ВСТУП………………………………………………………………........ …….3

РОЗДІЛ 1. Історико-теоретичні засади позашкільної освіти ……………..6
1.1 Історичні віхи розвитку позашкільної освіти в Україні…………..6
1.2. Позашкільне виховання: поняття,види та зміст роботи ............…….13
1.3. Форми організації позакласної і позашкільної роботи……………….16

РОЗДІЛ 2. Педагогічні засади впливу позашкільної освіти на розвиток особистості школяра……………………………………………………………..…..21
2.1. Формування особистості школяра у позашкільній освіті .................21
2.2. Роль позашкільних закладів у формуванні творчої особистості……24
2.3. Характеристика позашкільних навчальних закладів в системі освіти і виховання……………………………………………………………………………...27
2.3.1 Основні напрями та зміст всебічного розвитку і виховання особистості в позашкільних навчальних закладах………………………………………………33

ВИСНОВКИ. ...............................................................................................38

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................40

Групові форми роботи — це гуртки, екскурсії, походи, класні виховні години тощо. Найвідомішими, випробуваними, дієвими і популярними формами позаурочної виховної роботи є гуртки та клуби. Вони використовуються для різнобічної освіти і виховання учнів із метою розвитку художніх, науково-технічних, організаторських здібностей, умінь, навичок [9,c.279].
Істотною рисою гуртків є порівняно невеликий кількісний склад учнів, груповий характер діяльності, наявність спільних інтересів і спільної мети. Найпоширенішими видами гуртків є:
1. Предметні гуртки, в яких учні поглиблюють знання з предметів гуманітарного та природно-математичного циклів. Виховна мета гурткових занять досягається пошуково-дослідницькою діяльністю учнів, поглибленим ознайомленням їх з певною проблемою.
2. Гуртки технічної творчості, творчі бригади раціоналізаторів, учнівське конструкторське бюро, в яких учні розширюють і поглиблюють свої технічні знання, виробляють та розвивають уміння та навички експериментування, моделювання, конструювання.
3. Колективи художньої самодіяльності та гуртки художньої творчості, де учні займаються авторською виконавською діяльністю, відродженням традицій народно-побутового мистецтва, залучаються до художньої творчості, займаються творчим самовдосконаленням (драматичні, хореографічні, вокальні, хорові, музичні, вокально-інструментальні, духової музики, фольклорні, фотомайстерні, кіностудії та ін.).
4. Гуртки прикладних навичок і вмінь — ремісничі, «Умілі руки», народних промислів, крою та шиття, художнього в'язання, вишивки, різьблення, розпису та ін. У них можна набути навичок роботи з природним матеріалом, облаштування власного побуту, ведення домашнього господарства.
Науково обґрунтована гурткова робота сприяє формуванню різнобічно розвиненої особистості, вихованню інтересу до нового, прагнення до успіху. Щоб підвищити ефективність цього виду діяльності, слід наповнити гурткову роботу новим змістом, шукати неординарні підходи, не боятися нестандартних рішень. Заняття в гуртках проводяться за планами, регулярно, ведеться облік роботи (звіти, виставки, олімпіади, предметні тижні)[9.c.279].
Діяльність клубів та об'єднань за інтересами. Клубні об'єднання — це організаційно оформлені та стабільно функціонуючі у навчальному закладі групи однодумців, зайнятих соціально-корисною, культурно-дозвільною діяльністю, які функціонують на базі самоврядування. Клуб — це самодіяльне творче об'єднання, яке сприяє задоволенню різнобічних інтересів і потреб у підвищенні своєї духовної культури, формує вміння самостійно висловлюватися, обстоювати свої думки, погляди й почуття. Діяльність у клубах базується на принципах добровільності, самоврядування, колективного пошуку, індивідуалізації форм і методів. Робота клубів дещо відрізняється від роботи гуртків. Відвідування клубу не регламентоване і не обов'язкове, крім того, клуби бувають багатопрофільними, тому вони цікаві для учнів із нечітко визначеними інтересами.
За тематичною спрямованістю клуби бувають економічні, історичні, політичні, культурологічні, світоглядні, народознавчі, юридичні, інформаційні, відео-клуби. Розглянемо особливості діяльності деяких клубів.

