Вступ …………………………………………………………………………3
Захист сімейних прав ……………………………………………………….4
Висновок ……………………………………………………………………17
Список літератури ………………………………………………………… 18

Захист - це реальне відновлення порушеного права або інтересу. У багатьох випадках достатньо набрання законної сили рішення суду про задоволення позову для того, щоби вважати право чи інтерес захищеними: визнання шлюбу недійсним, розірвання шлюбу, припинення права на аліменти, позбавлення та поновлення батьківських прав та ін. В окремих ситуаціях захист права пов'язується з виконанням цього рішення: стягненням аліментів, відібранням дитини, відшкодуванням моральної шкоди та ін.
Відмова позивачеві у задоволенні позову є актом захисту права або інтересу відповідача.
Можливість відмови у захисті.
Чи може суд відмовити у захисті сімейного права? захисті На це запитання іноді дається ствердна відповідь, при цьому формами відмови у захисті права називають відмову у примусовому здійсненні права, відмову у застосуванні конкретного способу захисту права, позбавлення суб'єктивного права81.
Оскільки суб'єктивне право, як уже відзначалося, є мірою право-згідної (правомірної") поведінки, забезпеченої законом, тому відмова у захисті права - явище принципово неприпустиме. В численних ухвалах Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України можна прочитати: "суд безпідставно відмовив у захисті права"; "апеляційний суд безпідставно скасував рішення місцевого суду". Отже, якщо особа дійсно володіє певним правом і довела факт його порушення відповідачем, її позовна вимога має бути задоволена.
Відмова в позові, якщо у суді не було доведено наявності права чи факту його порушення відповідачем, або якщо позивач вибрав такий спосіб захисту, який не узгоджується з обставинами справи, не може вважатися актом відмови у захисті права.

1. Антошкіна В. Договір про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності // Право України. — 2015. - № 8. - С. 75—78.
2. Бобрик В.І., Мироненко В.П. Павловська Н.В., Пилипенко С.А. Сімейне право України (у схемах): Навч. посіб. — К.: Атіка. - 2015. — 160 с.
3. Грічук О. Проблеми і перспективи правового регулювання майнових відносин фактичного подружжя в сімейному праві України // Підприємництво, господарство і право. - 2015. - № 10. - С. 59-62.
4. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: навч. посіб. - К.: МАУП, 2001. -312с.
5. Долинська М. Усиновлення (удочеріння) дитини // Нотаріат для вас. -2007. - № 7-8. - С. 58-63.
6. Єфіменко Л. Щодо отримання згоди органів опіки та піклування // Нотаріат для вас. - 2006. - № 12. - С. 27-28.
7. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: Становлення і розвиток. Монографія. 2-е вид. К.: КНТ, - 2007. - 288 с.
8. Закон України від 2 червня 2005 р. «Про основи соціального захисту без¬домних громадян і безпритульних дітей» // ВВР України. - 2005. - № 26. - Ст. 354.
9. Кидалова А. Обов'язки та права батьків щодо виховання та розвитку ди-тини: окремі проблеми // Право України. - 2004. - № 3. - С. 88-91.
10. Науково-практичний коментар до Сімейного кодексу України // За ред. Ю.С.Червоного. - К.: Істина. - 2013. - 464 с.

Право на захист належить кожному учасникові сімейних відносин, у тому числі й дитині та недієздатному.
Згідно зі статтею 60 КпШС, захист прав та інтересів неповнолітніх дітей "лежав" на батьках, які мали діяти без особливих на те повноважень. Цю норму можна було витлумачити так: батьки мають право на самозахист дітей і право на звернення за захистом їхніх прав та інтересів до компетентного органу.
У статті 154 СК цей аспект правового статусу батьків визначено чітко: батькам безпосередньо надано право на самозахист прав та інтересів дитини, а також на представництво їхніх інтересів.
У Сімейному кодексі розширено коло тих, хто має право на звернення за захистом прав та інтересів іншої особи. Тобто, розширено коло осіб, які є законними процесуальними представниками. Так, згідно із частиною 2 ст. 258 СК, баба, дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх внуків без спеціальних на те повноважень. Таке саме право надано сестрі, братові, мачусі, вітчимові щодо звернення за захистом прав та інтересів своїх малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних сестер, братів, мачухи, вітчима (ч. 2 ст. 262 СК).

Проаналізувавши тему реферату, я дійшла наступних висновків:
1. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересів.
2. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є:
1. встановлення право відношення;
2. примусове виконання добровільно не виконуваного обов'язку;
3. припинення правовід ношення, а також його анулювання;
4. припинення дій, які порушують сімейні права;
5. відновлення правовід ношення, яке існувало до порушення права;
6. відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором;
7. зміна правовід ношення;
8. визнання незаконними рішення, дії або бездіяльність органу державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.