ЗМІСТ
ВСТУП 3
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 6
1.1. Визначення поняття уяви та критеріїв її оцінки в працях зарубіжних і вітчизняних авторів 6
1.2. Функції і види уяви 13
1.3. Розвиток уяви у дітей дошкільного віку 19
Висновки до першого розділу 28
Розділ 2 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ УЯВИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 30
2.1. Методи і методики дослідження уяви у дітей старшого дошкільного віку 30
2.2. Аналіз психологічних особливостей розвитку уяви у дітей старшого дошкільного віку 34
Висновки до другого розділу 48
Розділ 3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ЩОДО РОЗВИТКУ УЯВИ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 51
3.1. Ігри, що розвивають уяву дітей дошкільного віку 51
3.2. Завдання та вправи для розвитку уяви 56
3.3. Аналіз ефективності проведення експериментальної роботи 60
3.4. Психологічні рекомендації батькам щодо розвитку уяви і дітей дошкільного віку 66
Висновки до третього розділу 73
ВИСНОВКИ 75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 77
ДОДАТКИ 81

Таблиця 3.1.
Порівняння результатів контрольного та повторного експерименту для контрольної групи
Група Швидкість придумування розповідей Незвичайність оригінальність сюжету Деталізація образів Емоційність образів
Контрольна 46 46 14 46
Контрольна повторний експеримент 46 44 15 46

В контрольній групі не проводився формуючий експеримент, а було проведено лише повторний констатуючий експеримент. Ми бачимо, що результати практично не змінилися.
Проілюструємо цю залежність у вигляді рисунку.


Рис. 3.5. Порівняння результатів контрольного та повторного експерименту для контрольної групи

Розглянемо чи вплинула на розвиток уяви дітей система проведених ігор та завдань для розвитку уяви.
Таблиця 3.2.
Порівняння результатів контрольного та формуючого експерименту для експериментальної групи
Група Швидкість придумування розповідей Незвичайність оригінальність сюжету Деталізація образів Емоційність образів
Експериментальна до формуючих заходів 53 20 27 33
Експеримен-
тальна 53 22 30 35

В експериментальній групі зважаючи на проведену нами серію заходів та корекційних занять відповідно до розробленої програми відбулися якісні зміни, які ми відобразили в таблицях і діаграмах.

Рис. 3.6. Порівняння результатів контрольного та формуючого експерименту для експериментальної групи
Розглянемо результати проведеного експерименту, використавши методику "Намалюй що-небудь" (Т.Д. Марцинківський) та «Придумай гру»(Т.Д. Марцинківський).
Таблиця 3.3.
Порівняння результатів контрольного та повторного експерименту для контрольної групи
Група Намалюй що небудь Придумай гру
Контрольна 13 20
Контрольна повторний експеримент 13 19

Ми бачимо, що позитивні зміни не відбулися, бо для контрольної групи не було проведено формуючих заходів.

Рис. 3.7. Порівняння результатів контрольного та повторного експерименту для контрольної групи по методиках Марцинківського

Розглянемо ці ж показники для експериментальної групи, у якій проводився формуючий експеримент.



Таблиця 3.4.
Порівняння результатів контрольного та формуючого експерименту для експериментальної групи

