Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації праці менеджера 5
1.1 Суть та місце менеджера в підприємницькій структурі 5
1.2 Вимоги до особистості сучасного менеджера 9
1.3 Оцінка характеру праці менеджера 14
Розділ 2. Методологія функціонального розподілу праці менеджерів 18
2.1 Зміст функціонального розподілу праці менеджера 18
2.2 Ієрархічність ролей функціонального поділу управлінського персоналу 21
2.3 Функціональне групування управлінського персоналу 26
Розділ 3. Шляхи та напрями удосконалення функціонального поділу праці менеджера 31
Висновки 34
Список використаних джерел 36
2.3 Функціональне групування управлінського персоналу
Функціональний поділ праці спрямований на формування груп управлінського персоналу відповідно до виконуваних функцій
Безпосередньо за характером участі в процесі управління всі працівники управлінської праці поділяються на три групи: керівники, спеціалісти, технічні виконавці. Даний розподіл обумовлений тим, що діяльність менеджерів полягає в безпосередньому керівництві керованим об’єктом, розробленні необхідних управлінських рішень та підготовці інформації. Характер участі кожної групи працівників у процесі управління визначається вирішуваними завданнями і функціональними обов’язками.
Оскільки робота у підприємстві поділяється на складові частини, хтось повинен координувати роботу групи для того, щоб вона була успішною. У цьому випадку на перший план виступає відокремлення функцій управління, сутність якого полягає у цілеспрямованому координуванні і інтегруванні діяльності всіх елементів підцриемства. Хтось повинен взяти на себе обов'язки капітана з тим, щоб визначити коло обов'язків підлеглих. Планувати, організовувати, координувати і контролювати всі структури і ланки підприємства. У такій роботі завжди присутні два моменти: інтелектуальний (підготовка і прийняття рішень) і вольовий (їх реалізація) [12].
В даному аспекті верхівкою ієрархіє виступає керівник
Керівники організацій і структурних підрозділів визначають цілі й напрямки діяльності, здійснюють добір і розстановку кадрів, координацію роботи виконавців та підлеглих їм ланок виробництва й управління, забезпечують ефективну роботу відповідних колективів.
До складу загального керівництва входять менеджер підприємства і його заступники. Розподіл компетенції між членами загального керівництва здійснюється на основі функціонально-структурного підходу. Він полягає в тому, що кожний заступник менеджера підприємства підпорядкований менеджеру підприємства при виконанні функцій загального керівництва, одночасно є вищестоящим керівником щодо безпосередньо підпорядкованих йому структурних підрозділів.
За характером розумових навантажень праця менеджерів належить до евристичної та адміністративної праці [15].
Розглянемо розподіл функцій керівництвом в розрізі їх груп в наступній схеми-малюнку [17]
Рис. 2.2 Функціональний розподіл праці між групами керівників
Розподіл компетенції між членами загального керівництва здійснюється на основі функціонально-структурного підходу. Він полягає у тому, що кожен заступник директора, підпорядкований директору, при виконанні функцій загального керівництва, одночасно є вищестоящим керівником щодо безпосередньо підпорядкованих йому структурних підрозділів.
Прогресивні керівники підприємств прагнуть до більш повного передавання функцій заступникам. Отже, кожен заступник несе персональну відповідальність за певну діяльність, яку під його керівництвом здійснюють ті або інші підрозділи.
Кількість функцій або підрозділів, які закріплюють за керівником, залежить від багатьох факторів. До них належать [Організація праці менеджера]:
• загальний обсяг робіт; напрями діяльності;
• кількість підлеглих (підрозділів), якими ефективно може управляти керівник;
• традиції, що склалися, та ін.
Точно визначити раціональні межі завантаженості керівника важко. Вони багато в чому залежать від його здібностей і нахилів. Прийнято вважати, що керівник може мати у безпосередньому підпорядкуванні до 10 чол. (заступники, керівники виробничих і функціональних підрозділів). Цей показник досить умовний і може бути лише орієнтованим. На малих і середніх підприємствах він коливається у межах 7-9 чол. Погоджений і санкціонований керівником розподіл функцій фіксують у спеціальному документі, який доводять до відома усіх працівників апарату управління і лінійних керівників. Таким документом може бути наказ про розподіл обов'язків між керівниками і його заступниками або перелік функцій (підрозділів), закріплених за кожним членом керівництва.
На малих і середніх підприємствах, де загальне керівництво здійснюють директор і заступники директора, розподілу функцій досягають укладанням угоди між цими працівниками, яка є основою для видання відповідного розпорядчого документу. Розподіл функцій між членами загального керівництва має здійснюватися на основі добровільності, переконань, координації спільної діяльності. Застосування влади керівника у такій ситуації може мати місце тільки як виняток.
Фахівці — це працівники, що виконують функції управління, наприклад економісти, бухгалтери, фахівці з управління персоналом, зі зв'язків із громадськістю, з маркетингу, юристи. Вони аналізують інформацію і готують варіанти рішень для керівників відповідно до їх наказів і розпоряджень, техніко-технологічних нормативів, організаційних регламентів, кваліфікаційних вимог. У їхній діяльності переважають логічні операції, що не виключають творчості.
