ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТРУДОВА КНИЖКА-ОСНОВНИЙ ДОКУМЕНТ ПРО ТРУДОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКА…………………………………………………….6
1.1. Становлення й розвиток трудової книжки як документа, що закріплює дані про трудову діяльність працівника……….…………………….6
1.2. Загальна характеристика трудової книжки згідно нормативно-правових актів України………………………………………………………….10
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ТРУДОВИХ КНИЖОК…………….13
2.1. Заповнення і облік трудової книжки…………………………...13
2.2. Внесення змін і поправок у трудову книжку…………………..20
2.3. Дублікат та вкладиш до трудової книжки……………………...23
РОЗДІЛ 3. ЗБЕРІГАННЯ ТА ВИДАЧА ТРУДОВОЇ КНИЖКИ…………….26
3.1. Видача й розрахунки за трудові книжки при звільненні та їх зберігання………………………………………………………………………...26
3.2. Відповідальність за порушення порядку ведення документації обліку трудових книжок……………………………………………………..…28
3.3. Подвійність трудової книжки працівника та шляхи подолання таких випадків……………………………………………………………………31
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………….…..…………………..36

Згідно з Інструкцією трудові книжки заповнюються державною мовою, але допускаються випадки, коли окрім української мови вживають ще й російську. Якщо трудова книжка заповнюється вперше, то запис у ній ро-биться власником або уповноваженим ним органом не пізні¬ше тижневого терміну з дня прийняття на роботу працівника або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, проходження стажування [26, 340].

1. Конституція України: прийнята 28 червня 1996 р., станом на 2 березня 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 64 с.
2. Кодекс Законів про Працю: прийнятий 10 грудня 1971 р., станом на 1 квітня 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 120 с.
3. Кодекс про Адміністративні Правопорушення: прийнятий 7 грудня 1984 р., станом на 27 квітня 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 284 с.
4. Кримінальний Кодекс України: прийнятий 5 квітня 2001 р., станом на 27 квітня 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 212 с.
5. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»: прийнятий 9 липня 2003 р., станом на 19 квітня 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 148 с.
6. Закон України «Про пенсійне забезпечення»: прийнятий 5 листопада 1991 р., станом на 10 лютого 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 44 с.
7. Закон України «Про державну службу»: прийнятий 16 грудня 1993 р., станом на 1 травня 2014 року (офіц. текст) – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – 24 с.
8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки»: прийнята 27 квітня 1993 р., станом на 17 січня 2014 року (офіц. текст) – К.: Урядовий кур’єр, 2014. – 3 с.
9. Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників: затверджена 29 липня 1993 р., [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93
10. Болотіна Н.Б. Трудове право України: Підручник. / Н. Б. Болотіна. – К.: Вікор., 2006. – 725 с.
11. Войналович А. П. Трудова книжка – паспорт працівника / В. Г. Сірук., А. П. Войналович. – К.: Алерта, 2011. – 211 с.
12. Вородинов Н. В. Руководство к составлению всех родов деловых бумаг и актов по данным формам и образцам. / Н. В. Вородинов. – М.: СПб, 2000. – 50 с.
13. Грузінова Л. П. Трудове право України: Навч. посібник. /Л. П. Грузінова. – К.: МАУП, 2003. – 128 с.
14. Дмитренко Ю. П. Трудове право України: Підручник. / Ю. П. Дмитренко. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 624 с.
15. Дрожжина С. В. Правознавство: Навч. посібник / С. В. Дрожжина, О. О. Одінцова. – К.: Знання, 2010. – 350 с.
16. Елпатьевский А. В. Документирование прохождения государственной службы в России XVIII–XX веков. / А. В. Елпатьевский. – М.: Труды ВНИИДА, 1974. – 205 с.
17. Іванова Т. В. Діловодство в органах державного управління та місцевого самоврядування: Навч. посібник / Т. В. Іванова, Л. М. Піддубна. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360 с.
18. Конькова А. Ю. Документы о прохождении государственной службы XVIII – начала XX векав / А. Ю. Конькова. – М.: Делопроизводство, 2000. – 150 с.
19. Красницька А. В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування на практиці / А. В. Красницька. – К.: Парламентське видавництво, 2006. – 211 с.
20. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: Навч. посібник. / М. І. Мурашко. – К.: Т-во «Знання», 2002. – 311 с.
21. Патик Л. Л. Техніко-криміналістичне дослідження підробленого паспорта громадянина України: Навч. посібник. / Л. Л. Патик. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 142 с.
22. Пилипенко П. Д. Трудове право України: Навч. посібник. / П. Д. Пилипенко. – К.: Істина, 2005. – 208 с.
23. Прокопенко В. І. Трудове право України: Підручник./ В. І. Прокопенко. – К.: Консум, 2002. – 528 с.
24. Прощина Т. Що робити, якщо в працівника дві трудові книжки / Т. М. Прощина. // Все про бухгалтерський облік. – 2013. – №26 – с. 34–41
25. Рожнов В. Трудові книжки: оформлення, внесення і зміна записів, облік, зберігання / В. Д. Рожнов. // Довідник кадровика. – 2011. – №4 – с. 39–52
26. Ротань В. Г. Науково-практичний коментар законодавства України про працю / В. Г. Ротань, І. В. Зуб. – К.: Алерта, 2011. – 686 с.
27. Семерак О. С. Основи правознавства: Навч. посібник. /О. С. Семерак. – К.: «Знання», 2008. – 480 с.
28. Стадник М. П. Трудове право України: Підручник. / М. П. Стадник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 608 с.
29. Сухоретіна Л. І. Трудове право: Конспект лекцій. / Л. І. Сухоретіна. – Одеса: Наука і техніка, 2006. – 96с.
30. Філіпчук М. В. Українська мова фахового спрямування правників: Навч. посібник. / М. В. Філіпчук. – Чернівці: Видавничий дім «Родовід», 2013. – 188 с.
31. Хохлова І. В. Кримінальне право України: Навч. посібник. / І. В. Хохлова. – К.: Центр учбової літератури, 2006. – 688 с.
32. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням / С. В. Шевчук, І. Д. Клименко. – К.: Алерта, 2011. – 696 с.

