Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні аспекти проблеми розвитку комунікативних здібностей дошкільника у процесі театрально-ігрової діяльності 6
1.1. Театрально-ігрова діяльність як засіб розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників 6
1.2. Характеристика театралізованої діяльності дошкільнят 10
Висновки до 1 розділу 20
Розділ 2. Експериментальне дослідження впливу театрально-ігрової діяльності на формування комунікативних здібностей старших дошкільників 21
2.1. Постановка експериментального дослідження 21
2.2. Константуючий та формуючий експеримент 23
2.3. Результати дослідження 29
Висновки до 2 розділу 33
Загальні висновки 35
Список використаних джерел: 37
Додатки 42

Театрально-ігрова діяльність є яскравим емоційним засобом, що формує естетичний смак дітей. Театр діє на уяву дитини різними засобами: словом, дією, зображувальним мистецтвом, музикою.
Методологічну основу дослідження склали: науково-психологічні уявлення про закономірності розвитку діяльнісної сфери дітей дошкільного віку (Р. С. Буре, О. В. Запорожець, Б. О. Караєвський, С. Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін), концепція соціальної детермінації процесу розвитку дитячої гри як активної, самостійної творчої форми дитячої діяльності (Л. С. Виготський, Д. В. Менджерицька, С. Л. Новосьолова, М. М. Поддьяков, Д. Б. Ельконін), положення про форми та засоби спілкування дітей з дорослими та однолітками на різних етапах розвитку творчої гри дошкільників (І. І. Гончарова, В. К. Котирло, С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір, М. І. Лісіна, С. Л. Новосьолова, Т. О. Піроженко, С. П. Тищенко, Г. П. Усова, Н. В. Ушакова, Н. Я. Міхайленко).
Театр, за словами С. В. Образцова, - «засіб виховання людських душ». Театральне мистецтво близьке й зрозуміле дітям, адже в його основі лежить гра. Опора на переважно ігрові моменти дає можливість дитині не примусово, а природно, з задоволенням увійти в світ театру, полюбити його, реалізувати свої можливості. [2, с.26]
Театрально-ігрова діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічні завдання, що стосуються формування виразності мовлення дитини, інтелектуального та художньо-естетичного виховання. Вона - невичерпне джерело розвитку почуттів, переживань, емоційних відкриттів, спосіб прилучення до духовного багатства. В результаті дитина пізнає світ розумом і серцем, висловлюючи своє ставлення до добра і зла; пізнає радість, пов'язану з подоланням труднощів спілкування, непевності в собі.
Гра - найбільш доступний дитині, цікавий спосіб переробки, вираження емоцій, вражень. Театралізована гра - одне з ефективних коштів розвитку комунікативних здібностей дошкільника в процесі осмислення їм морального підтексту літературного твору, участі в грі, яка створює сприятливі умови для розвитку почуття партнерства, освоєння способів позитивної взаємодії. У ході вдосконалення діалогів і монологів, освоєння виразності мови ефективно відбувається не тільки мовленнєвий розвиток дитини, а й розвиток його комунікативних здібностей. У театралізованій грі діти знайомляться з почуттями, настроями героїв, освоюють способи емоційного вираження, самореализуются, самовиражаються, знайомляться з навколишнім світом через образи, фарби, звуки, які сприяють розвитку психічних процесів, якостей і властивостей особи - уяви, самостійності, ініціативності, емоційної чутливості, комунікативності. [3, с.45]
Спілкування - основна умова розвитку дитини, найважливіший фактор формування особистості, один з головних видів діяльності людини, спрямований на пізнання та оцінку самого себе через посередництво інших людей.
Театрально-ігрова діяльність дозволяє вирішувати питання розвитку особистості: вміння організовувати спілкування з однолітками, щоб бути цікавим оточуючим; вміння зовні висловлювати свої внутрішні емоції і правильно розуміти емоційний стан співрозмовника.
Предметно-просторова середовище забезпечує спільну театралізовану діяльність дітей, є основою самостійної творчості кожної дитини, своєрідною формою його самоосвіти, при цьому враховується: індивідуальні соціально - психологічні особливості дитини; особливості його емоційно-особистісного розвитку; інтереси, схильності, уподобання і потреби; допитливість, дослідницький інтерес і творчі здібності; вікові і статево-рольові особливості.

