ЗМІСТ

ВСТУП 3
1. Грошово-кредитна система: сутність, суб’єкти, структура, сучасні риси 5
2. Макроекономічні аспекти грошово-кредитної політики: зміст, концепції, інструменти 13
3. Грошово-кредитна політика в розвинутих країнах світу в кризовий період 21
4. Етапи формування грошово-кредитної політики в незалежній Україні та її особливості і ефективність в умовах світової фінансової кризи та посткризовий період 27
5. Проблеми та перспективи розвитку грошово-кредитної системи в Україні 35
ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 42

Державна грошово-кредитна політика є важливим регулятором ринкових перетворень. Її зміст обумовлений, основним чином, особливостями економічних систем, завданнями і межами державного втручання в економіку. В ринковій економіці грошово-кредитна політика перебуває у тісній взаємодії з бюджетною та фіскальною політикою [12].
В Законі України «Про Національний банк України» грошово-кредитна політика трактується як «комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості» [5].
В сучасній вітчизняній економічній літературі немає єдиної точки зору щодо визначення грошово-кредитної політики. Так, одні науковці вважають, що грошово-кредитна політика є оперативним і гнучким доповненням до бюджетної політики, ґрунтується на принципах монетаризму і має низку переваг над фіскальною політикою. Інші ж стверджують, що грошово-кредитна політика доповнює бюджетну. На наш погляд, таке розходження в позиціях українських авторів є відображенням основних концептуальних напрямків у сучасній західній економічній науці. Складність та неоднозначність трансформаційного періоду в Україні дає можливість для їх диверсифікованої інтерпретації [12].
Грошово-кредитна політика провідних країн у другій половині XX - на початку XXI ст. ґрунтувалася на теоретичних уявленнях про роль грошової сфери в досягненні макроекономічної рівноваги в рамках моделі на таких концепціях: ефективності ринків, раціональних очікувань, нейтральності грошей по відношенню до довгострокової динаміки сукупного попиту.
Набуття цінової стабільності, економічного зростання і зайнятості вважаються для центральних банків стратегічними завданнями. Вони виражаються в конкретних показниках, досягнення яких неможливе без показників другого рівня, що характеризуються як проміжні цілі грошово-кредитної політики. У різні періоди часу і в різних країнах до цих показників належали: грошові агрегати (М1, М2, МЗ). резерви комерційних банків, процентна ставка (міжбанківська або ставка по тимчасово надмірних обов'язкових резервах).
Сам факт постійної зміни проміжних цілей грошово-кредитної політики вказує на труднощі й невирішені проблеми її розробки та реалізації, які мають об'єктивний характер і зумовлені динамічністю економічних процесів і активним впливом на індикатори ринків інформації, що надходить [7].
Проблеми досягнення проміжної мети змусили центральні банки визначати операційні (тактичні) цілі грошово-кредитної політики.
Зважаючи на історико-економічні аспекти розвитку грошово-кредитної системи основними її цілями є:
- забезпечення певного рівня економічного зростання;
- забезпечення максимальної зайнятості;
- контроль над інфляцією з метою її мінімізації та стабілізації цін;
- урівноваження активів і пасивів платіжного балансу.
Іноді вони формуються як попередні по відношенню до проміжних; іноді входять до трансмісійного механізму грошово-кредитної політики і у цьому випадку розглядаються як цільові орієнтири.
Тому цілі грошово-кредитної політики з макроекономічної точки зору поділяють на проміжні та оперативні.
На етапі визначення проміжних та оперативних цілей грошово-кредитної політики найбільші труднощі становить вибір орієнтирів, керуючись якими, монетарна влада розраховує впливати на заявлені кінцеві цілі. Такими орієнтирами можуть бути темпи підвищення внутрішніх цін, грошові агрегати, процентні ставки, динаміка валютного курсу. Перша проблема полягає в тому, що оцінити заздалегідь ефективність того чи іншого режиму грошово-кредитної політики неможливо, бо його вплив дістає свій прояв через певний час. Друга проблема полягає в тому, що ефективність режиму грошово-кредитної політики серйозно залежить від внутрішніх економічних умов, рівня розвитку товарних та фінансових ринків, структури національної економіки. Це означає, що результати застосування одного й того самого режиму грошово-кредитної політики матимуть значні розбіжності для країн з різним рівнем економічного розвитку.
