ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ 5
1.1. Морально-естетичне виховання: основні поняття 5
1.2. Історико-теоретичні аспекти проблеми морально-естетичного розвитку особистості 7
1.3. Поняття, завдання і засоби морального виховання 9
1.4. Поняття, завдання і засоби естетичного виховання 10
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ ВЧИТЕЛЯ 12
2.1. Виховання морально-естетичних цінностей школярів 12
2.2. Практичні рекомендації щодо розвитку морально-естетичного виховання школярів 14
ВИСНОВКИ 44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 46
 

Моральне виховання – це виховний вплив школи, сім'ї, громадськості, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі та практичної діяльності.
Моральне виховання – дуже важка робота для вчителя, тому що не завжди збігаються вимоги школи і сім'ї, у суспільстві відбувається багато негативного, нелегко скласти програму виховної роботи, усе в ній передбачити і виконати. Крім того, виховання має внутрішні суперечності: не спрацьовує відразу зворотний зв'язок (результатів виховної роботи відразу не побачиш), виховання потрібно здійснювати за багатьма напрямами (розумовим, моральним, трудовим, естетичним, екологічним, правовим, статевим, фізичним тощо). І все це потрібно зробити вчителю.[12, с.43]
Методологічною основою морального виховання є етика – наука про мораль, її природу, структуру і особливості походження. Мораль – це система принципів, норм і правил, які регулюють поведінку людини в суспільстві, роблять її правильною. Поняття «моральний», «моральність» використовують, коли мова йде про конкретний вчинок, практичну сторону стосунків. Отже, мораль, етику і моральність не можна вважати синонімами.
Зміст морального виховання в національній школі дається в концепціях національного виховання (1996 р.), позакласної виховної роботи (1994 р.), української національної школи-родини (1994 р.), безперервної системи національного виховання (1994 р.) та в інших нормативних документах. Він включає в себе формування національної свідомості, виховання любові до розбудови національної державності; патріотизм; участь молоді в практичних справах розбудови нашої держави; формування в учнів почуття гідності, гордості за свою Батьківщину, вірності Україні.
Одним із чинників всебічного гармонійного розвитку особистості є її естетичне виховання.
Естетичне виховання - складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини.
Методологічною засадою естетичного виховання є естетика наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.
У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і естетична поведінка школяра.
Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що реалізується як художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. Формується вона на основі естетичної практики упродовж історичного розвитку суспільства. Важливими її елементами є естетичні почуття - особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва; естетичний смак - здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного; естетичний ідеал - уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Саме вони обумовлюють естетику поведінки особистості - ознаки прекрасного у вчинках і діях людини (ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми).
У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може бути байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до спостережуваного. Тому важливо, щоб діти вміли розрізняти справді красиве і потворне.
Під час естетичного сприймання виникають певні емоції, тому виховання має створювати сприятливі для формування емоційної сфери учнів умови, адже багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне багатство. Не менш важливе формування їх здатності повноцінного сприймання творів мистецтва. Для цього учням необхідна елементарна теоретична підготовка. Це має особливе значення при використанні в естетичному вихованні музики, образотворчого мистецтва, скульптури.

1. Демиденко В.К. Деякі аспекти морального виховання: Практичний матеріал для керівників, вихователів і вчителів. – К.: Знання, 2005. – 221 с.
2. Донцов А.В. Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтацій. – К.: Знання, 2005. – 158 с.
3. Черних В.П. Ціннісні орієнтації студентської молоді в умовах переходу до ринкової економіки// Болонський процес в Україні. – 2005. – № 45. – С. 139-143.
4. Гах Й.М. Етика ділового спілкування. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 160с.
5. Педагогіка. Хрестоматія. / Уклад.: А.І.Кузьмінський, В.Л.Омельяненко - 2-ге вид., стер. - К.: Знання. - Прес, 2006. - 700с.
6. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Погорілий Д.Є. Кредитно-модульний курс культурології. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 368с.
7. Іван Дмитрович Бех. Виховання особистості: Сходження до духовності: Наукове видання - К.: Либідь, 2006. - 272 с.
8. Весняні свята / Упоряд.: Л.Шелестова, Н.Чиренко. – К.: Шкільний світ, 2007. -128 с.