Трудова книжка є одним з найважливіших особистих документів в нашій країні починаючи ще з XVII ст. До теперішнього часу вона являє собою книжечку, що показує трудову діяльність працівника. Особливості сучасного діловодства, вимагають переведення його на державну мову, в нашому випадку це - українську мову, широке застосування комп’ютерних технологій, розробки нових вимог щодо оброблення і друкування документів, необхідності дотримання різних державних стандартів, що закріплені нашою владою, впровадження кардинально нових методів роботи з документацією. Дотримання стандартів з діловодства всіма органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями у практичній діяльності сприяє кращому та ефективнішому встановленню чіткого організаційного та матеріально-технічного порядку, скороченню тяганини з документами. Правильне оформлення, облік, внесення змін та зберігання дозволить в подальшому прослідкувати рух документів, швидше їх знайти та мати в найкращому стані. Правильно підготовлений та оформлений документ - це свідчення культури та професіоналізму фахівця, зокрема кадровика.

Таким чином, трудова книжка – особистий документ працівника, який містить інформацію про трудову діяльність працівника та надає йому право отримувати пенсію. Трудова книжка, точніше, її прототипи з’явилися в Російській імперії, теперішній Європі ще наприкінці ХVII ст. Правове регулювання щодо трудових книжок здійснюється за допомогою застосування норм Конституції України, Кодексу Законів про Працю, Кримінальним кодексом України, низкою законів України. Трудова книжка оформлюється в тому разі, якщо особа працює більше п’яти днів. Кожен працівник повинен мати одну трудову книжку. Особи, що працевлаштовуються вперше отримують трудову книжку на роботі, де вони виявили бажання працювати. В такому разі трудову книжку заповнює керівник або орган, який уповноважений це робити. Він зобов’язується в тижневий термін внести відомості щодо першої роботи працівника. Трудова книжка ведеться українською та російською мовами. До неї записуються відомості про працівника, зокрема його ініціали, дату народження, відомості про нагородження державними нагородами та відзнаками, відомості про роботу, де саме працює особа, яку вона займає посаду, яке звання має. Якщо особа працює за сумісництвом, то трудова книжка ведеться за місцем основної роботи, хоч за бажанням самого працівника дані можуть вноситися. До трудової книжки не можуть вноситися дані про премії, які мають систематичний характер. Фізична особа також має право використовувати найману працю. В такому разі працівник і роботодавець повинні узгодити умови праці та подати документи до Центру зайнятості для належного оформлення трудової книжки.
Обов’язковими даними, які входять до заповнення трудової книжки є:
1. Дата внесення запису.
2. Сама інформація, що вноситься.
3. Порядковий номер запису.
4. Підстава, чому вноситься даний запис та через що він буде вважатися правомірним (наказ чи розпорядження роботодавця).
Для полегшення обліку трудових книжок використовують дві книги – Книгу обліку трудових книжок та вкладишів до них та Книгу обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. У разі, якщо трудова книга буде зіпсована чи загубиться працівнику заводять дублікат трудової книжки, оформлення якого відбувається за загальними правилами ведення трудових книжок. Якщо трудова книжка буде вщент заповнена відомостями про працівника, то уповноважена на те особа чи відділ має право вклеювати вкладиші. Самі по собі вкладиші недійсні. При звільнені працівника роботодавець повинен стягнути з працівника плату за належне зберігання трудової книжки та вчасно її видати. Якщо не було причин, що заважали працівнику видати трудову книжку, але її не було видано, то працівник звільняється від сплати рахунку за зберігання. В разі, якщо працівник помер, про це робиться відповідний запис та видається трудова книжка сім’ї працівника. Відповідальність за ведення, оформлення, облік та зберігання трудових книжок покладається на керівника установи, підприємства чи організації. Згідно діючого законодавства України на працівників, а також на роботодавців може накладатися адміністративна, кримінальна, дисциплінарна відповідальність.
В останнє десятиліття в Україні гостро і глобально почала розростатися проблематика щодо подвійності трудових книжок. Це викликано низькою правосвідомістю, не бажанням працівників коритися пенсійній реформі та прагненням отримувати більшу заробітну плату. Для подолання даної проблеми потрібно розробити нове законодавство, де передбачити за подібні дії жорсткі санкції, створити групу з фахівців, роботодавців, працівників, посадових осіб для обговорення даної проблеми, узгодити норми з усіма державними органами та органами місцевого самоврядування.