Зміст

Вступ 3
1. Поняття про пам'ять 4
2. Загальна характеристика короткочасної пам’яті 5
3. Загальна характеристика довготривалої пам’яті 9
4. Особливості та загальна характеристика оперативної пам’яті 11
Висновки 13
Список використаних джерел 15

За тривалістю закріплення і збереження матеріалу (у зв'язку з його роллю та місцем у діяльності) виокремлюють короткочасну, довготривалу та оперативну пам'ять.
Короткочасна пам'ять - це вид пам'яті, який характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням. У випадку короткочасної пам'яті частіше за все суб'єкт не використовує спеціальних мнемічних прийомів, хоча вона вимагає певних вольових зусиль. Виявом короткочасної пам'яті є випадок, коли людину просять запам'ятати ряд слів за малий проміжок часу і відразу відтворити їх [9, c. 24].
Існують індивідуальні відмінності в обсязі короткочасної пам'яті. Обсяг короткочасної пам'яті характеризує здатність механічно, тобто без використання спеціальних прийомів, запам'ятовувати інформацію. Завдяки короткочасній пам'яті не відбувається перевантаження довготривалої пам'яті.
Короткотривала пам'ять зберігає інформацію упродовж кількох секунд або хвилин. На основі експериментальних досліджень В. П. Зінченка, Г Г. Вучетич, А. Б. Леонова, Ю. К. Стрєлкова в системі короткотривалої пам'яті було виділено три основні гіпотетичні блоки зберігання інформації; сенсорна, первинна і вторинна пам'ять. Переведення інформації з одного блоку в інший здійснюється за допомогою таких операцій, як фільтрація матеріалу, його впізнання, перекодування і повторення.
Сенсорна пам'ять фіксує інформацію у модально-специфічному вигляді, що дає змогу описувати об'єкти в термінах їхніх фізичних характеристик. Фізіологічним корелятом сенсорної пам'яті є інерційність загасання послідовного образу подразника [8].
Численні експериментальні дослідження доводять, що існують різні види сенсорної пам'яті: зорова (або іконічна), слухова, рухова, нюхова. Дослідження останніх років свідчать, що слухова сенсорна пам'ять може функціонувати як дві незалежні системи: для зберігання мовної інформації і для зберігання невербальних звуків. Слід, який залишається у сенсорній пам'яті, поступово згасає. Час його згасання залежить не тільки від модальності подразника, а і від багатьох інших факторів. При цьому до них додається ще й фактор взаємовпливу слідів у самій сенсорній пам'яті. Серед ефектів взаємодії слідів виділяють пряме та зворотне маскування і пов'язані з ними ефекти пара- і метаконтрасту, послідовного стирання або накладання слідів.
Таким чином, час зберігання інформації в сенсорній пам'яті залежить від модальності і фізичних характеристик подразника, стану системи, що сприймає, та умов сприйняття самого стимулу. В середньому для іконічної пам'яті цей період становить 250...500 мс, але може досягати і 1000 мс (46). Відносно обсягу зорової сенсорної пам'яті вважають, що вона безмежна, а слухова містить 10- 12 елементів. Щодо рухової сенсорної пам'яті даних немає. На основі сенсорного зберігання інформації відбирається інформація, релевантна певному завданню, описується та перекодовується в найзручнішу для зберігання форму. Сам механізм фільтрації вивчений недостатньо, є лише дані, які свідчать, що селекція може здійснюватися на основі кольору, розміру, форми, розташування у просторі, а також складних тембральних характеристик звукового сигналу

Список використаних джерел

1. Аткінсон Р. Введення в психологію / Р. Атнкінсон // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://medbib.in.ua/kratkovremennaya-dolgovremennaya-pamyat.html
2. Винославська О.В. Психологія: навчальний посібник / О.В. Винославська // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/Book/psychology/vinoslavska_psihologiya/part2/2303.htm
3. Інівалова О.І. Довготривала пам'ять, оперативна пам'ять / О.І. Інівалова // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://psychlib.com.ua/dovgotrivala-pamyat-operativna-pamyat.htm
4. Корольчук М.С. Психодіагностика / М.С. Корольчук, В.І. Осьодло. – К.: Ельга; Ніка-Центр, 2008. – 400 с.
5. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності / М.С. Корольчук – К.: Ельга; Ніка-Центр, 2008. – 400 с.
6. Матвієнко Ю.О., Король Г.М. Розлади пам’яті у клінічній практиці / Ю.О. Матвієнко, Г.М. Король // Медицина світу. – 2012. - № 7. – С. 54-61
7. Сергєєнкова О.П., Столярчук О.А., Коханова О.П., Пасєва О.В. Загальна психологія: навч. посіб. / О.П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О.П. Коханова, О.В. Пасєва. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 296 с.
8. Скрипець А.В. Інженерна психологія, ергомоніка та людський чинник в авіації / А.В. Скрипник. – К.: Вид-во НАУ. – 2010. – 696 с.
9. Тиньков О.М. Інженерна психологія: навч. посіб. / О.М. Тиньков – Х. ХАІ, 2011. – 71 с.
10. Трофімов Ю.Л. Інженерна психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов. – К.: Либідь, 2008. – 264 с.

