Зміст
ВСТУП 3
I. Модуляція як управління інформаційними параметрами сигналів 5
II. Імпульсна модуляція 7
2.1. Амплітудно-імпульсна модуляція і її особливості 10
2.2. Широтно-імпульсна модуляція і її особливості 12
2.3. Фазо-імпульсна модуляція 15
2.4. Частотно-імпульсна модуляція 16
2.5. Кодово-імпульсна модуляція 16
2.6. Диференціальна імпульсно-кодова модуляція 20
2.7. Дельта-модуляція 21
ВИСНОВКИ 24
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 25

Модуляція як управління інформаційними параметрами сигналів
Для передачі інформації вимагається, щоб сигнали мали два види параметрів: параметри селекції (відбору) та інформаційні параметри. Параметри селекції дозволяють виділити корисний сигнал з сукупності сигналів і перешкод. Інформаційні параметри служать для перенесення інформації – у зміні цих параметрів відображаються повідомлення. Управління інформаційним параметром переносника відповідно до закону зміни переданого сигналу (повідомлення) у радіотехніці називають модуляцією [1].
Позначимо сигнал-переносник через x(t) сигнал (повідомлення), що передається через u(t). При модуляції виконується перетворення двох сигналів x(t) і u(t) в один модульований сигнал s(t). Це перетворення позначимо оператором М1:
s(t)=M1[x(t), u(t)]. (1)
Залежно від функціональної форми і числа параметрів переносника може бути велика кількість різних методів модуляції. Наприклад, якщо в ролі переносника (несучої) виступає гармонійне коливання x(a,ω,φ;t)=acos⁡(ωt+φ), то може бути три методи модуляції: амплітудна, частотна і фазова. Застосовують і комбіновану модуляцію, коли відповідно до зміни переданого сигналу одночасно змінюються два незалежних параметра переносника. Прикладом служить односмугова модуляція, в результаті якої одержують амплітудно-частотно-модульоване коливання – односмуговий сигнал. У всіх випадках один з параметрів сигналу не повинен змінюватися, щоб грати роль параметра селекції. Інакше, як уже зазначалося, модульований сигнал неможливо буде виділити з безлічі інших сигналів і перешкод. Важливо відзначити також і те, що один і той же сигнал може переносити інформацію про зміну n корисних сигналів, якщо він має n незалежних інформаційних параметрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Игнатов В.А. Теория информации и передачи сигналов.–М.: Сов. Радио, 1979.–280с.
2. Харкевич А.А. Основы радиотехники. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2007. – 512 с.
3. Биккенин Р. Р. Теория электрической связи. — М.: Издательский центр «Академия», 2010. — 336 с.

ВСТУП
Як відомо, передача інформації на відстань здійснюється по каналу зв'язку у вигляді сигналів. Основні елементи каналу зв'язку - передавач, приймач і фізичне середовище, в якій відбувається поширення електромагнітних хвиль. Середовищем поширення може бути як вільний простір, так і спеціальні технічні пристрої - хвилеводи, кабелі та інші лінії передачі.
В даний час найбільш широке застосування отримали електричні сигнали, різновидом яких є радіосигнали. Під радіосигналом розуміється високочастотне електричне коливання, один з параметрів якого змінюється за законом зміни переданого повідомлення. Радіосигнали створюються за допомогою пристрою, званого радіопередавачем, який перетворює повідомлення, яке надходить від первинного джерела в електричні коливання. Ці коливання не можуть бути безпосередньо використані для збудження електромагнітних хвиль зважаючи на їх відносну низькочастотність. Тому в радіотехніці застосовують способи передачі сигналів, засновані на тому, що низькочастотні коливання, які містять вихідне повідомлення, за допомогою спеціальних пристроїв управляють параметрами досить потужного несучого коливання, частота якого лежить в радіодіапазоні. Процес подібного перетворення сигналів називають модуляцією несучого коливання.
В даний час різні методи модуляції сигналів знаходять широке застосування в сучасній комп'ютерній техніці, наприклад, в модемах для перетворення цифрового сигналу, що йде від комп'ютера, в аналоговий для передачі його по телефонній мережі.
Модульований радіосигнал випромінюється антеною передавача. Збуджені при цьому електромагнітні хвилі викликають появу в антені приймача радіосигналу, рівень якого зазвичай дуже малий. Після частотної фільтрації та посилення прийнятий сигнал має бути підданий демодуляції (детектування) - операції, зворотної стосовно модуляції. У результаті на виході приймача виникає коливання, що є копією переданого вихідного повідомлення.
Аналогічно сигнал обробляється в модемі на приймаючій стороні каналу зв'язку - повідомлення в детекторі демодулюється і перетворюється на цифровий вид, зрозумілий комп'ютеру.
У будь-якому реальному каналі зв'язку крім корисного сигналу неминуче присутні перешкоди, що виникають з багатьох причин, - через хаотичний тепловий рух електронів в елементах ланцюгів, недосконалість контактів в апаратурі, вплив сусідніх радіоканалів з близькими несучими частотами, наявність в просторі шумового космічного радіовипромінювання і т. д. Здатність радіотехнічних засобів передачі інформації протидіяти шкідливому впливу перешкод і забезпечувати високу вірність передачі називають завадостійкістю. У сучасній радіотехніці завдання створення завадостійких систем є однією з центральних.
У цій роботі розглянуті осповні принципи імпульсної модуляції.

ВИСНОВКИ
Отже, для передачі інформації використовують сигнали, що мають параметри селекції та інформаційні параметри. Параметри селекції дозволяють виділити корисний сигнал з безлічі інших сигналів і перешкод, а інформаційні параметри служать для перенесення інформації. Управління інформаційними пара метрами (модуляцію) виконують відповідно до закону вимірювання переданого повідомлення. Розрізняють неперервні, імпульсні та цифрові (дискретні) методи модуляції. Основні завдання дослідження методів модуляції: аналіз і синтез операторів модуляції і демодуляції, аналіз властивостей модульованих сигналів, синтез сигналів-носіїв з необхідними властивостями та ін.
Якщо в ролі носія використовують періодичну послідовність імпульсів, то модуляцію називають імпульсною.
В даній курсовій роботі було дано визначення модуляції. Розглянуто імпульсну модуляцію та її види.
Залежно від того, який з параметрів імпульсної послідовності змінюється в процесі модуляції , розрізняють види модуляції: Амплітудно- імпульсна – АІМ; Широтно -імпульсна – ШІМ; Фазо імпульсна – ФІМ; Частотно імпульсна – ЧИМ; Кодово-імпульсна – КІМ;
Модуляція імпульсів по фазі полягає у зміні тимчасового положення імпульсів щодо опорних або тактових точок і виходить шляхом диференціювання ШІМ.
Найбільш часто імпульсна модуляція використовується в багатоканальному радіозв'язку та телеметрії. ШІМ використовується в імпульсних стабілізаторах і перетворювачах напруги, в схемах керування електродвигуном.