ЗМІСТ
ЗМІСТ 2
ВСТУП 3
ГЛАВА I. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 7
1.1. Особливості вищої нервової діяльності людини. 7
1.2. Розумова працездатність та функціональний стан
нервової системи. 19
1.3. Методи дослідження функціонального стану нервової системи
та рівня розумової працездатності. 27
ГЛАВА II. ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 36
2.1. Об’єкт дослідження. 36
2.2. Методи дослідження. 36
ГЛАВА III. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 41
3.1. Показники розумової працездатності та уваги в студентів
протягом робочого тижня. 41
3.2. Показники, що характеризують функціональні можливості
вищої нервової діяльності в студентів протягом робочого тижня. 48
ГЛАВА IV. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 53
ВИСНОВКИ 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 56

1.2. Розумова працездатність та функціональний стан
нервової системи.
Під працездатністю прийнято розуміти потенційну можливість індивіда виконувати доцільну діяльність на заданому рівні ефективності протягом певного часу Працездатність людини визначається його стійкістю до різних видів стомлення (фізичного, розумового та ін.) й характеризується тривалістю якісного виконання відповідної роботи [5; 8; 14; 27; 43; 47; 48;
75; 87].
Розумова працездатність – потенційна здатність людини виявити максимум розумових зусиль, пов’язаних із прийомом та переробкою інформації, що вимагають переважного напруження сенсорного апарату, уваги, пам’яті, а також активації процесів мислення, емоційної сфери.
У більш вузькому значенні розумову працездатність можна розуміти як здатність нервової системи витримувати тривалі максимальні навантаження [5; 8].
Цей показник відображає здатність людини успішно адаптуватися до зовнішнього середовища, впливати на ситуацію та визначає ступінь внутрішнього комфорту й життєвого статусу людини [19; 32].
Проблема збереження, підтримки й розвитку розумової працездатності набуває великого значення, особливо останнім часом у зв’язку із соціальними перетвореннями та поновленням змісту середньої й вищої освіти. Зростаючий обсяг інформації, постійна модернізація навчальних програм, залучення різноманітних технічних засобів навчання, що призводять до інтенсифікації розумової діяльності – усе це створює відчутний тиск на нервово-психічні функції студентів [8].
Розумова працездатність відноситься до інтегральних понять, вона визначається функціональним станом нервової, серцево-судинної, ендокринної й інших систем організму, загальним станом здоров’я, морфофункціональною зрілістю організму, особливостями протікання біологічних ритмів, сукупністю психофізіологічних ознак особистості (пам’яті, уваги, сприйняття, кмітливості, сумлінності та ін.), рівнем спеціальних знань, умінь і навичок, а також готовністю до розумових та фізичних навантажень; розумова працездатність студентів, у тому числі, визначається успішністю засвоєння навчального матеріалу [19; 32; 89].
Згідно з «законом сили», який встановлений І. П. Павловим (1951 р.), розумова працездатність обумовлюється діапазоном між порогами ................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алейникова Т. В. Физиология центральной нервной системы /
Т. В. Алейникова, В. Н. Думбай, Г. А. Кураев, Г. Л. Фельдман. – М. :
Феникс, 2006. – 156 с.
2. Анастази А. Дифференциальная психология. Индивидуальные и групповые различия в поведении / Анна Анастази. – М. : Апрель Пресс, Эксмо–Пресс, 2001. – 752 с.
3. Анисимов С. Ф. Мораль и поведение / С. Ф. Анисимов. – М. : Мысль, 1985. – 159 c.
4. Анохин П. К. Узловые вопросы изучения высшей нервной деятельности / под ред. П. К. Анохина // Проблемы высшей нервной деятельности. – М. : Изд-во АМН СССР, 1949. – С. 9 – 130.
5. Антропова М. В. Работоспособность учащихся и ее динамика в процессе учебной и трудовой деятельности / М. В. Антропова. – М. : Просвещение, 1967. – 251с.
6. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека / под ред. И. А. Полищука,
А. Е. Видренко. – Киев : Здоров’я, 1979. – 124 c.
7. Батуев А. С. Высшая нервная деятельность : учебник для вузов / А. С. Батуев. – М. : Лань, 2002. – 416 с.
8. Бекмансуров Х. А., Бильданова В. Р. Умственная работоспособность как интегративный тест паспорта здоровья / под общей ред. А. Н. Панфилова // Психолого-педагогическое сопровождение образовательного процесса: теория и практика : Региональный сборник научных трудов. – Вып. 3. – Елабуга : Изд-во ЕГПУ, 2006. – 272 с.
9. Блум Ф. Мозг, разум и поведение / Ф. Блум. – М. : Мир, 1988. – 248 c.
10. Богословский И. Т. Физиология высшей нервной деятельности /
И. Т. Богословский. – М. : Просвещение, 1966. – 143 с.
11. Буреш Я. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения / Я. Буреш. – М. : Высш. школа, 1991. – 399 c.
12. Брушлинский А. В. Субъект: мышление, учение, воспитание /
А. В. Брушлинский. – Воронеж, 1996. – 245 с.
13. Быков К. М. Кора головного мозга и внутренние органы /
К. М. Быков. – М.–Л. : Наука, 1947. – 120 с.
14. Вадзюк С. Н., Шуган Т. Б. Розумова працездатність: методики дослідження, зміни та корекція / за ред. В. Г. Шевчука. – Тернопіль : Богдан, 2000. – 170 с.
15. Вартанян Г. А. Механизмы памяти центральной нервной
системы / Г. А. Вартанян, А. А. Пирогов. – Л. : Наука, 1988. – 181 с.
16. Введенский Н. Е. Избранные произведения / Н. Е. Введенский. – М. : Медгиз, 1952. – С. 580 – 590.
17. Вейн А. М. Сон человека: физиология и патология / А. М. Вейн, К. Хехт. – М. : Медицина; Народ и здоровье, 1989. – 269 с.
18. Вітенко І. С. Основи загальної психології : навчальний посібник / І. С. Вітенко, М. Г. Гаріна, О. Т. Дорохова, та ін. – К., 2003. – 116 с.
19. Воеводин Д. А. Анализ состояния здоровья студенческой молодежи (материалы опроса) / Д. А. Воеводин // Матер. Всерос. науч.-практ. конф. «Здоровье населения – основа процветания России». – М. : Изд-во РГСУ, 2007. – С. 48 – 50.
20. Вопросы физиологии высшей нервной деятельности : сб.
статей. – Алма-Ата : Наука, 1988. – 190 с.
21. Воронин Л. Г. Высшая нервная деятельность человека и животных : избранные труды / Л. Г. Воронин. – М. : Наука, 1990. – 250 с.
22. Воронин Л. Г. Физиология высшей нервной деятельности : учеб. пособие для биол. специальностей ун-тов / Л. Г. Воронин. – М. : Высш. шк., 1979. – 311 с.
23. Воронин Л. Г. Вопросы теории и методики исследования ВНД : избр. труды / Л. Г. Воронин. – М. : Педагогика 1982. – 265 с.
24. Выготский Л. С. Методика рефлексологического и психологического исследования : собр. соч. в 6-ти томах / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 1. – С. 43 – 62.
25. Выготский Л. С. Мышление и речь : собр. соч. в 6-ти томах /
Л. С. Выготский. – М. : Педагогика, 1982. – Т. 2. – С. 395 – 415.
26. Высшая нервная деятельность и кортико-висцеральные взаимоотношения в норме и патологии / под ред. А. М. Воробьева,
А. Ф. Макарченко и др. – Киев : Изд-во АН Украины, 1955. – 272 с.
27. Габриелян К. Г. Физическая активность и показатели индивидуального здоровья студентов / К. Г. Габриелян // Теория и практика физической культуры. – 2008. – № 11. – С. 31 – 36.
