Сутність діалектики Г.Гегеля

Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні.

Людство як світова спільнота.

Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства (Ж.Ламетрі, Д.Дідро).

Філософія досократиків.

Ідеї єдності слов’ян Кирило-Мефодіївського товариства.

Чуттєве та раціональне пізнання.

1. Сутність діалектики Г.Гегеля.
У своєму вченні про сутність Гегель підходить до розуміння одного з фундаментальних принципів діалектики – принципу суперечності, його всезагальності. Він визначає його як закон мислення закон єдності та боротьби протилежностей, конкретизує його рядом категорій: протилежність, відмінність, суперечність, єдність (тотожність), боротьба, взаємодія, позитивне, заперечувальне, різниця тощо.
Розробка Гегелем вчення про суперечливість всього, що нас оточує, – найвище досягнення світової філософії ХІХ століття, надбання високої гуманітарної культури, результат проникнення мислення людини у фундаментальну, глибинну сутність усіх речей і явищ дійсності. Вчення про поняття. На цьому етапі абсолютна ідея збагачується новим змістом стосовно утворення понять логіки, їх суперечливості. Гегель розглядає поняття загального, особливого і одиничного, їх суперечливість.
Величезною заслугою Гегеля є розробка ним діалектичного методу дослідження, котрий за своїм змістом включає в себе закони і принципи діалектичної логіки, закони мислення. За Гегелем, цей метод не може бути відмінним від діалектики, він тотожній їй. А це означає, що діалектичний метод передбачає розгляд усіх явищ через призму їх суперечливості: зв’язку з іншими явищами; біжучості категорій; якісних перетворень; утримання, «зняття» старого у новому тощо.

Список використаних джерел
1. Білодід Ю.М. Філософія: український світоглядний акцент. - К., 2006.
2. Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000.
3. Ильенков Э. В. Диалектическая логика. Очерки истории и теории. — М., 1984.
4. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г. І. Волинка, В. І. Гусєв, І. В. Огородник, Ю. О. Федів; За ред. Г. І. Волинки. – К.: Вища шк..,1999
5. Гегель. Феноменологія духу. Переклад з німецької. - К.: Основи, 2004.
6. Горбачев В. Т. История философии. – М., 1998
7. Краткий очерк истории философии. – М., 1981
8. Радугин А. А. Философия. Курс лекций. _ М., 1996
9. Кричевский А. В. Учение Гегеля об абсолютном духе как спекулятивная телеология // Вопросы философии. – 1993. - №5
10. Легова Е. С. Гегель об истоках злой воли // Вопросы философии. – 1996. – №11
11. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій.3-тє видання, перероблене і доповнене. - Львів, 2004.
12. Подольська Є.А. Філософія. - К., 2006.

-

-