ВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ 5
1.1.Значення театралізованої діяльності в розвитку старших дошкільників 5
1.2.Види театралізованої діяльності та їх характеристика 12
1.3. Особливості гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку 19
РОЗДІЛ ІІ. ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ПРАКТИЦІ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ 21
2.1.Аналіз програмових вимог щодо організації театралізованої діяльності в ДНЗ 21
2.2. Особливості організації театралізованої діяльності в дошкільному закладі 26
2.3.Загальні напрямки, методи та принципи керівництва театралізованою діяльністю 29
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34

Театр – один з самих демократичних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язані з:
– художньою освітою та вихованням дітей;
– формуванням естетичного смаку;
– моральним вихованням;
– розвитком комунікативних якостей особистості;
– вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу);
– створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.
Головне, театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері
Для того, щоб дитина проявила творчість, необхідно збагачувати її життєвий досвід яскравими художніми враженнями, надати необхідні знання і вміння. Чим багатше досвід малюка, тим яскравішими будуть творчі прояви в різних видах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики, театру, літератури, живопису. Адже період 3 – 7 років – дошкільний, у цьому віці відбувається бурхливий психічний, фізичний розвиток дитини. Формуються основи її особистості.[2, с.36]
Суспільство ставить високі вимоги до формування творчої активності особистості. В «Концепції дошкільного виховання в Україні» вказуються вихідні засади розвитку і виховання дитини.
Концепція передбачає формування провідних засад дошкільного виховання, які є основою для творчого використання в інтересах розбудови сучасного дошкільного закладу.
Мета дошкільного виховання – це перш за все формування основ духовності особистості.
Процес інтелектуалізації навчання і виховання, що розвивається протягом останніх років, при всіх своїх позитивних аспектах має і негативний вплив на дитину. Стосується це, насамперед, естетичного виховання дітей дошкільного віку. У «Базовому компоненті дошкільної освіти України», основним складником якого є такі сфери життєдіяльності дитини, як «Природа», «Люди», «Я сам», «Культура», естетичне виховання входить до сфери «Культура». [2, с.56]
Саме вона вводить дитину у світ практичної і духовної діяльності людей, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, вчить отримувати задоволення не тільки від результатів, а головне від процесу творення, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань світової і національної культури.
Розвиток культури – важлива складова особистого зростання дитини. Зважаючи на зміст «Базового компоненту дошкільної освіти України», особливо важливими орієнтирами для педагога є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентуються на основних результатах освітньо-виховної роботи протягом дошкільного дитинства.
Зокрема про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільника можна говорити за умов, якщо:
– дитина виявляє активність у музично-естетичній атмосфері театралізованої діяльності;
– співвідносить індивідуальне театральне виконання з виконанням інших;
– радіє з власних і спільних театрально-музичних успіхів;
– дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій.
Такі якості успішно формуються в усіх видах музично-естетичної діяльності, різних формах музичного виховання – зокрема театралізованих дійствах.
Відомо, що в теперішніх сучасних програмах виховання та розвитку дітей дошкільного віку естетичне виховання не виділено в окремий розділ, а переплітається з багатьма сторонами життя дитини. Його виховні завдання перебувають у тісних взаємозв’язках з іншими (моральними, розумовими, фізичними) і реалізуються в основних формах організації дитячої діяльності (ігри, заняття, побут, праця, свята і розваги).
В основі естетичного виховання лежить розвиток емоційної чутливості до прекрасного, негативного ставлення до потворного. Через те ми іноді використовуємо такі формулювання, як «привчати дітей емоційно сприймати», «відчувати задоволення», «любити і прагнути», «проявляти здібності» та ін. Але слідом за цими загальними формулюваннями ми щоразу пробуємо конкретизувати, в чому саме це проявляється. Наприклад, висовується вимога «виявити музичний і поетичний слух» і тут же конкретизується, як можна перевірити рівень розвитку слуху і що вимагати від дітей: «чисто інтонувати, визначати на слух, чи правильно проспівано пісню, розрізняти більш високі і низькі звуки; регулювати їх силу й висоту, зміну темпів у співанні, читанні віршів». Отже, виховні процеси і якості характеризуються конкретно з урахуванням рівня вікового розвитку та особливостей естетичного переживання.
Естетичне виховання показано не ізольовано, а в щільному взаємозв’язку з усіма сторонами виховання. Психічні процеси та якості особистості, спрямовані на виховання естетичного ставлення до навколишнього, в дошкільному віці розвиваються малопомітно, нешвидко, в своєрідній формі. Так, як малюки граються в сюжетні ігри з ініціативи вихователя та його допомогою, то дітям чотирьох років пропонується гратися в сюжетні ігри, самостійно вигадуючи сюжет: п’ятирічним дітям – самостійно знайти сюжет і розгорнути дії, а старшим – робити це і самостійно, і з власної ініціативи.
