ЗМІСТ
ВСТУП………………………………….……………………………………………..3
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГРОШОВОЇ МАСИ…………………..5
1.1. Грошовий обіг та грошова маса: сутність та взаємозв’язок…………………..5
1.2. Складові елементи грошової маси та грошова база…………………………..9
1.3. Показники грошової маси та грошового обігу…………………..……………13
1.4. Грошова маса та грошові агрегати різних країн світу………………………..16
РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ ГРОШОВОЇ МАСИ В УКРАЇНІ………...20
2.1. Етапи формування грошової маси в Україні…………………………………..20
2.2. Динаміка грошової маси в Україні……………………………………………..23
2.3. Аналіз складових грошової маси та показники монетизації в Україні……...33
РОЗДІЛ 3
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ТА НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ СТРУКТУРИ ГРОШОВОЇ МАСИ В УКРАЇНІ…………………………………….43
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………….54
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….59
Для аналізу зміни руху грошей на певну дату і за певний період у фінансовій статистиці спочатку в економічно розвинутих країнах, а потім і в нашій країні стали використовувати грошові агрегати.
Грошовий агрегат – це визначене законодавством відповідно до ступеня ліквідності специфічне угрупування ліквідних активів, які можуть слугувати альтернативними вимірниками грошової маси. Грошові агрегати формуються на основі таких концепцій:
1) грошова маса, у вузькому розумінні, охоплює не тільки гроші готівкою, а й депозитні гроші;
2) сукупна грошова маса охоплює також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом;
3) сукупна грошова маса поділяється на ту, що перебуває в обігу, і ту, яка нагромаджується, виконує функцію збереження вартості [27, с.76].
НБУ трактує грошовий агрегат як зобов’язання депозитних корпорацій – Національного банку та інших депозитних корпорацій (банків України), - що мають відносно високий ступінь ліквідності перед іншими секторами економіки, крім депозитних корпорацій та сектора загального державного управління. До зобов’язань депозитних корпорацій належать готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями, переказні депозити, інші депозити та цінні папери, крім акцій. Починаючи з 2002 року грошові агрегати формуються на підставі даних стандартизованих форм звітності НБУ та інших депозитних корпорацій (банків) за методологією МВФ.
Грошові агрегати формуються шляхом приєднання до попередніх величини нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто кожен наступний грошовий агрегат вміщує попередній і доповнюється новим блоком фінансових активів [35, с.6-8].
Грошові агрегати наявні у грошовій системі будь-якої високорозвиненої країни, однак вони мають певні національні відмінності як за складом елементів, що входять у той чи інший агрегат, так і за їх кількістю. Проте в принциповому плані грошові агрегати різних країн ідентичні.
В Україні для розрахунку сукупної грошової маси використовують чотири грошові агрегати: М0,М1,М2,М3.
Грошовий агрегат М0 включає готівкові кошти в обігу: банкноти, металеві монети, казначейські білети (в деяких країнах). Металеві монети, що складають незначну частину готівки, дають можливість особам здійснювати дрібні розрахунки. Казначейські білети – паперові гроші, емісія яких здійснюється казначейством. Агрегат М0 – найліквідніша частина грошової маси. Її частка в розвинутих країнах становить 4 – 7% [20, с.47].
Грошовий агрегат М1 складається з грошового агрегату М0, коштів на поточних банківських рахунках та депозитів до запитання в національній валюті – коштів, які на першу вимогу можуть бути обміняні на готівку за номіналом та безпосередньо використані для платежу. За своїм обсягом депозитні гроші, що забезпечують безготівковий обіг, є найпоширенішими. З допомогою депозитних грошей у країнах Заходу здійснюється понад 90% усіх видів оплат. Це ще раз свідчить про високу ліквідність депозитних грошей [23, с.69].
До складу грошового агрегату М2 входить агрегат М1, а також термінові депозити й ощадні вклади, покладені на певний термін. Гроші, що входять до цього агрегату, ще називають грошовими активами. На відміну від агрегату М1, даний агрегат має менший ступінь ліквідності. Це обумовлено головним чином, тим, що до його складу входять термінові депозити й ощадні вклади, які розміщаються в банках на певний термін. Гроші тут використовуються як високоліквідний засіб нагромадження купівельної спроможності. Дострокове вилучення цих грошей з відповідних рахунків пов’язано для їх власника зі значною втратою прибутку. Разом з тим вони, як правило, не можуть безпосередньо перетворюватися в трансакційні депозити, тобто не можуть бути переказані однією особою на користь іншої.