1. Артемова Л.В. Театр і гра / Л.В.Артемова. – К.: Томіріс, 2002. –С.108-144.
2. Бєлєнька Г.В. Вихователь дітей дошкільного віку: становлення фахівця в умовах навчання. – К.: «Світич» - 2006.
3. Богуш А.М. Дефініції «Дитинство», «Духовність» і «Довкілля» у педагогічній спадщині В.Сухомлинського // Педагогічні напрямки та роздуми, - Запоріжжя: ТОВ «ЛПС», 2001.
4. Богуш А.Методика організації художньо-мовленевої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах/ А. Богуш, Н. Гавриш, Т.Котик.- К.: Слово.2006. –С.38-44.
5. Бурова А., Долинна О., Низковська О. Планування освітнього процесу в сучасному дошкільному закладі // Дошкільне виховання. — 2002. — № 11.
6. Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика. Київ // Дошкільне виховання. – 2002. С-84-111.
7. Дитяча практична психологія. Під редакцією проф. Марцинковський Т. Д. Москва, 2001р.
8. Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. 2001 - №4. – С.34-37.
9. Дошкільна педагогіка Навчальний посібник / Поніманська Т.І. - К.: Академвидав, 2006.- 456 c.
10. Заброцькій М.М. Основи вікової психології. - Тернопіль, 2001.
11. Зимина И.Театр и театрализованные игры в детском саду//Дошк.восп., 2005.-N4.- С.3-4
12. Зимова Й.А. Педагогічна психологія. - М., 2000.
13. Карасьова К. В. Дитяча гра – серйозна справа / К. В. Карасьова // Дошкілля. – 2007. – №3. – С. 4–7.
14. Карасьова К. В. Комунікативний складник сюжетно-рольової гри старших дошкільників / К. В. Карасьова // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. / За ред. С. Д. Максименка, – К.: Гнозіс, 2002. – Т. IV. – Ч.7. – С. 93–96.
15. Карасьова К. В. Опанування дошкільниками рольової поведінки у творчій грі / К. В. Карасьова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових статей / За загальною редакцією проф. С. Д. Максименка та канд. психол. наук С. О. Ладивір. – К., 2007. – Т. IV. – Вип. IV. – С. 78–84.
16. Карасьова К. В. Особливості розвитку комунікативної поведінки в ігровій діяльності дошкільника. Індивідуалізація виховання дошкільника / К. В. Карасьова // Навчальний посібник. – К.: “Педагогічна думка”, 2007. – С. 115–128.
17. Карасьова К. В. Особливості розвитку соціально-ігрового простору дошкільника в творчій грі / К. В. Карасьова // Вісник: Збірник наукових статей Київського міжнародного університету. Серія: Психологічні науки. – К.: КиМУ, 2006. – Вип.9. – С. 39–47.
18. Карасьова К. В. Особливості розвитку сюжетно-рольових ігор в дошкільному віці // Актуальні проблеми психології / К. В. Карасьова // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка – К.: Нора–прінт, 2001. – Т.IV. – С.139–141.
19. Карасьова К. В. Особливості становлення партнерської взаємодії у сюжетно-рольовій грі старших дошкільників. Індивідуалізація виховання в дитячому садку / К. В. Карасьова // Методичні рекомендації. – К.: Міленіум. 2005. – С. 97–109.
20. Карасьова К. В. Розвиток діалогічної взаємодії старших дошкільників у процесі становлення самодіяльної гри / К. В. Карасьова // Гуманізація взаємин вчителя та учнів – необхідна умова особистісної освіти: науково методичний збірник / За ред. С. Д. Максименка, Г. О. Балла, М. М. Заброцького. – Житомир-Київ, ЖОІППО, 2004. – С. 181–184.
21. Карасьова К. В. Розвиток соціально-ігрового простору середовища як фактор особистісного зростання дитини / К. В. Карасьова // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За загальною редакцією проф. С. Д. Максименка та канд. психол. наук С. О. Ладивір. – К., 2006.. – Т. IV. – Вип. 3. – С. 73–78.
