Тема: Становлення фермерськогогосподарстра в Україні .
ПЛАН
ВСТУП
1. Поняття та характеристика фермерського господарства( у цьому питанні також повинна бути історія створення фермерського госпмодарства)
2. Розвиток фермерських господарств в Україні: основні напрямки та проблеми
3. Державна підтримка розвитку фермерських господарств в Україні в сучасних умовах
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

РОЗДІЛ 1
ПОНЯТТЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Фермерське господарство — одна з перспективних організаційно-правових форм ведення сільського господарства, яка сприяє самостійності й зацікавленості виробника в кінцевих результатах роботи. Існування фермерства в Україні пов'язане передусім із виникненням інституту приватної власності на землю, а відповідно — зі зміною юридичної природи майнових відносин на селі. Тобто воно стосується найважливіших положень аграрної реформи в Україні й формує нового та перспективного суб'єкта аграрно-правових відносин.
За даними Державного комітету статистики України, загальна кількість зареєстрованих фермерських господарств на 1 липня 2013 р. становила 53042 юридичні особи (на 1 липня 2012 р. — 52774 юридичні особи).
Незважаючи на це практика засвідчує, що процес становлення й розвитку фермерських господарств в Україні здійснюється повільно. Більшість із них господарює неефективно, деякі — низькорентабельні. Приблизно 2 тис. фермерських господарств щороку припиняють свою діяльність. За даними Міністерства аграрної політики це, ймовірно, пов'язано також і з тим, що для ефективного товарного господарювання фермерам треба мати не менше 350-400 га земельних угідь. Але такі розміри площ потребують і належного комплексного технічного забезпечення, якого більшість фермерських господарств не має.
Закон України від 19 червня 2003 р. "Про фермерське господарство" дає визначення поняття "фермерське господарство". Згідно зі ст. 1 цього закону, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.
..........


РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ: ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТА ПРОБЛЕМИ

В період розвитку ринкових відносин на території України в агропромисловому комплексі країни створюється значна кількість сільськогосподарських підприємств, які різняться між собою за організаційно-правовими формами господарювання. Серед практиків та науковців виникають ряд дискусій, яка з цих форм є найбільш оптимальною та ефективною, тобто такою сільськогосподарською одиницею, яка б поєднувала три головних компонента сталого розвитку території країни, а саме економічний, екологічний та соціальний ефект. На нашу думку, з врахуванням міжнародного досвіду розвинутих країн світу та сучасних тенденцій в агропромисловому комплексі України такою одиницею являється фермерське господарство.
Фермерство – нове соціально-економічне явище, нова форма господарювання в аграрному секторі України, яка зародилася в процесі проведення земельної реформи. В законі України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону [6, 11].
Господарство фермерського типу – це одна з найбільш перспективних і ефективних форм господарювання, з високою агрокультурою, належним рівнем організації виробництва, бережливим відношенням до землі та оптимальною впорядкованістю території. Особливістю такої впорядкованості є те, що у ФГ поєднуються в одну цілісну модель використання землі, її захист від ерозійних процесів і антропогенних явищ, розміщення житла, присадибної ділянки, господарського комплексу з необхідними інженерними комунікаціями, збалансованою структурою угідь та посівів с/г культур [6,12].
.................