28. Гальперин С. И. Методики исследования высшей нервной деятельности человека и животных : учеб. пособие для биол. специальностей ун-тов / С. И. Гальперин, А. Э. Татарский. – М. : Высш. шк., 1973. – 443 с.
29. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию : курс лекций / Ю. Б. Гиппенрейтер. – М. : ЧеРО, 1996. – 336 с.
30. Гичев Ю. П. Загрязнение окружающей среды и здоровье человека (печальный опыт России) / Ю. П. Гичев. – Новосибирск : СО РАМН, 2002. – 230 с.
31. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Стентон Гланц. – М. : Практика, 1999. – 459 с.
32. Давиденко Д. Н., Щедрин Ю. Н., Щеголев В. А. Здоровье и образ жизни студентов / Д. Н. Давиденко, Ю. Н. Щедрин, В. А. Щеголев. – Спб. : ИТМО, 2005. – 124 с.
33. Днилова Н. Н., Крылова А. Л. Физиология высшей нервной деятельности / Н. Н. Днилова , А. Л. Крылова . – Ростов н/Д. : Феникс, 2005. – 478 с.
34. Дерябин B. С. Психология личности и высшая нервная деятельность: психофизиологические очерки / B. С. Дерябин. – Л. : Изд-во ЛКИ, 2010. – 199 с.
35. Дмитриев А. С. Физиология высшей нервной деятельности : учеб. пособие для биол. специальностей ун-тов / А. С. Дмитриев. – М. : Высш. шк., 1974. – 453 с.
36. Долин А. О., Долина С. А. Патология высшей нервной деятельности / А. О. Долин, С. А. Долина. – М., 1972. – 280 с.
37. Дослідження психофізіологічних станів спортсменів високої кваліфікації / Г. В. Коробейніков, Л. Д. Коняєва, Г. В. Россоха,
К. В. Медвидчук, В. Ю. Дрожжин // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. – 2005. – № 6 – 7. – С. 71 – 74.
38. Дружинин В. Н. Психология общих способностей /
В. Н. Дружинин. – СПб. : Питер, 1999. – 368 с.
39. Дубынин В. А. Регуляторные системы организма человека /
В. А. Дубынин. – М., 2003. – 367 с.
40. Зима І. Г. Вплив ефірної олії меліси на функціональний стан центральної нервової системи людини / І. Г. Зима // Вісник Київського університету. – 1998. – Вип. 6. – С. 84 – 85.
41. Иванов–Смоленский А. Г. Очерки экспериментального исследования ВНД человека в возрастном аспекте / А. Г. Иванов–Смоленский. – М. : Медицина, 1971. – 448 с.
42. Коган А. Б. Основы физиологии высшей нервной деятельности / А. Б. Коган. – М. : Высшая школа, 1988. – 368 с.
43. Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Улізько В. М. Розумова працездатність студентів вищого навчального закладу / Г. В. Коробейніков, Г. С. Петров, В. М. Улізько // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2010. – № 4. – С. 68 – 72.
44. Коробейніков Г. В. Психофізіологічне забезпечення діагностики функціонального стану висококваліфікованих спортсменів /
Г. В. Коробейніков, С. М. Бітко, Л. Д. Сакаль, І. В. Кулініч // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту : зб. наук. праць. – № 1. – К. : Наук. світ, 2003. – С. 53 – 60.
45. Коробейніков Г. В. Особливості функціональних станів нервової системи у спортсменок-гандболісток високої кваліфікації /
Г. В. Коробейніков, Л. Д. Коняева, Г. В. Россоха // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2004. – № 24. – С. 22 – 31.
46. Коробейников Г. В. Психофизиологические механизмы умственной деятельности человека / Г. В. Коробейников. – К. : Український фітосоціологічний центр, 2002. – 123 с.
47. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці : підручник / Я. В. Крушельницька. – К. : КНЕУ, 2003. – 367 c.
48. Кулак И. А. Физиология утомления при умственной и физической работе человека / И. А. Кулак. – Минск : Беларусь, 1968. – 271 с.
