Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Диплом

"Фінансовий механізм діяльності підприємства на матеріалах: Приватно-орендного підприємства «Іванівське»"

Предмет:

Фінанси

Мова:

Українська

Рік здачі:

2009

Сторінки:

250 грн.

ВСТУП……………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика фінансів підприємств…………….. 8
1.1. Функціонування фінансового механізму господарських формувань………………………………………………………………….. 8
1.2. Завдання управління фінансами підприємств………………………. 18
1.3. Особливості складових елементів фінансового механізму в галузі АПК…………………………………………………………………………. 22
РОЗДІЛ 2. Дослідження ефективності фінансового механізму діяльності Приватно-орендного підприємства "Іванівське"……………. 30
2.1. Організаційно-економічна характеристика Приватно-орендного підприємства "Іванівське"…………………………………………………. 30
2.2. Грошові доходи і ресурси приватно-орендного підприємства "Іванівське"………………………………………………………………… 39
2.3. Оцінка та аналіз основних показників економічної ефективності виробництва по приватно-орендному підприємству "Іванівське"……… 47
РОЗДІЛ 3. Удосконалення організаційних форм в сільському господарстві………………………………………………………………… 65
3.1. Проблеми розвитку селянського господарства та перспективи їх вирішення…………………………………………………………………… 65
3.2. Шляхи покращення фінансування АПК……………………………... 76
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 85
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….. 90

ВСТУП

Необхідною умовою прибуткової діяльності будь-якого підприємства є правильна і раціональна організація його фінансів. Для того, щоб успішно функціонувати на ринку кожне підприємство зобов’язане формувати, розподіляти і використовувати фонди грошових коштів, обґрунтовано залучати зовнішні джерела фінансування.
Фінанси впливають на кількісні і якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу на підприємстві, а також на кінцеві результати його діяльності. Кваліфіковане управління фінансами сприяє швидкій адаптації підприємств до роботи у конкурентному ринковому середовищі, трансформації їх діяльності відповідно до змін чинного законодавства.
Кругооборот фінансових та кредитних ресурсів є рушійною силою фінансового механізму. В процесі кругообороту фінансові та кредитні ресурси нерозривні та тісно взаємодіють між собою. Одними із основних елементів фінансового механізму є інструменти та підсистеми. Якщо брати до уваги різні сторони виробництва та суспільства, то вплив фінансового механізму має як кількісну так і якісну сторони. Функціонування ж господарського механізму без фінансового в умовах товарно-грошових відносин неможливе.
Дослідження базується на використанні методів індукції та дедукції, аналізу та синтезу, що були застосовані при уточненні понятійного апарату, визначенні сутності фінансового механізму підприємства, дослідженні принципів та особливостей її реалізації в умовах зростаючої конкуренції на фінансовому ринку України. Теоретичною та методологічною основою дослідження є положення економічної і фінансової теорії, роботи провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, інформація та розробки науково-дослідних установ з досліджуваної проблеми.
Сільськогосподарське виробництво характеризується великим розривом між часом виробництва і робочим періодом, сезонністю і значною тривалістю виробничого циклу. В зв’язку з цим виникає особливість в організації фінансів підприємств АПК. Це велика потреба в кредиті банків, визначення фінансових результатів в кінці року. Залежність від погодних умов потребує створення натуральних і грошових фондів. В основі організації фінансів підприємств АПК покладено комерційний розрахунок. В цих умовах необхідне сучасне, адекватно сучасній економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки спеціалістів - фінансистів, які мають глибокі теоретичні і практичні знання. Поставленні задачі – організація, розподіл та управління фінансами підприємства та раціональне їх використання для прибутковості та високо рентабельності.
Перехід до ринкової економіки обумовлює збільшення ролі фінансів підприємств в системі господарювання. Конкурентна спроможність та платоспроможність сільськогосподарських підприємств визначаються організацією фінансів підприємства.
Функціонування фінансів сільськогосподарського підприємств здійснюються за допомогою цілеспрямованої їх організації. Під організацією фінансів розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з діючими актами законодавства.
Актуальність теми. Розвиток агропромислового виробництва зумовлюється численними чинниками, серед яких особливе місце належить фінансовому забезпеченню з урахуванням особливостей регіону.
В основу створення сучасного фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва регіону покладено принцип створення в регіоні такого фінансового механізму, який би через сприятливу систему фінансування, оподаткування сільгоспвиробника, кредитну підтримку банківською системою, через цінові та організаційні важелі, сприяв збільшенню обсягів виробництва та покращання якості продукції агропромислових виробників.
Метою дипломного дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування основних напрямів удосконалення механізму фінансового забезпечення підприємства і ефективного використання фінансових ресурсів аграрного підприємства в умовах перехідної економіки.
Для досягнення мети поставлено та вирішено наступні завдання:
1. обґрунтувати зміст і складові елементи фінансового механізму забезпечення виробництва фінансовими ресурсами;
2. розглянути завдання управління фінансами підприємств;
3. дослідити основні показники діяльності ПОП «Іванівське»;
4. проаналізувати грошові доходи підприємства за 2006-2008 рр.;
5. дослідити проблеми селянського господарства па перспективи його розвитку;
6. обґрунтувати пропозиції щодо покращання фінансового забезпечення агропромислового виробництва.
Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність ПОП «Іванівське».
Предметом дослідження є система економічних і організаційних відносин, що складаються в процесі формування й реалізації підприємством фінансової політики.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, фінансова звітність ПОП «Іванівське»: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про зміни у капіталі.