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимова М.К., Гуревич К.М. Психологическая диагностика: Учебник для вузов. Под ред. М.К. Акимовой , К.М. Гуревича. - СПб.: ПИТЕР, 2008. - 652 с.
2. Андреева И.В., Бетина О.Б. Психология и педагогика / И.В. Андреева, О.Б. Бетина. - М.: Эксмо, 2008. - 224 с.
3. Большой психологический словарь. Сост. Мещеряков Б., Зинченко В. - М.: Олма - пресс, 2004.- 546 с.
4. Боровик О. В. Развитие воображения. Методические рекомендации. – М.: ООО «ЦГЛ «Рон»» 2000. – 112с.
5. Брунер Д. С. Психология познания. За пределами непосредственной информации. – М.: Книга, 1977. – С. 304 – 319
6. Брушлинский А.В. Воображение и творчество. // Сб. «Научное творчество» М.: Наука,1969.- 649 с.
7. Берн Шон. Гендерная психология / Шон Берн. - СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. – 318с.
8. Брушлинский А. В. Воображение и творчество // Научное творчество. — М.: Наука, 1969.- 649 с.
9. Блонский П. П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. Т. 1 / Под ред. А. В. Петровского. — М.: Педагогика, 1979.- С. 345
10. Беркинблит М.Б., Петровский А.В., Фантазия и реальность. М.,Политиздат,1968. -с.121-128.
11. Веккер Л. М. Психические процессы. – Т.1. – СПб.: 1974. – С. 278 – 295.
12. Веракса Н.Е., Дьяченко О.М. Способы регуляции поведения у детей дошкольного возраста.// «Вопросы психологии». 1996.№3.- с. 1427.
13. Выготский Л.С. Детская психология. – М.: ИД «Равновесие», 2004. – 112 с.
14. Гарбузов В.И. Воспитание ребёнка. – М.: АСТ, 1997. – 303 с.
15. Гегель. Эстетика. М.. 1968, Т. 4, с.156.
16. Головей Л.А., Рыбалко Е.Ф. Практикум по возрастной психологии. Под ред. Л. А. Головей, Е. Ф. Рыбалко. - СПб.: Речь, 2002. - 694 с.
17. Громкова М.Т. Психология и педагогика профессиональной деятельности. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 415 с.
18. Давыдов В. В. Теоретические проблемы учебной деятельности, творчества, личности // Учебная деятельность и творческое мышление. Тезисы. I часть. Уфа—Москва, 1985.
19. Диагностика умственного развития дошкольников / Под ред. Л.А. Венгера и В.В. Холмовской. М.: Наука, 1978.- 148 с.
20. Десять Чернильных пятен/ [Електронний ресурс]/ Режим доступу:http://www.child-psy.ru/inkblots/423.html
21. Дьяченко О. М. Об основных направлениях развития воображения у детей. // Вопросы психологии. М.: Наука, 1988.- № 6.- с. 52 – 59.
22. Дьяченко О. М., Кириллова А. И. О некоторых особенностях развития воображения детей дошкольного возраста. // Вопросы психологии. М.: Наука, 1987. - № 1. - с. 44 – 51.
23. Джон Дьюи Психология и педагогика мышления/Перевод с английского Н. М. Никольской под редакцией Н. Д. Виноградова/М.: Издание Т-ва «Мир», 1919. VI, 202 с
24. Дудецкий А.Я. Теоретические вопросы воображения и творчества. Смоленск., 1974, с. 116-119.
25. Заика Е.В. Комплекс игр для развития воображения // «Вопросы психологии». 1993. - №2. - с.54-62.
26. Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования. - М.: Академия, 2005. - 208 с.
27. Запорожец А. В. Развитие восприятия и деятельность/ [Електронний ресурс]/ Режим доступу:http://psychology-online.net/articles/doc-1466.html
28. Игнатьев Е.И. Психология изобразительной деятельности детей. -М.: Книга, 1961г. – 147 с.
29. Костоусов В.П. Конспект по дисциплине "Психодиагностика". - Анапа, 2010.- 68 с.
30. Кузнецов В.Б. Развитие творческого воображения младших школьников на основе применения базовых элементов ТРИЗ, Региональная научно-практическая конференция. Челябинск, 1998. – с. 56 - 58
31. Леонтъев А. Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т. 1 / Под ред. В. В. Давыдова и др. — М.: Педагогика, 1983. – 346 с.
32. Лурия А.Р. Лекции по общей психологии. СПб.: Питер, 2007. – 320 с.
33. Майерс Дэвид. Социальная психология. - СПб.: Прайм - Еврознак, 2007. - 512 с.
34. Методика определенияуровнявоображения // Психология от А до Я. – М. 2000. – 320 с.
35. Михайленко, Н.Я. Организация сюжетной игры в детском саду: пособие для воспитателя / Н.Я. Михайленко, Н.А. Короткова. – М.: Издательство «ГНОМ и Д», 2000. – 96 с.
36. Миронов Н.П. Способность и одаренность в младшем школьном возрасте. // Начальная школа.- 2004 г. - № 6 – с. 67-69
37. Мусийчук М.В. Практикум по развитиюкреативностиличности. М., 1994
38. Мухина В.С. Возрастная психология: Феноменология развития; детство, отрочество: Учебник для студентов вузов. - М.: Академия, 1998 – 219 с.
39. Новиков А.М., Новиков Д.А. Методология. - М.: СИНТЕГ, 2007. - 668 с.
40. Павелків Р.В. Загальна психологія. Підручник. - К.: Кондор, 2009. - 576 с.
41. Родионова, Г.С. Развитие творческого воображения и связной речи дошкольников с ОНР в ходе работы со сказкой // Современные подходы к организации коррекционной работы с детьми дошкольного и младшего школьного возраста с особыми образовательными потребностями: сборник материалов региональной научно-практической конференции, Хабаровск, 2011 — С. 90-93