До складу грошового агрегату М3 входить агрегат М2, цінні папери власного боргу банків та кошти клієнтів за трастовими операціями банків. Ці операції – це довірчі операції, тобто операції доручення з управління майном або грошима клієнта. Формою організації таких операцій може бути, наприклад, депозитний сертифікат, тобто грошовий документ, що свідчить про вкладення його власником у банк певної суми на термін, після закінчення якого за даним сертифікатом сплачуються відсотки і повертається вкладена сума. На відміну від термінового депозиту, за яким вкладені кошти все ж можна вилучити з банку до закінчення терміну, втративши при цьому всі відсотки по внеску або їх значну частину, то за депозитним сертифікатом достроково повернути свої гроші , як правило, не можна. Це додає даному елементу менший ступінь ліквідності, ніж той, що мають строкові депозити [39, с.97].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 за №2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. - №5-6 – ст.30 [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. – Режим доступу: //http://www.zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2121-14. – Назва з екрана.
2. Александрова М.М. Гроші. Фінанси. Кредит [Текст]: Навч.-метод. посібник / Александрова М.М., Маслова С.О.. – К.:ЦУЛ, 2002. - 336с.
3. Алєксєєв І. В. Гроші та кредит [Текст]: Навчальний посібник / Алєксєєв І. В., Колісник М. К.. - К.: Знання, 2009. - 253 с.
4. Базилевич В.Д. Економічна теорія: Політекономія [Текст]: підручник/за ред. В.Д.Базилевича.- 8-ме видання, перероблене і доповнене.-К.:Знання, 2012.-708с.
5. Бєляєв О. Економічна політика [Текст] : Навч. посіб. / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, М. І. Диба. – К. : КНЕУ, 2007. – 287 с.
6. Бюлетень НБУ 2002- №12 [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: //http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=36555.
7. Бюлетень НБУ 2005- №2 [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: //http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=35530.
8. Бюлетень НБУ 2006- №12 [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: //http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=48780.
9. Бюлетень НБУ 2008- №6 [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: //http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=54438.
10. Бюлетень НБУ 2013- №3 [Електронний ресурс] // Національний банк України: [сайт]. – Режим доступу: //http://www.bank.gov.ua/ doccatalog/document?id=865700.
11. Гальчинський А. С. Економічна теорія [Текст] : підручник /А. С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. - К.: Вища школа, 2007. – 503 с.
12. Горбатюк Л.А. Підвищення рівня монетизації економіки як важливий фактор макроекономічної стабільності України [текст] / Горбатюк Л.А., Диба М.І. // Вісник КЕФ КНЕУ імені В.Гетьмана. – 2011. - №2. – С.42-51.
13. Гроші та кредит [Текст]: підручник / І.О.Лютий, Н.І.Версаль, О.В.Любкіна, О.Д.Рожко; за заг.ред.проф.І.О.Лютого. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2010. - 559 с.
14. Грошово-кредитна політика в Україні [Текст]/ Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Гребенюк М.І., Міщенко В.І. /За ред.. В.І.Міщенка – 2-е вид., перероб. і доп. – К.:Т-во «Знання»,КОО,2003. – 421с.
15. Демківський А.В. Гроші та кредит [Текст]: Навч.посібник.- К.:Дакор, 2007.-528с.
16. Дубовой О.Ф. Шляхи підвищення ефективності грошово-кредитного механізму державного регулювання економічного зростання економіки України [Текст] / Дубовой О.Ф. Кіндрат О.В. // Науковий вісник НЛТУ України. - 2010. - №20. – С.169-176
17. Ермасова Н.Б. Деньги, кредит, банки [Текст]: /Ермасова Н.Б. – Москва: Издательство «Экзамен», 2009 - 115с.
18. Єлісєєва О.К. Економіко-статистичний аналіз грошово-кредитної політики банків України [Текст] / Єлісєєва О.К., Бондар В.Д. // Вісник ДНУ. -2011. -№5. – С.95-100
19. Івасів Б.С. Гроші та кредит [Текст]: Підручник – Вид.3-тє, змінене й доповнене.- Тернопіль: Карт-Бланш, К.:Кондор, 2008.-528с.
20. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика [Текст]: Навч.посібник, 3тє видання, доповнене та перероблене.-К.:Центр учбової літератури, 2011.-352с.
....
38. Шира Н.О. Аналіз формування грошової маси як складової частини монетарної політики [текст]/ Шира Н.О. // Вісник НБУ. -2010.-№3.- С.1011-1014.
39. Щетинін А.І. Гроші та кредит [Текст]: Підручник.Видання 3тє, перероблене і доповнене./ Щетинін А.І. - К.:Центр учбової літератури, 2008 – 432с.
40. Яременко О. Л. Ефективність грошово-кредитної політики в умовах зростаючої монетизації [Електронний ресурс] / Яременко О. Л. // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник наукових праць / Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми, 2005. – Режим доступу: http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/4974/1/PPR_23_18.pdf. – Назва з екрана.
41. David Wessel To Explain Inflation-Spurring Efforts, Bankers Turn to “Monetary Base” [Електронний ресурс] / David Wessel // The Wall Street Joyrnal Article 4.04.2013 – Режим доступу: http://online.wsj.com/article/SB10001424127887323646604578402860215394952.html - Назва з екрана.
42. Measurement of Monetary Aggregates Across Countries/Finance and Economics Discussion Series. Divisions of Research and Statistics and Monetary Affairs. Federal Reserve Board, Washington, D.C., 2007 – 32 pages.
43. Robert P. Murphy Modeling Money [Електронний ресурс] / Robert P. Murphy // Library of economics and liberty. Featured article 04.06.2012 - Режим доступу: http://www.econlib.org/library/Columns/y2012/Murphymoney.html. - Назва з екрана.
ВСТУП
В сучасних умовах стрімкого та непередбачуваного розвитку ринкового середовища зростає значення поглибленого вивчення грошової маси як економічної категорії та активного елемента системи ринкових відносин. Обсяг та склад грошової маси, яка є одним з основних об’єктів монетарного регулювання, характеризує сучасний перебіг соціально-економічних процесів у країні та впливає на мікро- і макроекономічні процеси в державі: різке її зростання може призвести до збільшення інфляції, скорочення обсягів виробництва, погіршення стану платіжного балансу, зниження рівня зайнятості та доходів населення.
Актуальність теми. Дослідження складу грошової маси та співвідношення її складових - грошових агрегатів – дає можливість проаналізувати зміни грошової маси в країні, визначити ступінь розвитку грошової системи країни, шляхи стабілізації та зміцнення національної валюти. Аналіз динаміки грошової маси за весь період незалежності України дасть змогу зробити висновки про рівень розвитку грошово-кредитної сфери в цілому та її окремих складових.
Теоретичним та емпіричним аспектам дослідження сутності грошей, грошової маси та грошово-кредитної політики присвячено велику кількість наукових праць. Зокрема, ці питання розглядали Дж. Кейнс, П. Самуельсон, І. Фішер, М. Фрідмен та ін. Сучасні теорії грошей та грошово-кредитної політики знайшли своє відображення у працях видатних радянських та російських вчених: Є. Жукова, Л. Красавіної, В. Полякова, М. Портного, С. Родіонова та ін.
Дослідженнями структури та динаміки грошової маси займались такі українські вчені-економісти, як В.Базилевич, О. Василик, А. Гальчинський, П.Єщенко, В. Лагутін, І. Лютий, В. Міщенко, А. Мороз, М.Савлук, А. Чухно та ін.
Мета і завдання дослідження. Метою курсової роботи є комплексний аналіз закономірностей формування та розміщення грошової маси, визначення рівня і шляхів забезпечення збалансованості окремих компонентів грошової маси в Україні.
Поставлена мета зумовлює необхідність вирішення наступних завдань:
- визначити сутність грошового обігу та грошової маси;
- охарактеризувати складові елементи грошової маси та грошову базу;
- дослідити показники, що характеризують грошову масу та грошовий обіг;
- порівняти грошову масу та грошові агрегати різних країн світу;
- визначити етапи формування грошової маси в Україні;
- проаналізувати структуру та динаміку грошової маси в Україні;
- дослідити складові грошової маси та показники монетизації в Україні;
- виявити проблеми визначення розміру та напрями покращення структури грошової маси в Україні.