1. Авраменко К.Б. навч. посібник, Ханас Л. Развитие Творческой личности во внешкольной деятельности // Успехи современного естествознания. /К.Б.Авраменко, Л.Ханас – 2011. – 150-151с.
2. Анджейчак А .С. книга, Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах / А. С. Анджейчак // Обдарована дитина. – 2000. – 8-13с.
3. Балл Г.О. Про визначальні характеристики здібностей і принципи їх врахування у навчально-виховній роботі / Г.О.Балл //Психологія. - К.: Дніпро, 1992. – Вип. 32
4. Берека В. журнал, Роль позашкільних закладів у формуванні творчої особистості//В.Берека Педагогічний вісник 1997. – 7 – 8 с.
5. Бех І.Д. Книга, Виховання особистості. Либідь, 2003. – 342 с.
6. Волкова Н. П. Педагогіка : навч. посіб. / Н. В. Волкова. – К.: Академвидав, 2002. — 576 с. – (Альма-матер)
7. Закон України “Про позашкільну освіту”(Закон № 2120-ІІІ (2120-14) від 07.12.2000, ВВР, 2001, № 2-3, ст.10) (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2905-ІІІ (2905-14) від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, (ст.93)


15. Фіцула М. М. Педагогіка : навч. посіб. / М. М. Фіцула. — 3-тє вид., стереотип. — К. : Академвидав, 2009. — 560 с. — (Серія «Альма-матер»)
16. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посіб. для студ. вищ. педаг. закл. / М.М.Фіцула– К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 528 с.
17. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посіб. для студ. вищ. педаг. закл. / М.М.Фіцула — К.: Видавничий центр "Академія", 2000. — 544 с.
18. Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посібник./ В.В.Ягупов – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

Об’єктом дослідження виступає позашкільна освіта, а предметом - форми позашкільного виховання та їх вплив на розвиток особистості молодшого школяра.
Метою дослідження є визначення впливу основних форм позашкільної освіти на розвиток і формування особистості молодшого школяра.
Відповідно до мети та предмету роботи визначаємо наступні завдання
дослідження:
- розкрити історичні умови розвитку позашкільної освіти в Україні;
- описати зміст роботи,види позашкільного виховання;
- визначити форми організації позакласної та позашкільної роботи;
- охарактеризувати роль позашкільних закладів у формуванні особистості молодшого школяра.

У ході досліджень визначено таку форму організації виховання, в основу якої покладено кількість учнів, які беруть участь у виховному заході, розрізняють масові, групові та індивідуальні форми, виховання учнів не обмежується формами, які використовуються в школі,тому виховання продовжується і розширюється поза межами школи за допомогою форм різнопланової діяльності, які сприяють розв'язанню цих проблем.
У ряді досліджень доведено, що у позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. Широка мережа позашкільних закладів дає змогу дітям задовольнити потреби в додатковій освіті в змістовному дозвіллі, розвивати творчі здібності.
До цієї мережі входять дитячі сектори і відділи Будинків та Палаців культури, дитячі мережі та парки, палаци дитячої та юнацької творчості, центри туризму та краєзнавства,центри естетичного виховання,станції та клуби юних натуралістів та інші заклади.
Головною метою позашкільних закладів є забезпечення потреб у творчій самореалізації, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересами та вибором, а до основних видів позашкільної діяльності в умовах позашкільних установ відносять роботу в предметних гуртках, технічну творчість і виховання.
Позашкільний навчальний заклад покликаний здійснювати завдання всебічного гармонійного розвитку особистості дитини. В процесі навчання і виховання в позашкільному навчальному закладі у вихованців формуються і розвиваються якості, що характеризують творчу особистість.