22. Карасьова К. В. Умови розвитку комунікативних здібностей у сюжетно-рольовій грі старших дошкільників / К. В. Карасьова // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Миколаїв: МДУ, 2005. – Т. 2. – Вип. 10. – С. 181–183.
23. Карпова Н.Л. Міжнародна конференція з психології спілкування / / Питання психології. - 2001. - № 1. - С.143-144.
24. Кузьменко В.У. Соціальна компетентність дошкільнят: особливості, показники та шляхи розвитку // Дошк. виховання. – 2001. - № 9. – С. 11.
25. Кузьмінський А.І., Омелянко В.Л. Педагогіка родинного виховання. – К.: «Знання», 2006.
26. Мавріна І.В. Співпраця дошкільнят на розвиваючих заняттях / / Освітня робота в дитячому саду за програмою «Розвиток» / За ред. О.М. Дьяченко, В.В. Холмовской. -М., 2001. -С.ЗО -36.
27. Мавріна І.В., Ягловская Є.К. Розвиток взаємодії та спілкування дошкільнят з однолітками / / Щоденник вихователя: розвиток дітей дошкільного віку / За ред. О.М. Дьяченко, Т.В. Лаврентьєва. - М., 2001. - С. 106 - 118. 3.
28. Маханева М.Д. Театрализованные занятия в детском саду.-М.: Сфера, 2001.- С.23-31
29. Неменова Т. Развитие творческих проявлений детей в процессе театрализованных игр // Дошкольное воспитание. – 1989. - N1.- С.36-48
30. Николаичева А.П. Инсценирование литературных произведений // Дошкольное воспитание, 1980.- N10.- С.18-27
31. Поніманська Т.І. Дитина і соціум // Дошк. виховання. – 2004. - № 8. – С. 4-6.
32. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. – Київ, Академвидав, 2004.
33. Проскура О. Методичні рекомендації та матеріали до програми “Дитина”. Київ. Освіта 1994.- С.18-27.
34. Развивающие игры для детей младшего дошкольного возраста. – М., 1991.- С.11-27.
35. Реуцкая Н. А. Театрализованные игры дошкольников // Игра дошкольника / Под ред. С.Л.Новоселовой.– М., 1989.- С.14-45.
36. Ростовський О. Хлєбнікова Л. Які почуття передає музика: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. - 2001 - №9.- С.32-47
37. Рубенок Е. Игры-драматизации в воспитании дошкольника // Дошкольное воспитание. – 1983. - N12.- С.1-2.
38. Сигуткина С. Рекомендации к организации театрализованных игр // Дошкольное воспитание, 1988.-N8.- С.12-17.
39. Силивон В. Развитие творчества у детей в процессе игр-драматизаций // Дошкольное воспитание. – 1983. - N4.- С.8-9.
40. Скляренко Г. Игры-драматизации // Дошкольное воспитание. – 1983. – N7.- С.5-11.
41. Смирнова О. О., Холмогорова В. М. Міжособистісні відносини дошкільнят. Діагностика, проблеми, корекція. Москва, 2005р.
42. Стрелкова Л. П. Игры-драматизации // Эмоциональное развитие дошкольника /Под ред. А. Д. Кошелевой. – М., 1985.- С.14-27.
43. Сухомлинський В. “Серце віддаю дітям” Вибрані твори. Т. 3. “Радянська школа”. - Київ 1977.- С.19-27.
44. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. т. – К.: Радянська школа, 1977. – Т. 3. - С.18-32.
45. Театр, семья, школа / Сост. Ю.А. Зубков. – М.: Просвещение, 1975. - С.18-42.
46. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей / Избранные труды: В 2-х т. т. – М.: Педагогика, 1985. – Т. 1. – С. 42-222.
47. Тушева В. Творчі завдання на уроках музики // Початкова школа. – 1997. – № 6. – С. 30-33.
48. Українське довкілля. Київ. Музична Україна. 1991.- С.18-27
49. Уланова С.І. Світоглядно-методологічні основи формування музично-естетичної культури // Художня освіта і проблема виховання молоді. Зб. наук. статей. – К.: Міносвіти України, ІЗМН, 1997. – С. 3-11.
50. Халабузарь П., Понов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания: Учебное пособие. – М.: Музыка, 1989. – С.8-127.