Для того, щоб уміти захоплюватися красою форми, розрізняти поєднання звуків, барв, слів і милуватися всім цим, треба пройти довгий шлях нагромадження елементарних естетичних вражень; потрібен певний рівень формування тонких диференціювань у зорових і слухових відчуттях, певне збагачення емоційних і пізнавальних процесів.
Видатні суспільні діячі і педагоги розглядали естетичне виховання не як ізольовану ділянку роботи з дітьми, а як нерозривно пов’язаний з трудовим, моральним, фізичним вихованням процес. Естетичне виховання включає в себе вплив не тільки мистецтвом, але й засобами оточуючої дійсності: красою природи, відносинами в колективі, трудовою і художньою творчістю. Естетичне виховання та художня освіта дітей бере свій початок у дошкільному віці. В подальшому естафету заохочення молодого покоління до мистецтва і художньої творчості бере на себе загальноосвітня школа. Школа пропонує, як правило, три предмети гуманітарного циклу: літературу, музику, зображувальну діяльність. Їх роль у формуванні особистості, безумовно, висока. Але чому в загальноосвітній школі відсовується на другий план, а то й далі, такий вид мистецтва, як театр. Театр – це синтез мистецтв, що ввібрав в себе практично все, що допомагає розвиватися повноцінній людині, яка вміє сприймати оточуючий світ як живий єдиний організм.

1. Артемова Л. В., Богуш А. М., Лаврентьєва Г. П. Старша група в дитячому садку: Методичний посібник. – К.:Рад.шк., 2010. – 415с.
2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні: Затверджений рішенням Колегії Міністерства освіти України та Президії АПН України 28 жовтня 1998 р. – К.: Редакція журналу «Дошкільне виховання», 2009. – С. 6 – 19.
3. Берека В. Є. Вітчизняні гуманістичні джерела морального виховання // Дошкільна освіта. – 2014. - №5. – С. 4 – 7.
4. Гончаренко А. Взаємини дошкільників в дошкільному закладі // Дошкільне виховання. – 2009. - №9. – С. 4 – 6.
5. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття): Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. №896. – К.:Райдуга, 2012. – 61с.
6. Долинна О. Увагу моральному вихованню //Дошкільне виховання. – 2010. - №12. – С. 15.
7. Козубняк В. Р. Базовий комплекс дошкільної освіти в освітньому просторі м. Хмельницького. – Хмельницький, 2011. – 54с.
8. Комуська Л. Поспішаймо закладати моральний фундамент // Дошкільне виховання. – 2011. - №7. – С. 13.
9. Кононко О. Душевність, людяність, щирість //Дошкільне виховання. – 2013. - №4. – С. 8 – 9.
10. Лаврентьєва Г. П. Культура спілкування дошкільників. – К.: Рад.шк., 2010. – 128с.
11. Лаврентьєва Г. П. Моральне виховання // Дошкільне виховання. – 2012. - №12. – С. 10 – 11.
12. Лещенко О. М. Художня література як засіб морального виховання дітей дошкільного віку. – К.: Рад.шк., 2011. – 68с.
13. Макаренко А. С. Книга для батьків. – М.:Педагогіка, 2011. – 301с.
14. Малятко: програма виховання дітей дошкільного віку // Наук. керівник З. П. Плохій. – К., 2011. – 286с
15. Мельничук М. Виховувати на принципах християнської моралі // Дошкільне виховання. – 2012. - №8. – С. 8 – 9.
16. Мельничук М. Світ правдивий і чистий. Духовність дитини очима Софії Русової // Дошкільне виховання. – 2013. - №6. – С. 14 – 15.
17. Поніманська Т. Гуманізація педагогічної позиції у просторі дитинства // Дошкільне виховання. – 2012. - №12. – С. 3 – 5.
18. Поніманська Т. Сучасні підходи до гуманістичного виховання дошкільнят // Дошкільне виховання. – 2014. - №4. – С. 3 – 5.
19. Приходько Ю. О. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. – К.: Рад. шк., 2012. – 126 с.
20. Пушніна В. Виховання гуманізму у дітей // Дошкільне виховання. – 2012. - №10. – С. 10 – 13.
21. Пушніна В. Виховання гуманного ставлення до людей у старших дошкільників // Дошкільне виховання. – 2010. - №3. – С. 11 – 14.
22. Русова С. Вибрані педагогічні твори. – К.: Освіта, 2013. – 304 с.
23. Середняк О. Перші кроки у світ взаємин // Дошкільне виховання. – 2010. - №5. – С. 18.
24. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину. – К.: Рад. шк., 2013. – 263 с.
25. Тимофєєва І. Добром зігріте серце // Дошкільне виховання. – 2010. - №4. – С. 15 – 16.
26. Фольваркова В. І. Показники та рівні розвитку моральної свідомості особистості // Дошкільна освіта. – 2014. – №3. – С. 8 – 13.

Актуальність теми полягає в тому, що все життя дитини насичена грою, кожна дитина хоче зіграти в ній свою роль. У грі дитина не тільки отримує інформацію про навколишній світ, закони суспільства, красу людських відносин, а й вчиться жити в цьому світі, будувати взаємини з оточуючими, а це в свою чергу, вимагає творчої активності особистості, вміння тримати себе в суспільстві. Античний театр - театральне мистецтво Стародавньої Греції, Стародавнього Риму, країн Близького Сходу (VI ст. До н. Е.. IV-V ст. Н. Е..) У цю пору виникло європейське театральне мистецтво. У всіх народів світу давніх часів існують свята, пов'язані з щорічними циклами вмирання та відродження природи, зі збором врожаю. Ці обряди дали життя драмі і театру Греції, Риму. У Греції вони були присвячені богу Діонісу. Хор ряджених і заспівувач не просто виконували пісню, між ними виникав діалог, а значить - активна міміка, дія. У Римі на святах урожаю співалися веселі, потішні пісні, у яких рідко звучали актуальні теми, соціальні мотиви; виконувалися танці (пластична культура руху, жесту). Таким чином, біля витоків театру - народне мистецтво, що виникло як необхідний елемент в соціальній і духовній життя людей, як масове видовище.
Греки придумали представляти сказання про своїх богів і героїв у живих осіб, зрозуміли, як повчально і цікаво може бути театральне видовище. де замість оповідача перед слухачами виступали ті самі люди, про яких розповідається в казці (міфі). Від греків ми запозичили і саме слово «театр», яке по-грецьки вимовляється театрон і означає «видовище».
Гра – велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень, понять про оточуючий світ. «Гра – іскра, яка запалює вогник допитливості», – стверджував В.А.Сухомлинський.
В грі дитина не тільки отримує інформацію про оточуючий світ, про закони суспільства, про красу людських відносин, але й вчиться жити в цьому світі, будувати свої відносини, а це потребує творчої активності особистості (уваги, уяви, логіки, емоційної пам’яті, добре розвинутої мови, міміки), тобто вміння триматися в суспільстві.
Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль і діяти? Цьому допоможе театр.
Предметом дослідження є театралізована гра дітей дошкільного віку.
Об’єктом дослідження є формування гуманізму у старших дошкільників засобами театралізованих занять.
Мета дослідження - науково обґрунтувати позитивний вплив театралізованих занять на гуманістичне виховання старших дошкільників.
Завдання дослідження:
– визначити роль театралізованої діяльності в гуманістичному розвитку старших дошкільників;
– проаналізувати вимоги загально розвиваючих програм дитячого садка;
– визначити загальні методи керівництва театралізованою діяльністю дошкільників;
– – упорядкувати систему занять з метою розвитку театралізованих здібностей дошкільників;
– описати методичні рекомендації для вихователів, музичних керівників по організації театралізованої діяльності дітей дошкільного віку.

Реформування системи освіти, її концептуальних, організаційних основ у контексті соціально-економічних перетворень, які відбуваються в Україні, не мисляться без виховання і розвитку творчої особистості, її загально-естетичної культури.
Тематика і зміст театралізованих ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку й що найважливіше – гуманності у старших дошкільників.
Отже, їх значення важко переоцінити. Але, на жаль, питанню місця театралізованої діяльності, їх впливу на розвиток гуманності дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, визначено місце і суть театралізованих ігор в формуванні гуманності старших дошкільників, вимоги щодо їх організації, визначено методи керівництва. Упорядкувала систему занять з метою розвитку театральних та творчих здібностей дітей.
Розроблено методичні рекомендації до організації театралізованих ігор.
Проведені дослідження дають підставу стверджувати
– театралізована діяльність має велике значення для розвитку гуманності дитини;
– цією всебічною проблемою потрібно займатися задля підвищення рівня гуманістичної культури старших дошкільників;
– результати обстеження показали, що систематична робота з даного питання необхідна, тому що рівень театрального і творчого розвитку дітей значно покращився після її впровадження у роботу.
Отже, у процесі проведення дослідження можна сказати, що мета дослідження підтвердилася, тому що по отриманим результатам ми бачимо, що використання системи занять – умова формування театральних і творчих здібностей дошкільників, щоб допомогти дошкільникам розвивати гуманність.