Вступ 2
Єгипетські піраміди 3
Висячі сади у Вавилоні 6
Храм Артеміди у ефесі 9
Статуя Зевса в Олімпії 13
Галікарнаський мавзолей 15
Колос родоський 17
Фороський маяк 19
Висновок 22
Список літератури: 23

Все на світі боїться часу, а час боїться пірамід. Вони піднімаються серед гарячих пісків Лівійської пустелі і тягнуться на десятки кілометрів від сучасного Каїра до Фаюмського каналу.
Найстародавніша - піраміда фараона Джосера - споруджена біля п'ятьох тисяч років тому. Її висота 60 метрів. Будівельник першої піраміди Імхотеп був архітектором, лікарем, астрономом, письменником, радником фараона, протягом багатьох сторіч вважався найбільшим мудрецем старожитності, а пізні часи у його честь споруджувалися статуї і храми.
Піраміди служили фараонам, відповідно до їхньої релігії, східцями, по яких вони висходили на небо. Тому найстародавніші піраміди були східчастими, мали форму східців, і тільки в більш пізніх стіни гладкі. Чому це відбулося, дотепер не вияснено.
Археологи нарахували 80 пірамід. Не усі вони дійшли до наших днів.
Найвідоміші три великі піраміди біля Гізи: Хеопса (Хуфу), Хефрена (Хафра) і Мекерина (Менкаура). Найбільша з них, піраміда Хеопса, споруджена в XXVIII сторіччі до нашої ери. Спочатку вона піднімалася на 147 метрів, але через підхід пісків її висота зменшилася до 137 метрів. Кожна сторона квадратного підніжжя піраміди складає 233 метра, або, якщо бути точним, одна сторона довше іншої на 20 сантиметрів, тобто помилка усього в 0,0009. Площа піраміди більш 50 тисяч квадратних метрів. Піраміда Хеопса майже суцільної кам'яної кладки. Її внутрішні помешкання займають дуже невеличкий об’єм - не більш 3 - 4 %.
Піраміда складається з двох мільйонів трьохсот тисяч кубічних блоків вапняку з гладко відшліфованими сторонами. По підрахункам Наполеона, кам'яних блоків від трьох пірамід Гізи вистачило б, що б оперезати усю Францію стіною заввишки трьох метрів і товщиною в 30 сантиметрів. Підрахували, що кожний блок важить в основному 2,5 тонни, а найважчий - 15 тонн. Загальна вага піраміди біля 5,7 мільйона тонн. Камені її тримаються власною вагою - ніякого сполучного матеріалу немає. Незважаючи на це, блоки настільки старанно підігнані один до іншого, що щілина між ними не більш п'ятьох міліметрів.
Така митецька робота каменотесів викликає подив. Адже вона виконана в основному кам'яними знаряддями. Відомий і зодчий цієї піраміди - Хемуін.
Дослідників, що намагалися з'ясувати, яким чином древні будівельники змогли спорудити таке грандіозне спорудження, і ще не просто спорудити, а додати йому геометричну правильну форму піраміди, все це ставило в безвихідь. Іноді, як і про мегалітичні споруди, висловлюється думка, що піраміди не міг побудувати народ, що живе в бронзовому віці, і що в створенні цих колосальних споруджень приймали... інопланетяни.
Поступово таємниця зведення пірамід розкривалася. Тепер думають, що піраміди, найбільш вірогідно, будувалися так. На правом березі Нілу в каменоломнях поблизу Мемфіса тисяча людей були зайняті видобутком білого тонко зернистого вапняку. У скелі позначали межу майбутнього блока, потім по цих межах видалблювали глибоку канаву, а в неї забивали клиння із сухого дерева, що обливали водою. Дерево розбухало, збільшуючись в об’ємі, тріщина розширювалася, і, зрештою, моноліт відокремлювався від скелі. Потім кам'яну брилу на місці опрацьовували інструментами з каменю, міді і дерева. Вона набувала форми стандартного куба. У околицях Асуана і зараз існують древні каменоломні, на території яких знайдено багато готових блоків. Як виявилося, це був брак.
Оброблені блоки на човнах перевозили на інший берег Нілу. Далі їх везли по спеціально прокладеній дорозі, на будівництво якої пішло 10 років і який, за словами Геродота, тільки трохи простіше спорудження пірамід. Потім у підніжжя майбутньої піраміди лицеву сторону старанно шліфували, використовуючи для цього камінь і пісок.