9. Виховання моральності підростаючого покоління: Науково-метод. посіб. К.І.Чорна та ін.; За ред. К.І.Чорної. – К.: Богдана, 2005. – 288 с.
10. Години спілкування в 9-11 класах / Упоряд. Л.Шедестова, Н.Чиренко. – К.: Вид. дім «Шкіл, світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.
11. Години спілкування в початковій школі / Упоряд. О.Кондратюк, В і В.Кравчина. – К.: Вид. дім «Шкіл, світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 120 с.
12. Дем'янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. – Суми: Видавництво «Антей», 2006. – 384 с.
13. Екологічне виховання в початковій школі / Упоряд.: І.Васильченко, І Кондратюк. – К.: Ред. загальнопед. газет, 2005. – 128 с.
14. К.О. Журба. Основи виховання моральності. 6 клас / К.О.Журба // Класний керівник. – 2008. – № 4 (16) - 9 (21). – 256с. – 10,7.
15. В.Ф. Калошин, Н.В. Вельбовець., М.П Владко Неприборкані думки про виховання: Посібник для батьків. – Біла Церква: КОІПОПК, 2006– ПО с.
16. В.Киричок. Виховання гуманістичних цінностей учнів 1-2-х класів: для проведення виховних занять у позаурочній діяльності / В. Киричок // Класний керівник. – 2009. − № 3 (39). − С. 2-41. – 4,3.
17. С. Коваленко. Колективні творчі справи в початковій школі: «Сонячна Подорож». – К.: Вид. дім. «Шк. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.
18. І.М. Кухар. Основи гуманістичної моралі. 7 клас: Методичний посібник / Ірина Миколаївна Кухар // Класний керівник. – 2008. – №13-14. – 63с. – 7,8.
19. Продовжуємо діалог: Навчальний посібник для підлітків 11-13 років / [Кириленко С.В., Косарєва Н.І., Сомова І.Г., Ткачук 1.1., Шаповалова В.А. ] – К: Вістка, 2006. - 80 с.
20. Програма „Виховання гуманістичних цінностей в учнів 1-9 класів» / [К.О.Журба, В.А.Киричок, І.М.Кухар, К.І.Чорна] // Класний керівник. – 2008. – № 17-18. – 58 с. – 5,0.
21. Професійне самовизначення старшокласників: Метод, посіб. / Упоряд, Л.Шелестова. – К.: Вид. дім. «Шк. світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.
22. Профілактика злочинності і проявів насилля серед неповнолітніх у законодавстві та практиці зарубіжних країн: Збірка довідкових матеріалів / Упоряд. В.С.Москаленко; За ред. Б.М.Жебровського. – К.: Вид.-во Європейського університету, 2007. – 106 с.
23. Система громадянського виховання в школі / Упоряд. Ж.Сташко. – К: цім «Шкіл, світ»: Вид. Л.Галіцина, 2006. – 128 с.
24. Учнівське самоврядування: проблеми функціонування та перспективи розвитку [практико зорієнтований посібник] ∕∕ [Г.О.Терпиловська. У.Т.Борушевська, Г.Г.Ковганич та інші] – К.: ТОВ «Енергія плюс», 2008. 176 с.
25. Федорченко Т. Є. Дитяча агресивність: проблеми, профілактика: [навч.-метод. посібник] за заг. ред. В.М.Оржеховської – Черкаси: Чабаненко Ю., 2010. – 269 с.
26. Федорченко Т. Є. Соціально-педагогічні засади профілактики девіантної поведінки школярів в умовах соціокультурного середовища: [монографія] Тетяна Євгенівна Федорченко. – Черкаси: ПП Чабаненко Ю.А. – 2009. – 358 с.
27. Федорченко Т. Є. Профілактика правопорушень підлітків в діяльності шкіл і правоохоронних органів: [навч.-метод. посібник] / Ковальчук М. Я. / за заг. ред. В.М. Оржеховської. – Івано-Франківськ, 2007. – 210 с.
28. Федорченко Т. Є. Рання профілактика девіантної поведінки школярів: [навч.-метод. посібник] / Федорченко Т. Є., Потапова О. В. / за заг. ред. В.М. Оржеховської. – Запоріжжя: «АА Тандем». 2008. – 236 с.