Технічні виконавці — це працівники, що обслуговують діяльність фахівців і керівників, наприклад секретарі, друкарки, архіваріуси, оператори. Вони виконують інформаційно-технічні операції, звільняючи керівників і фахівців від цієї рутинної роботи і забезпечуючи їх необхідною інформацією. У їхній діяльності використовуються стандартні процедури та операції, тому вона у більшому ступені підлягає нормуванню, ніж інші категорії [12].
Керівники всіх ланок організації виконують управлінські дії, але не можна сказати, що вони займаються одним і тим самим видом діяльності. Одним доводиться витрачати час на координацію роботи інших керівників, які, в свою чергу, координують роботу менеджерів нижчого рівня до рівня керівника, котрий координує роботу не управлінського персоналу.
Менеджери вищого рівня визначають напрямки функціонування і розвитку організації, забезпечують інтереси та потреби власників акцій, розробляють політику і сприяють її практичні реалізації, взаємодіють із зовнішнім середовищем, представляють інтереси організації, трудового колективу [1].
Менеджери середнього рівня забезпечують реалізацію політики функціонування організації, що розробило вище керівництво, і відповідають за доведення детальніших завдань до підрозділів і відділів, а також за їх виконання, здійснюють поточний контроль, проводять заходи щодо вдосконалення організації і технології виробництва, умов праці, дотримання дисципліни.
Менеджери нижчого рівня перебувають поруч із працівниками (бригадири, контролери, адміністратори) і відповідальні за доведення конкретних завдань до безпосередніх виконавців. Саме на них припадає все навантаження повсякденної роботи з персоналом. До їхніх обов’язків належить організація і координація роботи підлеглих, забезпечення умов для високоякісного і своєчасного виконання виробничих завдань; контроль за дотриманням графіка робіт, раціональним використанням обладнання, матеріальних та інших ресурсів; дотримання дисципліни і техніки безпеки. Їхня робота характерна різномаїттям дій, частими «переключеннями» з одного завдання на інше, постійним спілкуванням із безпосередніми виконавцями [15].
Список використаних джерел
1. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера. Підручник – 2-ге вид., перероб. і доп./ Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 416 с.
2. Виноградський М.Д., Шканова О.М. Організація праці менеджера: навчальний посібник / Виноградський М.Д., Шканова О.М. – К.:, 2002. – 518 с.
3. Гриньова В.М. Удосконалення організації праці / В.М. Гриньова [Електронний ресурс] Режим доступу: http://pidruchniki.ws/12090810/ekonomika/udoskonalennya_organizatsiyi_pratsi
4. Івашків С. Менеджери в організації. Ознаки діяльності менеджера. Роль менеджера в організації / С. Івашків [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://libfor.com/index.php?newsid=905
5. Менеджер в организации. Современный менеджер [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://infomanagement.ru/lekciya/Myenyedzhyer_v_organizacii
6. Менеджеры в организациях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.grandars.ru/college/ekonomika
7. Нечаюк Л.І., Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент / Л.І. Нечаюк, Н.О. Телеш [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tourlib.net/books_ukr/nechauk63.htm
8. Окорський В. П. Основи менеджменту: Навчальний посібник / В.П. Окорський – Рівне: НУВГП, 2009. – 400 с.
9. Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчальних закладів / Г.В. Осовська — К.: «Кондор», 2003 – 553 с.
10. Осовський О.А. Особливості управлінської праці в трансформаційний період розвитку України / О.А. Осовський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/vzhnau/2011_1/215.pdf
11. Організація праці менеджера: навч. посіб. / В.М. Данилюк, А.С. Тельнов, С.Л. Решміділова; за заг. ред.. В.М. Данилюк. – К.: КНЕУ, 2009. – 332 с.
12. Організація праці менеджера [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://jenessi.net/organiz_praci_menegera/234-3.1.-osnovn-vidi-rozpodlu-ta-kooperac.html
13. Поділ і кооперація праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ekotrud.com/kontroln-referati/kontroln-roboti/5-organzaczya-normuvannya-oplata-pracz/52-podl--kooperaczya-pracz.html
14. Поняття і сутність менеджменту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mirreferatov.com.ua/referat/ua/menedzhment/ponyattya-i-sutnist-menedzhmentu.html
15. Пушкар З., Пушкар Б., Особливості організації праці менеджера / Пушкар З., Пушкар Б. //Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє, Вип. 17, 2012 р. С. 106-112
16. Роль менеджера у фірмі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://slobozhanshyna.kharkov.ua/?p=101
17. Скібіцька, Л. І. Організація праці менеджера [Текст] : навч. посіб. / Л. І. Скібіцька. - К. : Центр учбової літератури, 2010- 360 с.
18. Старобинський Е.Є. Як управляти персоналом / Е.Є. Старобинський - М.: ЗАО «Бухгалтерський бюлетень», 1997 р.