Вступ

На сьогоднішній день проблема пам’яті посідає пріоритетне місце у вивченні за допомогою класичної та сучасної психології. В різних психологічних концепціях було розкрито багато загальнопсихологічних закономірностей пам’яті, яка вивчалася переважно або в навчальній діяльності дітей, або в умовах лабораторного експерименту. В теперішній час виникає необхідність дослідження мнемічних процесів у структурі конкретних видів фахової діяльності.
У класичних вітчизняних і зарубіжних дослідженнях було встановлено функції пам’яті, її процеси, види, її зв’язок з активністю суб’єкта, з його пізнавальною діяльністю, умови організації якої обумовлюють ефективність мнемічних процесів (О.М.Ле¬он¬тьєв, Л.С. Ви¬готський, С.Л. Ру¬бінштейн, П.І.Зінченко, А.О. Смірнов, Г.Ебі¬н¬га¬уз, П.Жане, ФБартлет та ін.). Вивчення довільних і мимовільних процесів пам’яті на базі системно-діяльнісного підходу сприяли розробці практичних рекомендацій щодо раціональних методів розвитку пам’ті і підвищення рівня засвоєння знань в навчальній дяльності (А.О.Смірнов, П.І.Зін¬ченко, В.Я. Ляу¬діс, С.П.Бочарова, Е.Ф.Іва¬нова, Л.М.Житнікова та ін.).
Однак, не зважаючи на велику кількість дослідження присвячених питанню пам’яті, в науковій літературі, нажаль, досить мало інформації щодо характеристики короткострокової, довгострокової та оперативної пам’яті в області інженерної психології.
Даний аспект обумовлює доцільність та актуальність обраної тематики дослідження.

Висновки

На основі всього вище викладеного, слід зробити наступні узагальнюючі висновки.
Основні процеси пам'яті - це запам'ятовування, зберігання, забування та відтворення інформації. Дослідження свідчать, що ефективність запам'ятовування залежить не тільки від характеру діяльності оператора та його стану, а й від організації поданої інформації, її раціонального групування. Цього можна досягти застосуванням ефективних кодів і алфавітів значної довжини, формуванням збільшених оперативних одиниць пам'яті. До того ж відомо, що ефективність запам'ятовування залежить від характеру зв'язку поточної інформації з попередньою та майбутніми подіями в діяльності оператора. Характер цих зв'язків визначає стратегію прогнозування, формуючи певну систему координат, відносно якої оцінюється інформація. Ця система запам'ятовується в першу чергу, бо слугує основою запам'ятовування всієї подальшої інформації.
Короткотривалий і довготривалий види пам'яті мають різні функції і в організації поведінки людини, і в професійній діяльності оператора. Короткотривала пам'ять пов'язана передусім з орієнтацією людини в довколишньому середовищі і тому спрямована на фіксацію появи сигналів, об'єктів, незалежно від їхнього інформаційного навантаження. Процес навчання, накопичення професійного досвіду, становлення професійної майстерності більше пов'язаний з довготривалою пам'яттю.
Знання специфіки кожного з видів пам'яті необхідне для раціонального управління процесами пам'яті оператора і відповідно ефективністю його діяльності в цілому.
Інакше кажучи, обсяг і точність запам'ятовування інформації залежать не тільки від того, що людина робила в минулому, а й від того, що їй належить зробити в майбутньому. Забування теж залежить від різних факторів, і тому виділяють три основні його види: втрата інформації через те, що вона не використовується, втрата інформації у разі інтерференції (проактивної і реактивної) і забування, яке пов'язане з мотивацією людини. Втрата інформації у короткотривалій пам'яті пов'язана, головним чином, зі «стиранням слідів» у нервовій системі, а в довготривалій - з порушенням системи кодування інформації, семантичних зв'язків між алфавітами сигналів або з реконструюванням усього семантичного простору людини.