Об’єктом дослідження є грошова маса, як важливий кількісний показник руху грошей, як сукупність купівельних, платіжних та накопичувальних засобів, що обслуговує економічні зв'язки.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти вивчення та дослідження грошової маси та її складових – грошових агрегатів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, інші загальнонаукові методи і прийоми, використання яких дозволило здійснити комплексне дослідження й вирішити науково-прикладні завдання. Зокрема, це методи узагальнення, порівняння, табличний, графічний та інші, використання яких зумовлено метою та завданнями дослідження.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти України, офіційні дані Державної служби статистики України та Національного банку України, підручники, навчальні посібники, наукові видання та інші джерела.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Роботу викладено на 60 сторінках машинописного тексту, що містить 12 таблиць, 11 рисунків. Список використаних джерел налічує 43 найменування.
ВИСНОВКИ
На основі проведеного в курсовій роботі аналізу можна зробити наступні висновки:
1. Грошову масу можна охарактеризувати як сукупність залишків грошей у всіх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент. Грошовий обіг забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обігу та ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить – на економічний розвиток країни.
2. В міжнародній банківській статистиці широко використовується агрегатний метод класифікації функціональних форм грошей. Він ѓрунтується на ступені їхньої ліквідності. Для визначення обсягу та структури грошової маси в банківській практиці застосовується відповідний набір грошових агрегатів М0, М1, М2, М3 та комбінації з них. Грошові агрегати побудовані шляхом приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів в послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності. Тобто, кожний наступний грошовий агрегат включає в себе попередній плюс новий блок фінансових активів.
Наявність грошової бази, яка включає запаси всієї готівки, що перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку, у нашій країні є необхідною і зручною формою регулювання обігу грошей та підтримання їх стабільності. Вона дає змогу швидко впливати на обсяги грошової маси.
3. На грошову масу впливають два фактори: кількість грошей та швидкість їх обігу. Швидкість обігу грошей — це показник переходу грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні економічних операцій за певний період. Він показує, скільки в середньому за рік певна грошова одиниця витрачається на купівлю товарів і послуг. Швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси (при зменшенні кількості грошей, яка обслуговує певну величину ВВП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростає). Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей.
Для прогнозування пропозиції грошей і регулювання грошової маси державою використовується грошовий мультиплікатор – відношення грошової маси до грошової бази, що дає змогу досить оперативно змінювати загальну грошову масу для забезпечення необхідної рівноваги на ринку в умовах суттєвих змін у співвідношенні грошової й товарної маси.
4. Структура грошової маси, питома вага в ній різних грошових агрегатів залежать від рівня розвитку економіки, зокрема грошової, банківської та кредитної систем, від обґрунтованої грошово-кредитної політики. Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси, у спектрах активів, які розглядаються в національній практиці як гроші, у завданнях використання грошової маси в регулятивних цілях. Так, у США застосовуються чотири агрегати для визначення маси грошей, в Англії - п'ять, у Німеччині - три.
5. Процес формування грошової маси в Україні розпочався з виходом із складу СРСР та здобуттям незалежності. Розбудова власної грошової системи проходила поетапно. Спочатку в грошовий обіг були впроваджені українські купоно-карбованці, але паралельний обіг рубля та купоно-карбованця негативно впливало на економічну ситуацію в країні. Виявились істотні недоліки у функціонуванні двовалютної системи грошового обігу, виникли перебої у внутрішніх й зовнішніх платежах. Тому було прийнято рішення про введення власної грошової одиниці – гривні. Грошова реформа мала позитивні наслідки, про що свідчив рівень макроекономічних показників в країні. Сьогодні ж відбувається подальша розбудова та вдосконалення механізмів та інструментів грошової системи України, що з’явились на попередніх етапах.
6. Динаміка грошової маси в Україні за досліджуваний період має постійну тенденцію до зростання. Вміст готівки в обігу поза депозитними корпораціями (М0) в загальній грошовій масі (М3) поступово зменшується (зменшилась у 2012 році на 8,6% у порівнянні з 2003 роком), але її значення є ще досить високими (у 2012 році – 26%), що справляє негативний вплив на стан банківської системи в цілому та обмежує НБУ в його регуляторній політиці. Аналіз показника М1 показав більший приріст у порівнянні із приростом М3, що свідчить про підвищення довіри економічних суб’єктів до банків. Це підтверджує і динаміка показника М2, який зріс у 19 разів. Показник грошової бази за дослідний період також зріс, хоча протягом останніх років темп