ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ДІТЕЙ 4
1.1. Життєві цінності дітей 4
1.2. Цинізм і оптимізм 5
1.3. Відповідальність та безвідповідальність 7
1.4. Розлад у сім`ї 9
1.5. Засоби масової інформації 10
РОЗДІЛ 2. СТАВЛЕННЯ ДО МАЙБУТНЬОГО, САМОСВІДОМІСТЬ, САМОВИЗНАЧЕННЯ СУЧАСНОЇ ДИТИНИ 11
ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 30
ДОДАТКИ 31

На які ж цінності орієнтуються сьогоденні підлітки? Багато людей вважає, що на сучасному етапі юнаки все більш цінують власні інтереси. Взагалі, є документальні свідоцтва того, що ні фінансові, а ні філософські питання грають велику роль у житі студентів вищих навчальних закладів. Сьогоденні студенти вже менше, ніж їх попередники, засуджують егоїстичні дії, особливо якщо вони спрямовані на досягнення якихось матеріальних цінностей. Завдяки дослідженням становиться видно, що починаючи зо 60х років йде перелом у світогляді юнаків та дівчат, вони все менше засуджують егоїзм та обман. Ця тенденція відображає і зрослу меркантильність молодих людей 80-х років. На цю проблему зазнала великий вплив корупція в політиці, бізнесі і ті матеріальні труднощі, з котрими підліткам приходиться стикатися. Все це й могло привести до терпимості по відношенню до обману заради грошей, до егоїстичної та безвідповідальної поведінки.
Однак слід зазначити, що при вивчені цінностей орієнтації дітей спостерігаються й позитивні тенденції. Більша частина дітей вважає, що в майбутньому для них буде головним – сім`я , на другому місці була – робота. Також стало відомо що у дослідженнях проведених у 1969 і 1981 роках стала помітна у останній час тенденція молоді до релігії. Це сталося внаслідок того, що серед молодих людей почали розповсюджуватись нові культи і ріст числа релігійних общин у студентських містечках.
Оцінка сучасних студентів своєї власної перспективи можна охарактеризувати їх, як позитивні, однак їх бачення світу неоднозначне. Послаблення міжнародної напруженості поменшило страх перед можливою війною й остудило інтерес до міжнародних справ. Але турбує то, що молодь 90-х все з меншим оптимізмом відносяться до ідей расової рівності. Інших підхід до вивчення цінностей молоді був використаний при опитувані англомовних дітей шкіл в Австрії, Франції, Швейцарії та Південної Німеччини. Дітей лише просили продовжити фразу “Я хотів би бути схожим на...”. Деякі відповідали, що вони на хотіли би бути схожими ні на кого крім себе. Деякі відповідали що хотіли би бути схожі на зірок естради чи кіно. Деякі бажали зробити кар`єру причому бажання були різноманітні, починаючи від естрадних співаків і закінчуючи археологами. Також більшість дітей хотіли б бути матеріально забезпеченими. Хотіли також бути фізично розвинутими і подобатись дівчатам. Близько сімнадцяти відсотків опитаних сказали, що вони хотіли б стати дружелюбними й ввічливими людьми з добре розвинутим почуттям гумору. Вісімнадцять відсотків хочуть стати чесними, надійними, працелюбними, добрими. Так наприклад один швейцарський хлопчик написав:
“Я хотів би стати поважним, дружелюбним, відкритим і корисним для оточуючих – коротше кажучи, стати дійсну людиною, спілкування з яким буде доставляти задоволення. Я розумію, що мені навряд чи удасться преуспіти у цьому на усі 100 – це ж непросто, але я б хотів й буду намагатись, щоб про мене можна було сказати: “Він дійсний друг й помічник””.
Даний вислів дає нам можливість стверджувати, що молодим людям, в усі часи и у всьому світі, властиво бути ідеалістами.
Не дивлячись на те, що політична активність молоді в цей час різко знизилась, але тисячам дітей ще притаманний ідеалізм. Багато з них збираються пов`язати своє життя з професією, де можна допомагати іншім людям, наприклад в сфері соціального обслуговування чи освіти.