49. Купалов П. С. Учение о типах высшей нервной деятельности животных / П. С. Купалов // Журнал высшей нервной деятельности. – 1954. – Т. 4, Вып. 1. – С. 3 – 19.
50. Курцин И. Т. Теоретические основы психосоматической медицины / И. Т. Курцин. – Л. : Наука, 1973. – 336 с.
51. Крылов О. Д. Нейрогуморальная регуляция рефлекторной деятельности поведения в онтогенезе / О. Д. Крылов. – Л. : Медицина, 1968.
52. Леонов В. П., Ижевский П. В. Применение статистики в статьях и диссертациях по медицине и биологии: Описание методов статистического анализа в статьях и диссертациях / В. П. Леонов, П. В. Ижевский // Международный журнал мед. практики. – 1998. – № 4. – С. 7 – 12.
53. Логинов А. В. Физиология с основами анатомии человека /
А. В. Логинов. – М. : Медицина, 1983. – 494 с.
54. Лурия А. Р. Мозг человека и психические процессы /
А. Р. Лурия. – М. : Педагогика, 1970. – 493 с.
55. Лурия А. Р. Высшие корковые функции человека / А. Р. Лурия. – М., 1962. – 504 с.
56. Майоров Ф. П. История учения об условных рефлексах /
Ф. П. Майоров. – М. : Изд-во АН СССР, 1954. – 366 с.
57. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков. – СПб. : Питер, 2000 – 592 с.
58. Менделевич В. Д. Клиническая и медицинская психология /
В. Д. Менделевич. – М. : Медпрес, 2001. – 592 с.
59. Механизмы формирования и торможения условных рефлексов : сборник статей / В. С. Русинов и др. – М. : Наука 1973, – 447 с.
60. Навакатикян А. О. Физиология и гигиена умственного труда /
А. О. Навакатикян, В. В. Крыжановская, В. В. Кальниш. – Киев : Здоров’я, 1987. – 148 с.
61. Небылицын В. Д. Темперамент. Психология индивидуальных различий : тексты / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М. :
Изд-во МГУ, 1982. – С. 153 – 159.
62. Небылицын В. Д. Основные свойства нервной системы человека / В. Д. Небылицын. – М., 1966. – 384 с.
63. Небылицын В. Д. Проблемы дифференциальной психофизиологии / В. Д. Небылицын. – М., 1972. – Т. 7. – 296 с.
64. Немов P. С. Психология : учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений / P. С. Немов. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – Кн. 1. – 688 с.
65. Орбели Л. А. Лекции по физиологии нервной системы /
Л. А. Орбели // Избр. труды. – М.–Л., 1962. – Т. 2. – С. 237 – 483.
66. Орбели Л. А. Теория адаптационно-трофического влияния нервной системы / Л. А. Орбели // Избранные труды. – М. : Изд-во АН СССР, 1948. – Т. 2. – С. 227 – 229.
67. Основи психології / за ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. –
Київ : Либідь, 1999. – 632 с.
68. Основы физиологии / под ред. П. Стерки. – М. : Мир, 1984. –
556 с.
69. Особливості формування психофізіологічної організації у спортсменів високого классу / Г. В. Коробейніков, Л. Д. Коняєва,
Г. В. Россоха, К. А. Вернідуб, В. Ю. Дрожжин // Актуальні проблеми фізичної культури і спорту : зб. наук. праць. – № 3. – К. : Наук. світ, 2003. – С. 53 – 60.
70. Психология / под ред. проф. В. М. Мелдьникова. – М. : Физкультура и спорт, 1987. – 367 с.
71. Павлов И. П. Физиологическое учение о типах нервной системы, темпераментах / И. П. Павлов. – М.–Л., 1951. – Т. 3, кн. 2. – 269 с.
72. Павлов И. П. Общие типы высшей нервной деятельности животных и человека / И. П. Павлов. – М. : Директ-Медиа, 2008. – 50 c.
73. Психология / под. ред. Л. Л. Крылова. – М. : Проспект, 1998. – 584 с.