42. Рибо Т. Творческое воображение – СПб, 1901. – С.132-140.
43. Рейтман У.Р. Познание и мышление. Моделирование на уровнеи нформационных процессов. М., Мир, 1968. – с. 65-68.
44. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. — СПб.: Питер, 1999. – C. 84-87.
45. Святкова О. Развиваем творческие способности/ [рисунки]- М.: Изд-во Розовый слон, 2002. – 10 с.
46. Субботина Л.Ю. Развитие воображения детей/ [текст] – Ярославль: Академия развития, 2001. – 240 с.
47. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - Ростов н/Д.: Феникс, 2007. - 736 с.
48. Страунинг А., Страунинг М. Игры по развитию творческого воображения по книге Дж. Родари. - Ростов-на-Дону, 1992
49. Туник Е.Е. Диагностика креативности. Тест Е. Торренса. СПб.: ПИТЕР, 2007. - 170 с.
50. Фарман И.П. Воображение в структуре познания. - М.: Академия, 2007. - 215 с.
51. Шевандрин Н.И. Основы психологической диагностики. В 3 Ч. - М.: ВЛАДОС, 2003.
52. Шмелёв А.Г. Основы психодиагностики. - Ростов н/Д.: Феникс, 2006. - 544 с.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Останнім часом у суспільстві все гостріше постає питання про виховання творчої особистості. У зв'язку з цим виникає необхідність у вивченні розвитку творчих процесів людини і пошуку шляхів їх оптимізації. Психологи довели, що уява широко включена у творчу діяльність людини на різних етапах її життя. Уява є необхідною складовою художньої, конструктивної, музичної, взагалі будь-якої творчої діяльності. Особливо значущим стає виявлення специфіки творчої уяви, закономірностей її становлення і розвитку у дітей дошкільного віку.
Результати зарубіжних і вітчизняних психологічних досліджень показують, що уява, як адекватно-образне мислення, позитивно впливає на психіку дитини, його інтелектуальну діяльність, загальний розвиток і характер.
Так, наприклад, психолог О.М. Дьяченко пише: "Уява - це нібито чуйний музичний інструмент, оволодіння яким відкриває можливості самовираження, вимагає від дитини виконання власних задумів і бажань" [21, C. 41]. У процесі нервової діяльності виникають нові поєднання базових образів уяви.
Л.С. Виготський пише: "Найсуттєвіша відмінність уяви від інших форм психічної діяльності людини полягає в наступному: уява не повторює в тих же поєднаннях і в тих же формах окремі враження, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень" [13].
Дослідженням уяви людини займалися багато психологів, серед них
О.В. Боровик, Л.М. Веккер, Д.С. Брунер, А.В. Брушлінський, О. В. Запорожец, А. І. Кирилова , А.В. Петровський, Т. Рібо, Г.С. Родіонова, О. Святкова, А. Страунінг, Л.Ю. Субботіна , І.П. Фарман та ін.
У дослідженнях цих та інших психологів підкреслюється особлива роль періоду дошкільного дитинства в розвитку уяви. Особливо це потрібно враховувати батькам і вихователям дошкільних навчальних закладів.
Зважаючи на вищесказане, можна зробити висновок, що вивчення уяви у дітей старшого дошкільного віку та її діагностування є актуальним, чим і обумовлений вибір теми магістерської роботи «Психологічні особливості уяви дітей старшого дошкільного віку».
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка психологічних особливостей розвитку уяви дітей дошкільного віку.
Для досягнення поставленої мети було поставлено низку завдань дослідження:
1. Розглянути теоретичні засади дослідження уяви дітей дошкільного віку: розкрити поняття «уява», її функції і види, показати вікову динаміку розвитку уяви дітей дошкільного віку.
2. Провести емпіричне дослідження та проаналізувати особливості розвитку уяви дітей дошкільного віку.
3. Підібрати систему ігор, завдань та вправ для розвитку уяви дітей дошкільного віку та провести формувальний експеримент і оцінити його ефективність.
4. Розробити психолого-педагогічні рекомендації батькам щодо розвитку уяви дітей дошкільного віку.
Об’єктом дослідження є уява дітей як вищий пізнавальний процес.
Предмет дослідження: психологічні особливості розвитку уяви дітей старшого дошкільного віку.
Для досягнення мети і вирішення завдань магістерської роботи були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз літературних джерел, синтез і узагальнення відомих результатів дослідження; еміпричні методи дослідження уяви (методика "придумай розповідь" Р.С. Нємова, методика "Намалюй що-небудь" Т.Д. Марцинківського, методика "Придумай гру" Т.Д. Марцинківського); контрольний і формувальний експеримент.
База дослідження: ДНЗ №568 міста Києва.
Практичне значення одержаних результатів. Результати, одержані в процесі дослідження можуть бути використані для розвитку дітей дошкільного віку у дошкільних навчальних закладах, а також батьками вдома.
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами та висновками, загального висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи сягає 84 сторінок.

