Вступ
Розділ 1. Сутність, значення та мотивація слова як одиниці мови
1.1. поняття та характеристика слова як одиниці мови
1.2. мотивація слова, її характеристика та основні види
Розділ 2. Порівняльна характеристика мотивації слова на прикладі української та англійської мови
2.1. мотивація слова в українській мові
2.2. мотивація слова в англійській мові
Висновок
Список використаних джерел

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ ТА МОТИВАЦІЯ СЛОВА ЯК ОДИНИЦІ МОВИ

1.1. Поняття та характеристика слова як одиниці мови

Слово — це основна, базова одиниця мови, яка служить для називання предметів, властивостей, дій і процесів. Отже, слово бере на себе номінативну (називну) функцію мови. У словах реалізуються наші думки й почуття. Зі словами пов’язані всі інші одиниці мови. Для слова характерні цілісність, виділюваність і відтворюваність у мовленні [15].
Найважливіші ознаки слова:
• має певну матеріальну оболонку (складається з одного чи кількох звуків), які внутрішньо впорядковані;
• має один наголос (складні слова можуть мати ще побічний наголос, як-от: військовозобов’язаний), де¬ які складні слова (їх звичайно пи¬шемо через дефіс) мають два головні наголоси, наприклад: воєн¬но-стратегічний;
• має лексичне значення, тобто щось називає чи виражає;
• пов’язується з іншими словами в ре¬ченні змістовими й граматичними зв’язками, виконує в реченні певну синтаксичну функцію;
• слова набирають у реченні певних граматичних форм.
У слові можуть бути значення двох типів — лексичне й граматичне, які розглядають відповідні розділи мовознавства [15].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. – М.: Видавництво літератури на іноземних мовах, 1959. – 305 с.
2. Блінова О.Й. Мотивологія та її аспекти / О.Й. Блінова. – М.: КРАСАНД, 2010. – 304 с.
3. Блінова О.Й. Явища мотивації слів. Лексикологічний аспект: Навч. посібник. – Томськ: Вид-во Томського ун-ту, 1984. – 191с.
4. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства, 1955.
5. Кияк Т.Р. Про види мотивованості лексичних одиниць / Т.Р. Кияк // Питання мовознавства. – 1989. – №1. – С. 98-107.
6. Медведєва Л.М. Типи словотвірної мотивації і семантика похідного слова / Л.М. Медведєва // Питання мовознавства. – 1989. – №1. – С. 86-97.
7. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / О.О. Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2010. – 844 с.
8. Смущинська І.В. Теорія мотивації слова у світлі теорії «внутрішньої форми» О.Потебні. – Інститут філології КНУ ім. Т. Шевченка, 2011/www.philolog.univ.kiev.ua/library/zagal/Movni_i_konceptualni_2011_33/54_58.pdf
9. Улаханов І.С. Словотвірна семантика в російській мові і принципи її опису / І.С. Улаханов. – М.: Наука, 1977. – 256 с.
10. Улахов І.С. Про ступінь словотвірної мотивованості слів / І.С. Улахов // Питання мовознавства. 1992. – №5. – С. 74-89.
11. Швачко С.О., Кобякова І.К. Конспект лекцій. Вступ до мовознавства / С.О. Швачко, І.К. Кобякова. – Суми.: СУМДУ. – 2002. – 105 с.
12. Швець Н.В. Дефініція поняття «мотивація» в сучасній лінгвістиці. К.: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 2013 / www.scaspee.com/6/2013/10
13. Швець Н.В. Принципи і критерії розмежування типів мотивації у сучасній лінгвістиці / Н.В. Швець // Філологічні науки. – 2013. – Книга 3. – С. 99-102.
14. Шиленко О.А. проблема вмотивованості фразеологізмів. – Житомирський державний університет ім. І. Франка, 2007/www.eprint.zu.edu.ua/6185/1/07soapkf.pdf
15. www.litmisto.org.ua
16. www.ukrainskamova.at.ua
17. www.bukvar.su
18. www.works.doklad.ru

ВСТУП

У мові, і перш за все в багатих її словникових запасах, втілені процеси і результати пізнавальної діяльності людини, відображений розвиток культури народу, його мистецтва.
Слово – найважливіша одиниця мови, яка позначає явища дійсності та психічного життя людини і звичайно однаково розуміється колективом людей, які розмовляють однією мовою й історично пов'язані між собою.
За своєю лінгвістичною природою слово – складна і багатомірна одиниця мови. Уже перші спроби осмислити і проаналізувати природу слова виявили притаманну йому двоєдність: з одного боку – матеріальне звукове оформлення, а з другого – закріплений за словом змісту, який однаково розуміють усі носії мови.
Слово дуже складне поняття, щоб розкрити всю його суть лінгвісти доклали багато роботи. Наукові роботи відкривають нам нові грані й можливості слова. Однак визначити слово тільки як мовний елемент, що складається з ряду звуків та позначає певне поняття – це значить ізолювати його від системи мови в цілому. Враховуючи складність і багатоплановість структури слова, сучасні дослідники для його характеристики використовують тип складного аналізу, тобто вказують на суму найрізноманітніших мовних ознак:
– фонетичну оформленість і наявність одного наголосу;
– лексико-семантичну значимість, його здатність виражати поняття;
– його відокремленість і непроникність (тобто неможливість додаткових вставок всередину слова без змін його значення);
– ідіоматичність (тобто непередбаченість, немотивованість називання чи неповну його мотивованість);
– віднесеність до тих чи інших частин мови.

ВИСНОВКИ

Подібно усім мовам, як українська мова, так і англійска – є мовою слів. Весь словниковий склад являє собою результат тривалого розвитку. Слова різні за часом виникнення і походженням.
Із слів формуються словосполучення, речення, а потім і текст. Таким чином, слово виступає в якості основної значимої одиниці мови.
Окрема наука займається вивченням слів – це лексикологія. І не випадково. Адже слово має величезну силу. Слово – це зброя, якою потрібно вміти користуватися. Справді, сьогодні ти підтримав друга добрим словом, а завтра образив його до сліз, сказавши лише одне слово, не вдумавшись в його зміст. Саме це я намагалася дослідити у своїй курсовій роботі: як може змінитися значення слова лише через невеличку зміну інтонації, чи перестановку у речені за допомогою мотивації слів.
Мотивацію розуміють як зв’язок між словами, що виявляє їх мотивованість, яка, у свою чергу, визначається як структурно-семантична властивість слова, що дозволяє усвідомити зумовленість зв’язку значення (семеми) і звукової оболонки слова (лексеми) на основі співвіднесеності слова з мовною та позамовною дійсністю.