1. Ананьев Б. Г. К постановке проблемы развития детского самосознания.- Изв. АПН РСФСР, вып. 18.18, М., 1995.
2. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л., 1998.
3. Бернс Р. Развитие Я-концепции ивоспитание. М., 1996.
4. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М., 1968.
5. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. 1999. №4. С. 23 – 24.
6. Дубровина И. В. Школьная психологическая служба. М., 1991.
7. Круглов Б. С. Роль ценностных ориентаций в формировании личности школьника // психологические особенности формирования личности школьника. М.,1983. С. 4 – 15.
8. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975.
9. Осницкий А. К. Определение характеристик социальной адаптации // Журнал практического психолога, 1998, №1.
10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. В 2-х т. М., 1989.
11. Спиркин А. Г. Сознание и самосознание. М. 1992.
12. Столин В. В. Самосознание личности. М., 1983.
13. Формирование личности в переходный период от подросткового к юношескому возрасту / Под ред. И. В.Дубровиной. М., 1983.
14. Чеснокова И. И. Проблема самосознания в психологии. М., 1977.
15. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Под ред. Толстых А. В. М., 1996.

. Сьогодні, на початку 21 століття, розвиток і світогляд молоді зазнав великі зміни. Порівняно з попередніми десятиріччями молодь стає більш розкутою та самостійною, починає орієнтуватися в сучасному суспільстві. Але не завжди самостійність позитивне явище, адже стикаючись з доволі сумними реаліями життя підлітки стають цинічними та байдужими до навколишнього світу, погіршуються їх взаємини з батьками.
Звісно, що зараз змінилися й життєві цінності нового покоління, якщо років 10 – 20 назад головним було навчання, ставлення до оточуючих людей, то зараз молодь не дуже цікавить думка їхніх батьків та друзів, більш помітними стали егоїстичні спрямування молоді. Важливе місце посідає робота, матеріальне забезпечення та фізичний розвиток. На основі вседозволеності значно змінилися відносини з батьками, можна сказати, що тепер батьки перестали бути ідеалом та прикладом для наслідування. Але все таки батьки ще можуть управляти своїми дітьми.
Обєктом курсового дослідження виступає сучасна дитина.
Предметом дослідження є ставлення дитини до майбутнього, її життєві цінності, та пріоритети.
Мета мого дослідження полягає у вивченні сучасного ставлення дитини до життя теперішнього та майбутнього.
Виходячи з мети роботи переді мною постають наступні завдання:
1. Проанлізувати наукову літературу;
2. Дослідити життєві цінності та пріоритети сучасної дитини та дітей;
3. Визначити сучасне ставлення дітей до свого майбутнього.

Існує багато стереотипів, в котрих підлітки сприймаються як єдине ціле. Но підлітки – як і люди різного віку – відрізняються один від одного. Вивчати дітей – це означає відмічати контрасти, ріст, зміни.
Вивчення сучасних цінностей дітей виявляє контрастну картину. Деякі дані вказують на те що більшість дітей в першу чергу орієнтуються на матеріальні цінності, не турбуючи себе питаннями про сенс життя. Однак у інших працях було установлено, що підлітки інтересуються релігією, життям своєї родини, небайдужі до життя інших людей. Дослідження показали, що не всі підлітки мають однакові цінності.
Політична активність молоді пійшла на спад, оскільки все менше число молоді хоче якимось чином вирішувати глобальні проблеми. Підлітки визнають їх серйозність, но відчувають що вони не зможуть що не будь змінити. Помітне також ріст цинізму і недовіри до інших людей.
Підлітки, як група, в масі своєї не востають проти батьків та їх цінностей. Більшість юнаків та дівчат з повагою відносяться к батькам і практично цілком переймають їх ціннісну орієнтацію. Деякі підлітки цинічні і підозрілі по відношенню до інших, але в своє майбутнє дивляться з оптимізмом.
Навколишня соціальна обстановка урбанізація, технологічні і соціальні зміни, ріст меркантильності бідності, засоби масової інформації, соціальне і емоціональне напруження, стреси з приводу різних життєвих подій оказують великий вплив на підлітка.
Дітей часто звинувачують в безвідповідальності та ліні. Дійсно, вони без особливої радості відносяться до пропонувань помочі в роботі по дому, на тим самим три четверті з ніх підробляють у вільний час на протязі всього навчального року. Багато з них працюють по 15-20 годин на тиждень в доповнення к повної шкільної зайнятості. Однак представники шкільної адміністрації тривожно відмічають, що така напруженість на роботі йде на шкоду їх шкільним, суспільним і сімейним зайняттям. Деякі підлітки частину заробітної плати відкладають на оплату подальшої освіти чи віддають до сімейного бюджету. Можливість тратити свій заробіток готує дітей до самостійного дорослого життя.