Вступ 3
Розділ 1. Життя і літературна творчість Г. Сковороди 5
Розділ 2. Філософія Г. Сковороди 13
Розділ 3. «Український дух» філософії Сковороди 19
Висновки 28
Список використаної літератури 29

Буквальне тлумачення положення про необхідність і нерозривність любові та віри обумовлене усвідомленням Сковородою неможливості існування людини у звичайному світі поза цією єдністю. Але є ще й інший аспект проблеми, те, що називається підтекстовкою філософією Сковороди. Любов та віра дають змогу людині вийти за межі свого тлінного звичайного «Я». Категорії любові та віри несуть у собі глибокий пізнавальний зміст, живлять душу людини, наповнюють її творчою енергією, підштовхують її на шлях дійсного щастя. «Скрізь любов та віру людина пізнає себе», — твердить Сковорода. Принцип «Пізнай себе», як відомо, не вперше з'являється у Сковороди. Пріоритет у цьому плані, звичайно ж, належить Сократу. Але принципово новим у Сковороди є те, що він не просто стверджує думку про необхідність пізнання природи людини, а звертає увагу на пізнання природи людської душі з урахуванням чинників її формування — віри, надії, любові. Більше того, мислитель іде ще далі, він розглядає віру і любов не тільки як підґрунтя душі, а й як органічний прояв духовності людини, а причиною цього прояву є, як він вважає, насамперед природні прагнення людини.

1. Агапов В.І. Проблеми філософії. Рязань, 1998.
2. В.П. Кохановського. Філософія: Підручник для ВНЗ / під ред. Ростовн/Д. "Фенікс", 1996.
3. Лазарєв Ф.В., Трифонова М.К. Філософія. Навчальний посібник. Вид. - 2-гедоп. і перераб. СімферопольСОНАТ, 2003.
4. НадольнийI.Ф., Андрущенко В.П., I.В. Бойченко, В.П.Розумний та інших.; Під ред. I.Ф. Надольного. Фiлософiя: Навчальнийпосібник / - До.: Вiкар, 1997.584с.
5. Пічугін О.Н., Навчальний посібник за курсом філософії, 2000.
6. Філософська енциклопедія, М. 1962.
7. Сковорода Григорій. С 44 Повна академічна збірка творів / За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків–Едмонтон–Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с.
8. Горський В.С. Історія української філософії.- Київ, 1996.
9. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 т.- Київ, 1973.- Т. 1.
10. Сковорода Г.С. Повне зібрання творів: У 2 т.- Київ, 1973.- Т. 2.
11. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. К., 1988.
12. Чаадаєв П.Я. Сочинения.- Москва, 1989.
13. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків.- Львів, 1990.- Т. 1.

Творчість Григорія Сковороди посідає особливе місце в історії українського письменства. Його поезія та філософія – це найвищий злет українського літературного бароко, так само, як в Англії – творчість Джона Мільтона, у Голландії – Йоста ван ден Вондела, в Іспанії – Кальдерона, в Італії – Торквато Тассо, у Німеччині – Ангела Сілєзія, у Чехії – Яна Амоса Коменського. Сковородинські пісні, байки, діалоги, трактати, притчі, листи завершують добу українського бароко, а водночас і барокову літературу всієї Європи.
...

Висновки
Творчість Григорія Сковороди посідає особливе місце в історії українського письменства. Його поезія та філософія – це найвищий злет українського літературного бароко.
Філософське спадщину Г.С. Сковороди багатогранно. Воно охоплює найрізноманітніші аспекти людського життя: науку, релігію, культуру, мистецтво.
Філософія Г.С.Сковороди є прекрасним прикладом існування філософії українського духу як динамічної, здатної до розвитку і постійного вдосконалення оригінальної системи поглядів, ідеалів, вірувань, надій, любові, честі, совісті, гідності і порядності.......