ВИСНОВКИ

Розглянувши та проаналізувавши фінансовий механізм підприємства на матеріалах ПОП «Іванівське» можна зробити наступні висновки:
1. Фінансовий механізм є інтегральним елементом механізму господарського і призначений для фінансового забезпечення розширеного відтворення. Він включає дві підсистеми: фінансове забезпечення і фінансове регулювання. Фінансове забезпечення включає бюджетне фінансування, банківське кредитування, самофінансування і залучення акціонерних ресурсів. Фінансове регулювання складається з сальдового і нормативного розподілу прибутку, різноманітних платежів і відрахувань. Він передбачає також стимули і санкції, умови та порядок формування доходів, нагромадження і фондів, умови та принципи фінансування і кредитування, норми та нормативи.
2. Механізм фінансового забезпечення визначається як сукупність економічних відносин, що виникають з приводу пошуку, залучення і ефективного використання фінансових ресурсів та організаційно-управлінських принципів методів і форм їх впливу на соціально-економічну життєдіяльність територіальних одиниць та господарюючих суб’єктів у процесі розподільних і перерозподільних відносин. За останні роки у розвитку агропромислового комплексу України відбулися позитивні зрушення в ринкових підходах до вибору форм господарювання, в поліпшенні міжгалузевої взаємодії сільського господарства, переробної та харчової промисловості, їх фінансуванні, інвестуванні та оподаткуванні. Спад виробництва за 1999-2002 роки в АПК, в основному, зупинився, а за окремими видами продукції його обсяги в цілому і на душу населення навіть зросли. Але виробництво і споживання продовольства в Україні залишається поки що недостатнім і не відповідає біологічним нормам.
3. В 2007 році вартість майна підприємства збільшилась на 400 тис. грн., а в 2008 році на 861 тис. грн., або на 9,92 % та 19,42 % відповідно. Необоротні активи в оцінці по залишковій вартості зросли в 2008 році на 27,45 %, а оборотні на протязі всього періоду, що аналізується мають тенденцію до збільшення. Слід зазначити, що за період, який аналізується, збільшилась питома вага майна необоротних активів. Приріст активів здійснювався за рахунок власного і залученого капіталу. Збільшення частки власного капіталу за період, що аналізується з 89,86 % в 2006 р. до 97,14 % в 2007 р. свідчить про тенденцію зменшення частки залученого капіталу в господарську діяльність підприємства, що є позитивним для підприємства. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу має тенденцію до зменшення в 2007 році та до прирівненням із значенням 2006 року в 2008 році, тобто залежність підприємства від залучених коштів зменшилась. Динаміка коефіцієнта фінансової стабільності підприємства свідчить про покращення фінансового стану підприємства, цей коефіцієнт в 2006 р. становив 8,86 пункти, в 2007 р. –33,91 пункти, а в 2008 р. – 8,95 пункти, що перевищує його можливе нормативне значення.
4. Умовою абсолютно ліквідного балансу є нерівності: А1>П1; А2>П2; А3>П3; А4П1, тобто підприємство на початок і на кінець звітного періоду мало недостатньо найбільш ліквідних оборотних активів – грошових коштів. Протягом 2007 р. грошові кошти збільшувалися швидкими темпами, а це в свою чергу вплинуло на те що коефіцієнт абсолютної ліквідності покращився порівняно з 2006 роком і дорівнює 4,96 пункти.
Про задовільний стан платоспроможності підприємства свідчить коефіцієнт швидкої ліквідності, який в 2007 році склав 8,46 пункти проти 0,81 пунктів в 2006 році. По відношенню до 2007 року він зменшився на 7,75 пункти, але він є достатньо високим порівняно з нормативом, який дорівнює 0,5. Динаміку та структуру показників ліквідності можна побачити на рис. 2.2.
5. Сільське господарство не може нормально функціонувати без державної фінансової підтримки навіть у високо розвинутих країнах з міцною матеріально-технічною базою аграрного сектора, де налагоджені чіткі механізми виробництва, переробки, зберігання і збуту продукції. У більшості країн заходу виділяються такі три основні групи фінансової підтримки сільського господарства:
– цінові важелі і тарифи, квоти, податки, експортні програми, імпортні ліцензії, політика державних цін, політика стабілізації цін. Ця група вважається найбільш ефективною з погляду швидкості впливу;
– прямі платежі (дефіцитний платіж, платіж у випадку зміни структури виробництва, платіж у випадку стихійного лиха, і т.п.);
