Увага! JavaScript вимкнений в Вашому веб-браузері.
Стабільна робота сервісу неможлива! Як підключить написано тут

Курсова

"Використання мультимедійних засобів навчання як засіб підвищення якості освіти учнів "

Предмет:

Педагогіка

Мова:

Українська

Рік здачі:

2020

Сторінки:

145 грн.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. МУЛЬТИМЕДІЙНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ЯК ВИРІШАЛЬНИЙ ФАКТОР ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 6
1.1. Види мультимедійних засобів навчання 6
1.2. Технологія та методика застосування сучасних інформаційно-комунікативних засобів навчання 9
1.3. Мультимедійні програмні засоби в педагогічних дослідженнях 14
Висновки до 1 розділу 19
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ПРОЕКТУВАННЯ, СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ 20
2.1. Використання у навчальному процесі мультимедійної презентації 20
2.2. Особливості процесу навчання учнів з використанням мультимедійних презентацій 36
Висновки до 2 розділу 41
ВИСНОВКИ 43
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 46
ДОДАТКИ 49

Перебудова загальноосвітньої середньої школи вимагає не тільки перегляду і вдосконалення змісту загальної освіти відповідно до нових завдань сучасного суспільства, але й активізації методів організації навчального процесу. Важливого значення з огляду на це набуває питання використання у педагогічному процесі мультимедійних засобів навчання (МЗН). Під МЗН розуміємо сукупність різних засобів навчання, як-то текстів, графічних зображень, музики та відео, спрямованих на здобуття знань, вдосконалення вмінь та навичок учнів.
МЗН забезпечують різні види діяльності, що базуються на комплексному використанні різних типів інформаційних процесів у межах єдиного технічного комплексу.
За призначенням і виконуваними операціями МЗН складаються з наступних видів.
Засоби зберігання і відтворення навчальної інформації – забезпечують потрібну наочність у навчанні, а також можливість багаторазового відтворення спеціально переробленої навчальної інформації, яка відбиває сутність об’єктів, процесів і явищ, що вивчаються.
Засоби моделювання (геометричні, фізичні й математичні моделі) дають можливість не тільки демонструвати об’єкти й процеси, що вивчаються, а й досліджувати їх. Особливе значення фізичні й математичні моделі мають для вивчення динамічних систем і процесів.
Засоби контролю/самоконтролю – забезпечують автоматизацію процесу перевірки ступеня засвоєння навчальної інформації й оцінювання знань, що дає учителю можливість оперативно виявляти рівень сприймання матеріалу одночасно кожним окремим учнем, зробити контроль масовим і об’єктивним, відтворювати його багато разів у стандартних умовах навчальної дійсності.
Засоби самонавчання – синтезують характерні особливості всіх попередніх і призначаються для реалізації потенціальних можливостей мультимедійного навчання. За їх допомогою забезпечується сприймання навчальної інформації, контроль і самоконтроль за правильним засвоєнням її, а також опосередковане керування пізнавальною діяльністю учнів. Тренажери, тютерські вправи забезпечують формування потрібних практичних навичок [2].
Аудіо-комунікативні засоби. Комунікативне навчання – це залучення особи до духовних цінностей інших культур через безпосереднє спілкування і аудіювання (читання) [1]. Одним із видів подання нового матеріалу на уроці є задиктовування. Учитель може подати його так, як він вважає за найкраще, але зазвичай сприйняття аудиторії дуже слабке, пасивне, через недостатню можливість двосторонньої комунікації. Також у процесі диктування матеріалу більша частина енергії учнів спрямована на занотовування, що перешкоджає обмірковуванню матеріалу. Записування надає можливість запам’ятовувати лекційний матеріал і використовувати його за відсутності вчителя; у школярів старшого віку це викликає згадування, проте є зовсім не ефективним для учнів молодших класів.
Візуально-спостережні засоби. Корисні візуальні матеріали складаються з об’єктів, моделей, діаграм, таблиць, графіків, анімації та постерів, карт, глобусів і таблиць, що посилаються на ілюстративні топографічні вказівки, малюнків, слайдів, фільмів, рухливих малюнків та телебачення. Такі заходи, як подорожі та використання візитів іноземців, вважаються частиною візуально-спостережної програми, а також демонстрація, драматизація, експеримент та творчі вправи є частиною візуально-спостережних засобів.
У цілому слід відмітити, що малюнки та діаграми, експерименти та спостереження – все це використовується для конкретних цілей: узагальнення, абстрагування і пояснення, що є основними критеріями навчання. Проте для досягнення ефективності навчання використання візуально-спостережних засобів повинно супроводжуватися поясненнями вчителя. Він повинен запропонувати детальні розробки, уточнення та обговорення наочного матеріалу, що допоможе школярам зробити належні висновки та правильно тлумачити побачене. У деяких випадках візуальні матеріали можуть навіть бути перешкодою на шляху до адекватного розуміння матеріалу. Наприклад, розкидані по історичному тексту малюнки не обов’язково приведуть до кращого розуміння історії, оскільки вони рідко можуть представити учню повну картину історії. У подібних ситуаціях необхідні пояснення вчителя, роз’яснення незрозумілого, уточнення або спрямування учнів на самостійний пошук потрібної інформації. Крім історії, подібні труднощі можуть виникати при вивченні географії, біології, археології та геології.
Читально-письмові засоби (текстові). Читання і письмо становлять основу традиційного навчання, а підручник виявляється образним засобом між розділеними в просторі учителем та учнем. Матеріал у підручнику є зразком модульної частини предмету, що вивчається, адаптованим до навчального рівня. Але трапляється, що зразки як у тексті, так і у вправах, можуть бути випадковими, тому усувається зворотний зв’язок для того, хто виконує вправи, і вчитель повинен покластись на відповідальність учня.
Отже, різні види МЗН дозволяють моделювати умови навчальної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.
Кожен із вказаних видів сприяє більш раціональній діяльності вчителя на певному етапі навчального процесу, розширюючи її можливості, а за умови методично правильного використання – й економії часу, інтенсифікуючи тим самим весь педагогічний процес.

