ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ 6
1.1. Характеристика та законодавча база оподаткування малого бізнесу 6
1.2. Особливості, принципи та ставки оподаткування малого бізнесу 9
1.3. Місце та роль оподаткування малого бізнесу в функціонуванні ринкової економіки 11
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ РЕФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ В ОПОДАТКУВАННІ МАЛОГО БІЗНЕСУ 15
2.1. Порівняння спрощеної та загальної системи оподаткування в контексті змін 2016 року та ефекти сучасного оподаткування для бізнесу та держави загалом 15
2.2. Аналіз майбутніх ефектів реформування оподаткування малого бізнесу 22
2.3. Пропозиції щодо оптимізації сучасної системи оподаткування малого бізнесу 27
ВИСНОВКИ 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

За умов ринкової економіки важлива роль належить малому бізнесу. Його підтримка, у тім числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці.
Малий бізнес (англ. small business) – бізнес, що спирається на підприємницьку діяльність невеликих фірм, малих підприємств, і які формально не входять до жодних об’єднань. Для малого бізнесу характерні незалежний менеджмент, власний капітал, локальний район операцій, невеликі розміри.
Суб’єкти малого підприємництва мають суттєву перевагу над платниками податків у великому бізнесі: вони можуть самостійно обрати спосіб оподаткування, обліку та звітності з-поміж варіантів – загальної системи та спрощеної систем.
Законодавчою основою ведення малого бізнесу та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності в Україні є:
 Господарський кодекс України;
 Податковий кодекс України;
 Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»;
 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;
 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».
Підтримка малого підприємництва здійснюється відповідно до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні». Терміни «суб’єкти малого підприємництва» і «суб’єкти середнього підприємництва» вживаються у цьому Законі в значенні, наведеному у Господарському кодексі України, з урахуванням того, що в цілях цього Закону термін «суб’єкти малого підприємництва» охоплює також і суб’єктів мікропідприємництва [1] [3].
Згідно Господарського кодексу України суб’єктами мікропідприємництва є:
 фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи-підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
 юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України [20, c.12].
Суб’єктами малого підприємництва є:
 фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
 юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
На даний момент малий бізнес оподатковується за спрощеною системою оподаткування (сплачують єдиний податок) та загальною системою.
Загальну систему оподаткування обирають усі юридичні особи, які добровільно не обрали іншу систему оподаткування, або для яких встановлені обмеження щодо вибору системи оподаткування.
На відміну від спрощеної системи, де об’єктом оподаткування є дохід, об’єктом оподаткування на загальній системі є дохід, який вираховується, як дохід мінус документально підтверджені витрати і становить більше 5 млн. грн. [21, c.9].
Загальна система найскладніша у веденні бухгалтерського і податкового обліку. Проте вона дозволяє займатися будь-яким видом діяльності та немає інших обмежень, що притаманні спрощеній системі оподаткування. Також посилюється контроль з боку податкових органів за підприємцями на загальній системі, адже розмір податку з доходів фізичних осіб напряму залежить від результатів господарської діяльності [17, c.44].
Об’єктом оподаткування при спрощеній системі є виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Під виручкою розуміють суму коштів, які надійшли на розрахункових рахунок, або в касу від продажу, тобто принцип першої події виконаних робіт [24, c.51].
Оскільки малий бізнес використовує переважно спрощену систему оподаткування, для розкриття сутності питання даної курсової роботи варто зазначити, що спрощена система поділяє платників на 4 групи, нижче наведено характеристику кожної зі змінами що вступили в дію в 2016 році.
Група І – ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно торгівлю на ринках або надають побутові послуги населенню. Обсяг доходу не перевищує 300 тис. грн.
Група ІІ – ФОП, які надають послуги платникам єдиного податку чи населенню. Виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства. Наймані працівники – до 10 осіб. Обсяг доходу – до 1,5 млн. грн..
Група ІІІ – ФОП та юридичні особи, які мають дохід до 5 млн. грн..