РОЗДІЛ 3
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

В умовах інтеграції Україні до ЄС діяльність сільськогосподарських товаровиробників буде пов'язана як з ризиками щодо ведення власного бізнесу, так і з ризиками щодо скасування більшості з нинішніх форм їх державної фінансової підтримки. Внаслідок цього очікуються вигоди та втрати вітчизняного аграрного сектора за умови інтеграції у світове господарство, обговорюються питання щодо необхідності посилення або скорочення державної підтримки сільськогосподарських виробників, зокрема фермерів. Вони є найвразливішими учасниками ринку, оскільки, з одного боку, несуть на собі ризики як представники аграрної галузі, а з іншого – як представники малого бізнесу. Фермерські господарства здебільшого не володіють такими ресурсами і можливостями, як великі сільськогосподарські підприємства, не мають навичок кооперації, а тому потребують на початкових етапах свого розвитку державної підтримки.
У той же час внаслідок світової фінансової кризи, яка призвела до значного зниження закупівельних цін на основні види вітчизняної сільськогосподарської продукції та відсутності ринків її збуту, різкого зростання цін на мінеральні добрива, дизпаливо, засоби захисту рослин зростає потреба фермерських господарств у бюджетній підтримці, зокрема, збільшенні асигнувань для надання пільгових кредитів. Ситуація, у якій опинилися фермерські господарства, ускладнюється ще й тим, що вони неспроможні своєчасно погасити раніше отримані кредити комерційних банків, а через високі кредитні ставки та відсутність майна, яке можна надати у заставу, а також небажання комерційних банків кредитувати сільськогосподарських виробників, фермерські господарства не мають змоги отримати нові кредити. Наразі державна підтримка фермерських господарств здійснюється через
Український державний фонд підтримки фермерських господарств за бюджетними програмами «Фінансова підтримка
................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Вацька М. В. Інвестування розвитку фермерських господарств / М. В. Вацька // Економіка АПК. - 2010. - № 10. - C. 82-86.
2. Васільєва Л.В. Місце та роль фермерських господарств у сучасній економічній системі й аграрній сфері / Л.В. Васільєва // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2009. - № 1. - C. 30-32.
3. Гарбар В.В. Економічна сутність поняття сталого розвитку фермерського господарства / В. В. Гарбар // Економіка АПК. - 2014. - № 1. - C. 136-141.
4. Гривківська О.В. Джерела фінансового забезпечення розвитку малих фермерських господарств / О.В. Гривківська, І.В. Хлівна // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 7. - C. 154-163.
5. Грінчук І.О. Динаміка розвитку фермерських господарств в Україні / І. О. Грінчук // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2011. - № 1(28) Т. 2. - C. 111-117.
6. Збарський В.К. Ефективність господарювання аграрних формувань в Україні / В. К. Збарський, Л. В. Шкуренко // АгроСвіт. - 2012. - № 4. - C. 11-15.
7. Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” від 19 червня 2003 р №32 зі змінами та доповненнями
8. Кириченко О. Кредитування малих та середніх підприємств аграрного сектору економіки / О. Кириченко, Ю. Вигівська // Банківська справа. - 2011. - № 3. - C. 31-47.
9. Литвин Ю.О. Організаційно-економічний механізм стабілізації і підвищення ефективності функціонування фермерських господарств у депресивних регіонах / Ю. О. Литвин // Інвестиції: практика та досвід. - 2012. - № 17. - C. 88-90.
10. Мельник Л.Ю. Концентрація виробництва в секторі фермерських господарств США і України / Л.Ю. Мельник, А.А. Сєдих // АгроСвіт. - 2010. - № 8. - C. 10-14.
11. Мельник Л.Ю. Земельні угіддя фермерських господарств / Л. Ю. Мельник // АгроСвіт. - 2013. - № 12. - C. 2-7.
12. Ткачук В.І. Конкурентні переваги багатовидової діяльності фермерських господарств ЄС / В. І. Ткачук // Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. - 2010. - Вип. 2 (27). - C. 148-159.
13. Уркевич В. Окремі правові питання створення фермерських господарств / В. Уркевич // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 3. - C. 160-162.
14. Ушкаренко Ю. Кооперація фермерських господарств на Херсонщині / Ю. Ушкаренко, В. Грек // Тваринництво України. - 2011. - № 8. - C. 39-42.
15. Фіщук Н.Ю. Деякі аспекти розвитку фермерських господарств Вінниччини в умовах трансформаційної економіки / Н. Ю. Фіщук, Б. П. Фіщук // Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. - 2011. - Вип. 12(52). - C. 98-103.