51. Хлєбнікова Л.О. Урок музики у шестирічних учнів // Початкова школа. – 1988. – № 9. – С. 18-21.
52. Черноиваненко Н.М., Дмитриева Л.Г. Методика музыкального воспитания в школе. – М.: Просвещение, 1989. .- С.8- 207 .
53. Шаталов В.Ф. Педагогическая проза. – М.: Педагогика, 1980.- С.18-85.
54. Шацкая В.Н. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества. – М.: Педагогика, 1975. .- С.14-197 .
55. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації // Дошкільне виховання. – 2000. – № 2. – С. 6-8.
56. Шевчук А. Сучасні підходи до організації музичної діяльності дітей: методичні рекомендації. Київ // Дошкільне виховання. - 2000 - №2. С. 6
57. Шеренберг Д.М. Искусство творческого мышления. – Минск: Попудри, 1996 .- С.27 – 287 .
58. Шинкаренко А.І. Урок музики, як урок мистецтва // Початкова школа. – 1996. – № 4. – С. 33-36.
59. Шоломович С. Методика музичного виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. 1978.- С.11-17.

Актуальність проблеми полягає в наступному: театрально-ігрова діяльність має величезне значення для розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників. Театрально-ігрова діяльність дозволяє вирішувати питання розвитку особистості: вміння організовувати спілкування з однолітками, щоб бути цікавим оточуючим; вміння зовні висловлювати свої внутрішні емоції і правильно розуміти емоційний стан співрозмовника.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема розвитку комунікативних здібностей дошкільників у процесі театрально-ігрової взаємодії.
Здійснений аналіз відповідних джерел дав можливість констатувати доволі активний інтерес дослідників передусім до питань онтогенезу спілкування (Л. С. Виготський, О. М. Гаспарова, Г. С. Костюк, М. І. Лісіна, С. Д. Максименко, Т. О. Піроженко, М. М. Поддьяков, А. Г. Рузська), особливостей прояву спілкування у різних видах діяльності дошкільників (Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець, О. М. Леонтьєв), впливу творчої гри на розвиток здібностей дітей дошкільного віку, а також становлення психологічних новоутворень у зазначеному віці (Л. А. Венгер, Т. Д. Зінкевіч-Євстігнєєва, П. І. Зінченко, С. Л. Новосьолова). Питання розвитку комунікативної діяльності у творчій грі дошкільників висвітлювались у працях П. П. Блонського, Д.Б. Ельконіна, В. К. Котирло, С. Є. Кулачківської, С. О. Ладивір, Д. В. Менджерицької, В. О. Моляко, Т. О. Піроженко, В. А. Роменця, Т. М. Титаренко, С. П. Тищенко. Водночас недостатньо розробленими залишаються питання специфіки розвитку комунікативних здібностей дошкільників у процесі спільної діяльності, а також трансформації зазначених функцій залежно від їх вікової динаміки і форм дитячої гри.
Спеціального дослідження потребують питання розвитку комунікативних здібностей дітей дошкільного віку в процесі театрально-ігрової діяльності, які нині перебувають на периферії інтересів працівників в галузі дошкільної освіти. Значущість і недостатня розробленість теоретичних і прикладних аспектів порушеної проблеми зумовлюють актуальність обраної нами теми дослідження «Театрально-ігрова діяльність як засіб формування комунікативних здібностей старших дошкільників».
Мета дослідження полягає у визначенні змісту та з’ясуванні динаміки комунікативних здібностей старших дошкільників на етапі театрально-ігрової діяльності, висвітленні особливостей взаємозв’язку між комунікативними функціями дітей зазначеного віку та структурними компонентами творчої гри.
Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. Проаналізувати науково педагогічну літературу;
2. Визначити роль театрально-ігрової діяльності у вихованні старших дошкільників;
2. Експериментально дослідити вплив театрально-ігрової діяльності на комунікативні здібності старших дошкільників.
Об’єкт дослідження – театрально-ігрова діяльність дошкільників.
Предметом дослідження – виступають комунікативні здібності дітей старшого дошкільного віку у процесі театрально-ігрової діяльності.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичні (аналіз проблеми на базі психологічної літератури з проблем вікової та педагогічної психології); емпіричні (константувальний та формувальний експерименти, спостереження, анкетування).
