Вступ 3
Класифікація риби 4
Хімічний склад і харчова цінність риби 14
Висновок 16
Список рекомендованих джерел: 18
 

Рибу класифікують за місцем і способом існування, характером покриву шкіри, будовою скелета, розміром або масою, видами, термічним станом.
За місцем і способом існування рибу поділяють на океанічну (зубатка, тунець, макрурус, нототенія, риба-шабля, риба-капітан), морську (тріска, камбала, палтус, пікша), прісноводну (стерлядь, налим, короп), прохідну, яка живе в морях, а нереститься у річках (осетрові, лососеві), або навпаки (вугор), напівпрохідні, які живуть в опріснених ділянках моря, а розмножуються в річках (лящ, сазан, судак, сом та ін.).
Поверхня тіла риби може бути покрита шкірою, або шкірою і лускою чи шкірою і рядами кісткових утворень – "жучків". Луска щільно прилягає до шкіри, в одних видів риб вона дрібна, в інших – велика.
За характером покриву шкіри рибу поділяють на лускату, безлускату і з кістковими лусками "жучками". До лускатої риби належать: судак, лящ, кета, лин, зубан, короп, карась та ін.; до безлускатої – сом, вугор, минь. Рибу з дрібною лускою (зубатка, навага) обробляють так, як ту, що без луски, тому її умовно відносять до цієї групи. "Жучками" (шипами) вкрита осетрова риба.
За будовою скелета розрізняють рибу з кістковим скелетом (луската і безлуска-та) і хрящовим (осетрова риба, мінога). Скелет є опорою тіла риби.
За розміром або масою рибу поділяють на дрібну (до 200 г), середню (1-1,5 кг), велику (понад 1,5 кг).
Рибу поділяють на родини. У родини об'єднують рибу, що має однакові ознаки ,форму тіла, будову скелета, шкіряний покрив, кількість і розміщення плавників та ін.
Тіло риби складається з тулуба, голови і хвоста. Форма тіла риби може бути видовженою, веретеноподібною, плоскою, стрічкоподібною, змієподібною. На тілі риби розміщені плавники: парні – грудні і черевцеві; непарні – спинний, хвостовий, анальний . Спинний плавник може бути твердий і м'який.
Поверхня тіла риби вкрита шкірою, під якою знаходяться м'язи. Вони складаються з дрібних м'язових волокон, що мають попереково-смугасту будову і з'єднані між собою пухкою сполучною тканиною.
У черевній порожнині розміщені внутрішні органи (печінка, ікра чи молочко, кишечник та ін.).
Багато риб мають бокову, темнішу або світлішу, ніж тіло, смужку, що служить органом відчуття.
Родина осетрових – білуга, калуга, осетер, шип, стерлядь, севрюга – найцінніша риба з ніжним і дуже смачним білим м'ясом, що має жирові прошарки. Форма тіла риби цієї родини веретеноподібна. Тіло вкрите кістковими "жучками" в п'ять рядів, між якими розміщені дрібні кісткові зерна і пластинки. Скелет – хрящовий, за винятком голови, де є кісткові утворення. Спинний плавник близько біля хвостового. Рот знаходиться в нижній частині голови, перед верхньою губою є чотири вусики. Ікра осетрових риб від світло- до темно-сірого, майже чорного кольору, дуже поживний і цінний продукт харчування. Їстівна частина осетрових становить майже 90 % загальної маси.
Риба цієї родини надходить обов'язково потрошеною (за винятком окремих екземплярів стерляді), мороженою, у вигляді в'ялених і копчених баличних виробів та консервів у власному соку.
У кулінарії рибу цієї родини використовують для приготування холодних закусок, перших і других гарячих страв (вареною, смаженою і запеченою).
Родина лососевих – кета, горбуша, сиг, ряпушка, сьомга, лосось, муксун, форель . Риби цієї родини мають довгасте товсте тіло, вкрите сріблястою дрібною лускою, яка щільно прилягає до тіла, і чітко виражену бокову лінію. На спині два плавники, один з них біля хвоста – жировий.
М'ясо лососевих ніжне, жирне, смачне, майже не має міжм'язових кісток, з прошарками жиру між м'язами, в потовщеннях і під шкірою (черевна частина). М'ясо у більшості видів риби (сьомга, лосось) світло-рожевого або червоного кольору, у нельми, білорибиці, сига – білого. Жирне, ніжне м'ясо лосося під час посолу дозріває, тобто набуває специфічного смаку, рівномірно просочується жиром. Високо ціниться ікра оранжевого кольору, з добрими смаковими і поживними властивостями. Їстівна частина лососевих риб становить 51-56 % їх маси. Риба надходить солоною, у вигляді баликових виробів, консервів, форель – свіжою.
Використовують рибу цієї родини для приготування делікатесних холодних закусок, перших і других страв.

