ЗМІСТ

1. Вступ
2. Сутність та етапи розвитку поштового опитування.
3. Переваги та недоліки поштового опитування.
4. Вимоги до складання питань для поштового опитування.
5. Висновки
6. Список використаної літератури

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПОШТОВОГО ОПИТУВАННЯ

Поштове опитування є різновидом анкетування і правомірно розглядається як належний засіб збору первинної інформації. У найбільш загальному вигляді він полягає у розсипці анкет і отриманні на них відповіді поштою. Важлива перевага поштового опитування – простота організації. Однак, водночас поштове опитування має і свої недоліки. Основний із них - неповне повернення анкет (не всі респонденти заповнюють анкети та повертають їх дослідникам), що і понижує надійність отриманої інформації (частка повернених анкет - близько 20-25%). Як правило, збільшення кількості повернених анкет досягається розсипкою респондентам повідомлень. Вони повинні "настроїти" людину на участь в опитуванні. У повідомленні вказується, яким чином дослідники отримали адресу потенційного респондента, чому буде присвячене опитування, яку мету ставлять перед собою дослідники, тощо. Висилка повідомлень підвищує повернення анкет здебільшого ще на 10%. При розсилці анкет слід ще й відіслати конверт зі зворотною адресою для полегшення роботи респондента.
Також як недоліки методу можна відзначити наступні моменти:
- відмінності між тими, хто заповнив та вислав анкету, та тими, хто ухилився від участі в опитуванні;
- отримання відповідей не від тих осіб, яким було вислано анкету;
- поява групових відповідей там, де потрібні індивідуальні, використання порад інших осіб;
- респондент заповнює анкету не спонтанно, а після роздумів, після того, як прочитає всю анкету;
- отримані данні будуть репрезентативні лише для сукупності осіб, які відображені у списках, за якими складалася вибірка.
Для зменшення впливу цих негативних факторів інколи використовують додаткове інтерв'ювання осіб, які не повернули анкету.
Серед переваг потового опитування можна виділити наступні:
- низька вартість;
- простота організації;
- можливість одночасного проведення опитування на великій території;
- незалежність відповідей респондентів від впливу інтерв'юера;
- немає жорстких часових обмежень на заповнення анкети, отримуємо зважені, точні відповіді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. В. В Вербець, О. А Субот, Т. А. Христюк. Соціологія: Навчальний посібник. - К.: КОНДОР, - 2009. - 550 с.
2. Герасимчук А.А., Палеха Ю.І., Шиян О.М. Г 37 Соціологія: Навч. посібник. — 4-те вид., випр. й доп.— К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004.— 246 с.
3. Жоль К. К. Соціологія: Навч. посібник. — К.: Либідь, 2005. — 440 с.
4. Подольська Е.А., Подольська Т.В. П44 Соціологія: 100 питань — 100 відповідей. — Київ: Фірма "ІНКОС", 2009. - 352 с.
5. Примуш М.В. Загальна соціологія: Навчальний посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2004. —592 с.
6. Сірий Є. В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії/ Навч. посіб. - К.: Атіка, 2004. - 480 с. іл.

ВСТУП

Соціологія – молода наука, яка вивчає найбільш складний, мінливий об'єкт – людське суспільство, його структуру, закони розвитку, поведінку людини. Це та наука, яка формує та утверджує погляд на громадянське суспільство як взаємопов'язану цілісність, яка постійно перебуває у стані мінливості та розвитку. Саме ця наука з'ясовує місце та функції кожного соціального явища і процесу, дає людям потрібні орієнтири, допомагає зрозуміти обставини життя, що їх оточують у безмежному процесі людських відносин. Фізики, хіміки, біологи, здається, пізнали таємниці Всесвіту, а соціологи продовжують сперечатись про те: що таке суспільство, яке воно, чому постійно змінюється, ускладнюється, набуває нових форм?
Прояви дії соціологічної науки ми нерідко спостерігаємо, вона для нас не є цілком новим феноменом. Останнім часом стали дуже популярними опитування населення з різних проблем. З одного боку, з розвитком ринкових відносин не тільки в економічній сфері, айв інших (політика, культура і т. ін.) відбувається стрімкий процес появи соціальних замовлень на подібного роду досліджень. їх можна віднести до сфери маркетингових досліджень (товарний маркетинг, політичний, соціальний). Хоч і більшість такого роду "досліджень" досить мало має спільного із соціологією, застосовує лише її інструментарій. Це свого роду рекламні та маркетингові заходи багатьох фірм та компаній, що часто проводяться на недостатньому професійному рівні, чим і дискредитують цю науку.
Сучасні соціологічні дослідження спираються на ряд методів, які і визначають подальший хід дослідження та неодмінно впливають на його результати. Проводячи емпіричний збір інформації, необхідно визначити заздалегідь, яким методом користуватися. У соціології виділяють такі способи збору даних: опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент.

Опитування є одним із найважливіших первинних методів збору інформації. Воно передбачає прямий чи непрямий контакт з респондентами (опитуваними) для отримання відповідей на питання про їх переконання, рівень знань, відношення до певного типу товару, поведінку тощо в формі відповідей на поставлені запитання. Приблизно в 90% випадків соціологи звертаються саме до цього методу збору емпіричних даних.

ВИСНОВКИ

Опитування — найбільш уживаний метод збору соціальної інформації. За допомогою опитування можна отримати повну картину функціонування громадської думки щодо проблем соціальної практики, про запити, потреби, інтереси та орієнтації, мотиви поведінки різних груп населення. Використання методу опитування дозволяє отримувати інформацію про сьогодення, про оцінку подій, які відбувалися багато років тому, а також про плани на майбутнє. Інформація, яка буде отримана за допомогою опитування, досить легко піддається кількісному аналізу, а також інтерпретації після обробки.
Опитування — це метод збору первинної вербальної інформації, який базується на безпосередній (інтерв'ю) або опосередкованій (анкетування) соціально-психологічній взаємодії між дослідником та опитуваним (респондентом). При проведенні опитування фіксуються оцінки, думки, враження, надії особистості. Інколи трапляються помилки, коли дослідник інтерпретує емпіричну інформацію як факт або як стан процесу чи явища. Безперечно, ця помилка не повинна траплятися в дослідженні. У дослідженні при використанні анкетування можна отримати тільки оцінки або ставлення населення до певної події.
Сам факт і думка про факт — різні речі. Потрібно зазначити, що отримана інформація в анкетуванні (інтерв'ю) підлягає надзвичайно обережній інтерпретації. Висновки повинні бути виваженими і обґрунтованими. Вони повинні базуватись як на реальних фактах та подіях, так і на оцінках цих фактів життєдіяльності особистості.
Завдяки опитуванню можна отримати широкий спектр різнобічної соціальної інформації.
Які бувають види опитування населення? За ступенем охоплення генеральної сукупності розрізняються загальні та вибіркові опитування. При загальному опитуванні беруть участь всі представники трудового чи творчого колективу, все населення міста чи села. Загальне опитування є певною різновидністю референдуму.
При вибірковому опитуванні число респондентів становить певну частину генеральної сукупності або певну пропорцію (вибірку) від усього населення села, міста, країни.
Як правило, анкетування проводиться з метою більш широкого охоплення одиниць аналізу.