Актуальність теми не викликає сумніву, так як технічні засоби навчання нового покоління об'єднуючи в собі всі переваги сучасних мультимедійних та цифрових технологій, виводять процес навчання на якісно новий рівень.
Технологія мультімедіа - це взаємодія візуальних і аудіоефектів під управлінням інтерактивного програмного забезпечення. За оцінкою дослідників Массачусетського технологічного інституту (США), системи комп'ютерного навчання підвищують спроможність до засвоєння навчального матеріалу у 2-5 разів, а спроможність запам'ятовувати - з 35 до 85 %.
Отже, можна сподіватися, що застосування технології мультимедіа здатне значно підвищити ефективність навчання. Простий і дружній інтерфейс робить мультимедіа-курс незамінним під час самостійної підготовки учня. Тому такі курси знайдуть все більш широке застосування в системі дистанційної освіти. Зрозуміло, значною мірою успіх залежить і від правильно організованого навчального процесу. Зокрема, якщо метою є освоєння практичних прийомів і навичок, то впровадження навчання з використанням комп'ютерів і інтерактивних програм мультимедіа чекає безсумнівний успіх. На менший успіх можна розраховувати під час глибокого вивчення спеціальних проблем і активізації власної творчої думки учня. Традиційні методи навчання часто мають на увазі плідні дискусії, які формують комунікативна компетентність учня та здатні виявити додаткові фактори, що впливають на процес і результати пізнання. У випадку превалювання індивідуального навчання в системі «учень - засіб ММТ» вплив «віртуальної» навчальної групи (класу) на мотивацію особистості є чинником ще не достатньо вивченим, що поки що утруднює планування результатів навчання із застосування ММТ.
Однією з основних сфер застосування ММС є освіта, у широкому розумінні слова, включаючи як навчальні програми і курси, так і відео енциклопедії, довідники, словники, інтерактивні путівники, тренажери, ситуаційно-рольові ігри тощо. Розв'язання проблеми поєднання потоків інформації різної модальності (звук, текст, графіка, відео) робить комп'ютер універсальним інструментом у практично будь-якій галузі знання і людської діяльності. Тенденція до швидкого зниження вартості апаратного і програмного забезпечення ММС, поліпшення їхніх технічних і споживчих характеристик, розвиток оригінальних авторських інструментальних систем стали причиною до того, що навчальні мультимедіа-продукти створюються великою кількістю фірм, навчальних і наукових установ, приватних осіб. Це значно наповнює ринок навчальних продуктів із різних галузей і професій.
Використання мультимедіа у навчальному процесі загальноосвітньої школи вивчали такі науковці, як О. М. Ващук, який досліджував підвищення якості навчання засобами мультимедійних технологій, Д. Вертипорох аналізує дидактичні умови застосування мультимедійних технологій у навчальному процесі школи, Б. Б. Корчевський досліджує мультимедійні технології у навчанні та розглядає особливості створення навчальних відеофільмів, О. П. Пінчук досліджує проблему визначення мультимедіа в освіті та ін.
Метою дослідження є визначення місця та ролі мультимедійних технологій у навчальному середовищі загальноосвітньої школи, розкриття потенційних можливостей, які містить використання мультимедійних технологій у формуванні навчально-пізнавальної активності студентів, висвітлення можливих завдань із застосуванням мультимедійних технологій у навчальній практиці загальноосвітньої школи.
Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
1) Обґрунтувати теоретичні основи використання мультимедійних технологій в сучасній загальноосвітній школі;
2) Визначити призначення та види мультимедійних технологій;
3) Практично проаналізувати застосування мультимедійних технологій під час навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.
Об'єктом дослідження є потенційні можливості мультимедіа-технологій у формування знань, вмінь та навичок школярів.
Предметом дослідження є мультимедіа-технології та особливості їхнього використання у навчальному середовищі загальноосвітньої школи.
Наукове значення роботи полягає в тому, що вперше на значно оновленому фактичному матеріалі, що включає результати новітніх досліджень, комплексно досліджено й показано у взаємозв'язку процеси застосування мультимедійних технологій в процесі навчання школярів.
Практичне значення. Матеріали та результати дослідження можуть використовуватись вчителями загальноосвітніх навчально-виховних закладів для вдосконалення процесу формування знань під час освітнього процесу, студентами для написання наукових, курсових, дипломних робіт з цієї проблематики.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