ВИСНОВКИ

Для досягнення поставленої мети щодо теоретичного обґрунтування та експериментальна перевірка психологічних особливостей розвитку уяви дітей дошкільного віку, в магістерській роботі було виконано низку завдань, які привели до формулювання таких висновків:
1. При розгляді сутності поняття уяви, було відзначено, що згідно з дослідженнями сучасних психологів існує багато визначень та трактувань цього поняття, однак, у своїй роботі, ми визначаємо уяву, як відтворення у психіці людини предметів та явищ, які вона сприймала коли-небудь раніше, а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала.
2. Нашим дослідженням також було охоплено розгляд основних видів (активної і пасивної, відтворюючої та творчої) та функцій уяви (уявлення дійсності у образах, регулювання емоційних станів, участь у довільній регуляції пізнавальних процесів та станів людини, формування внутрішнього плану дій, планування і програмування діяльності, складання програм, оцінка їх правильності та процесу реалізації) .
3. Діагностику розвитку уяви для дітей старшого дошкільного віку було проведено з використанням чотирьох методик, серед яких Методика "Придумай розповідь" (Р.С. Нємов), Методика "Намалюй що-небудь" (Т.Д. Марцинківський), Методика "Придумай гру"(Т.Д. Марцинківський), Модифікований тест Роршаха.
4. У ході діагностичного експерименту було виявлено основні труднощі, які виникають у дітей старшого дошкільного віку при відтворенні образів уяви. Це, у першу чергу придумування незвичайного оригінального сюжету, відтворення деталей при малювання рисунку, виділення правил гри, продумування умов гри. Також складним виявилось ототожнення представлених плям реальним, або вигаданим об’єктам.
5. Такі результати дають змогу зауважити, що у досліджуваних групах, розвитку уяви увага не приділялася. Діти досліджуваних груп потребують проведення формуючих ігор для розвитку уяви.
6. На наступному етапі проведення експерименту було запроваджено ряд ігор та вправ, які заподіюють формуючий ефект щодо розвитку уяви дітей. Цей досвід було оцінено за допомогою повторного проведення вказаних методик для експериментальної та контрольної групи.
7. Таким чином, виходячи з результатів проведеної експериментальної роботи видно, що наша гіпотеза підтвердилася. У дітей експериментальної групи, у якій проводився контрольний експеримент підвищився рівень розвитку уяви. Натомість діти, які перебували у контрольній групі і не були підпорядковані формуючим вправам, розвиток уяви залишився на тому ж рівні.
8. Слід зазначити, що взаємозв'язок образотворчої діяльності з грою створює у дітей особисто значимий для кожної дитини мотив діяльності, а це в свою чергу забезпечує її ефективність. І результат діяльності виходить більш високий, оскільки дитина не просто малює, а передає в зображеннях образи ігри, що сприяє розвитку творчої уяви.
9. З огляду на проведене дослідження було запропоновано батькам систему ігор і вправ для розвитку уяви дітей у домашніх умовах.
10. Отже, проведене дослідження уяви дітей старшого дошкільного віку ілюструє, що практика вирішення завдань на уяву викликає суттєві зміни в особистості дитини, дозволяючи їй відкрито реалізовувати свої афективні і пізнавальні тенденції. При правильному педагогічному керівництві ці тенденції можуть зливатися і втілюватимуться у реальних творчих продуктах. Підтримка і гнучка оцінка продуктів уяви дитини задають спрямованість на соціально значиму самореалізацію і відкривають позитивні можливості для повноцінної творчої діяльності.