ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУДОВОЇ СИСТЕМИ ГЕТЬМАНЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІ-ХVІІІ ст
1.1. Становлення судової системи на Лівобережній Україні в період 1648-1654 рр.
1.2. Основні функції та компетенція ланок судової системи Гетьманщини

Розділ 2. ЗМІНИ В СУДОЧИНСТВІ ГЕТЬМАНЩИНИ ВНАСЛІДОК ПОСИЛЕННЯ ІМПЕРСЬКОГО ВПЛИВУ РОСІЇ (1722-1764 рр.)
2.1. Реформування судової системи Гетьманщини в 1722-1734 рр.
2.2. Судові реформи в Гетьманщині в період правління гетьмана К.Г. Розумовського (1750-1764 рр.)


ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

..............
Характеризуючи процес побудови судової системи української держави, слід зазначити, що він здійснювався в обстановці безперервних бойових дій, і це також значно вплинуло на вибір моделі її побудови.
Система загальних козацьких судів Війська Запорозького була дуже складною, рухомою та вміщувала в себе понад двадцять судових органів. Таке розмаїття, характерне для феодальної державності, було зумовлене процесом становлення української держави в умовах відбиття частих і тривалих військових агресій, внутрішньою політичною нестабільністю, складністю і динамічністю соціальної структури суспільства, поступовим обмеженням суверенітету Гетьманщини російським самодержавством. Загальні козацькі суди відігравали провідну роль в українській судовій системі, бо козацтво лідирувало серед інших станів суспільства, відрізняючись найбільшою організованістю .
У ході боротьби за українську державність у другій половині ХVІІ ст., а також у першому 20-річчі ХVІІІ ст. об'єктивно склалася ієрархічна система козацьких судів.
До вищих судів належали суди гетьмана, Ради генеральної старшини, Ради старшин, Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду.
В окремих випадках у ХVІІ ст. суди відбувалися на генеральних козацьких радах. Генеральна військова канцелярія і Генеральний військовий суд при наявних можливостях створювали третейські суди, сприяли укладенню мирових угод. Постійними судовими органами були суди гетьмана, Генеральна військова канцелярія, Генеральний військовий суд, полкові і сотенні суди, а також сільські та міські суди зі змішаними колегіями. Судові функції інших органів козацької державності виконувались епізодично .
У другій половини XVII-XVIII ст. розгляд цивільних і незначних кримінальних справ у квазісудовому порядку набув значного поширення. Офіційні судові органи Війська Запорізького заохочували до такого порядку, бо це зменшувало їхню завантаженість справами. На рівні вищих судів третейські суди створювалися за сприяння гетьмана та Генеральної військової канцелярії. Але згодом третейський суд сприяв судовій діяльності Генеральної військової канцелярії та Генерального військового суду, беручи до розгляду нескладні цивільні справи та схиляючи сторони до примирення. Третейський суд створювався і Правлінням гетьманського уряду при Генеральній військовій канцелярії з метою зменшити завантаженість Генеральний військовий суд позовами за незначними цивільними справами та прискорити розгляд старшинами, які призначалися гетьманом у складі трьох суддів, що, за припущенням Я. Падоха, визначило і назву цього суду. У доборі суддів із числа генеральних старшин, бунчукових товаришів, полкової та сотенної старшини за згодою сторін брала участь Генеральна військова канцелярія. Таким чином, склад третейського суду спеціально формувався для розгляду конкретних справ .
Кандидати в судді повинні були мати високій рівень правових знань і бути авторитетними. Вирішуючи переважно цивільні суперечки, третейські суди могли розглядати й кримінальні справи, крім пов'язаних із тяжкими злочинами, за які передбачалося публічне покарання то смертна кара. Судовий процес регламентувався загально процесуальними нормами. Декрети з цивільних і вироки з кримінальних справ скріплювалися підписами і печатками суддів .
Третейські суди часто вирішували й цивільні справи українських та іноземних купців шляхом купецьких "компромісіональних" судів із елементами арбітрування.
..............