29. Хочу і можу бути здоровим. / Робочі зошити для учнів 1-4 класів. [Федорченко Т. Є., Габора Л. І., Козоріз С. О., Крикун Л. А.] – Черкаси: Вид. Чабаненко, 2007. – 125 с.
30. Федорченко Т. Є. Робота школи з профілактики вживання учнями психоактивних речовин: стратегії, технології: [навч.-метод. посібник] / Федорченко Т. Є., Топчій І. В. / за заг. ред.. В.М. Оржеховської. – Черкаси: Вид. Чабаненко, 2009. – 248 с.
31. Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків . Навч.-метод, посіб. / [О.В.Вінда, О.П.Коструб, І.Г.Сомова, М.М.Галябарник, С.В.Кириленко. ] – 3-тє вид., переробл. і доп. К.: Вістка, 2006. - 304 с.
32. Чорна К.І. Основи гуманістичної моралі (факультативний курс для 9 кл.): [методичний посібник] / Катерина Іванівна Чорна // Класний керівник. – 2009. – № 9-10 (45-46). – С. 2-63. – 4,0.
33. Чорна К.І. Основи гуманістичної моралі (факультативний курс для 9 кл.): [методичний посібник] / Катерина Іванівна Чорна // Класний керівник. – 2009. – № 11-12 (47-48). – С. 2-47. – 2,0.
34. Шкільна І.М. Основи гуманістичної моралі. 8 клас / І.М.Шкільна // Класний керівник. – 2009. – № 15-16 (51-52). – С. 2-47. – 4,5.
35. Щербань П.М. Пам'ятай ім'я своє: Заповіді сімейної педагогіки: Навч посіб. /П.М. Щербань/ – К.: Вища школа, 2006. – 191 с.

Питання морально-естетичного виховання особистості являється актуальним для сучасного суспільства. Саме у формуванні молодих людей з необмеженими творчими потенціями, високим рівнем моральних принципів та розумово-вольовою активністю зацікавлена молода українська держава. Тому, визначаючи проблеми зміст і методи морально-естетичного виховання школярів юнацького віку, я спиралася перш за все, на концептуальні положення програми національної освіти про місце гуманістичних цінностей людства у вихованні молодої генерації.
З точки зору філософської методології, всі предмети і явища знаходяться між собою у незлічених взаємозв’язках, тобто, всі можливі зміни, які здійснюються в кожному предметі чи явищі окремо, в свою чергу, викликають нові зміни. Кожне окреме явище пов’язане з іншим безліччю переходів, зв’язків, впливів, що мають взаємних характер.
Проблема даного дослідження грунтується саме на засадах філософського принципу внутрішньої єдності етичного та естетичного, моралі і краси, і складає тим самим його концептуальну основу.
Розглядаючи взаємозв’язок морального та естетичного з філософських позицій, ми виявляємо при цьому внутрішню спорідненість, суттєву єдність етичної і естетичної сфер у відносинах людини до наслідків культурно-історичного процесу, до оточуючого середовища. З гуманістичної точки зору, прекрасним є те, що духовно підносить людину і робить її шляхетною. Якщо воно внутрішньо не пов’язане з прекрасним, тоді етичне не може бути визначене морально добрим. Тому розвиток особистості можливий лише при урахуванні взаємодії цих сторін виховання, коли міжособові відносини передбачають своє становлення не тільки через осмислення вірності вчинку, відповідності його моральним потребам суспільства, але й через естетичне переживання його краси і довершеності.
Проблемам співвідношення естетичного та моральнісного у своїх працях приділяли увагу наступні вчені: В.І.Толстих, І.І.Машковський), Т.Г.Аболіна, Л.Т.Левчук, А.М.Федя, В.А.Личковаха, Т.І. Домбровської, Р.Шульги, Е. Берк, Ф. Хатчесон, Е. Шефтсбері, Д. Юм, А. Сміт, Р. Прайс, Дж. Мур), Т.Б.Любимова, М.С.Каган, В.Г.Іванов, Н.Б.Берхін, О.Ф.Єремеєв, А.І.Титаренко, А.А.Гусейнов, Р.Г.Апресян, Г.П.Матяш, М.Ліфшиць, В.К.Вілюнас, Б.І.Додонов, Л.С.Виготський, Я.Рейковський, П.В.Симонов, К.Ізард, Г.М.Бреслав).
