ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ ОСНОВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 5
1.1. Конституційні основи місцевого самоврядування 5
1.2. Гарантії прав місцевого самоврядування 9
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 15
2.1. Розвиток моделі місцевого самоврядування в Україні 15
2.2. Власні і делеговані повноваження у системі місцевого самоврядування 18
РОЗДІЛ 3. ПОНЯТТЯ СУЧАСНОЇ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ 22
3.1. Поняття місцевого самоврядування 22
3.2. Акти органів місцевого самоврядування 32
ВИСНОВОК 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 36

При з'ясуванні сутності місцевого самоврядування необхідно звернути увагу на наступне. По-перше, місцеве самоврядування визнається в якості самостійного рівня публічної влади, отже, місцеве самоврядування володіє всіма основними ознаками і властивостями влади і може здійснюватися у двох основних формах народовладдя: безпосередньо та опосередковано, тобто через органи місцевого самоврядування. По-друге, самостійність місцевого самоврядування не безмежна: воно може здійснюватися в межах, встановлених Конституцією України, законами суб'єктів України, що видаються відповідно до конституційними законами. По-третє, автономність і самостійність місцевого самоврядування не означають повної ізольованості, багато питань місцевого значення населення не в змозі вирішувати самостійно, в той же час деякі державні функції ефективно можуть виконуватися органами публічної влади на місцях. Тому Конституція України передбачає, що органи місцевого самоврядування можуть наділятися законом окремими повноваженнями з передачею для їх здійснення матеріальних і фінансових коштів. Дане конституційне положення кореспондується і Європейська хартія місцевого самоврядування, ст. 140 яка закріплює, що здійснення державних повноважень, як правило, повинно переважно покладатися на органи влади, що найбільш близькі до громадян.
Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування здійснює ряд функцій, що охоплюють основні напрями діяльності місцевого самоврядування, що характеризують його природу і соціальне призначення. Так, місцеве самоврядування:
1) забезпечує участь населення у самостійному вирішенні місцевих питань;
2) забезпечує соціально-економічний розвиток відповідної території;
3) управляє муніципальною власністю;
4) забезпечує потреби населення в соціально-культурних, комунально-побутових та інших корисно важливих послугах;
5) здійснює захист інтересів і прав місцевого самоврядування;
6) забезпечує охорону громадського порядку, реалізацію законів, підтримання правопорядку на території муніципального освіти.
Орієнтація на врахування місцевих інтересів зумовлює роль і функції місцевого самоврядування в сучасному суспільстві. Політологи поділяють суспільство на три основних сектори, кожному з яких відведено своя роль і свої функції: перший – влада (функція влади, політична функція); другий – бізнес (господарська функція); третій – громадянське суспільство (суспільна функція, самоорганізація громадян для вирішення значущих соціальних і інших задач, що вимагають спільних зусиль). Якщо під цим кутом зору поглянути на місцеве самоврядування, то можна зробити висновок, що в сучасному суспільстві він виконує всі три перераховані функції.
Як одна з форм влади, місцева влада, реалізує політику держави на місцях, приймаючи обов'язкові для виконання рішення з питань місцевого значення, забезпечуючи громадську безпеку та охорону громадського порядку, керуючи муніципальної власністю, виконуючи інші владні функції. Місцеве самоврядування забезпечує самоорганізацію громадян, їх безпосередня участь в управлінні місцевими справами і в цьому сенсі є однією з структур громадянського суспільства.

1. Конституція України. - Харків .: ППІГВІНІ, 2005 - 72с.
2. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». - М .: ПВ, 1997. - 100 с.
3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»: науково-практичний коментар. - М .: ІЗВРУ, 1999. - 397 с.
4. Баланіньева Р.С. Конституційне право України. Навчальний посібник. - М .: Фінанси і статистика, 2003.-209с.
5. Білечук П.Б., Кравченко В.В., Підмогильний М.В. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право). - К .: Атіка, 2000.-304 с.
6. Годованець К.У. Конституційне право України. - К .: МАУП, 2005. - 357с.
7. Іщенко О.М. Місцеве самоврядування: світовий досвід та особливості української моделі. - М .: Круг, 2003. - 602 с.
8. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування. - М .: Юридична література, 2000. - 304 с.
9. Куйбіда В. Конституційно-правові проблеми міського самоврядування в Україні - Львів: Літопис, 2001. - 304 с.
10. Лазор А.Д. Основи місцевого самоврядування: навчальний посібник. - М .: Фінанси і статистика, 2003. - 432 с.
11. Лазор А.Я., Лазор О.Д. Практикум по місцевому самоврядуванню. - М .: ЛФУАДУ, 2001. - 176 с.
12. Ляшук І.І. Закон України про місцеве самоврядування в питаннях і відповідях. - М .: КПУ, 1997.-23 с.
13. Місцеве самлврядування: Монографія / За редакцією А.О. Чемерис. - М .: Ліга - Прес, 1999. - 252 с.
14. Ткачук А. Місцеве самоврядування: світовий та український досвід. - М .: Заповіт, 1997. - 187 с.
15. Швидько Г., Роксанова В. Державне управління і самоврядування в Україні. - М .: УАДУ, 1997. - 140 с.

