Зміст
ВСТУП 3
РОЗДІЛ I. Історія розвитку стеганографії 5
РОЗДІЛ II. Загальні відомості про стеганографію 7
2.1. Класифікація стеганографічних методів 7
2.2. Основні поняття і визначення стеганографії 9
2.3. Області застосування стеганографії 12
2.4. Атаки на стегосистеми 14
РОЗДІЛ III. Методи комп’ютерної стеганографії 18
3.1. Приховування даних у нерухомих зображеннях 22
3.1.1 Основні властивості ЗСЛ, які необхідно враховувати при побудові стеганоалгоритмів 23
3.2. Приховування даних в аудіосигналах 27
3.3. Приховування даних у тексті 28
РОЗДІЛ IV. Методи виявлення стеганографічного приховування інформації у зображеннях 29
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34

2.2. Основні поняття і визначення стеганографії
В процесі дослідження стеганографії, стає очевидним, що вона, по суті,не є чимось новим. Задачі захисту інформації від неавторизованого доступу тим або іншим способом вирішувалися протягом всієї історії людства [2].
В останнє десятиріччя, завдяки масовому поширенню мультимедійних технологій і засобів телекомунікацій розвиток стеганографії вийшов на принципово новий етап, який фахівці називають комп’ютерною стеганографією (КС). Серед основних галузей використання КС: приховання (шляхом вбудовування) повідомлень у цифрових даних, які, як правило, мають аналогову природу (мова, зображення, аудіо- чи відеозаписи). Також в якості контейнерів (або так званих “носіїв”) можливе використання текстових файлів або виконувальних файлів програм. Так, наприклад, найменш значимі біти цифрового зображення або аудіо-файлу можуть бути замінені даними з текстового файлу таким чином, що сторонній незалежний спостерігач не виявить жодної втрати в якості зображення чи звуку. Отже, скажімо, зображення, викладене на певному Internet-ресурсі для загального користування, потенційно може таємно містити важливу для певних кіл інформацію і при цьому не викликати жодних підозр широкого загалу. Публікації деяких світових ЗМІ після вересневих терактів у США навіть вказували на зазначену техніку приховування як можливий засіб зв’язку між членами терористичних організацій, які планували атаки на знак протесту проти впливу Заходу на світовий устрій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Аграновский А.В., Балакин А.В., Грибунин В.Г., Сапожников С.А.Стеганография, цыфровые водяные знаки и стегоанализ. М.: Вузовская книга, 2009. 220 с.
2. Конахович Г.Ф., Пузиренко О.Ю. Комп’ютерна стеганографія. Теорія і практика. — К.: “МК-Пресс”, 2006. — 288 с.
3. Хорошко В.О., Азаров О.Д., Шелест М.Є., Яремчук Ю.Є. Основи комп’ютерної стеганографії: Навч. посіб. для студентів і аспірантів. — Вінниця: ВДТУ, 2003.
4. Грибунин В.Г., Оков И.Н., Туринцев И.В. Цифровая стеганографія. М.: СОЛОН–ПРЕСС, 2009.¬ 272 с.
5. О.В. Генне. Основные положения стеганографии// Журнал "Защита информации. Конфидент", 2000.- №3. http://www.citforum.ru/internet/securities/stegano.shtml
6. W. Bender, D. Gruhl, N. Morimoto, A. Lu, Techniques for Data Hiding. IBM Systems Journal, 35(3&4): pp. 313-336, 1996.
7. Барсуков В.С., Романцов А.П. Оценка уровня скрытности мультимедийных стеганографических каналов хранения и передачи информации // Специальная техника. – 2000. – № 1

У сучасних комп’ютерних мережах передаються дуже великі потоки мультимедійних повідомлень, які потенційно можуть бути використані для приховування інформації. Враховуючи можливість використання стеганографії для реалізації злочинних намірів, доволі актуальними є питання стеганоаналізу. Стеганоаналіз – наука про вивчення методів виявлення існування секретної інформації у відкритих повідомленнях. У стеганоаналізі розрізняють дві основних стратегії дій противника (стеганоаналітика): активну та пасивну. За активної стратегії противник намагається знищити секретну інформацію у відкритому повідомленні, за пасивної – виявити факт існування і саму секретну інформацію.
Сьогодні найпоширенішим методом стеганографічного приховування є метод заміни найменш значущих бітів. Ідея методу полягає у заміні від одного до чотирьох молодших бітів у байтах колірного подання пікселів вихідного зображення бітами повідомлення, яке приховується.
Можливість такої заміни зумовлена наявністю у зображеннях структурної надлишковості. Метод застосовується до растрових зображень, представлених у форматі без компресії. Одним з таких форматів є BMP. Перевагою BMP є висока якість зображення, а також простота формату, що робить його популярним для застосування як контейнера.
Ще один метод стеганографічного перетворення інформації, ґрунтується на використанні особливостей файлів, стиснених із втратою даних. Популярним графічним форматом, що використовує алгоритм стискання даних із втратами, є JPEG. Під час приховування в JPEG-файли інформація приховується не в значення колірних складових окремих пікселів, а в біти квантованих дискретних косинусних коефіцієнтів. З позиції стеганографії файли цього формату уможливлюють приховувати порівняно великі обсяги інформації [1, 2].

ВИСНОВКИ
Виявлення прихованої передачі даних, прихованих одним із багатьох існуючих методів стеганографії у різні формати контейнерів, є доволі складним процесом. Для розв’язування цієї задачі необхідний комплексний підхід. Такий підхід спрямований на аналіз всіх можливих методів приховування, починаючи від найпростіших і закінчуючи найскладнішими.
Отже, сьогодні актуальним завданням є удосконалення існуючих і створення нових методів стеганоаналізу, а також розробка на їх основі програмного комплексу, за допомогою якого з деякою ймовірністю можна визначити наявність прихованої інформації у контейнері або її відсутність.