Вступ…………………………………………………………………………………3

1. Історія створення ОУН і УПА………………………………………………4

2. Діяльність ОУН-УПА в роки Другої світової війни……………………….7

Висновок…………………………………………………………………………….13

Список використаної літератури…………………………………………………..14

Політична доктрина ОУН була сформульована в її програмних документах 1929р., а в остаточному вигляді - у програмі, прийнятій її Великим збором у 1939р. Вона ґрунтувалася на пріоритеті інтересів української нації, яка проголошувалась абсолютною цінністю, "найвищим типом людської спільноти". Метою організації було створення української самостійної соборної держави. Форми державної влади мали відповідати послідовним етапам державного будівництва. На етапі національної революції передбачалося встановлення національної диктатури, покликаної після відновлення державності здійснити невідкладні заходи по закріпленню новоствореного режиму. Глава держави повинен був створити законодавчі органи "на засаді представництва всіх організованих суспільних верств". [1, c. 157]

1. Захарченко П.П.Історія держави та права України: Навч. посіб. для дист. навч. — К.: Університет „Україна", 2005. — 208 с.;
2. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посіб. — 4-те вид., стер. — К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. - 429 с.;
3. Стасюк О. Видавничо-пропагандивна діяльність ОУН (1941—1953 рр.). — Львів: Центр досліджень визвольного руху, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича, 2006. — 384 с.;
4. Муковський І. УПА та збройні формування ОУН у другій світовій війні//Воєнна історія. – 2002. - №5-6. – С. 37 – 49;
5. Вовк А. Неизвестные страницы истории УПА// "Військо України".- 2001. - №11 – 12. – С. 37 – 40;
6. Савич М. Зовнішньополітична діяльність ОУН (б)// Україна:культурна спадщина, національна свідомість, державність - 2008. - №17. – С. 390 – 398;
7. Касьянов Г. До питання про ідеологію ОУН. Аналітичний огляд [Електронний ресурс]/Режим доступу: http://litopys.org.ua/kasian/kas2.htm
8. Українська повстанська армія [Електронний ресурс]/Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_повстанська_армія
9. Ходанович М. Пропагандистська діяльність як основа інформаційно-ідеологічної боротьби ОУН в часи Другої світової війни//Історія України. – 2007. - №8. – С. 27 – 32.

Друга світова війна поляризувала, більше того - розколола український народ. Переважна частина його боролася проти "коричневої чуми" в лавах Червоної армії. Певні кола з різних причин вдалися до колаборації. Решта ж прирекла себе до боротьби на два фронти - проти нацистського режиму та радянської влади.
Національно-визвольна ідея, що живилася волелюбними пориваннями свідомих членів українського суспільства, спробувала прорости за обставин, котрі нагадували події 1914-1920 рр. Можливо, саме звідси - аналогії не лише у назвах збройних формувань, а й у внутрішніх засадах їх організації та функціонування.
Питаннями діяльності ОУН-УПА, з огляду на їх політичну за ангажованість, займались чимало вчених, чиї погляди різняться багато в чому як стосовно способів боротьби Повстанської Армії, так і стосовно кінцевої мети їх діяльності. В даній роботі, загалом, використані наукові розробки тих вчених, які спробували абстрагуватись від суб’єктивізму в питанні діяльності ОУН-УПА. Для написання даної роботи були використані праці Захарченка П.П., Стасюк О., Муковського І., Музиченка П., Касьянова Г. та інших.
Метою даної роботи є дослідження діяльності ОУН-УПА в часи Другої світової війни, що зумовило необхідність аналізу причин і передумов створення Організації Українських Націоналістів та Повстанської Армії. Об’єктом роботи є власне сама діяльність ОУН і УПА, а способи і методи досягнення цілі є її предметом.

Діяльність українського національно-визвольного руху 40—50-х років на чолі з ОУН є однією з найменш досліджених проблем новітньої історії України. Зрозуміло, що за радянських часів вона, як і низка інших, належала до числа табуйованих тем; і якщо про неї згадували, то винятково в негативному світ лі та відмовляючи в праві на окремий аналіз. Нечисленні науковці, яким було дозволено торкатися питань, пов’язаних із національно-визвольною боротьбою, вправно підтасовували або замовчували факти, послуговувалися псевдонауковою термінологією, намагаючись узгодити результати своїх досліджень із радянськими догмами.
Проте, з огляду на зазначене вище, не дивлячись на політичну за ангажованість даного питання, доцільно зробити висновки про ефективність використовуваних методів і способів боротьби ОУН і УПА як на політичній, так і на військовій арені, що значною мірою вплинуло не лише на хід історичних подій на українській території як в період війни, так і по її закінченню, але мало чималий вплив на становлення національної ідеї незалежної України, сформувало націоналістично спрямовану культуру радикалізму у досягенні незалежності держави.