ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЯКІСНОГО ТА КІЛЬКІСНОГО АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНИХ РИЗИКІВ 5
1.1 Сутність та основні засади аналізу ризиків підприємства 5
1.2 Якісний аналіз ризиків 15
1.3 Кількісний аналіз ризиків 19
РОЗДІЛ 2. КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ЕКОНМОІЧНИХ РИЗИКІВ 29
2.1 Комплексна система управління ризиками підприємства 29
2.2 Комплексна оцінка економічних ризиків підприємства 37
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 45

Термін КСУР - Комплексна система управління ризиками підприємства (Enterprise Risk Management - ERM) з’явився відносно недавно, але вже отримав значне поширення. ERM – це структурований підхід, вбудований в діяльність бізнесу, який підтримує координацію стратегії, процесів, людей, технологій, і знань/інформації з метою оцінити і управляти невизначеністю в діяльності організації, з метою збільшення її вартості. У сьогоднішньому економічному середовищі посилюються вимоги до всебічного управління ризиками. Такий підхід дозволяє гарантувати, що як ризики, так і можливості для зростання і розвитку компанії будуть систематично ідентифіковані та проаналізовані та будуть запропоновані рішення, що дозволяють бізнесу мінімізувати збитки і максимізувати можливий прибуток.
Метою комплексної системи управління ризиками (КСУР) є забезпечення стратегічної та оперативної стійкості бізнесу компанії за рахунок підтримки рівня ризиків у визначених межах. Для початку необхідно розкрити, що представляє собою комплексна система управління ризиками.
У табл. 2.1 представлено порівняння двох підходів до формування систем управління ризиками: фрагментарного та комплексного, або інакше - стара парадигма і нова парадигма ризик-менеджменту [8].

1. Абчук В.А. Предприимчивость и риск. - Л.: ЛФ ВИПК РП, 1991.
2. Альгин А.П. Риск и его роль в общественной жизни. - М.: Мысль, 1989.
3. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент.- М., 1996.
4. Балика С.Ю. Управління господарським ризиком при переході підприємства на випуск нової продукції.// Автор. дис. на здобуття наук. ступ. канд. економ. наук. - Харків, 1998.
5. Бешелев С.Л., Гурвич Ф.Г. Математико-статистические методы экспертных оценок.-М.: Статистика, 1980.
6. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризик у менеджменті.-К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996.
7. Гойко А.Ф. Методи аналізу та оцінки ризику діяльності будівельних фірм і підприємств в умовах ринку.// Будівництво України. - 1997. - №4.
8. Глущенко В.В. Управление рисками. Страхование. –Железнодорожный: Крылья, 1999.
9. Гранатуров В.М. Экономический риск: сущность, методы измерения, пути снижения.: Уч. пос. – М.: Дело и Сервис, 1999.
10. Дубров А.М., Лагоша Б.А., Хрусталев Е.Ю. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Уч. пос. / Под ред. Б.А.Лагоши.-М.: Финансы и статистика, 1999.
11. Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Учет и анализ финансовых активов: акции, облигации, векселя.-М.: Финансы и статистика, 1995.
12. Жигло А.Н. Расчет ставок дисконта и оценка риска.// Бухгалтерский учет. - 1996 . - №6.
13. Ільяшенко С.М. Господарський ризик та методи його вимірювання. Навчальний посібник. - Суми: «Мрія –1» ЛТД. 1996.
14. Клейнер Г.Б. Риски промышленных предприятий. // Российский экономический журнал.-1994.-№5-6.
15. Короткий тлумачний словник української мови. / За ред. Д.Г. Гринчишина.-2-ге вид., перероб. і допов.-К.: Рад. школа, 1988.
16. Лапуста М.Г., Шаршукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности. - М.: ИНФРА-М, 1996.
17. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси./Пер. з англ.. В.Ф. Овсієнка та В.Я.Мусієнка:-К.: Основа, 1993.
