким чином, характерною особливістю людини є прагнення до об'єднання. Люди об'єднуються в групи у різних випадках, з різними цілями, для вирішення різних завдань. Форм об'єднання людей існує безліч: натовп, група, компанія, корпорація та ін. Серед них чільне місце займає колектив. Для ефективної взаємодії колективу в процесі праці особливе місце займає морально-психологічний клімат, який формується при виділенні формальних та неформальних груп. Зазвичай при управлінні персоналом приділяють увагу формальним групам, а неформальні не враховують взагалі. Хоча саме неформальні групи можуть надати потрібну інформацію та виконати поставлене завдання.
За характером внутрішніх зв'язків розрізняють формальні та неформальні групи. Формальні групи – соціальні спільноти, стан та поведінка членів яких регламентуються нормативними документами. Створюються для виконання спеціальних цілей, певного кола задач, у вирішенні яких зацікавлене те або інше співтовариство. Неформальні групи – реальна спільнота, яка не має юридично зафіксованого статусу. Це добровільне об'єднання індивідів на ґрунті спільних інтересів, дружби і симпатій. Неформальна структура колективу виникає і розвивається спонтанно, створюється поза компетенцією керівника. Неформальна група характеризується наявністю неформального лідера.
Колектив відіграє величезну роль у житті кожної людини. Насамперед, у його рамках задовольняється природна потреба людей у спілкуванні та діловій взаємодії, у належності до групи собі подібних; у колективі людина в необхідний момент знаходить підтримку і захист. Тому для ефективної роботи колективу керівнику потрібно вивчати та враховувати моральні цінності, психологічні особливості групи при розподілі обов'язків. Керівнику потрібно розподіляти колектив на формальні та неформальні групи для вивчення їх внутрішніх особливостей для того, щоб правильно застосувати інструменти мотивації та створити сприятливий клімат у колективі.
ПАТ «Оболонь» є флагманом промисловості Хмельниччини. Він також виконує потужну соціальну місію, забезпечуючи високооплачуваною роботою понад 200 чоловік з Чемерівців та навколишніх сіл. Можна відзначити, що на ПАТ «Оболонь» діяльність формальних організацій є досить ефективною, і допомагає налагодити і пришвидшити трудовий процес.
На підприємстві існують декілька неформальних груп, які утворились для вирішення певних проблем під час трудової діяльності.
Відношення членів неформальних груп, що складають трудовий колектив, до керівників є нейтральним або доброзичливим, тому що психологічний клімат у колективі нормальний, але у конфліктних ситуаціях неформальні групи здатні і до позитивних, і до негативних погоджених дій відносно офіційної лінії керівництва.
Для покращення взаємовідносин між формальними та неформальними групами на ПАТ «Оболонь» необхідно провести ряд запропонованих заходів:
- проведення різних загальнофірмових заходів, що не стосуються безпосередньо роботи (свята, вечірки);
- розробити систему винагород як для формальних, так і для неформальних груп, які пов'язані із зміною статусу співробітників;
- розширити повноваження неформальних груп, шляхом надання їм можливості брати участь у більш цікавих та матеріально вигідних проектах, які раніше доручалися лише формальним групам;
- провести опитування представників різних груп, яке покаже реальний стан задоволення працівників своїм статусом на підприємстві;
- розробити програму внутрішньокорпоративного PR для ПАТ «Оболонь».