Результати аналізу наукової літератури свідчать, що у найрозвинутіших країнах світу здійснюється інтенсивне впровадження мультимедійних систем і технологій у навчальний процес всіх ланок освіти.
Нові апаратні і програмні засоби, що постійно нарощують можливості комп'ютера, перехід у розряд анахронізму розуміння його ролі як обчислювача поступово привели до витиснення терміну «комп'ютерні технології» терміном «інформаційні технології». Під цим терміном розуміють процеси нагромадження, обробки, подання і використання інформації за допомогою електронних засобів. Так, суть інформатизації освіти на часі визначають як створення умов для вільного доступу до більших обсягів активної інформації в базах даних, базах знань, електронних архівах, довідниках, енциклопедіях.
Перші спроби в 70-х роках використати комп'ютер для навчання не були цілком успішними, що було обумовлено невисокою продуктивністю апаратних і програмних засобів того часу. Крім того, програми були недостатньо гнучкими, тому мотивація й успіхи в навчанні були не переконливі як для вчителів, так і для учнів. Інтенсивний розвиток мультимедіа-технологій (ММТ) почався в середині 80-х років. У цей час у світі спостерігається швидке поширення засобів мультимедіа. Мультимедіа значно збільшує кількість і підвищує якість інформації, здатної зберігатися в цифровій формі і передаватися в системі «людина-машина». Мультимедіа усе більше проникає в різні сфери життя людини. Якщо ще недавно вона сприймалася скоріше як деяка екзотика, необов'язковий, але, безсумнівно, комфортний для користувача елемент у світі комп'ютерних технологій, то тепер ситуація кардинально змінюється, зокрема в галузі освіти. Так, дидактично орієнтовані програмні засоби сьогоднішнього покоління, які спрямовані на використання ММТ, пропонують користувачеві дуже багато варіантів індивідуального настроювання, тобто учень, в процесі опанування навчальним матеріалом, може самостійно встановлювати швидкість вивчення, обсяг навчального та допоміжного матеріалу, орієнтуючись на рівень його труднощів, власні можливості та життєві цілі. Сучасний етап комп'ютеризації освітньої галузі, збагачений можливістю використання ММТ, стає реальністю, яка нині вже суттєво впливає на якість, зміст, методику навчання і навіть методологію освіти.
Особливе місце у множині ММТ займають комп'ютерні навчальні мультимедіа-системи (ММС), що дозволяють поглибити знання, скоротити строки навчання, збільшити число слухачів на одного викладача. Аналіз тенденцій подальшої інформатизації освіти показує, що у майбутньому значення застосування мультимедіа у цій галузі буде зростати, тому що знання, які забезпечують необхідний рівень професійної кваліфікації, завжди піддаються швидким змінам. Мультимедіа-системи успішно застосовуються на сьогоднішній день у сфері освіти і професійної підготовки (рис. 1.1), у видавничій діяльності (електронні книги), для комп'ютеризації бізнесу (реклама, обслуговування клієнтів), в інформаційних центрах (бібліотеки, музеї) тощо.