В контексті зазначеного, варто сказати, що до операційних цілей належать:
- грошова база (запозичена, тобто кредитування центральним банком комерційних, або незапозичена - емітовані безготівкові гроші, використані для закупівлі на відкритому ринку казначейських облігацій);
- процентні ставки, у тому числі по казначейських векселях.
Не існує практики використання як операційної мети ставки рефінансування (облікової ставки). Це пов'язане з тим, що за даною ставкою центральні банки надають комерційним банкам кошти в особливих випадках, для збільшення ліквідності банківської системи
Відповідно до визначених цілей розрізняють наступні види грошово-кредитної політики [17]:
Гнучка грошово-кредитна політика – політика центрального банку, за якої проміжною ціллю є фіксація або підтримка процентних ставок на певному рівні. Пропозиція грошей у моделі грошового ринку в цьому випадку характеризується горизонтальною кривою (рис. 3). За гнучкої грошово-кредитної політики підвищення попиту на гроші супроводжується зростанням пропозиції грошей. І навпаки, скорочення попиту на гроші веде до зменшення пропозиції грошей, оскільки центральний банк регулює пропозицію грошей таким чином, щоб підтримати номінальну процентну ставку на фіксованому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бурлачков В. Особливості сучасних економічних процесів і грошово-кредитна політика / В. Бурлачков // Економіка України. – 2010. – №4. – С. 16-21
2. Вигирюк Н. В., Чеснокова К. В., Гудима Р. Р. Особливості грошово-кредитної політики України в сучасних умовах / Н.В. Вигирюк, К.В.Чеснокова, Р.Р. Гудима // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://int-konf.org/konf072013/403-vigiryuk-n-v-chesnokova-k-v-gudima-r-r-osoblivost-groshovo-kreditnoyi-poltiki-ukrayini-v-suchasnih-umovah.html
3. Грабовська К.О. Історико-економічний генезис формування грошово-кредитної системи / К.О. Грабовська // Вісник ЖДТУ. – 2012. - № 12. – С. 92-98
4. Гриценко А., Кричевська Т. Монетарна стратегія: шлях до ефективної грошово-кредитної політики // Вісник Національного банку України. – 2009. – №7. – с.56-59.
5. Закон України «Про національний банк України» № 679-ХІV від 20.05.1999 зі змінами та доповненнями // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.gov.ua
6. Зацерковна О.С. Суть грошової системи та її елементи / О.С. Зацерковна // Гроші та кредит. – 2012. – №7 – С. 10-13.
7. Каменська В.О. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної політики: теоретичні аспекти та реалії в умовах світової економічної кризи / В.О. Каменська // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://abookz.com/book_445_page_2
8. Колетник В.О. Гроші та кредит: науковий посібник / В.О. Колетник. – К.: вид-во «Зняння». – 2010. – 326 с.
9. Косова Т.Д. Центральний банк і грошово-кредитна політика: посібник / Т.Д. Косова. – К. Центр учбової літератури. – 2011. – 426 с.
10. Криворучко Н.Є., Николюк В.П. Проблеми та перспективи розвитку грошово-кредитної політики України в період кризи / Н.Є. Криворучко, В.П. Николюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intkonf.org/krivoruchko-ne-nikolyuk-vp-problemi-ta-perspektivi-rozvitku-groshovo-kreditnoyi-politiki-ukrayini-v-period-krizi/
11. Лазур С.П., Лапчук Я.С., Шевчик І.Р. Оцінювання ефективності грошово-кредитного регулювання перехідних економічних систем / С.П. Лазур, Я.С. Лапчук, І.Р. Шевчик // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.3. – с. 156 – 162
12. Лапчук Я.С., Іванченко Г.В., Гомонай І.В. Сутність та цілі проведення державної грошово-кредитної політики / Я.С. Лапчук, Г.В. Іванченко, І.В. Гомонай // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/lapchuk-yas-ivanchenko-gv-gomonay-iv-sut-ta-tsili-provedennya-derzhavnoyi-groshovo-kreditnoyi-politiki/
13. Лозінська В.О. Макроекономіка: косп. лекцій. / В.О. Лозінська – Тернопіль: ТНЕУ, 2011. – 71 с.