1. ГОСТ 7631-85. Рыба, морские млекопитающие, морские беспозвоночные и продукты их переработки. Правила приемки, органолептические методы оценки качества, методы отбора проб для лабораторных исследований. Издательство стандартов. 1985 - 28 с.
2. Довгалёв А.С., Понтюшенко Н.А., Сергеев В.П. Обеспечение качества и безопасности рыбной продукции. Ветеринария. 1998 № 1 С. 7-8.
3. Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них.» Київ, 2003.
4. Ковбасенко В.М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продукції тваринництва Київ, 2006 Т. ІІ. С. 409-464.
5. Красильникова Т. И др. Модификация метода проведения гидролиза при определении содержания триптофана и оксипролина в мясе. Мясная индустрия СССР, 1968, № 12, С. 12.
6. Литвиненко Л.П. Правила игры на отечественном рыбном рынке стали жестче. Продукты-ингридиенты, 2004, № 6, С. 41.
7. Обов'язковий мінімальний перелік досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормів, вітамінних препаратів та ін., які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини і за результатами яких видається ветеринарна довідка Ф-2. Київ, 2004 - 46 с.
8. Сеймение А.М., Экономидис П.А. Роль ветеринарных служб в пищевой цепочке «от фермы к столу» Хельсинки. 2002 - 34 с.
9. Солнцева Г., Крылова И., Определение содержания триптофана в мышечной ткани. Мясная индустрия СССР, 1965, № 2 С. 56.
10. Шарко Д. Состояние рыбоперерабатывающей промышленности Украины. Продукты-ингридиенты 2004, № 2 С. 31-32.

Риба і рибопродукти займають значне місце у харчуванні людини і становлять значну частину її харчового раціону. В багатьох країнах світу ці продукти складають основний об'єм харчової промисловості. Враховуючи значення риби у харчуванні людини, в нашій державі діє Закон України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», який визначає основні правові та організаційні засади забезпечення та безпеки риби.
Нажаль, в сучасних умовах, насиченість внутрішнього ринку України рибою та рибними продуктами не перевищує 50 % потреби, крім того в багатьох випадках на ринок не завжди надходить якісна риба. Тому ветеринарна медицина сконцентрувала всі свої зусилля на контроль якості та безпеки риби та рибопродуктів, а всі дослідження в цьому напрямку спрямовані, відповідно міжнародних вимог, на розробку науково-обгрунтованої системи контролю якості та безпеки. Роботи по визначенню харчової цінності риби, практично, не проводяться, що ставить під сумнів діючу класифікацію. Відповідно діючої класифікації промислова риба підрозділяється на три групи за вмістом жиру: жирна, середньої жирності та пісна. Хоча жир і обумовлює харчову цінність риби, але частково.

1. Значне місце в українській кухні займає риба. Це продукт високої харчової цінності, оскільки містить білки (13-23 %), жир ( 0,1-33 %), мінеральні речовини ( 1-2 %), вітаміни A, D, E, B2, B12, PP, C, екстрактивні речовини і вуглеводи. Хімічний склад риби не є постійним, він змінюється залежно від виду, віку, місця і пори вилову.
Білки – основна складова частина мяса риби. В основному це порціонні білки: альбуміни і глобуліни (прості білки), нуклеопротеїди, фосфоропротеїди і глюкопротеїди (складні білки) , Вони майже повністю (на 97%) засвоюються організмом людини. Тому риба є джерелом білкового харчування.
Неповноцінний білок сполучної тканини колаген (15 %) під дією теплової обробки легко переходить у глютин, тому м'ясо риби розм'якшується швидше, ніж м'ясо свійських тварин.
Жир риби містить велику кількість ненасичених жирних кислот (лінолеву, ліноленову, арахідонову та ін.), тому він рідкий, має низьку температуру плавлення (нижче 37 градусів) і легко засвоюється організмом людини. Вміст вітамінів D і A значно підвищує його цінність.
За вмістом жиру рибу умовно поділяють на такі групи:
 нежирна (до 2 %) – тріска, пікша, сайда, навага, минь, судак, річковий окунь, щука, йорж, тихоокеанська камбала;
 маложирна (2-5 %) – оселедець тихоокеанський і атлантичний (під час нересту),корюшка, короп, вобла, пліть, карась, кефаль, морський окунь, сом, в'язь;
 жирна (5-15%) – білуга, осетер, стерлядь, сьомга, кета, горбуша, скумбрія, ставрида, тунець, оселедець атлантичний і тихоокеанський (влітку, восени, на початку зими);
 дуже жирна (15-33 %) – лосось, білорибиця, мінога, вугор, стерлядь сибірська, осетер сибірський, оседець тихоокеанський і атлантичний ( у кінці літа).
Вміст жиру впливає на смакові якостіриби, її харчову цінність і кулінарне використання. Чим жирніша риба, тим вона ніжніша, смачніша й ароматніша. Проте жир риби легко окислюється, при цьому погіршується якість рибних товарів.
Мінеральні речовини входять до складу білків, жирів, ферментів і кісток риби. Найбільше їх у кістках. Це солі кальцію, фосфору, калію, натрію, магнію, сірки, хлору і мікроелементи - мідь, кобальт, марганець, йод, бром, фтор та ін. Морська риба містить більше мінеральних речовин, зокрема мікро елементів, ніж прісноводна.
Екстрактивні речовини містять в невеликій кількості і легко розчиняються у гарячій воді. Вони надають рибі і бульйонам специфічного смаку й аромату, сприяють збудженню апетиту і кращому засвоєнню їжі.
Специфічний різкий запах морської риби зумовлений присутністю в ній азотистих речовин – амінів.
Вуглеводи риби представлені глікогеном (0,05 - 0,85 %), який формує смак, запах і колір рибних продуктів. Солодкуватий смак риби після теплової обробки зумовлений розпадом глікогену до глюкози.
Вміст води в рибі залежить від жирності її (чим більше жиру, тим менше води ) і коливається від 52 до 83 %.