ЗМІСТ
I.Теоретична частина
1. Теорія ігор в економічному аналізі
2. Аналіз маркетингової діяльності підприємства.
3. Балансовий спосіб обробки економічної інформації.
II.Практична частина
1. Задача №1
2. Задача №2
3. Задача №3
ЗАДАЧА №1
Визначити результативний показник, розрахувати вплив факторів на зміну результативного показника; розрахунки провести способами ланцюгової підстановки, абсолютних та відносних різниць.Зробити висновки.
№ з/п Показники За планом Фактично Абсолютне відхилення Відсоток виконання плану, %
1 Валова продукція (Q), грн. 933120 1074937,5 141817,5 115,2
2 Кількість працівників, чол. (Ч) 60 65 5 108,3
3 Кількість робочих днів (n) 243 245 2 100,8
4 Тривалість робочого дня (t), год. 8 7,5 -0,5 93,75
5 Виробіток працівника за годину (s), грн. 8 9 1 112,5
ЗАДАЧА №2
Визначити результативний показник; розрахувати індексним та інтегральним методами вплив факторів на зміну результативного показника. Зробити висновки.
Таблиця
Показник за планом фактично
Товарна продукція (ТП), тис.грн. 100 108
Кількість виробів у натуральному вираженні (Q), штук 10000 12000
Ціна (P), грн. 10 9
ЗАДАЧА №3
Розрахуйте вплив факторів на прибуток від реалізації (на підприємстві один вид продукції).
Таблиця
Показники 2 варіант
план звіт
1. Реалізовано продукції, т 100 120
2. Собівартість 1 т, грн. 700 750
3. Ціна за 1т, грн. 900 850
4. Прибуток з 1 т, грн. 200
(900-700) 100
(850-750)
5. Прибуток від реалізації товарної продукції, грн. 20000
(100*200) 12000
(120*100)
-
ТЕОРІЯ ІГОР В ЕКОНОМІЧНОМУ АНАЛІЗІ
Теорія ігор – розділ прикладної математики, який вивчає математичні моделі прийняття рішень у так званих конфліктних ситуаціях, що мають місце. Основоположниками теорії ігор є математик Дж. Фон Непман та економіст О. Моргенштерн. В подальшому її розвинули Неш Джон, Зелтен Райнхард, Харшаньї Джон Чарльз, які в 1994 р. стали лауреатами премії пам'яті Альфреда Нобеля з економіки "за пріоритетний вклад в аналіз некооперативних ігор".
Сутність теорії ігор полягає у встановленні оптимальної (у тому чи іншому змісті) стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях. Метою теорії ігор є визначення оптимальної стратегії для кожного гравця.
Стратегією гравця називається сукупність правил, що обумовлюють вибір його дій при кожному особистому ході залежно від наявної ситуації.
Під конфліктом розуміється ситуація, в якій стикаються інтереси двох чи більше сторін, які переслідують різні (інколи протилежні) цілі. Кожна з сторін-учасників конфліктних ситуацій може у певний спосіб впливати на хід подій, але не має змоги повністю ним керувати. Конфліктні ситуації виникають під час вирішення різноманітних економічних проблем (відносини між організаціями-виробниками і споживачами, торгівля, економічна конкуренція тощо).
Щоб дослідити конфліктну ситуацію будують її формалізовану спрощену модель, яка називається грою. Теорія ігор встановлює для різних класів конфліктних ситуацій оптимальні лінії поведінки учасників – стратегії гравців, що забезпечують рівновагу у грі. Оптимальні стратегії гравців гарантують кожному з них якийсь виграш, причому такий, що відхід будь-якого з учасників від узгодженої стратегії може тільки зменшити його виграш.
Ігри різняться за числом учасників, характеристиками так званих платіжних функцій, які визначають виграш кожного гравця залежно від його поведінки і поведінки інших учасників конфлікту, за інформацією про ситуацію, що склалася та яка є в розпорядженні партнерів, за правилами, що обмежують вибір лінії поведінки учасників, за можливостями укладання угод між ними і входження в коаліції, за визначенням поняття "рівноваги" чи "справедливого вирішення гри".
Складовою теорії ігор виступає статистична теорія ігор. Це розділ сучасної прикладної математики, який вивчає методи обґрунтування оптимальних рішень в конфліктних ситуаціях.
У теорії статистичних ігор наявні такі поняття як вихідна стратегічна гра і власне статистична гра. В цій теорії першого гравця називають природою, вкладаючи в це поняття сукупність обставин, в яких доводиться приймати рішення другому гравцю, якого називають статистиком.
Якщо виграш одного гравця дорівнює програшу іншого, то гра називається антагоністичною або грою з нульовою сумою. У процесі гри її учасники здійснюють ходи. Ходом гравця називається вибір та здійснення однієї із передбачених правилами дій.
Ходи бувають двох видів: особисті та випадкові. Особистий хід – це свідомий вибір гравцем одного з можливих варіантів дій. У подальшому ми будемо розглядати тільки особисті ходи гравців. Випадковий хід – це випадково вибрана дія.
Для того, щоб вирішити гру, або знайти рішення гри необхідно для кожного гравця вибрати стратегію, яка б відповідала умові оптимальності. Це означає, що один із гравців повинен одержати максимальний виграш, у той час як другий дотримується своєї стратегії. Такі стратегії називаються оптимальними.
Статистична теорія ігор відрізняється від стратегічної теорії ігор. Так, стратегічна теорія ігор передбачає такі умови:
– активні дії обох гравців;
– обидва гравці поводяться розумно з погляду своїх інтересів;
– повна невизначеність у виборі стратегії кожним гравцем;
– обидва гравці діють на підставі детермінованої інформації, визначеної матрицею втрат.
На відміну від стратегічної статистична теорія ігор відбувається за таких умові
– природа не є активним гравцем, тобто вона "нерозумна" і не протидіє максимальному виграшу другого гравця;
– статистик (другий гравець) намагається виграти гру в уявного противника, тобто у природи;
– часткова невизначеність у виборі стратегії;
– природа розвивається і діє відповідно до об'єктивно існуючих законів;
– наявність можливості у статистика поступового вивчення законів, зокрема, на основі статистичного експерименту.
-