19. Татутшко М.С. Удосконалення організаційної структури управління підприємством / Татутшко М.С. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4_SND_2012/Economics/6_99154.doc.htm
20. Федулова Л. І. Менеджмент організацій [Текст] / Л. І. Федулова. — Львів, 2002. — 196 с
21. Характер і зміст управлінської праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ebentabe.ucoz.ua/news/tema_kharakter_i_zmist_upravlinskoji_praci/2010-09-14-358
22. Ходикіна І.В. Роль менеджера для сучасного суб’єкта господарювання / І.В. Ходикіна // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності Вип. 1, Том 3, 2012 р. С. 132-137
23. Цуруль, Олександр Андрійович. Менеджмент у державних організаціях : Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2003. — 106, [1] с.
24. Швіндіна Г.О. Організація праці менеджера: конспект лекцій / Г.О. Швіндіна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://do.gendocs.ru/docs/index-292523.html?page=2
25. Язлюк Б. О. Організація праці менеджера: курс лекцій / Б. О. Язлюк. – Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – 77 с.
Вступ
Суспільний поділ праці в еволюційному розвитку економічних систем відіграє вирішальну роль. Він визначає не тільки структуру та організаційну побудову продуктивних сил, комбінацію факторів виробництва, а й базові відносини, що виникають між суб'єктами господарювання. Це складне багатоаспектне економічне явище, яке виявляється у співіснуванні різних видів конкретної праці та характеризується певною структурою суспільної організації виробництва.
Управлінська праця безпосередньо не створює певних споживчих вартостей, а здійснює регульований вплив на процес виробництва і цим забезпечує необхідні умови для його розвитку.
Продуктом діяльності управлінської праці є рішення, і управлінських працівників правомірно віднести до найбільш активної частини трудового колективу, що бере участь у створенні матеріального продукту за рахунок впливу на матеріальні елементи виробництва і через інші колективи. Тому ефективність цієї праці може визначатися виробничими результатами. Проте слід враховувати, що, на відміну від фізичної, цілі управлінської праці, засоби їх досягнення, а також результати є менш визначеними. Управлінська праця здійснюється в широкому діапазоні умов, не має прямих вимірників, і це ускладнює оцінку її ефективності. При оцінці її якості не можна випускати з виду ту обставину, що результати цієї праці у великій мірі опосередковується її колективною діяльністю.
Актуальність теми дослідження проявляється у з’ясуванні об’єктивних обставин функціонального поділу праці менеджерів з точки зору групового поділу згідно з управлінською ієрархією.
Об’єктом дослідження виступає організація праці менеджера
Предметом дослідження є функціональний поділ праці менеджера
Метою дослідження виступає встановлення характерних ознак та класифікацій функціонального поділу праці менеджера
Основними завданнями курсової роботи є:
- встановлення сутності сучасного менеджера;
- визначення вимог до сучасного менеджера;
- оцінка характеру та змісту праці менеджера;
- обґрунтування поділу праці;
- визначення класифікації поділу праці;
- окреслення груп функціонального поділу праці
- пошук раціональних шляхів підвищення ефективності праці менеджера
Інформаційним забезпеченням роботи виступають: підручники, посібники, монографії, наукові праці та статті, тощо.
Висновки
На основі вище викладеного, можемо зробити наступні висновки.
По-перше, слід відзначити, що управлінська праця має свої особливості порівняно з працею безпосередньо продуктивною, внаслідок якої створюються матеріальні цінності.
Управління - це насамперед робота з людьми, а їхня трудова діяльність є об'єктом управлінського впливу. Це праця творча, в основному розумова, яку здійснює людина переважно у вигляді нервово-психічних зусиль. Процес розумової праці складається з таких елементарних дій, або операцій, як: слухання, читання, мовлення, контактування, спостереження за дією, мислення, умовивід тощо.
Важливим чинником підвищення ефективності менеджменту є розподіл праці менеджерів, тобто спеціалізація управлінських працівників на виконанні визначених видів діяльності (функцій), поділу їх повноважень, прав і сфер відповідальності. Відповідно до цього в організаціях виділяють такі види розподілу праці менеджерів:
— функціональний;
— структурний;
— технологічний;
— професійно-кваліфікаційний.
Функціональний розподіл праці базується на формуванні груп працівників управління, які виконують такі функції менеджменту, як планування, організація, контроль тощо. Відповідно до цього одні працівники апарату управління спеціалізуються на роботах із планування, другі спрямовують свої зусилля на організацію робіт з виконання планів, треті є спеціалістами з контролю ходу, вимірювання результатів і оцінки роботи і таке інше.
Окрім того, в роботі було досліджено ролі менеджерів, які мають ієрархічну побудову відповідно до рівнів професійного зростання кожного індивідуального менеджера.
Таким чином, функціональний поділ праці менеджерів ґрунтується на відповідності окремого менеджера посадовому рівню та приналежним функціям згідно до посадових обов’язків.