18. Ожегов С.И. Словарь русского языка.-М.: Русский язык, 1981.
19. Онуфриева Т.Л. Учет производственных рисков в договорной цене на строительную продукцию.// Экономика строительства. - 1997, - №8.
20. Первозванский А.А., Первозванская Т.Н. Финансовый рынок: расчет и риск. - М.: Инфра-М, 1992.
21. Платонов С.В., Третьяк В.И., Черкасов В.В. Искусство управленческой деятельности.-К.: «Либра», 1996.
22. Проблеми економічного ризику: аналіз та управління. Збірник наукових праць за матеріалами Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції (26-28 жовтня 1998 р.). - К.: КНЕУ, 1998.
23. Рабочая книга по прогнозированию. Отв. ред. И.В.Бестужев-Лада -М.: 1982.
24. Райзберг Б.А. Предпринимательство и риск.-М.: Знание, 1992.
25. Риски в современном бизнесе. Авторы: П.Г.Грабовый, Петрова, С.И.Полтавцев, К.Г.Романцова, Б.Б.Хрусталев, С.М.Яровенко. - М.: Аланс,1994.
26. Самуельсон П. Економіка.-Львів: Освіта, 1993.
27. Севрук В.Т. Банковские риски.-М.: Дело ЛТД, 1995.
28. Статистика рынка товаров и услуг.// Под ред. И.К. Белявского.-М.: Финансы и статистика, 1995.
29. Тематическое досье «Риски в рыночной экономике». Сост. Васильев В.Е., Внукова Н.Н., Кагановский С.А. - Харьков: Лизинговый фонд. Центр анализа рисков, 1995.
30. Тони Райс, Брайн Койли. Финансовые инвестиции и риск. Пер. с англ.- К.: Торг. – изд. бюро ВНY, 1995.
31. Устенко О.Л. Теория экономического риска.- К.: МАУП, 1997.
32. Финансовый менеджмент / Под ред. Стояновой Е.С.-М.: Перспектива, 1993.
33. Хейне П. Экономический образ мышления: Пер. с англ.-2-е изд..-М.: Дело при участии изд-ва «Catallaxy», 1993.
34. Хозяйственный риск и методы его измерения: Пер. с венг./ Т.Бочкаи, Д.Месена, Д.Мико, Е.Сеп, Э.Хусти.-М.: Экономика, 1979.
35. Хохлов Н.В. Управление риском: Учеб. пособие для вузов.-М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.
36. Черкасов В.В. Деловой риск в предпринимательской деятельности.-К.: Либра, 1996.
37. Чернов В.А. Анализ коммерческого риска.-М.,1998.
38. Черняк В.З. Оценка бизнеса.-М.: Финансы м статистика, 1996.
39. Шумпетер Й. Теория экономического развития (исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры).-М.: Прогресс, 1982.
40. Економіка підприємства.: Підручник.-В 2т./За ред. С.Ф.Покропивного.-К.: Хвиля-Прес, 1995.
41. Экспресс-анализ финансового состояния предприятия.// Финансовая тема. - 1997 - №3.

Система ринкових відносин об’єктивно зумовлює існування ризику в усіх сферах господарської діяльності. Ринкове середовище вносить в діяльність підприємств елементи невизначеності і поширює «асортимент» ризикових ситуацій, які виникають при присутності конкретних умов та обставин. Ризикові ситуації формують умови для існування і реалізації економічного ризику, з яким в процесі своєї діяльності зіштовхуються практично усі підприємства. Відсутність повної інформації, існування протидіючих тенденцій, елементи випадковості та інші нові економічні умови господарювання обумовлюють важко-прогнозованість процесу управління, оскільки більшість управлінських рішень підприємства приймається в умовах невизначеності та економічного ризику.
Щоб вижити за цих складних умов підприємствам необхідно приймати нетрадиційні та сміливі рішення, але це теж підвищує ступінь економічного ризику. При означених обставинах підприємствам потрібно не уникати ризику, а вміти правильно оцінювати його ступінь і безпосередньо управляти ним з метою обмеження.