74. Психология индивидуальных различий : хрестоматия / под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. – М. : ЧеРо, 2000. – 776 с.
75. Ревенко Е. М., Сальников В. А. Соотношение динамики двигательных и умственных способностей у студентов / Е. М. Ревенко,
В. А. Сальников // Теория и практика физической культуры. – 2008. – № 11. –
С. 24 – 31.
76. Рушкевич Н. Д. Атлас для исследования высшей нервной деятельности при логических операциях с использованием символики /
Н. Д. Рушкевич. – К. : Наук. думка, 1975. – 270 с.
77. Сеченов И. М. Избранные философские и психологические произведения / И. М. Сеченов – М. : Гос. изд-во полит. лит., 1947. – 647 с.
78. Симонов П. В. Мотивированный мозг. Высшая нервная деятельность и естественнонаучные основы общей психологии /
П. В. Симонов – М. : Наука, 1987 – 272 с.
79. Смирнов В. М. Физиология человека / В. М. Смирнов. – М. : Медицина, 2002. – 608 с.
80. Смирнов В. М. Нейрофизиология и высшая нервная деятельность детей и подростков / В. М. Смирнов. – М. : Академия; Высшее профессиональное образование, 2007. – 464 с.
81. Теплов Б. М. Проблемы индивидуальных различий /
Б. М. Теплов. – М., 1961. – 20 с.
82. Теплов Б. М. Новые данные по изучению свойств нервной системы человека / Б. М. Теплов // Типологические особенности высшей нервной деятельности человека. – Т. 3. – М., 1963. – С. 3 – 46.
83. Усиевич М. А. Физиология высшей нервной деятельности /
М. А. Усиевич. – М., 1953. – 267 с.
84. Фізіологія вищої нервової діяльності / Г. М. Чайченко . – К. : Либідь, 1993. – 218 с
85. Физиология человека : учеб. для мед. ин-тов / под ред.
Г. И. Косицкого. – М. : Медицина, 1985. – 559 с.
86. Физиология человека / под ред. В. М. Покровского,
Г. Ф. Коротько. – М. :Медицина, 2000. – Т. 1. – 446 с.
87. Фольборт Г. В. Принципиально новое в изучении процессов утомления и восстановления / Г. В. Фольборт // Тезисы докладов 2-й конференции по физиологии труда. – Киев, 1955. – С. 32 – 34.
88. Хананашвили М. М. Механизмы нормальной и патологической условнорефлекторной деятельности / М. М. Хананашвили. – Л. : Медицина, 1972. – 223 с.
89. Харабуга С. Г. Суточный ритм и работоспособность /
С. Г. Харабуга. – М. : Знание, 1976. – 144 с.
90. Черниговский В. Н. Избранные труды / В. Н. Черниговский. – Спб. : Наука, 2007. – 574 с.
91. Шульговский В. В. Физиология высшей нервной деятельности
с основами нейробиологии / В. В. Шульговский. – М. : Академия, 2003. –
464 с.
92. Шингаров Г. Х. Теория отражения и условный рефлекс /
Г. Х. Шингаров. – М. : Наука, 1974. – 319 с.
93. Adams S. K. Anticipating and controlling human error in nuclear power plants / Adams S. K. // Success Factor for Implementing Change. – Michigan. – 1988. – Р. 231 – 254.
94. Anokhin P. K. Cybernetics and Integrative Brain Activity /
P. K. Anokhin // XVIII International Congress of Psychology : Cybernetic Aspects of Integrative Brain Activities. – Moscow, 1966. – P. 21 – 45.

ВСТУП

Актуальність теми. Важливою ознакою інтелектуальної діяльності людини є наявність відповідної організації психофізіологічних функцій, при цьому головний чинник, що забезпечує ефективність сприйняття та переробки інформації, це розумова працездатність людини, дослідженням якої приділялося багато уваги вітчизняними й закордонними вченими
(Сєченов І. М., 1947; Биков К. М., 1947; Орбелі Л. А., 1948, 1962;
Анохін П. К., 1949; Павлов І. П., 1951; Anokhin P. K., 1966; Фольборт Г. В., 1951, 1955; Adams S. K., 1988; Коробейніков Г. В., 2002 – 2005; Черніговський В. М., 2007; Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Улізько В. М., 2010).