Наукова новизна роботи визначається тим, що проаналізовано динаміку проявів комунікативних здібностей старших дошкільників на етапі становлення творчої гри; виявлено особливості функціонування комунікативного конструкту на різних фазах розвитку творчої сюжетно-рольової гри дітей зазначеного віку; розроблено і експериментально досліджено комплекс психологічних засобів, спрямованих на оптимізацію ігрової взаємодії дошкільників із однолітками.
Практичне значення дослідження полягає у застосуванні отриманих експериментальних результатів для розширення і збагачення підходів до розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників у процесі театрально-ігрової діяльності, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими і дітьми.
Гіпотеза: динаміка комунікативних здібностей старших дошкільників у процесі становлення творчої сюжетно-рольової гри відображає етапи розвитку її структурних компонентів – ігрового задуму, змісту, сюжетів, ігрових та рольових дій, реальних та ігрових відносин. На основі функціонування зазначеного комунікативного конструкту в структурі творчої сюжетно-рольової гри відбувається розвиток партнерської взаємодії старших дошкільників із однолітками.
Апробація дослідження. Виступала на університецькій конференції, круглий стіл, бесіди.

Здійснений аналіз і узагальнення результатів теоретичного та експериментального дослідження розвитку комунікативних здібностей дошкільників у процесі творчих ігор підтвердив висунуту гіпотезу і дав підстави для таких висновків:
1. Динаміка комунікативних здібностей старших дошкільників у процесі становлення творчої сюжетно-рольової гри відбувається за рахунок функціонування комунікативного конструкту на різних етапах розвитку творчої гри, що обумовлює перехід дитини на новий суб’єктний рівень взаємодії із однолітками, сприяє засвоєнню партнерських відносин.
2. Встановлено наявність статистично значимого зв’язку між рівнем прояву комунікативних здібностей старших дошкільників та структурними компонентами творчої гри.
3. Розкрито специфіку змін комунікативного конструкту на різних фазах сюжетно-рольової творчої гри, особливості його функціонування в структурі творчої гри на етапі її становлення. Особливого значення для розвитку сюжетно-рольової гри в старшому дошкільному віці набуває здатність дитини до встановлення та підтримання контакту з однолітками (фатична функція), яка виявляється у вмінні дитини приймати пропозиції партнерів з ігрової діяльності, домовлятись щодо того, як проводити гру та своїми діями підтримувати ігрову активність.
4. Виявлено динаміку розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників в структурі творчої сюжетно-рольової гри, яка обумовлена процесом засвоєння дітьми різних за змістом та напрямами комунікативних дій, а саме – ініціативних та зворотних, що сприяють встановленню контакту, налагодженню емоційного зв’язку між дітьми, процесу передачі та отриманню інформації, регулюванню хода гри.
5. Розвиток комунікативних здібностей старших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту, який визначає психологічний зміст творчої сюжетно-рольвої гри та виступає основою для оцінки перспектив її розвитку. Виявлений зв’язок між рівнем розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників у процесі творчої гри, з одного боку, та диференціювання рівнів прояву комунікативного конструкту в її структурі, з другого, – дав можливість визначити п’ять підгруп досліджуваних за основними показниками активності дітей як учасників гри.
6. Індивідуалізація психолого-педагогічної роботи з дітьми підгрупи I (організатори та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи II (виконавці та партнери творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи III (організатори творчих режисерських ігор), підгрупи IV (учасники творчих сюжетно-рольових ігор), підгрупи V (діти, які не грали у творчі ігри), включала систему розвивальних ігор та вправ, спрямованих на збалансування комунікативної та рольової поведінки у творчій сюжетно-рольовій грі старших дошкільників. Отримані результати дають можливість стверджувати, що застосована програма розвивальних ігор та вправ виявилась адекватною щодо створення умов розвитку комунікативних здібностей старших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри та переходу її на якісно новий рівень розвитку.
Проведене дослідження відкриває перспективи подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативних здібностей дошкільників у процесі творчої гри, що передбачає вирішення питань розробки спеціальних вправ з метою успішного оволодіння дитиною соціально-рольовим простором у творчій грі.