Група ІV – с/г товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік дорівнює чи перевищує 75%

1. Господарський кодекс України Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 16.01.2003 № 436-IV. Редакція від 01.05.2016.
2. Податковий кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI. Редакція від 01.02.2016.
3. Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013.
4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999. Редакція від 30.09.2015.
5. Наказ Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» Форма від 25.02.2000 № 39. Редакція від 24.07.2015.
6. Офіційний сайт Державного комітету статистики. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. Doing Business, [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.doingbusiness.org/ra
8. Бакурова А. В. Самоорганізація соціально-економічних систем: моделі і методи: [монографія] / Бакурова А. В. – Запоріжжя: КПУ, 2010.
9. Бурмистрова Л. М. Финансы организаций (предприятий). – М.: ИНФРА-М, 2009 г.
10. Варналій З. С. Державна регуляторна політика в сфері малого підприємництва / З. С. Варналій, І. С. Кузнєцова. – К.: Ін-т екон. прогнозування, 2011.
11. Вишневский В.П. Налоговая политика: методология, теория и практика: моногр. /В. П. Вишневский, О. В. Виецкая, О. Н. Гаркушенко и др.; под общ. ред. В. П. Вишневского / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. – Донецк, 2011.
12. Врублевская О.В. - Отв. ред., Романовский М.В. - Отв. ред. Финансы 3-е изд. Учебник для вузов. – М.:Издательство Юрайт, 2011 г.
13. Дема Д. І. Спрощена система оподаткування: реалії та перспективи в Україні / Д. І. Дема, І. В. Шевчук // Облік і фінанси АПК. – 2011.
14. Діяльність державної податкової служби України за 2012 р.: статистичний бюлетень, розділ 2: Інформаційно-довідковий розділ, економічні показники діяльності ДПС України. – Київ. – 2013 р.
15. Довгалюк В. І. Податкова система/ В. І. Довгалюк, Ю. Ю. Ярмоленко; М-во освіти і науки України. - К.: Центр учбової літератури, 2010.
16. Зведений звіт про втрати бюджету внаслідок пільгового оподаткування по видах податків, зборів (обов’язкових платежів) станом на 01.10.2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=341741&cat_id=133904
17. Когденко, В. Г. Краткосрочная и долгосрочная финансовая политика : учеб. пособие для вузов / В. Г. Когденко, М. В. Мельник, И. Л. Быковников. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2012.
18. Коновалова О. В. Аналіз податкового навантаження та його вплив на стан економіки України [Електронний ресурс] / О. В. Коновалова. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/ irbis_nbuv/ cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ecnof_2013_10(1)__34.pdf
19. Концептуальні підходи до спрощеної системи оподаткування в Україні / Логвіновська С.І. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: file:///C:/Users/73/Downloads/ecfor_2013_3_32%20(1).pdf
20. Макаренко Ю. П. Особливості функціонування домогосподарств у сучасних умовах господарювання / Ю. П. Макаренко // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2012.
21. Мельник М. М. Прямі податки як регулятор соціально-економічних процесів в Україні / М. М. Мельник // Наукові праці НДФІ. – 2011.
22. Оподаткування малого бізнесу в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку [Електронний ресурс]. / Герасимчук Л.С. // Молодіжний науковий вісник УАБС НБУ, Серія: Економічні науки, № 5/2013// – Режим доступу http://bulletin.uabs.edu.ua/ store/eco/2013/9bb21bdf473e489febadd99ec20ce45b.pdf
23. Оцінка податкового потенціалу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/59047/15-Kondratenko.pdf?sequence=1
24. Паєнтко Т. В. Оптимізація механізмів прибуткового оподаткування / Т. В. Паєнтко // Економіка та держава. – 2013.
25. Перерва М. Г. Податок на доходи фізичних осіб / М. Г. Перерва // Економічні науки. – Серія «Облік і фінанси». – 2011.
26. Соколова Т. М. Структура зайнятості та безробіття: проблеми та тенденції / Т. М. Соколова // Україна: аспекти праці. – 2010.
27. Тарангул Д. О. Пільги в системі податкового регулювання в Україні / Д. О. Тарангул //Науковий вісник Національного університету ДПС УКраїни. – 2011.