Організація місцевого самоврядування входить в коло фундаментальних проблем, функціонування демократичного суспільства і держави. Процеси реформування всіх сторін суспільного життя в сучасній Україні проходять в умовах кардинальних змін громадянської свідомості, коли демократичні форми організації життя суспільства стикаються з консервативними прагненнями до спрощеного розуміння відносини людини і суспільства, громадянина і держави.
Аналіз природи місцевої влади дозволяє зробити висновок про те, що в ній одночасно поєднуються два начала: суспільний і державний. Правильне усвідомлення особливостей місцевої влади і механізму її взаємодії з державною владою дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно здійснювати свою діяльність. Особливої актуальності даної проблеми на сучасному етапі надають наступні обставини:
 Необхідність подолання існуючої політичної напруженості в суспільстві, виникає все частіше на грунті суперечностей між політикою центру і інтересами регіонів, на грунті неефективності існуючої системи політичної влади, в рамках якої вкрай принижена роль місцевих управлінських структур. Сильні органи місцевого самоврядування послужать гарантом від руйнівних потрясінь в доступному для огляду майбутньому, дозволять створити стабільну демократичну суспільно-політичну ситуацію в суспільстві;
 Потреба в розвиненою регіональної політики. Цього вимагає і швидке зростання економічного впливу регіонів, і гостра необхідність вирішення багатьох регіональних проблем, і важливість ефективних міжрегіональних зв'язків. Розробка і здійснення такої політики можливі тільки при широких повноваженнях муніципальних органів влади;
 Гострота проблеми зміцнення української державності, важливою частиною якої є формування нової законообеспеченной структури органів місцевого самоврядування. Демократична система влади здатна зберегти централізовану державу такої складної структури, яку має Україні, лише при наявності в своєму фундаменті близьких до населення територіальних структур управління;
 Відсутність концепції місцевого самоврядування для сучасних українських умов, без якої неможлива системна робота по створенню структур місцевої влади.
Об'єкт дослідження: місцеве самоврядування
Предмет: місцеве самоврядування в Україні
Метою роботи є: розкрити тему місцевого самоврядування
Завдання:
1. Конституційні основи місцевого самоврядування
2. Гарантії прав місцевого самоврядування
3. Розвиток моделі місцевого самоврядування в Україні
4. Власні і делеговані повноваження у системі місцевого самоврядування
5. Поняття місцевого самоврядування
6. Акти органів місцевого самоврядування

Розглянувши інформацію про місцеве самоврядування в Україні, можна сказати, що цей правовий інститут переживає період свого становлення, що пов'язано з різними історичними фактами і політично правовими аспектами.
Місцеве самоврядування, незважаючи довгий і складний шлях розвитку змогло створити свою специфічну модель, яка спирається на досвід зарубіжних держав і власну систему організації влади. Основні принципи були закріплені Конституцією України і певною кількістю законодавчих актів. Порівнюючи, їх зі світовими моделями можна сказати про існування зв'язку в цьому питанні. Адже формування сучасного муніципального права в Україні почалося з набуттям незалежності, тобто в той період, коли в розвинених демократичних державах воно вже склалося. Наша держава могла перейняти їх досвід для власного розвитку.
Було визначено правові засади діяльності місцевого самоврядування, система його органів і посадових осіб, їх повноваження і завдання. Тобто, визначалося право місцевої громади брати безпосередню участь в управлінні і розвитку держави, виконання своїх і суспільних інтересів.
Місцеве самоврядування є найважливішим елементом демократичного, правового, цивілізованого держави. Чим більше людей зацікавлені в розвитку регіону і країни, чим більше у них можливостей задовольняти власні інтереси, тим краще вони ставляться до своєї національної свідомості, в загальнолюдських питань і їх вирішення. Коли розвиватися окремі території, поліпшуватися добробут їх жителів, то і зміцнюватися соціально-політична і економічна стабільність держави.
Україні дуже потрібно сильні регіони для забезпечення власного добробуту і сувернітету. Люди повинні брати участь у місцевому самоврядуванні, щоб задовольняти свої потреби. Така співпраця принесе бажаний результат.
Оптимізація місцевого самоврядування в наших умовах, стимулювання муніципального руху, вдосконалення законодавства, визначення діяльності та імплементація в вітчизняну практику положень Європейської Хартії місцевого самоврядування дасть йому правової поштовх в стабілізації розвитку.
Муніципальне право є частиною законодавства, безпосередньо відповідає за співпрацю населення держави, проблема його розвитку є дуже актуальною в даний час. Воно відіграє важливу роль в становленні української нації, держави, суспільства необхідних у розвитку демократичної, правової, цивілізованої України з народним суверенітет, чітко простежуватися щодо участі громадян у місцевому самоврядуванні - вирішенні власних інтересів самостійно в межах Конституції і законодавства.