Підприємствам необхідні своєчасне врахування чинників ризику при прийнятті управлінських рішень; кваліфікована організація процесу управління ризиковою ситуацією, що спрямована на забезпечення адаптації діяльності підприємства до мінливих умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Стратегія управління ризиковою ситуацією залежить від специфічних ризиків, які можуть виникати в процесі діяльності підприємства, можливості правильно оцінити конкретну ризикову ситуацію, знайти оптимальний варіант виходу з неї, враховуючи наявні у розпорядженні підприємства ресурси.
З ризиком ми зустрічаємося щоденно: і на побутовому рівні, і при здійсненні будь-якої господарської діяльності. Саме тому оцінка та шляхи нейтралізації ризиків є актуальною темою сьогодення.
Суттєвий вплив ризиків на всі елементи, цінності і сторони діяльності комерційної організації приводить до необхідності формулювання функції управління ризиками, виходячи з того, що по суті своїй процес управління комерційною організацією являє собою послідовність економічних і соціальних виборів, кожний з яких запускає визначені фінансові й організаційні механізми, що мають істотний вплив для даного бізнесу, які знижують або підвищують її ризикову позицію при досягненні тієї норми прибутку, що виявляється доступною в умовах конкретної соціально-економічний ситуації. Основна мета управління ризиками – їх мінімізація з метою уникнення або часткового зменшення можливих фінансових втрат від дії ризиків. Теоретичною основою наукових досліджень проблематики ризику, забезпечення підприємства захистом від нього широко досліджується в працях як зарубіжних, так і вітчизняних економістів: Хлістунова Н. В., Соляунов А. А., Роік В. Д., Нерсисян Т. Я., Минаева Е. В., Камінський А. Б., Вітлінський В. В., які розглядають питання економічної безпеки, рівноваги, фінансової стійкості

У господарській діяльності треба вміти аналізувати ризики, тобто виявляти ті етапи діяльності, на яких виникають ризики, аналізувати причини їх появи, оцінювати ступінь кожного з ризиків та ймовірність настання ризикової події.
Щоб кількісно визначити величину економічного ризику, треба знати всі можливі наслідки окремої події та відповідну ймовірність її настання. Таким чином, економічний ризик має математично виражену імовірність настання втрат, що може бути розрахована з достатнім ступенем точності на базі статистичних даних. Існують два методи визначення ймовірності настання певної події: об`єктивний і суб`єктивний.
Найбільш розповсюдженими методами кількісної оцінки економічних ризиків є статистичний метод, метод експертних оцінок, аналітичний метод.
Статистичним методом ризик оцінюється через розрахунок коливання (мінливості) можливого результату. Для характеристики міри мінливості використовують дисперсію, середньоквадратичне відхилення, а також коефіцієнт варіації.
Для визначення ризику існують поняття «області ризику», кожна з яких характеризується різними значеннями коефіцієнта ризику. Виділяють безризикову область, область мінімального ризику, область підвищеного ризику, область критичного ризику і область недопустимого ризику.
В основі експертних методів оцінки ризиків покладена інформація, тобто думка експертів про ймовірність та величину можливих втрат від ризикових ситуацій. На практиці існують різні варіанти застосування експертних методів у кількісній оцінці ризиків.
Методи оцінки ризиків підприємства за результатами аналізу фінансового стану є найдоступнішими методами відносної оцінки ризику як для самого підприємства, так і для його партнерів. Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, що характеризується системою абсолютних та відносних показників. Аналіз фінансового стану підприємства дозволяє оцінити фінансову стійкість, що є критерієм оцінки ризику підприємства і виступає одним з важливих елементів запобігання банкрутству на самих ранніх стадіях.
Існують також інші методи оцінки економічних ризиків, а саме визначення точки беззбитковості, коефіцієнта чутливості бета і т.д.