Актуальність роботи супроводжується тим що тема розкрита не повністю і має підґрунтя для подальшого дослідження.
Мета роботи проаналізувати моральне та естетичне виховання школярів.
Об’єкт дослідження – морально-естетичне виховання школярів.
Предмет дослідження – форми і методи формування культури поведінки.
Реалізація поставленої мети обумовила рішення наступних завдань:
1. Проаналізувати основні теоретичні основи морально-естетичного виховання;
2. Виявити особливості морального виховання у його зв’язку з художнім, конкретно-чуттєвим пізнанням;
3. Охарактеризувати естетичні форми моральних почуттів, особливості їх формування в культурно-історичній практиці;
4. Експериментально перевірити взаємозв’язок морального та естетичного виховання школярів 1-9 класів.
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
 

Отже, під час дослідження ми прийшли до слідуючи висновків:
1.Виховання моральних цінностей у дітей шкільного віку є необхідною складовою в процесі формування всебічно гармонійної особистості. Виховання як гуманітарна суспільна практика має певне спрямування, яке визначається його метою і конкретизується у завданнях. Мета виховання уособлює суспільний ідеал – уявлення про те, яка особистість відповідає вимогам суспільства. Актуальним для сучасного виховання є прилучення дітей до національних і загальнолюдських цінностей, захист і, забезпечення умов для її індивідуального творчого розвитку.
2. У кожнім класі діти освоюють всі основні компоненти культури поведінки: особисту гігієну, увічливість, точність, обов'язковість, культуру мови й ін. Коло правил, який повинні опанувати діти в наступному класі, збільшується, школярі поступово знайомляться з більш складними і тонкими правилами.. Природно, що вчитель не може проходити і повз факти порушення дітьми правил поведінки, що виходять за рамки тієї теми, над якою працює з ними тепер. Якщо вчитель бачить, що дитина не виконує якісь правила, тому що не знає їх, а спеціально відпрацьовуватися вони будуть тільки в майбутньому, то він, звичайно, показує, як треба діяти в даному випадку.
3. Серед актуальних проблем, що стоять перед сучасною педагогічною наукою, одна із найважливіших – належить розробці ефективних форм і методів виховання культури поведінки школярів, підготовці їх до повноцінного життя у суспільстві. З огляду на це, школі потрібен педагогічно інструментований процес особистісно - орієнтованого виховання, побудований на тісному зв’язку знань, почуттів, поведінки.
4. Серед різноманітних форм і методів виховання культури поведінки важливе місце посідає гра. Саме гра – природний для школярів вид діяльності, де вони не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його, аналізують поведінку героїв. Так, в особливих ігрових умовах учень має змогу моделювати систему соціальних відносин у наочно діючій формі, розвивати систему відносин та орієнтуватися в них. Обмаль досвіду взаємин між дітьми потребує створення спеціальних виховних ситуацій, «запрограмованих» переживань. Під час обговорення ситуації перед школярами постає проблема морального вибору, що дає змогу проявити їм можливі мотиви вчинків, поведінки, готує до вияву культури взаємин, спілкування у реальному житті. Показниками високого рівня культури поведінки є розуміння учнями необхідності дотримання її в школі, громадських місцях, готовність і потреба у виконанні загальноприйнятих норм і правил дисципліни, навчання, проведення вільного часу; самоконтроль у поведінці; боротьба з порушниками культури в школі та за її межами. У вихованні слід домагатися розумного поєднання зовнішнього і внутрішнього контролю за культурною поведінкою вихованців.
5. Поведінки вчителя, його зовнішній вигляд, тон і стиль звертання з іншими вчителями, батьками, учнями мають вирішальне значення у формуванні вихованості школяра. Учитель повинний бути тим зразком поведінки, якому хотів би випливати учень.. Правила ввічливості, культура мови, точність, обов'язковість формуються набагато швидше, якщо в школі створена загальна атмосфера дружелюбності, уваги один до одного, товариській допомозі і дбайливості.
6. Ефективність виховної роботи багато в чому залежить від погодженої роботи педагогічного колективу і родини. Батьки повинні знати, які вимоги пред'являються до поведінки дітей, які манери в них виховуються, і, що найважливіше, у цьому ж напрямку вести роботу у родині.