Зміст
Вступ
Розділ 1. Перекладознавчі засади дослідження словосполучення
1.1. Словосполучення як об’єкт перекладознавчих студій.
1.2. Класифікації словосполучень, їх перекладознавчий аспект
1.3. Спільні та відмінні риси англійського та українських словосполучень.
Висновки до розділу 1.
Розділ 2. Засоби відтворення словосполучень на прикладі роману Тіма Пауерса “On Stranger Tides” (На дивних берегах)
2.1.Особливості перекладу художніх творів (3-5 сторінок)
2.2. Способи перекладу номінативних словосполучень в художньому тексті
1. Перестановки;
2. Заміни;
3. Додавання;
4. Вилучення.
Висновки до розділу 2.
Висновки
Список літератури

Розділ 2. Засоби відтворення словосполучень на прикладі роману Тіма Пауерса “On Stranger Tides” (На дивних берегах)
2.1.Особливості перекладу художніх творів (3-5 сторінок)

Література займає особливе місце серед інших видів мистецтв. На відміну від музики та образотворчого мистецтва, які впливають на людей різних національностей безпосередньо, через зір і слух, що притаманні всім здоровим людям, література сприймається завдяки засобам мови, що є специфічною для кожного народу. Тому літературний твір інколи стикається зі значними перешкодами на шляху до свого читача, якщо цей читач є носієм іншої мовної системи, ніж автор твору. А оскільки навіть полілінгвізм і білінгвізм не можуть вирішити цю проблему через існування великої кількості мов, то на допомогу приходить переклад, тобто такий вид творчості, в процесі якого твір, який існує в одній мові, відтворюється в іншій.
Переклад посідає особливе місце у літературному процесі. Кожен вид літератури послуговується певним видом перекладу. Зокрема, художня література послуговується художнім перекладом. Художній переклад – один з найбільш наглядних проявів міжлітературної (і тому певним чином міжкультурної) взаємодії. Фактично він є важливою частиною національно-літературного процесу, оскільки виступає посередником між літературами, без нього неможливо було б говорити про міжлітературний процес у всій його повноті. Художній переклад – особливий вид перекладу, це переклад – відображення думок і почуттів автора прозового або поетичного першотвору за допомогою іншої мови, перевтілення його образів у матеріал іншої мови.
Художній переклад має справу не лише з комунікативною функцією мови, але й з її естетичною функцією, оскільки слово виступає як “першоелемент” літератури. Це вимагає від перекладача особливої ретельності та ерудованості. У художньому творі відображаються не лише певні події, а й естетичні, філософські погляди його автора, які або становлять струнку систему, або – суміш уламків різних теорій. Тому перекладач повинен мати якщо не ґрунтовні, то принаймні достатні для перекладу знання в області філософії, естетики, етнографії (оскільки в деяких творах змальовуються деталі побуту героїв), географії, ботаніки, мореплавства, астрономії, історії мистецтв та ін. Ідейно-образна структура оригіналу може стати в перекладі мертвою схемою, якщо перекладач не уявляє собі того суспільного середовища, в якому виник твір, тих причин, які покликали його до життя, і тих обставин, завдяки яким він продовжує жити в інших середовищах і в інші часи”.

Список використаної літератури
1. Антонов Н. Г. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М., 1978.
2. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка. – М., 1960.
3. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. – М., 1975.
4. Березинский В. Украинско-английские семантико-стилистические параллели на морфологическом уровне. – Львов, 1972.
5. Бреева Л. В., Бутенко А. А. Лексико-стилистические трансформации при переводе. – М., 1999.
6. В.Коптілов. Першотвір і переклад. – К., 1972.
7. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. – М., 1963.
8. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе. – М., 1986.
9. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М., 1978.
10. Дюришин Д. Межлитературные формы художественного перевода // Проблемы особых межлитературных общностей. – М., 1993.
11. Дюришин Д. Посредническая функция художественного перевода // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987.
12. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. – М., 1989.
13. Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе // Проблемы Особых межлитературных общностей. – М., 1993.
14. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. – Львів, 1989.
15. Казакова Т. А. Практические основы перевода. – М., 2000.
16. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. – М., 1999.
17. Коптилов В. И вширь и вглубь // Мастерство перевода. – М., 1973.– Вип.9.
18. Коптілов В. Першотвір і переклад. – К., 1972.
19. Краткая литературная энциклопедия. – М., 1968. – Т.5.
20. Левик В.В. О точности и верности. // Перевод – средство взаимного сближения народов. – М., 1987.
21. Лильева К. А. Введение в общую теорию перевода. – М., 1998.
22. Николаева Е. Несколько вступительных слов. Поэтика перевода: Сборник. – М., 1998.
23. Полюжин М.М. Теорія і практика перекладу з англійської мови на українську. – К., 1991.
24. Радчук В. На жертовнику мистецтва // “Хай слово мовлено інакше…”. Проблеми художнього перекладу. – К., 1982.
25. Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. – Т.16. – К., 1987.
26. Россельс В. Перевод и национальное своеобразие подлинника/ Вопросы художественного перевода. – М., 1955.
27. Семенец Р.В. История перевода. – М., 1989.
28. Топер П. Перевод и литература: творческая личность переводчика // Вопросы литературы. – 1998. – №6.
29. ФедоровА.В. Основы общей теории перевода. – М., 2002.
30. Чужакин А.К. Мир перевода. – М., 2000.
31. Чуковский К., Федоров А. Искусство перевода. – Л., 1930.
32. Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.
33. Эткинд Е. Поэзия и перевод. – М.-Л., 1963.
34. Мюллер В.К. Англо-русский словарь. – М., 1962.
35. Русско-английский словарь /Под ред. Ахмановой О.С. – М., 1965.

Вступ
Здійснення перекладу художнього твору є творчим процесом майстра слова, процесом, що характеризується установкою на передачу комунікативного ефекту, структурно-семантичного синтезу первинного тексту. Цього ефекту можна досягнути тільки при перекладі не ізольованих одиниць, а достатньо повних частин тексту, зокрема, ловосполучень, при передачі змісту яких, важливим є врахування семантичної валентності слів, що реалізують при різних валентних конструкціях різні лексико-семантичні варіанти значень. Зіставленню SТ і ТТ присвячені праці Ю.О.Жлуктенка, В.В.Коптілова, І.В.Корунця, Л. В. Коломієць, Н.А.Куконіної, А.В.Пермінової, А.В.Федорова.

Висновки
Аналіз українського перекладу книги у порівняні з текстом оригіналу на лексичному та стилістичному рівням дозволяє зробити наступні висновки.
Книга зображує світ чарівників, тому текст насичений лексемами на позначення магічних та фантастичних реалій. Ці лексеми передаються або за допомогою дослівного перекладу (wizard – чарівник), або замінюються контекстуальними відповідниками (Banshee – Баба-Яга). Досить часто спостерігається розбіжність між семантичним та стилістичним навантаженням окремих лексем оригіналу та перекладу, що пов’язане з відмінностями семантичного обсягу цих лексем в різних мовах (witch – відьма) або відсутністю адекватних відповідників через неосвоєність українською мовою певних реалій англомовної картини світу ( змішування pixy, elf – в одній лексемі ельф).