ВСТУП

Україна – велика аграрна держава. Її сільське господарство – одна з основних галузей матеріального виробництва, що відіграє важливу роль у житті суспільства. Тому відродження українського села і селянства є одним з найважливіших завдань нашої молодої незалежної держави. Важливим елементом цього відродження є створення селянських ( фермерських) господарств, які є важливою частиною ринкового шляху розвитку українського сільського господарства.Для дослідження даної теми було застосовано метод порівняльного дослідження. При підготовці курсової роботи використовувались нормативні джерела і публікації по даному питанню. Серед нормативних джерел і зокрема серед законів, одним з найважливіших є Закон України “ Про селянське ( фермерське ) господарство”. У цьому законодавчому акті було підкреслено, що ним визначаються економічні, соціальні та правові основи створення і діяльності селянських(фермерських) господарств в Україні, гарантується право її громадян на добровільне створення цих господарств, самостійність останніх, їх рівність з іншими формами господарювання в агропромисловому комплексі, а також рівноправність їх членів із особами, зайнятими в інших сферах народного господарства. Фундамент законодавства, яке стосується селянських (фермерських) господарств, становить Закон України “Про власність”. Саме в ньому закріплено право на колективну і приватну власність на майно і землю.
Окремі апекти розвитку фермерського господарства висвітлені у працях відомих учених у галузях права, історії, соціології, економіки й географії, зокрема: Ю. Алексєєва, В. Євдокименко, А. Корлоль, М. Лендєла, В. Мікловди, М. Пітюлича та інших дослідників
Метою курсової роботи є розглянути роль і місце фермерських господарств України, визначити першочергові нормативно-правові та організаційні заходи щодо забезпечення регуляторного впливу держави на приведення їх у відповідність зі стратегією України на європейську інтеграцію.
Для досягнення поставленої мети були розв’язані такі задачі:
- розкрити та доповнити теоретичні аспекти фермерських господарств в Україні;
- визначити тенденції та чинники державного регулювання фермерських господарств в Україні;
- обґрунтувати можливості вдосконалення та функціонування державної підтримки фермерських господарств в Україні;
- розглянути проблеми та перспективи розвитку фермерських господарств в Україні
Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти щодо розвитку фермерських господарств в Україні.
Методологічною основою курсової роботи є теоретико-аналітичні методи пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.
Основою дослідження послужили сучасні підходи вітчизняних і зарубіжних учених до досліджуваної проблеми, викладені в періодичних виданнях, навчальній і довідковій літературі, методичних і практичних посібниках, наукових працях, законах України.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань регулювання роботи фермерських господарств в Україні, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, семінарів, джерела статистичної та аналітичної інформації офіційних періодичних видань.

ВИСНОВКИ

Перехід України до ринкових відносин вимагає в аграрно-промисловому комплексі розробки нових підходів до стратегії аграрної політики, спрямованої на формування продовольчої безпеки країни, пріоритетність розвитку сільського господарства, докорінну пере¬будову економічних, соціальних та правових відносин в аграрній сфе¬рі, свободу підприємництва та конкуренції.
Одним з основних резервів росту ефективності сільськогосподар¬ського виробництва є раціональне використання головного засобу ви¬робництва - землі. Тому капітальні вкладення в сільське господарст¬во в першу чергу повинні бути використані на заходи щодо збереження земель, підвищення родючості грунтів, що обумовить зростання продук¬тивності землеробства і, зокрема, створення стійкої кормової бази тваринництва.Перехід аграрного сектора до ринкових відносин породив принципово нові форми господарювання. Не так давно пріоритет надавався держав¬ній власності, другорядна роль відводилась кооперативній, приватна власність заперечувалась повністю. Однією з вирішальних передумов переходу до ринку є приватизація власності, що має вплинути на роз¬виток виробництва.Ряд законодавчих і нормативних актів, що прийняті останнім часом, сприяють розвитку на селі нових форм господарювання, і кожна з них у процесі конкурентної боротьби може довести свої переваги.Земельні відносини в Україні регулюються чинними законодавчими актами, згідно з якими запроваджені три рівноправні форми власності: державна, колективна і приватна. Саме на приватній формі власності і грунтується діяльність селянських фермерських господарств як самостійної юридичної одиниці. Розвиток селянських фермерських господарств повинен стимулюватись вільною конкуренцією на ринку з державними і кооперативними підприємствами, бо його основними завданнями, як відомо, є: виробництво, переробка і збут сільськогоспо¬дарської продукції; розвиток підсобної діяльності для раціонального використання природних і трудових ресурсів, земельних угідь, поліп¬шення їх родючості; участь працею або коштами в соціальному розвитку села, де розташоване фермерське господарство.Незважаючи на окремі песимістичні виступи, що фермер всіх не на¬годує, розвиток селянських фермерських господарств на рівні з велики-ми підприємствами в Україні необхідний, бо на землі має бути госпо¬дар і вироблена продукція повинна відповідати більш якісним показникам, а для цього потрібно надавати всіляку підтримку фермерам.
Підсумовуючи, слід сказати, що фермерські господарства мають ряд переваг над іншими формами сільськогосподарських підприємств в Україні, тому мають всі передумови для розвитку, а їх розвиток залежить від стабільності, як політичного так і економічного характеру. Уряд повинен створювати сприятливі умови для їх діяльності, а сам фермер зобов’язаний дотримуватись принципу - отримання прибутку при збережені і нарощуванні родючості грунтів, високої продуктивності земельних ресурсів, охорони земель від антропогенних та природних явищ.