28. Финансы и кредит : учеб. пособие / под ред. О. И. Лаврушина. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : КНОРУС, 2012.
29. Швабій К. Податки з доходу фізичних осіб: проблеми і перспективи [Текст] / К. Швабій // Вісник податкової служби України. - 2010.
30. Шувалова Е.Б. Налогообложение организаций финансового сектора экономики: Учебное пособие, 2-е изд. – М.: ИТК «Дашков и К°», 2012 г.

Підприємництво є головним елементом ринкового середовища. Воно забезпечує вирішення багатьох соціально-економічних проблем перехідного періоду і до становлення ринкових відносин: сприяє насиченню ринку товарами та послугами, наповненню доходної частини бюджету, стимулює структурні зміни в економіці, створює робочі місця.
Практично всі держави здійснюють регулювання підприємницької діяльності шляхом намагання оптимізувати дію двох протилежних її функцій: стимулюючої, яка сприяє свободі розвитку підприємництва, і фіскальної, яка забезпечує виконання державою своїх повноважень. Підприємництво в Україні розвивається вже понад 20 років, але воно ще не зайняло значної ніші в її господарському комплексі. Однією з головних причин цього є часті зміни фіскальної політики щодо даного сектора економіки, що призводить до хвилеподібності періодів його розвитку.
Держава постійно шукає нові форми організації виробництва, шляхи підвищення розвитку економіки і зменшення податкового тягаря, що лягає на плечі підприємств. Для досягнення цієї мети держава постійно шукає нові прогресивні способи і системи оподаткування. На сучасному етапі розвитку економіки України великі підприємства переживають кризу, відбувається розукрупнення підприємств, і розвиток економіки залежить від діяльності малого бізнесу, малих підприємств всіх форм власності.
Сучасні орієнтація розвитку України в її спрямуванні на європейську безпеку та стабільність розглядає стратегію розвитку малого бізнесу як один із пріоритетних напрямків. У більшості країн світу малому бізнесу належить значне місце в загальній сумі валового національного продукту, що дає змогу повніше задовольняти попит у товарах, збільшувати зайнятість населення, надходження грошових ресурсів до бюджету за рахунок сплати податків.
Розвиток ринкової системи господарювання в Україні пов’язаний зі зростанням підприємницької активності в усіх сферах економіки. Одним із перспективних напрямів дії конкурентно-ринкового середовища є розвиток малого бізнесу.
Світовий досвід показує, що малий бізнес є однією із рушійних сил економічного розвитку, ефективним засобом структурної розбудови, активізації інноваційної діяльності, подолання диспропорцій на окремих сегментах ринку, утворення нових робочих місць і зниження безробіття. Малий бізнес надає економіці гнучкості, мобілізує значні фінансові та виробничі ресурси, сприяє формуванню конкурентного середовища і тим самим свідчить про рівень розвитку економіки країни та ступінь демократизації суспільства
Сьогодні в Україні підприємства малого бізнесу виступають елементом структурної перебудови регіональної економіки, сприяють підвищенню доходів місцевих бюджетів. Основним фінансовим інструментом, що регулює взаємовідносини малого бізнесу з державою, залишається його оподаткування – законодавчо врегульований процес встановлення, стягнення податків, визначення їхніх розмірів і ставок з урахуванням порядку їх сплати, створення особливих умов податкового режиму – загального чи спеціального (спрощеного).
Використання особливих режимів оподаткування для підтримки як пріоритетних видів господарської діяльності, так і безпосередньо окремих груп суб’єктів підприємництва, є одним з шляхів забезпечення ефективного їх розвитку.
Вагомий внесок у дослідження впливу чинної податкової системи на діяльність вітчизняних підприємств зробили українські вчені Поддєрьогін A.M., Загорський B.C., Каламбет С.В., Онишко С.В., які піднімали проблеми удосконалення формування податкової системи, удосконалення податкового механізму, виконання податкових зобов’язань тощо.
Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні аспекти оподаткування в Україні.