Сучасні комп'ютерні навчальні системи розробляються за допомогою мультимедіа-технологій. Ці технології виникли на стику багатьох галузей знання. Здатність комп'ютера негайно знаходити невелику частку інформації у величезній масі даних завжди була одним із найважливіших його застосувань. Тому що відео і звуковий супровід можуть бути збережені разом з текстом на одному компакт-диску, то став можливим новий шлях одержання знань. Використовуючи гіперпосилання (hyper-links) - програмний метод, за допомогою якого пов'язані терміни підручника, зображення і звуки пов'язуються воєдино, можна представити матеріал так, щоб користувачі могли переглядати його типово людським способом - за асоціацією. Енциклопедії, альманахи, зібрання довідників, діалогові ігри, що використовують знятий кіно матеріал, навчальні програми і навіть кінофільми із супровідним сценарієм, біографіями акторів, примітками режисера й оглядами роблять мультимедіа однієї з найбільш захоплюючих і творчих областей комп'ютерного світу.
Мультимедіа створює мультисенсорне навчальне оточення з урахуванням мультисенсорних особливостей навчання. Залучення всіх органів почуттів веде до збільшення ступеня засвоєння матеріалу порівняно з традиційними методами. Навчання з використанням аудіовізуальних засобів комплексної обробки інформації є найінтенсивнішою формою навчання; навчальний матеріал, дидактично підготовлений фахівцями, орієнтується на індивідуальні здатності учнів. Індивідуальна діалогова комунікація за допомогою відео-, графічних, текстових і музично-мовних вставок настільки інтенсивна, що максимально полегшує процес навчання; гіперсередовище дозволяє розширити можливості інформаційного впливу на користувача і втягує учня безпосередньо в процес навчання.
Численні дослідження підтверджують успіх системи навчання з використанням ММТ. Хоча дуже важко зробити об'єктивне порівняння зі старими традиційними методами навчання, однак можна сказати, що увага під час роботи з навчальною інтерактивною програмою на базі мультимедіа, як правило, подвоюється. Економія часу, необхідного для вивчення конкретного матеріалу, у середньому становить 30 %, а придбані знання зберігаються в пам'яті значно довше. Фахівці й експерти з маркетингу вже давно (до появи в системі навчання мультимедіа технологій) помітили на численних експериментах виразний зв'язок між методом, за допомогою якого учень освоював матеріал, і здатністю згадати (відновити) цей матеріал у пам'яті через певний час. Якщо матеріал був звуковим, то людина запам'ятовувала близько !4 поданої інформації. Якщо інформація була представлена візуально - близько 1/3. У разі комбінування впливу (зорового й слухового) запам'ятовування підвищувалося до 1/2, а якщо людина втягувалася в активні дії в процесі вивчення, то засвоюваність матеріалу підвищувалася до 2/3.

Щоб придбати дану роботу спочатку зареєструйтеся та поповніть баланс на 145.00 грн.

Також Ви можете замовити написання унікальної роботи у наших Виконавців.

Комарницький Євген (k-jore)

(4.6)

Увага! Файл роботи буде доступним до завантаження відразу після оплати. Дана робота перевірена адміністрацією сервісу: вся інформація (зміст, вступ, висновок, список використаної літератури, фрагмент роботи, кількість сторінок тощо) відповідає дійсності

Служба підтримки:

"Використання мультимедійних засобів навчання як засіб підвищення якості освіти учнів "

0 (800) 357-234