1. Культурологія. Історія світової культури [Текст]: навч. посібник для вузів 8 / ред. Т.Ф. Кузнецова. - М.: Академія, 2003. - 607 с.
2. Культурологія. Історія світової культури [Текст]: навч. посібник для вузів / ред. А.Н. Маркова. - М.: ЮНИТИ, 2001. - 326с.
3. Огапов А.А., Хангельдіева І.Г. Теорія культури [Текст]: навч. посібник для вузів. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2001. - 384 с.
4. Шендрик А.І. Теорія культури [Текст]: навч. посібник для вузів / О.І. Шен-Дрік. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Єдність, 2002. - 519 с.
5. Кравченуо А.І. Культурологія [Текст]: навч. посібник для вузів / О.І. Кравченко. - М.: Академічний Проект, 2002. - 496 с.
6. Культурологія [Текст]: підручник для студентів техніч. вузів / ред. Н.Г. Баг-дасарьян. - М.: Вища школа, 2001. - 511 с.
7. Культурологія [Текст]: навч. посібник для студентів вузів / ред. Г.В. Драч-Ростов н / Д: Фенікс, 2001. - 576 с.

Древній світ знав сім класичних чудес. Майже п'ять тисячоріч тому було ”створено” перше з них - піраміди єгипетських фараонів, потім, через двадцять сторіч, друге - висячі сади у Вавилоні (VII в. до н.е.), за ним по одному в сторіччя - храм Артеміди в Ефесі (VI в. До н.е.), статуя Зевса в Олімпії( V в. до н.е. ), Мавзолей у Галікарнасі( IV в. до н.е. ) і, нарешті, майже одночасно відразу два чуда – Колос Родоський і маяк на острові Форосі ( III в. До н.е. ).
Це були воістину великі твори древніх майстрів, вони вражали уяву сучасників своєю монументальністю і красою.
Багато архітектурних споруд різних часів і народів вражали уяву не тільки сучасників, але і нащадків. І тоді говорили: “Це одне із семи чудес світу”, віддаючи данину поваги, прославленим чудесам старожитності, признаючи за ними першість і досконалість. Говорили також: “Це восьме чудосвіту”, ніби натякаючи на можливість примкнути до чудовійсімки.

За словами Віктора Гюго, із самого створення світу до винаходу друкарства “зодчество було великою книгою людства, основною формулою, що виражала людину на всіх стадіях її розвитку як істоти фізичної, так і істоти духовної”.
За свою довгу історію будівельне мистецтво пройшло величезний шлях від примітивного куреня до найскладніших по своїх планувальних і конструктивних рішеннях споруд. Змінюються уявлення про можливості будівельних матеріалів, змінюються і самі матеріали.
Практично сьогодні можна побудувати все, що підкаже уява архітектора. Питання лише в тому, чи буде це доцільно, красиво, економічно. І от тут й умудреному знаннями зодчому, і “юнаку, що обмірковує життя”, можуть прийти на поміч архітектурні зразки минулого, що зайняли почесне місце в ряду визнаних шедеврів минулого, які являють собою загальнолюдські пам'ятники культури.
Серед сучасних проектів і будівель є справжні шедеври будівельного мистецтва, що по праву могли б підвестися в один ряд із “сьома чудесами древнього світу”. Перед будівельниками відчиняються широкі перспективи...