Предметом дослідження курсової роботи є особливості оподаткування малого бізнесу.
Метою курсової роботи є дослідження проблеми особливостей оподаткування малого бізнесу.
Поставлена мета зумовила виконання наступних завдань:
 навести характеристику та законодавчу база оподаткування малого бізнесу;
 викласти особливості, принципи та ставки оподаткування малого бізнесу ;
 визначити місце та роль оподаткування малого бізнесу в функціонуванні ринкової економіки;
 порівняти спрощену та загальну системи оподаткування в контексті змін 2016 року та ефекти сучасного оподаткування для бізнесу та держави загалом;
 аналізувати майбутні ефекти реформування оподаткування малого бізнесу;
 розробити пропозиції щодо оптимізації сучасної системи оподаткування малого бізнесу.
Методи дослідження наукові: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація, дедукція, індукція, порівняння, розрахунок.
Курсова робота складається з 36 сторінок друкованого тексту, вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та включає 2 таблиці. У списку використаних джерел 30 найменувань.
 

За умов ринкової економіки важлива роль належить малому бізнесу. Його підтримка, у тім числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці.
Суб’єкти малого підприємництва мають суттєву перевагу над платниками податків у великому бізнесі: вони можуть самостійно обрати спосіб оподаткування, обліку та звітності з-поміж варіантів – загальної системи та спрощеної систем.
Суб’єкти малого підприємництва мають суттєву перевагу над платниками податків у великому бізнесі: вони можуть самостійно обрати спосіб оподаткування, обліку та звітності з-поміж варіантів – загальної системи та спрощеної систем.
Загальну систему оподаткування обирають усі юридичні особи, які добровільно не обрали іншу систему оподаткування, або для яких встановлені обмеження щодо вибору системи оподаткування.
На відміну від спрощеної системи, де об’єктом оподаткування є дохід, об’єктом оподаткування на загальній системі є дохід, який вираховується, як дохід мінус документально підтверджені витрати і становить більше 5 млн. грн.
Загальна система найскладніша у веденні бухгалтерського і податкового обліку. Проте вона дозволяє займатися будь-яким видом діяльності та немає інших обмежень, що притаманні спрощеній системі оподаткування. Також посилюється контроль з боку податкових органів за підприємцями на загальній системі, адже розмір податку з доходів фізичних осіб напряму залежить від результатів господарської діяльності.
Об’єктом оподаткування при спрощеній системі є виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Під виручкою розуміють суму коштів, які надійшли на розрахункових рахунок, або в касу від продажу, тобто принцип першої події виконаних робіт.
Сьогодні в Україні підприємства малого бізнесу покликані не тільки виступати елементом структурної перебудови регіональної економіки, але й сприяти підвищенню доходів місцевих бюджетів. Основним фінансовим інструментом, що регулює взаємовідносини малого бізнесу з державою, залишається його оподаткування – законодавчо врегульований процес встановлення, стягнення податків, визначення їхніх розмірів і ставок з урахуванням порядку їх сплати для підприємств з певними параметрами: чисельність працюючих, обсяг валового доходу від реалізації, вид податкового режиму
Підводячи підсумки реформ, можна відзначити, що чогось особливо нового малому та середньому бізнесу чекати не варто, але й старих проблем бізнес не позбавлено. Проте остаточно робити висновки про складену ситуацію не варто, адже парламент спільно з урядом на другий квартал поточного 2016 року готує чергову серію податкової реформи і залишається сподіватись, будуть створені сприятливі та стабільні податкові умови для ведення малого бізнесу. Більш детально про майбутній вектор в оподаткуванні малого бізнесу розглянено в наступному підрозділі роботи.
У перспективі можливе збільшення тиску на малий бізнес. Загальна система оподаткування у поточному стані має численні недоліки, головним з яких є несприятлива для розвитку бізнесу практика адміністрування податків. Тому однією з переваг ССО зараз є захист малого бізнесу від зловживань працівників податкових органів.