14. Любський М. Трансмісійний механізм грошово-кредитної політики: сутність і роль у сучасній економіці / М. Любський // Економіка України. – 2009. – №2. – С. 79-85
15. Макаренко М.І. Грошово-кредитне регулювання макроекономічної динаміки: монографія / М.І. Макаренко, К.М. Жулінська. – Суми: ТОВ «Друкарський дім Папірус», 2013. – 204 с.
16. Мойсеєнко Б. Кризові аспекти грошово-кредитної політики країн світу / Б. Мойсеєнко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2010. - № 119. – С. 55-58
17. Небава М.І. Теорія макроекономіки / М.І. Небава // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://posibnyky.vntu.edu.ua/makro_ek/93.htm
18. Родецька Р.Д. Характеристика основних складових грошово-кредитної системи / Р.Д. Радецька // Економічний простір. – 2013. – № 6. – С. 54-62
19. Савченко К.В. Світовий досвід упровадження інструментів монетарної політики для стабілізації циклічних коливань / К.В. Савченко // Фінансове право. – 2011. - №4(18). – С. 31-34
20. Стефюк Т.Д., Ратошнюк І.М., Николюк В.П. Грошово-кредитна політика на сучасному етапі / Т.Д. Стефюк, І.М. Ратошнюк, В.П. Николюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=27896
21. Прасолов І.М. Основні засади грошово-кредитної політики на 2013 рік / І.М. Просолов // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/vr016500-12
22. Продан В. Грошово-кредитна політика України та перспективи її розвитку в сучасності / В. Продан // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/27_OINXXI_2011/Economics/4_93063.doc.htm
23. Румянцева С.І. Основні засади грошово-кредитної політики на 2010 рік // Цінні папери України.-2009.-№43(585).-С.24-2
24. Тимченко Ю.С. Основні елементи грошово-кредитної системи / Ю.С. Тимченко // Історія економічної науки. – 2012. - № 8. – С. 54-58

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України висуває нові вимоги до грошово-кредитної політики, які полягають у необхідності зміщення акцентів на активізацію та стимулювання розвитку внутрішнього ринку через ефективне регулювання внутрішніх економічних процесів на макроекономічного рівні. Грошово-кредитна політика Національного банку України, як складова частина економічної політики країни, має забезпечити відповідне монетарне підґрунтя для стабільного соціально-економічного розвитку – цінову стабільність та низьку інфляцію у довгостроковому періоді.
Необхідними умовами стійкого економічного розвитку країни є стабільне функціонування фінансового сектора та контрольований рівень цін, що не здійснює суттєвого впливу на рішення економічних суб’єктів. Вищенаведені базиси стабільності економіки, значною мірою, залежать від ефективного функціонування грошово-кредитного механізму. Саме тому в період світової кризи центральні банки країн світу активізували заходи процентної політики, операції на відкритому ринку, регулювання обов’язкових резервних вимог для стабілізації банківської системи, боротьби з ціновими та курсовими флуктуаціями.