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Бедрій М. М. Копні суди в державно-правовій системі Гетьманщини (1648 – 1783 рр.) // Часопис Київського університету права. – 2009. - № 3. – С. 45 – 51.
2. Бондаренко Д. Г. Полковий суд у системі загальних козацьких судів війська Запорізького в другій половині XVII-XVIII ст. // Актуальнi проблеми держави i права. – 2009. – С. 167 – 170.
3. Вангородська Н. А. Відродження третейського судочинства в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lagroup.com.ua/naychnajadejatelnost/81-vdrodzhennja-tretejskogo-sudochinstva-v-ukran
4. Гетманцев О. В. Особливості судоустрою і цивільного судочинства в період Гетьманщини (середина XVII ст.) // Науковий вісник Чернівецького університету. - 2010. - № 525. – С. 12 – 16.
5. Григорчук О. А. Стан судової системи під час Богдана Хмельницького на території України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/27_OINXXI_2011/Pravo/1_92731.doc.htm
6. Гринюк В. Становлення та еволюція незалежності судді у правовій доктрині і практиці // Вісник національної академії прокуратури України. – 2012. - № 4. – С. 63 – 68.
7. Гриценко І.С. Історичні передумови запровадження адміністративної юстиції : українська традиція // Адміністративне право і процес. – 2013. - № 3. – С. 107 – 121.
8. Дегтярьов С.І. Судівництво на землях України-Гетьманщини у XVIII ст. // Актуальні питання вітчизняної та світової історії : збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, 23-24 квітня 2010 року. — Суми : СумДУ, 2010. — С. 54 - 61.
9. Журавель М. В. Перегляд та виконання судових рішень Гетьманщині (друга половина XVII століття) // Юридичний науковий електронний журнал. – 2013. - № 1. – С. 82 – 84.
10. Зеленський С.М. Історія та перспективи вирішення кримінальних справ у судовому порядку в Україні // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – №2 (4). – С. 3 – 18.
11. Калашник О. А. Становлення та розвиток місцевих загальних судів Україні: історичний аспект // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспрундеція. – 2014. - № 8. – С. 21 – 24.
12. Крижанівський В. Генезис незалежної судової влади // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2010. - № 83. – С. 46 – 49.
13. Кульчицький Т. Історичні аспекти правових відносин у Запорозькій Січі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.uagate.com/wp-content/uploads/2014/03/1_Kulchytskiy_2014_03_28_08_54_42_307.pdf
14. Левицький О. І По судах Гетьманщини: Нариси народного життя Гетьманщини 2-ої половини XVII віку. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.kr.ua/elib/levytsky/levytsky.html
15. Лекція 10 Право Козацько-гетьманської держави (друга половина ХVІІ - ХVІІІ ст.) . [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://elkniga.info/book_266_glava_22_Lekсіja_10_Pravo_Kozaсko-ge.html
16. Макаренко А. Правові заходи щодо впорядкування судочинства Гетьманщини (1648-1763). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://radnuk.info/home/24862-------1648-1763--c.html
17. Падох Я. Історія українського судівництва. Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 2. — С. 665-670. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://izbornyk.org.ua/encycl/eui060.htm
18. Путро О.І. Гетьман К. Розумовський і судова реформа в Україні-Гетьманщині // Український археографічний щорічник / АН України. Археографічна комісія; Ін-т української археографії. – К.: Наукова думка, 1993. – Вип. 2.
19. Резніков А.В. Магдебурзьке право: українські варіації на тему європейських традицій (історико-правовий нарис): Монографія / МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. – 208 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukr.vipreshebnik.ru/istor-derg/42-sudoustrij-ta-organizatsiya-protsesu-sudochinstva.html
20. Сиза Н. П. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2002. – 188 с.
21. Стецюк Б. Юридична лексика кримінально-процесуального права Гетьманщини: Автореф. дис... канд. філол. наук / Б.Р. Стецюк, Запоріз. держ. ун-т. — Запоріжжя, 1999. – 18 с.
22. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини : Автореф. дис ... канд. юрид. наук / Н. П. Сиза . – Київ : Б.в., 2002 . – 13 с.
23. Судова система української держави (Гетьманщини) 1648-1657 рр. : автореф. дис ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / О. І. Биркович. – Київ : Б.в., 2004 . – 19 с.
24. Судові реформи в лівобережній Україні (Гетьманщині) XVIII ст. : Автореф. дис … канд. юрид. наук / Л. С. Гамбург. – Х. – 2000. – 33 с.
25. Терлюк І. Я. Історія держави і права України: навч. посіб. – К. : Атіка, 2011.
26. Універсали Богдана Хмельницького 1648 - 1657. – К.: Видавничий дім."Альтернативи".- К., 1998. – 381 с.
27. Шаповал К.В. Історичний досвід становлення та розвитку судових установ, покликаних вирішувати земельні спори в Україні // Часопис Академії адвокатури України. – 2011. - № 2 (11). – С. 3 – 11.