– субсидії на матеріально-технічні ресурси (звільнення від податків на пальне, страхування врожаю, субсидії на добрива, транспортування). Крім цього, застосовують деякі інші регулятори діяльності сільського господарства такі як фінансування науково-дослідних робіт, що впливає на зменшення виробничих витрат. Серед проблем, що потребують невідкладного вирішення, слід виділити наступні: синхронізація розвитку сільського господарства, переробної і харчової промисловості; розвиток вітчизняного сільськогосподарського та продовольчого машинобудування; удосконалення аграрного і продовольчого сервісу; досягнення паритетності цін на сільськогосподарську продукцію, енергоносії, будівельні матеріали, техніку; оптимізація галузевої структури АПК; організація інфраструктури сучасного ринку продовольства.
Існуючий в країні механізм державної підтримки не відповідає в повній мірі вимогам світових організацій і потребують перегляду основні принципи його формування.
Ефективність державної підтримки залишається низькою, тоді як її обсяги постійно зростають. На перспективу слід відмовитись від застосування підтримки неефективного господарювання та технічно відсталого виробництва. Першочергово фінансувати слід ті програми, де може бути отримано ефект у короткостроковій перспективі.
Сьогодні агропромисловий комплекс, особливо його аграрний сектор, потребує значних фінансових вкладень, які, за нинішньої економічної кризи держава йому надати просто не в змозі. Тому за такої ситуації найбільш актуальним є пошук інших шляхів надходження фінансових ресурсів у галузі АПК. Одним з них можуть стати створені акціонерні товариства у процесі роздержавлення переробних і сільськогосподарських підприємств. Саме через акціонерні відносини можливе активне залучення вільних капіталів, швидке переливання коштів інших галузей економіки, участь іноземних інвесторів у фінансуванні АПК.
До переходу на ринкові умови господарювання значні фінансові ресурси сільськогосподарські підприємства отримували на основі внутрішньогалузевого перерозподілу і бюджетного фінансування. Але принципи ринкової економіки потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів. Орієнтація на ініціативу і підприємливість, повна матеріальна відповідальність обумовили дві важливих зміни в області фінансових взаєморозрахунків сільськогосподарських підприємств з іншими структурами: по-перше, розвиток страхових операцій, і по-друге, значне скорочення сфери безоплатно отримуваних асигнувань.
Сільськогосподарські підприємства зможуть отримувати фінансові ресурси від асоціацій і концернів, в які вони входять, лише в тому випадку, якщо це передбачено механізмом використання відповідних грошових фондів; від вищестоящих організацій – при збереженні галузевих структур; від органів державного управління – у вигляді бюджетних субсидій на чітко визначений перелік витрат.
6. Проаналізовані правові та економічні основи, що створені в Україні з метою фінансового забезпечення розвитку агропромислового виробництва дозволили зробити висновок про необхідність удосконалення, особливо в питаннях земельних відносин, кооперації, зміни підходів до земельної реформи та врахування при цьому регіональних особливостей, зміни порядку надання державної фінансової допомоги сільському господарству. Економічні методи державної підтримки цих процесів, на жаль, ще не достатні, до того ж таких заходів з боку держави з кожним роком усе менше, що призводить до погіршення економічного стану сільгоспвиробників у регіонах.
Потрібні заходи фінансової підтримки щодо організації системи обслуговуючих підприємств сільгоспвиробників (кредитування, постачання, збуту, технічного обслуговування тощо). Без створення державою відповідних сприятливих умов для розвитку сільськогосподарського виробництва зупиниться його розвиток, що може призвести до занепаду всього аграрного сектора. Очевидною є необхідність більш прискореного розвитку сільськогосподарських і переробних галузей агропромислового комплексу. Для цього слід суттєво збільшити обсяги інвестицій у їх розвиток. Слід відзначити, що за останні роки має місце тенденція зростання вкладень в АПК. Зокрема, збільшились інвестиційні вкладення в харчову промисловість, які досягли в 2002 р. 762 млн грн, в м’ясну і молочну (115 млн грн), рибну (7 млн грн), борошномельно-круп’яну і комбікормову галузі (47 млн грн), а разом вони становили 931 млн грн. В сільське господарство направлено інвестицій на суму 590 млн грн. Однак практика і розрахунки показують, що цього недостатньо для збільшення темпів зростання виробництва продукції аграрного сектора, переробки і харчової промисловості. Потребує оптимізації і структура інвестування.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 250.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Нога Наталья (Notta)

(0)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Фінансовий механізм діяльності підприємства на матеріалах: Приватно-орендного підприємства «Іванівське»"

0 (800) 357-234