На сьогоднішній день існує низка досліджень щодо аналізу сутності та специфіки дії грошово-кредитної політики на макроекономічному рівні по відношенню до особливостей сучасного економічного функціонування України, представлена працями як корифеїв економічної думки XIX–XXст. (М. Туган- Барановський, Дж. М. Кейнс, І. Фішер, А. Маршал, Дж. Хікс,Р. Дж. Хоутрі, М. Фрідмен та ін.), так і сучасних економістів. На сьогодні важливими в плані дослідження даної теми є теоретичні напрацювання таких іноземних вчених, як Б. Бернанке, А. Бліндер, Ф. Мишкін, Д. Стігліц, С. Моісеєв, а також вітчизняних науковців – А. Гальчинського, В. Гейця, А. Гриценка, Н. Гребеник, С. Корабліна, І. Лютого, В. Міщенка, А. Мороза, М. Савлука,В. Стельмаха, О. Щербакової, В. Ющенка та ін.
Об’єктом роботи виступає національна економіка України – її реальний сектор.
Предметом даної роботи є дослідження ефективності використання інструментів грошово-кредитної політики на кожному з етапів її формування.
Метою написання даної роботи є теоретико-методологічне дослідження історичного генезису формування та функціонування грошово-кредитної політики України та окреслення пріоритетних напрямків її подальшого розвитку.
Для досягнення поставленої мети сформовано наступні завдання:
- дослідження економічної сутності грошово-кредитної системи;
- визначення макроекономічних аспектів грошово-кредитної політики;
- вивчення історичного генезису передумов формування грошово-кредитної політики в Україні;
- окреслення основних індикаторів стабілізації грошово-кредитної політики розвинених країн світу;
- визначення пріоритетних напрямків розвитку грошово-кредитної політики в Україні.
Інформаційною базою дослідження виступають:
- нормативно-правові акти України;
- підручники;
- посібники;
- статті;
- монографії;
- статистичні дані;
- інформаційні ресурси мережі Інтернет.

ВИСНОВКИ

На основі всього вище викладеного, слід зробити наступні узагальнюючі висновки:
Формування грошово-кредитної політики будь-якої держави – це складний процес, який завжди пов'язаний з особливостями економічного та соціального середовища, оскільки саме вони визначають основні завдання даної політики
Формування грошово-кредитної політики України розпочинається з 1991 р., коли було оголошено про розпад СРСР та утворення незалежних республік.
Грошово-кредитна політика України пройшла чотири основні етапи, корті пов’язані з її економічним розвитком як суверенної держави. За роки незалежності, в Україні було розроблено методологію й методику грошово-кредитної політики, котра постійно вдосконалюється.
Враховуючи світовий досвід, було прийнято закони, котрі визначають діяльність центрального банку як провідника монетарної політики в країні.
Визначено основні інструменти, за допомогою яких він регулює діяльність банківського сектору, забезпечуючи тим самим сталість економічного зростання.
Основним завданням НБУ є створення стабільного макроекономічного середовища, підтримання сталого довгострокового економічного зростання, цінової стабільності.
На даний час існує безліч недоліків у проведенні грошово-кредитної політики. В умовах фінансової нестабільності НБУ продовжував визначати основним своїм завданням підтримання стійкості національної одиниці.
Проведення рефінансування банків дещо покращило ситуацію в реальному секторі економіки. Зростання значення нормативу адекватності регулятивного капіталу банків свідчить про поступове повернення довіри до банківського сектору. Зростають вклади юридичних та фізичних осіб.
Недоліки монетарної політики спричинюються внутрішніми й зовнішніми факторами в комплексі. Світова криза є одним із цих факторів. Проте не можна стверджувати, що лише кризові явища заважають проведенню ефективної грошово-кредитної політики: існує значна кількість внутрішньодержавних чинників, які треба вирішити перш ніж виправляти наслідки періоду фінансової нестабільності.
Ефективність грошово-кредитної політики в посткризових умовах можна забезпечити шляхами, серед яких вчені пропонують такі: перегляд та внесення змін до певних нормативно-правових актів, забезпечення зростання ВВП, зменшення інфляційних очікувань та підтримка інфляції на оптимальному рівні, рефінансування тих банків, котрі займаються кредитуванням інноваційних проектів.
Ефективна грошово-кредитна політика здатна забезпечити економічну безпеку держави, що є особливо важливим в умовах процесів глобалізації економіки.