Вступ
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що на порозі ХХІ століття є потреба заново проаналізувати тему, що торкається періоду історії України з 1648 по 1783 рік, що відомий як доба Гетьманщини, який мав винятково важливе значення для соціально-політичного та культурного розвитку українського народу, для утвердження його національних і соціальних ідеалів, його правосвідомості і права.
Необхідно ще раз дослідити її, сягаючи давнини, тому що саме ця тема є надзвичайно цікавою і актуальною в наш час, адже нині перелистують всю історію України, так як вона лише недавно отримала довгоочікувану незалежність, та й не всі українці в наш час усвідомлюють значущість історичних подій, які мали дуже великий вплив на життя України.
Головною метою України як незалежної правової держави є перебудова судової системи, створення нового законодавства та вдосконалення форм судочинства. При реалізації цієї мети доцільно звернутись до використання правових досягнень минулого українського народу, зокрема, існуючих в період Гетьманщини.
Дослідження історії становлення та розвитку української судової системи в період Гетьманщини були у центрі наукових інтересів ще представників дореволюційної історичної та історико-правової школи, зокрема таких істориків як В. Антонович, М. Грушевський, І. Крип’якевич. А також значний внесок у вивчення історії судів і судочинства Гетьманщини внесли М. Іванішев, Д. Яворницький, М. Владимирський-Буданов, А. Яковлів, Я. Падох, Л. Гамбург, О. Биркович, Н. Сиза та інші.
Метою роботи є комплексне дослідження судоустрою та судочинства в період Гетьманщини. Мета обумовлена постановкою таких завдань:
• Дослідження історії становлення судової системи в період Гетьманщини;
• Вивчення основних функцій та компетенції ланок судової системи Гетьманщини;
• Дослідження та аналіз змін судової системи в 1722-1764 рр..
Об’єктом дослідження є виникнення та розвиток інституцій українського судочинства в XVII–XVIII століттях.
.............

ВИСНОВКИ

Таким чином, у період гетьманування Б. Хмельницького вперше на території українських земель була створена та функ¬ціонувала власна судова система, в тому числі система місце¬вих судів, принципи організації й діяльності якої не були нав’я¬зані з боку іноземних держав.
Було ліквідовано стару судову систему та створено цілу низку козацьких судів – суд гетьмана, суд Ради генеральної старшини, Генеральний військовий суд, полкові та сотенні суди. Поєднання судової та адміністративної влади в особі кошового отамана спостерігаємо і в Запорозькій Січі. Сотник чи полковник були не тільки начальниками адміністрації відповідних округів (полків, сотень тощо), а й зверхниками суду тієї ж території .
У 1763 р. гетьманом К. Розумовським була здійснена судо¬ва реформа, яка передбачала нову систему місцевих судів. За новим порядком кримінальні справи мали розглядатись у 10 полкових містах гродськими судами, до яких обирали суддів із місцевої шляхти. Вони замінили колишні полкові суди. Уся Гетьманщина була поділена на 20 судових повітів, у кожному з яких було створено земський суд, що розглядав цивільні спра¬ви, та підкоморний суд, до відання якого належали справи зем¬леволодіння. Дрібні суперечки міщан і простих козаків розгля¬дали сотенні управи та міські суди, а селяни підлягали панській юрисдикції .
Визначною подією в історії українського судового процесу стало створення першого кодексу – "Права, за якими судиться малоросійський народ" 1743 р., який містив норми виключно кримінально-процесуального права. Хоча він і не був затверджений, але набув значного поширення в Україні. Важливим для розвитку українського кримінально-процесуального права було збереження основних рис змагального процесу: диспозитивності, публічності, усності, безпосередності, формалізму, української народної мови судочинства. Законодавчо закріплювалася можливість застосування тортур під час допиту, що характерно для слідчого (інквізиційного) процесу .
Характеризуючи судовий процес Гетьманщини загалом, можна виділити в ньому цілий ряд як позитивних, так і негативних рис. До числа позитивних рис можна віднести: гласність і демократизм процесу судочинства; сповідування ідеї рівності всіх перед законом ; визначення основних критеріїв правосуддя, які базувалися на ідеї гуманізму та християнської моралі; централізованість і структурованість судової системи, яка дозволяла оперативно вирішувати питання, пов’язані з розглядом справ про правопорушення.
Однак, поряд з позитивними сторонами, процес судочинства в Україні досліджуваного періоду мав і цілий ряд негативних рис. У першу чергу, необхідно зазначити відсутність кодифікованих законодавчих актів, що часто призводило до неузгодженості судових рішень, формалізму і суб’єктивізму в процесі судочинства, а також низький рівень правової освіти cуддів та учасників судового процесу. Крім того, в судовому процесі також можна помітити залишки феодально-кріпосницьких відносин, які проявлялися перш за все у збереженні судочинства доменіальних та церковних судів. До негативних сторін можна віднести й інститут колективної відповідальності за вчинки своїх близьких. За такої обставини відповідальність могла бути покладена на безневинних осіб .