Існує достатня кількість наукових праць, які присвячені дослідженню особливостей формування психофізіологічних функцій в онтогенезі, властивостей нервових процесів та їх зв’язку із сенсомоторними, психічними та вегетативними реакціями, а також із характером професійної діяльності людини (Павлов І. П., 1951; Коробейніков Г. В., 2002; Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Улізько В. М., 2010). Водночас недостатньо вивченими залишаються питання особливостей вищої нервової діяльності та розумової працездатності у людей різних професійних груп. Враховуючи те, що серед багатьох видів діяльності людини, навчання відноситься до окремих різновидів інтелектуальної і творчої праці, безумовно важливим є дослідження функціональних можливостей вищої нервової діяльності та розумової працездатності в студентів вищих навчальних закладів протягом робочого тижня (Зима І. Г., 1998; Коробейніков Г. В., Петров Г. С.,
Улізько В. М., 2010).
Якісна підготовка фахівців у вищих навчальних закладах передбачає насамперед підвищення якості та ефективності процесу навчання, що потребує від студентів підвищеної уваги, зосередженості, напруження своїх розумових, емоційних і фізичних можливостей (Коробейніков Г. В.,
Петров Г. С., Улізько В. М., 2010).
Важливим підґрунтям, що визначає ефективність навчального процесу, є відповідний рівень розумової працездатності та навчально-трудова активність студентів, які обумовлюються багатьма чинниками та потребують поглиблених досліджень (Гичев Ю. П., 2002; Габриелян К. Г., 2008).
Проблемна ситуація, яка склалася на сьогодні, вказує на актуальність вивчення чинників, які визначають рівень розумової працездатності в процесі навчання у вищих навчальних закладах, враховуючи рівень навчального навантаження протягом робочого тижня, інтелектуальні особливості окремих груп, функціональні можливості вищої нервової діяльності студентів
(Гичев Ю. П., 2002; Михайлова О. П., 2007; Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Улізько В. М., 2010). Проте в науковій літературі недостатньо висвітлені питання стосовно можливостей розумової працездатності студентів протягом навчальної доби, тижня, семестру, року (Антропова М. В., 1967;
Харабуга С. Г., 1976; Вадзюк С. Н., Шуган Т. Б., 2000; Давиденко Д. Н., 2005; Гагиева З. А., Бициева И. Б., Тибилов Б. Ю., 2008; Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Улізько В. М., 2010). Потреба оптимізації адаптивних механізмів до впливу розумового виснаження, на тлі підвищення інтелектуального навантаження в системі вищої освіти, посилює актуальність дослідження (Воеводин Д. А., 2007; Габриелян К. Г., 2008; Ревенко Е. М., Сальников В. А., 2008; Коробейніков Г. В., Петров Г. С., Улізько В. М., 2010).
........

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що середній показник розумової працездатності у першій і другій групі вірогідно не відрізнявся; показник уваги, що визначався середньою кількістю помилок, у групі студентів молодших курсів був вірогідно більшим, порівняно із студентами старших курсів.

2. Визначено, що мінімальний показник розумової працездатності й уваги припадав на початок тижня (понеділок – вівторок), максимальний –
на кінець (четвер); тобто наприкінці тижня студенти здатні сприйняти, засвоїти та відтворити максимальну кількість інформації.

3. При аналізі показників, що визначають функціональні можливості вищої нервової діяльності, встановлені вірогідні відмінності тільки у точності виконання завдання – точність виконання завдання студентами старших курсів була вищою, порівняно із представниками молодших курсів, що може свідчити про загальну «загартованість» і більш високу увагу студентів старших курсів, особливо при виконанні складних завдань.

4. Спираючись на дані, що були отримані під .....