Можливі надмірні витрати бізнесу на облік видатків. Якщо вимоги до обліку будуть жорсткими, це може спричинити необґрунтовані витрати бізнесу та створити перешкоду для його розвитку;
Можливий спротив частини підприємців проти підвищення рівня оподаткування та проти запровадження більш жорсткого обліку, що може стати фактором політичної нестабільності та ускладнити проведення податкової реформи.
Для перспективного розвитку оподаткування малого бізнесу можна використати зарубіжний досвід, зокрема країн Європейського Союзу.
Проте для подальшого покращення бізнес-клімату та подолання корупції в Україні потрібно удосконалити механізм та податкове навантаження щодо справляння єдиного податку та ряду інших податків в системі оподаткування суб’єктів малого бізнесу.
Отже, все викладене у другому розділі даної курсової роботи не означає, що спрощена система оподаткування зовсім не потребує реформування. Без сумніву, вона не є ідеальною і є, що вдосконалювати. Деякі варіанти – були запропоновані вище. Однак, загальна система оподаткування нагально потребує набагато більш комплексного, радикального і глибинного реформування. Без сумніву, «рівні умови для всіх» – непогана ідея. Однак, спочатку її треба втілити в рамках загальної системи оподаткування. А поки остання є репресивною, несправедливою, дискреційною, сповненою насправді великих прогалин, немає жодного сенсу у гармонізації спрощеної системи оподаткування з нею. Насамперед тому, що спрощена система оподаткування, як вона є, сама по собі здоровіша. Натомість, чи не було б краще розпочати гармонізацію з іншого боку: спробувати зробити загальну систему оподаткування простішою у застосуванні, більш однозначною, передбачуваною, вільною від корупції і перед якою усі були б рівні?
Наступне питання – а що саме означає в даному випадку «рівність»? Передусім, це означає, що правила застосовуються рівно та не зважаючи на особистості до усіх, кого вони стосуються, без жодної дискреції, упередженого ставлення, чи переваг для «своїх». В українських реаліях це означає «без жодної можливості для дискреції», або, принаймні, з якомога меншими можливостями. Але, якщо припустимо, що це вже досягнуто, і загальна система більше не є дискреційною та репресивною. Чи має після цього залишатися спрощене оподаткування? Так, хоча, напевне, у дещо меншому обсязі.
Є принаймні одна природна економічна причина для існування спрощеного оподаткування мікробізнесу: він сам по собі не потребує обліку в обсягах, достатніх для цілей оподаткування. Тому не буде необхідності спрощувати оподаткування для суб’єктів господарювання, що переросли певний розмір (який ще треба визначити через дослідження), який вимагає оподаткування для суто бізнесових потреб. В ідеалі, це має бути зроблено за рахунок позитивних економічних стимулів. Універсальний податок на майно (за нормативною оцінкою), який би сплачували усі, включно з мікробізнесом на ССО, поєднаний з недискреційним оподаткуванням тільки розподіленого прибутку можуть в основному забезпечити це. Радикальне скорочення або відміна податків на заробітну плату (насамперед – ЄСВ) разом з податком на доходи фізичних осіб, можуть допомогти з іншою стороною проблеми. Але верхня межа для річного обороту все ж буде необхідна.
Подальша еволюція може включати диференціацію ставок та їхнє поступове підвищення, зокрема для деяких видів послуг, на 3 групі – саме тих, якими найчастіше зловживають для уникнення податків. Але це має відбуватися дуже повільно, аби дати людям можливість адаптуватися, і тільки після знищення дійсно великих «дір» у загальній системі. Будь-яке підвищення ставок треба робити тільки на тлі економічного зростання.
Але це тільки дуже приблизні та попередні міркування. Дозвольте нагадати, що можлива реформа ССО може і має розглядатися тільки після успішного впровадження «великої» податкової реформи, в іншому випадку це нагадує проектування веранди без проекту основного будинку. Ніхто на разі не може передбачити, які нові шляхи «мінімізації» вигадають платники податків, наскільки великими будуть зловживання, і таке інше. Утім, на це буде достатньо часу після того, як головну реформу буде впроваджено. Поспішати нема куди.